АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ Справа № 22ц-506/2010 Категорія ЦП: 48
Головуючий у першій інстанції Панчук А.І.
Доповідач Процик М.В.
22 січня 2010 року м. Одеса
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:
Головуючої судді Процик М.В.,
суддів Мизи Л.М., Заїкіна А.П.,
при секретарі Грінченко Є.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про зміну розміру аліментів на утримання неповнолітньої дитини,
за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Роздільнянського районного суду Одеської області від 30 жовтня 2009 року,-
У липні 2009 року ОСОБА_2 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_3, за яким просила суд збільшити розмір аліментів, які стягуються з відповідача на утримання їх неповнолітньої доньки ОСОБА_4, з 200 грн. до 350 грн.
Позивачка посилалась на те, що її матеріальне становище з часу ухвалення рішення про стягнення аліментів погіршилося, вона втратила роботу, в зв'язку з чим отримує допомогу в центрі занятості, і значно підвищились ціни на товари та послуги.
Відповідач в судовому засіданні позов не визнав, пославшись на тяжке матеріальне становище, на відсутність постійної роботи, та на поганий стан здоров'я.
Рішенням Роздільнянського районного суду Одеської області від 30 жовтня 2009 року позов ОСОБА_5 до ОСОБА_3 про зміну розміру аліментів на утримання дитини задоволено.
Розмір частини заробітку ОСОБА_3, стягуваний згідно рішення Роздільнянського районного суду Одеської області від 25.12.2006р. на користь ОСОБА_5 на утримання ОСОБА_4 збільшено з 200 грн. до 350, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Стягнуто з ОСОБА_3 судовий збір на користь держави у розмірі 51 грн. та 30 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення.
Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_5 витрати на юридичну допомогу в розмірі 150 грн., згідно квитанції про надання послуг.
В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить змінити рішення Роздільнянського районного суду Одеської області від 30.10.2009р., залишивши в силі рішення Роздільнянського районного суду Одеської області від 25 грудня 2006р., посилаючись на необ'єктивність, несправедливість рішення суду та на неповноту дослідження судом обставин справи.
Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду зміні з наступних підстав.
За правилами ст. 309 ч.1 п.4 ЦПК України підставами для зміни рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення є порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.
Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції, пославшись на ст.ст.180-184,192 СК України, виходив з того, що матеріальне становище позивачки погіршилось внаслідок підвищення цін, вона несе додаткові витрати на оплату дитсадка, а відповідач є працездатним і повинен вносити рівний вклад в виховання дитини.
Однак з таким висновком суду колегія суддів погоджується частково.
Відповідно до вимог ст. 213 ч. 1 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.
За правилами ст. 192 СК України розмір аліментів, визначений рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них.
Із матеріалів справи вбачається, що сторони перебували у шлюбі, від якого мають доньку ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.5-6) Рішенням Роздільнянського районного суду Одеської області від 25 грудня 2006 року з відповідача на користь позивачки на утримання доньки, ОСОБА_4, стягнуто аліменти у розмірі 200 грн. щомісячно, починаючи з 09 жовтня 2006 року по 22 лютого 2023 року. (а.с.7) Згідно оглянутому апеляційним судом паспорту позивачка змінила прізвище на ОСОБА_2.
За поясненням позивачки, проти чого не заперечував у судовому засіданні відповідач, позивачка втратила роботу і отримує соціальну допомогу в центрі занятості у розмірі 1300-1100 грн. щомісячно. В той же час ціни на товари та послуги з моменту ухвалення рішення, тобто з грудня 2006 року в державі зросли, оскільки прожитковий мінімум на працездатну особу зріс з 505 грн. у грудні 2006 року до 669 грн. у жовтні 2009 року, а для дитини віком до 6 років прожитковий мінімум зріс з 418 грн. в грудні 2006 року до 557 грн. в жовтні 2009 року. З 01 листопада 2009 року він становить для працездатних осіб - 744 грн., для дітей віком до 6 років - 632 грн.
За таких обставин, у суду першої інстанції були підстави вважати, що матеріальне становище позивачки з моменту ухвалення рішення про стягнення аліментів у грудні 2006 року погіршилось, і вона має право ставити перед судом питання про збільшення розміру аліментів на утримання дитини.
Із наданих апеляційному суду документів вбачається, що відповідач страждає хронічними захворюваннями нирок та шлунково-кишкового тракту.
Вирішуючи питання про збільшення розміру аліментів з відповідача на користь позивачки на утримання дитини, суду належало застосувати правила ст. 182 СК України і врахувати, що відповідач хоч і є працездатним, але має хронічні захворювання, які потребують від нього додаткових затрат на підтримання своєї працездатності. А тому справедливо було збільшити розмір стягуваних з відповідача аліментів на утримання дитини з 200 грн. до 300 грн. В цій частині рішення суду слід змінити.
Окрім того, судом неправильно зазначено в резолютивній частині рішення про те, що розмір стягуваних з відповідача аліментів не може бути меншим 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Це правило, згідно зі ст. 182ч.2,184 СК України, не стосується випадку визначення розміру аліментів в твердій грошовій сумі. У відповідності зі ст. 184 ч.3 СК України, якщо розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, менше мінімального розміру, передбаченого частиною другою ст. 182 цього кодексу, то дитині призначається відповідно до закону державна допомога в розмірі різниці між визначеним розміром аліментів і 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. В частині вищевказаного словосполучення рішення суду першої інстанції підлягає зміні, з виключенням його із резолютивної частини рішення.
З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального права, які підлягали застосуванню, не застосував норми матеріального права, які підлягали застосуванню, та неправильно дав оцінку встановленим фактам і обставинам справи.
Відтак, суд порушив норми матеріального і процесуального права, які є підставою для зміни рішення суду першої інстанції в вищезазначених частинах. В решті рішення суду першої інстанції відповідачем не оскаржувалось.
Посилання відповідача на те, що він та його батьки постійно надають допомогу дитині, забезпечуючи її матеріальні потреби в добровільному порядку, до уваги колегією суддів не беруться, оскільки не узгоджуються з встановленими фактами і обставинами справи, та з вимогами ст. 192 СК України.
На підставі ст. 88 ЦПК України з відповідача підлягають стягненню судові витрати.
Керуючись ст. ст. 303,307ч.1п.3,309ч.1п.4,313-314,316-317,319 ЦПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.
Рішення Роздільнянського районного суду Одеської області від 30 жовтня 2009 року змінити.
Позов ОСОБА_2 задовольнити частково.
Збільшити розмір стягнення аліментів з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 на утримання неповнолітньої дитини:
Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця с. Володимирівка Роздільнянського району Одеської області, на користь ОСОБА_2 на утримання неповнолітньої ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, аліменти у розмірі 300 грн. щомісячно до досягнення дитиною повноліття, тобто до 22 лютого 2023 року.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 витрати на правову допомогу у сумі 150 грн.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави судовий збір у сумі 51 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 30 грн.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржене в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили.
Головуюча: М.В. Процик
Судді: Л.М. Миза
А.П. Заїкін