Провадження № 11-сс/803/1646/21 Справа № 205/8527/21 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2
12 листопада 2021 року м. Дніпро
Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ:
головуючого, судді-доповідача ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 01 жовтня 2021 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 12021041690000876 стосовно
ОСОБА_7 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Дніпропетровська, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше неодноразово судимого, останній раз: 03.03.2020 року Новомосковським міськрайонним судом Дніпропетровської області за ч. 2 ст. 309 КК України до 3 років позбавлення волі; на підставі ч. 4 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, визначити покарання у вигляді 3 (трьох) років 5 (п'ять) місяців позбавлення волі. Звільнений 12.02.2021 по відбуттю строку покарання,
підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України,
за участю:
прокурора ОСОБА_8
підозрюваного ОСОБА_7
захисника ОСОБА_6
Обставини, встановлені рішенням слідчого судді та короткий зміст оскарженого рішення.
Ухвалою слідчого судді Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 01 жовтня 2021 року клопотання слідчого СВ ВП № 3 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_9 , погодженого прокурором ОСОБА_8 та застосовано до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 13 години 00 хвилин 25 листопада 2021 року включно, з визначенням застави у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 47 580 грн. 00 коп. та покладенням на нього обов'язків, відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України.
Мотивуючи прийняте рішення, слідчий суддя дійшов висновку про обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_7 злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, що підтверджується долученими до клопотання, зібраними під час досудового розслідування процесуальними документами у їх сукупності.
Також, на думку слідчого судді, доведеними є ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме ризик вчинення інших кримінальних правопорушень, оскільки підозрюваний є особою раніше неодноразово засудженою за вчинення кримінальних правопорушень, у тому числі за злочини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів, судимість за які не зняті та не погашені та вчинив новий умисний злочин. При цьому, не має постійного офіційного джерела доходу, а отже, наявний ризик того, що підозрюваний може вчинити інші злочини з корисливих мотивів.
З огляду на викладене, слідчий суддя вважав, що для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного та запобіганню ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України необхідно застосувати до підозрюваного виключний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги і узагальненні доводи особи, яка її подала.
В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_6 просить ухвалу слідчого судді скасувати у зв'язку з неповнотою судового розгляду, невідповідністю висновків суду фактичним обставинам справи та істотним порушенням вимог КПК України та постановити нову, якою в задоволенні клопотання слідчого відмовити та застосувати до ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді нічного домашнього арешту.
В обґрунтування апеляційних вимог, захисник зазначає про те, що слідчий суддя не врахував, що підозрюваний працевлаштований за трудовою угодою, не перебуває на обліку у лікарів нарколога та психіатра, позитивно характеризується за місцем проживання. Крім того, ОСОБА_7 не заперечує причетність до інкримінованого злочину, але вину визнає частково за пред'явленою підозрою, оскільки наркотичний засіб придбав для себе, а не з метою збуту.
Позиції учасників судового провадження.
В судовому засіданні захисник та підозрюваний підтримали апеляційну скаргу захисника і з підстав, викладених у скарзі, просили її задовольнити, вважали ухвалу слідчого судді необґрунтованою, просили її скасувати та постановити нову ухвалу, якою застосувати до підозрюваного запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою.
Прокурор в судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги захисника, її доводи вважав безпідставними, а ухвалу слідчого судді законною та обґрунтованою і просив залишити її без змін.
Мотиви апеляційного суду.
Відповідно до ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Висновки слідчого судді про обґрунтованість підозри стосовно ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України за обставин, викладених в повідомленні про підозру, є обґрунтованими і такими, що підтверджуються матеріалами, доданими до клопотання слідчого і з такими висновками погоджується суд апеляційної інстанції.
Відповідно до ч. 1, п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки .
Згідно ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Відповідно до ч. ч. 1, 4 ст. 196 КПК України в ухвалі про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зазначає відомості про: 1) кримінальне правопорушення (його суть і правову кваліфікацію із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність), у якому підозрюється, обвинувачується особа; 2) обставини, які свідчать про існування ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу; 3) обставини, які свідчать про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу; 4) посилання на докази, які обґрунтовують ці обставини; 5) запобіжний захід, який застосовується.
Слідчий суддя, суд зобов'язаний визначити в ухвалі про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або домашнього арешту дату закінчення її дії у межах строку, передбаченого цим Кодексом.
Перевіривши надані матеріали та обговоривши доводи скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що зазначені вище вимоги кримінального процесуального закону при розгляді клопотання слідчим суддею дотримані належним чином, а доводи захисника, викладені в судовому засіданні та в апеляційній скарзі щодо незаконності та необґрунтованості ухвали слідчого судді, апеляційний суд вважає безпідставними з огляду на таке.
Згідно з матеріалами справи, ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, тобто незаконному придбанні і зберіганні з метою збуту наркотичних засобів, вчиненому особою, яка раніше вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ст. 309 КК України.
З наданих матеріалів слідує, що під час судового розгляду слідчий суддя з'ясував, що наведені в клопотанні слідчого дані свідчать про наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованого йому злочину, що підтверджується, зокрема протоколом огляду місця події від 29.09.2021 року, постановою про визнання речових доказів, висновком судової експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів №СЕ-19/104-21/30690-НЗПРАП від 29.09.2021 року, протоколами допиту свідків ОСОБА_10 від 29.09.2021 року, ОСОБА_11 та ОСОБА_12 від 30.09.2021 року, а також іншими процесуальними документами у їх сукупності.
Перевіряючи обґрунтованість підозри, як підставу для застосування запобіжного заходу, апеляційний суд зважає на усталену практику Європейського суду з прав людини щодо поняття «обґрунтованості підозри» та критеріїв її визначення. Зокрема, як зазначено у рішенні ЄСПЛ від 28.10.2004 р. у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» для вирішення питання про обрання запобіжного заходу факти, що викликають підозру, не обов'язково мають бути встановлені до ступеню, необхідного для засудження або навіть пред'явлення обвинувачення, а згідно рішення ЄСПЛ від 30.08.1998 р. у справі «Кемпбелл та Хартлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук, Йонкало проти України» від 21.04.2011 р., наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або відомостей, на підставі яких об'єктивний спостерігач зробив би висновок, що дана особа могла б скоїти злочин.
Під час апеляційного провадження встановлено, що твердження прокурора та висновки слідчого судді про наявність ризику, передбаченого п. 5 ст. 177 КПК України, є обґрунтованими, а встановлений слідчим суддею ризик вчиненні інших кримінальних правопорушень об'єктивно існує і для запобігання його настання необхідно застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Враховуючи положення ст. ст. 177, 178 КПК України, апеляційний суд погоджується з висновками слідчого судді про існування вказаного ризику, оскільки ОСОБА_7 раніше неодноразово судимий, в тому числі й за злочини, пов'язані з незаконним обігом наркотичних засобів, в провадженні Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області перебуває кримінальне провадження стосовно ОСОБА_7 за ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 263 КК України, звільнившись 12.02.2021 року з місць позбавлення волі, підозрюється у вчиненні умисного тяжкого злочину за додаткових кваліфікуючих ознак, що у своїй сукупності вказує на те, що ОСОБА_7 схильний до протиправної поведінки та може продовжити вчиняти злочини.
Під час перевірки доводів апеляційної скарги захисника, апеляційний суд дійшов висновку про їх необґрунтованість, оскільки в ухвалі слідчий суддя належним чином врахував, окрім зазначеного вище, відомості про особу підозрюваного, який в офіційному шлюбі не перебуває, не працевлаштований, на утримання неповнолітніх дітей не має, раніше неодноразово засуджений. Посилання захисника на ту обставину, що ОСОБА_7 працює за трудовим договором, позитивно характеризується за місцем мешкання є неприйнятними, оскільки вказані обставини не підтверджені доказами та не можуть бути достатнім стримуючим фактором в поведінці підозрюваного та запобігання настання вищевказаних ризиків.
Апеляційний суд погоджується з висновками слідчого судді, що для досягнення мети застосування запобіжних заходів, які застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження, на початковій стадії досудового розслідування, що зумовлює необхідність в проведенні низки слідчих та процесуальних дій, а також враховуючи інші фактичні обставини даного конкретного кримінального провадження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є необхідним та доцільним.
Таким чином, порушень вимог кримінального процесуального законодавства, які б слугували підставами для скасування ухвали слідчого судді, не вбачається, застосований слідчим суддею запобіжний захід стосовно підозрюваного ОСОБА_7 відповідає вимогам ст. ст. 177, 178, 194 КПК України, прийняте рішення є обґрунтованим і достатньо вмотивованим, у зв'язку з чим не підлягає скасуванню, а відтак апеляційна скарга захисника ОСОБА_6 не підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 183, 194, 405, 407, 419, 422 КПК України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 01 жовтня 2021 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_7 , підозрюваного за ч. 2 ст. 307 КК України залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.
Судді:
____________________ ____________________ ____________________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4