18 листопада 2021 року
м. Рівне
Справа № 569/2852/21
Провадження № 22-ц/4815/1290/21
Рівненський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді : Гордійчук С. О.,
суддів: Боймиструка С.В., Шимківа С.С.
учасники справи:
позивач : ОСОБА_1
відповідач: ОСОБА_2
розглянув в порядку спрощеного позовного провадження в м. Рівне апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 02 липня 2021 року, ухваленого в складі судді Кучиної Н.Г., дата складання повного тексту рішення року, у справі №569/2852/21 ,
У лютому 2021 року ОСОБА_1 звернулась з позовом до ОСОБА_2 про витребування майна з чужого незаконного володіння.
Свої вимоги мотивує тим, що у її власності перебували транспортні засоби: КАМАЗ, модель 53229, 1992 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1 ; МАЗ, модель 64229, 1992 року випуску, д.н.з. НОМЕР_2 ; Напівпричіп авторозмішувач, SEMI-TRAILER, модель CONCRETE, 1990 року випуску, д.н.з. НОМЕР_3 ; КАМАЗ, модель 5320, 1993 року випуску, д.н.з. НОМЕР_4 ; КАМАЗ, модель 54112, 1987 року випуску, д.н.з. НОМЕР_5 .
Вказаними транспортними засобами опікувався її чоловік. Яким чином вони опинилися у відповідача їй не відомо. По факту незаконного заволодіння її майном вона звернулася до правоохоронних органів та ініціювала досудове розслідування, яке на сьогоднішній день не закінчено.
Беручи до уваги незадовільний технічний стан транспортних засобів та економічну недоцільність подальшого їх ремонту, вона зняла їх з обліку в зв'язку з вибраковкою.
На сьогоднішній день таке її майно як спірні транспортні засоби видозмінилося та перетворилося на металобрухт, який вона оцінює в 31 800,00 грн.
Однак вільно розпорядитися своєю власністю вона не має змоги, оскільки воно перебуває в утриманні відповідача на його закритій приватній території.
Просила суд про задоволення позову.
Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 02 липня 2021 року позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про витребування майна з чужого незаконного володіння задоволено.
Витребувано з чужого незаконного володіння в ОСОБА_2 комплект металобрухту від транспортних засобів та документи на них: КАМАЗ, модель 53229, 1992 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1 ; МАЗ, модель 64229, 1992 року випуску, д.н.з. НОМЕР_2 ; Напівпричіп авторозмішувач, SEMI-TRAILER, модель CONCRE 1990 року випуску, д.н.з. НОМЕР_3 ; КАМАЗ, модель 5320, 1993 року випуску, д.н.з. НОМЕР_4 ; КАМАЗ, модель 54112, 1987 року випуску, д.н.з. НОМЕР_5 .
Вирішено питання про судовий збір.
У подані на рішення апеляційній скарзі представник відповідача вказує на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати вказане судове рішення та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.
Апеляційна скарга мотивована тим, що суд дійшов безпідставного висновку, що власником спірного майна є позивач, оскільки спростовується рішенням рівненського міського суду від 02.07.2015 року та ухвалою цього суду від 28.11.2017 року, якими підтверджено право власності ПП «Корець гранітний». Крім того, суд зробив посилання на рішення від 13.04.2021 року у справі №569/13458/19 не врахувавши, що воно не набрало законної сили.
У відзиві на апеляційну скаргу позивач вказує, що рішення суду законне та обґрунтоване. Просить залишити його без зміни, а скаргу без задоволення.
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до ч.1 ст.369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Відповідно до ч.13 ст.7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Суд враховує, що правовідносини сторін засновані на письмовій документарній формі, докази, які сторони вважали за необхідне подати, подані, позиції скаржника викладені письмово згідно із п.5 ч.2 ст.356 ЦПК України.
Апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.
Статтею 352 ЦПК України передбачено, що підставами апеляційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частин 1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Рішення суду першої інстанції вказаним вимогам закону відповідає.
Встановлено, що відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру МВС на праві приватної власності ОСОБА_1 належали транспортні засоби: - КАМАЗ, модель 53229, 1992 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1 ; - МАЗ, модель 64229, 1992 року випуску, д.н.з. НОМЕР_2 ; - Напівпричіп авторозмішувач, SEMI-TRAILER, модель CONCRETE, 1990 року випуску, д.н.з. НОМЕР_3 ; - КАМАЗ, модель 5320, 1993 року випуску, д.н.з. НОМЕР_4 ; - КАМАЗ, модель 54112, 1987 року випуску, д.н.з. НОМЕР_5 .
Згідно інформації наявної в Єдиному державному реєстрі МВС, транспортні засоби зняті з обліку у зв'язку вибраковкою за заявою ОСОБА_1 , свідоцтва про реєстрацію знищені, транспортні засоби вважаються такими, що не зареєстровані в Єдиному державному реєстрі МВС і не можуть бути допущені до участі в дорожньому русі.
Ухвалою Рівненського районного суду Рівненської області від 01.12.2017 року зобов'язано відповідача передати на відповідальне зберігання спірне майно ОСОБА_1 .
Ухвала суду не виконана.
Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 13 квітня 2021 року у задоволенні позову Приватного підприємства «Корець Гранітний» до ОСОБА_1 про визнання права власності на транспортні засоби відмовлено. Рішення набрало законної сили 28.10.2021 року.
Відповідно до статті 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.
Згідно з частиною першою статті 397 ЦК України володільцем чужого майна є особа, яка фактично тримає його у себе.
Пунктом 2 частини першої статті 399 ЦК України передбачено, що право володіння припиняється у разі витребування майна від володільця власником майна або іншою особою.
Недобросовісний володілець зобов'язаний негайно повернути майно особі, яка має на нього право власності або інше право відповідно до договору або закону, або яка є добросовісним володільцем цього майна. У разі невиконання недобросовісним володільцем цього обов'язку заінтересована особа має право пред'явити позов про витребування цього майна (стаття 400 ЦК України).
З огляду на викладене, ухвалюючи рішення про витребування у ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 спірного майна, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що Приватне підприємство «Корець Гранітний» не набуло права власності на спірні автомобілі за договором купівлі-продажу корпоративних прав в статутному фонді (капіталі) від 01 березня 2011 року.
Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 13 квітня 2021 року, яке набрало законної сили і є чинним, встановлені обставини, які не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. А саме судом встановлено, що ОСОБА_1 є власником спірних транспортних засобів, оскільки з обліку з фізичної особи ОСОБА_1 зняті не були та не були перереєстровані за підприємством.
За таких обставин доводи апеляційної скарги є безпідставними.
Суд повно і всебічно дослідив наявні у справі докази та дав їм належну правову оцінку, правильно встановив обставини справи, в результаті чого ухвалив законне й обґрунтоване судові рішення, яке відповідає вимогам матеріального і процесуального права.
Інші докази та обставини, на які посилається відповідач в апеляційній скарзі, були предметом дослідження судом першої інстанцій та додаткового правового аналізу не потребують.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
За таких обставин, підстав для скасування ухваленого у справі судового рішення та задоволення поданої апеляційної скарги, виходячи з меж її доводів, апеляційний суд не вбачає, оскільки ці доводи правильності зробленого судом першої інстанції висновку не спростовують.
Керуючись ст.ст.367,375,381-384,389-391 ЦПК України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.
Рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 02 липня 2021 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду лише у випадках, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України.
Повний текст постанови складений 18 листопада 2021 року.
Головуючий:
Судді :