АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ Справа № 22ц-49\10 Категорія ЦП: 45
Головуючий у першій інстанції Савинська І. О.
Доповідач Процик М.В.
07 травня 2010 року м. Одеса
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі: Головуючої судді Процик М.В.,
суддів Федорової А.Є., Заїкіна А.П.,
при секретарі Грінченко Є.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, Одеської міської ради про визначення порядку користування земельною ділянкою, усунення перешкод у користуванні будинком, та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2, Одеської міської ради про зміну часток у спільній частковій власності та про визначення порядку користування земельною ділянкою,
за апеляційними скаргами ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 16 червня 2009 року,-
У жовтні 2005 року ОСОБА_2 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_3 Уточнивши свої позовні вимоги в процесі розгляду справи, позивачка, пославшись на конфліктні стосунки з відповідачкою, просила суд визначити порядок користування спільною земельною ділянкою, площею 968 кв. м, при будинку АДРЕСА_1, виділивши їй з часткою 18/25 ідеально належну земельну ділянку, площею 696,96 кв. м, а ОСОБА_3 з часткою 7/25 - ідеально належну земельну ділянку, площею 271,04 кв. м; межі земельної ділянки просила встановити відповідно до варіанту № 3 висновку № 7881/7882 судової будівельно-технічної експертизи. Також позивачка просила зобов'язати ОСОБА_3 усунути їй перешкоди у користуванні земельною ділянкою та будинком АДРЕСА_1 шляхом демонтажу вікна в приміщенні «а1», яке виходить на земельну ділянку, що належить позивачці.
ОСОБА_3 позов не визнала та звернулася до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_2 Уточнивши позовні вимоги в процесі розгляду справи відповідачка, пославшись на здійснення прибудови, просила визначити частки співвласників домоволодіння АДРЕСА_1 в наступному розмірі: у ОСОБА_3 - 7/20 частин домоволодіння, у ОСОБА_2 - 13/20 частин домоволодіння. Відповідно ОСОБА_3 просила визначити порядок користування земельною ділянкою, а саме: ОСОБА_2 з 13/20 частки виділити земельну ділянку, площею 668 кв. м, а ОСОБА_3 з 7/20 частки виділити земельну ділянку площею 359 кв. м, встановивши межу розподілу земельних ділянок по варіанту № 2 висновку експертизи.
Представник Одеської міської ради у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
Рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 16 червня 2009 року в позовних вимогах ОСОБА_2 і ОСОБА_3 відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 16 червня 2009 року, і ухвалити нове рішення, яким задовольнити її позовні вимоги у повному обсязі і відмовити у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_3, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин справи, на встановлення обставин, які не були доведені, на невідповідність висновків суду обставинам справи та на порушення судом норм матеріального права.
В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить скасувати рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 16 червня 2009 року та ухвалити нове рішення, яким задовольнити її позовні вимоги у повному обсязі і відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин справи, на недоведеність обставин, які суд вважав встановленими, на невідповідність висновків суду обставинам справи та на порушення судом норм матеріального права.
Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційних
скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги підлягають частковому задоволенню, а рішення суду скасуванню з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позову ОСОБА_2 та про відмову в позові ОСОБА_3 з наступних підстав.
За правилами ст. 309 ч.1 п.3,4 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення або неправильне застосування норм матеріального і процесуального права.
Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позовів ОСОБА_2 і ОСОБА_3, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_2 не довела свої позовні вимоги, що сторони здійснили прибудови та реконструкцію існуючих споруд, які не прийняті в експлуатацію, що сторони здійснили самозахват частини земельної ділянки і запропоновані варіанти визначення порядку користування земельною ділянкою не відповідають площі земельної ділянки, яка їм була відведена в користування компетентним органом.
З такими висновками суду колегія суддів погоджується частково.
Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції щодо відмови в позові ОСОБА_2 в частині визначення порядку користування земельною ділянкою. Висновки суду в цій частині не відповідають встановленим фактам і обставинам справи та зроблені з порушенням норм матеріального і процесуального права.
За змістом ст. ст. 95ч.1п.а,ч.2, 152ч.2 ЗК України землекористувачі, якщо інше не передбачено законом або договором, мають право самостійно господарювати на землі; порушені права землекористувачів підлягають відновленню в порядку встановленому законом; ..землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою..
Із матеріалів справи вбачається, що будинок АДРЕСА_1 знаходиться у спільній частковій власності сторін, зокрема позивачка ОСОБА_2 є власником 18\25 частин будинку(т.1 а.с.5-6), а відповідачка ОСОБА_3 є власником 7\25 частин цього ж будинку на підставі договору купівлі-продажу, укладеного сторонами 23 травня 1989 року. (т.1 а.с.3-4)
Згідно з вимогами ст. ст. 90,91 ЗК Української РСР 1970р. (діючих на час продажу позивачкою відповідачці 7\25 частин будинку) на землях міст при переході права власності на будівлю переходить також і право користування земельною ділянкою або її частиною; порядок користування земельною ділянкою визначається співвласниками будинку в залежності від розміру частки в спільній власності на будинок. Наступні зміни в розмірі часток в спільній власності на будинок, які сталися в зв'язку з прибудовою, надбудовою або перебудовою не тягнуть за собою зміну порядку користування земельною ділянкою. Аналогічна норма передбачена і в діючій на теперішній час ст. 120 ч. 4 ЗК України, за змістом якої при переході права власності на будівлю та споруду до кількох осіб, право на земельну ділянку визначається пропорційно часткам осіб у вартості будівлі та споруди, якщо інше не передбачено у договорі відчуження будівлі і споруди. Договором купівлі-продажу 7\25 частки будинку АДРЕСА_1 порядок користування земельною ділянкою сторонами не визначався, і в наступному письмова угода про порядок користування земельною ділянкою не укладалась. Між сторонами тривалий час існують конфліктні стосунки з приводу порядку землекористування. Вирішення вимог щодо визначення порядку користування земельною ділянкою, відведеною у встановленому законом порядку, відповідно до придбаних сторонами ідеальних часток в будинку, в законі не пов'язується з наявністю або відсутністю у сторін самовільнозбудованих споруд. Суд першої інстанції також не мав жодних перешкод для визначення порядку користування земельною ділянкою сторін без врахування самовільно зайнятої ними землі. Висновки суду в цій частині зроблені з порушенням вищезазначених норм матеріального права.
Згідно з матеріалами справи, рішенням виконкому Малиновської райради м. Одеси № 3 від 04.01.1985року колишньому забудовнику ОСОБА_4, який згодом продав свій будинок позивачці, під будівництво будинку за вищезазначеною адресою була виділена земельна ділянка, площею 968 кв. м. (т.1а.с.11,196, т.2 а.с.12) У відповідності з отриманим апеляційним судом висновком (додаткової) судової будівельно-технічної експертизи № 255 від 31.03.2010 року (т.2 а.с.117-125) у сторін на момент обстеження в користуванні знаходиться земельна ділянка площею 1033 кв. м, тобто самовільно зайнято ними ділянку площею 65 кв. м. У позивачки в користуванні на момент дослідження знаходиться земельна ділянка площею 657 кв. м, самовільно зайнята складає 50 кв. м. У відповідачки в користуванні знаходиться земельна ділянка площею 376 кв. м, самовільно зайнята складає 15 кв. м. Розміри земельних ділянок, якими користуються сторони, без врахування самовільно зайнятої землі, суттєво не відповідають їх ідеальним часткам в спільній власності на будинок. У відповідачки в користуванні знаходиться надлишок земельної ділянки площею 90 кв. м, якою, відповідно до розміру частки в будинку, повинна на законних підставах користуватись ОСОБА_2 Отже, існуючий порядок користування земельною ділянкою є несправедливим. Зважаючи на розміри ідеальних часток сторін в спільній власності на будинок, на порядок користування будинком та земельною ділянкою, існуючих входів та в'їздів на земельну ділянку сторін, експертом запропоновано два варіанти визначення порядку користування земельною ділянкою, площею 968 кв. м, якою сторони володіють правомірно. (див. додатки т.2 а.с.124-125) Без врахування самовільно зайнятої землі за обома варіантами сторонам пропорційно їх часткам в спільній власності на будинок ( 18\25 та 7\25) передбачається виділити ідеально належні земельні ділянки: позивачці - площею 697 кв. м, а відповідачці - площею 271 кв. м. Перший варіант не передбачає перенесення або знесення будь-яких споруд на земельній ділянці. Другий варіант передбачає перенесення на виділену відповідачці частину ділянки належної їй вбиральні літ. «К» та знесення самовільно прибудованої до неї дощатої споруди.
Позивачка просить визначити порядок користування земельною ділянкою по варіанту № 2 висновку експертизи № 255 від 31.03.2010 року, якому також віддає перевагу відповідачка, і, за поясненням якої, споруди щодо перенесення яких йде мова, нею вже перенесені. По варіанту № 2 межа, що відділяє земельні ділянки співвласників ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є наступною: від фасадної межі ділянки зі сторони вул. Щорса з відступом від лівої бокової межі 6,20м по направленню до будинку літ. «А» по осі існуючого кам'яного паркану довжиною 5,54м до перетинання з зовнішньою стіною будинку літ. «А» на відстані 4,05м від лівого кута житлового будинку; по осям міжквартирних перегородок, що відокремлюють квартири співвласників на всю їх довжину до перетинання з зовнішньою стіною будинку літ. «А», орієнтованою на задню межу ділянки; поворот наліво по зовнішній грані стіни будинку літ. «А» довжиною 0,17м, на зовнішню стіну прибудови літ. «а1» орієнтовану на праву бокову межу ділянки; поворот направо по зовнішній грані стіни прибудови «а1» довжиною 5,18м; по осі існуючого кам'яного паркану і далі по осі існуючого шиферного паркану загальною довжиною 16,35м; поворот наліво довжиною 8,3м до перетинання з лівою боковою межею на відстані 10,78м від задньої межі ділянки. (див. додаток № 3 до висновку експерта т. 2 а.с.125) З огляду на встановлене, колегія суддів вважає за можливе визначити між сторонами порядок користування земельною ділянкою по варіанту № 2 висновку судової будівельно-технічної експертизи № 255 від 31.03.2010 року, і позовні вимоги ОСОБА_2 в цій частині задовольнити.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивачка не довела свої позовні вимоги в частині вимоги про усунення перешкод шляхом демонтажу вікна в приміщенні «а1», яке виходить на її частину земельної ділянки. За змістом ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Із матеріалів справи вбачається, що відповідачка до своїх 7\25 частин будинку АДРЕСА_1 самовільно добудувала спірну прибудову літ «а1». Рішенням виконавчого комітету Малиновської райради м. Одеси № 731а від 02.11.1990р. було затверджене рішення МВК № 89\38 від 25.10.1990р. і узаконено самовільно зведену спірну прибудову під літ «а», а також гараж літ. «З», сарай літ. «И» на ділянці, де мешкає ОСОБА_3, та надано доручення БТІ внести відповідні зміни в план домобудівлі.(т.1 а. с. 52-53) Право власності на вказані споруди відповідачкою остаточно не оформлене. (т.1 а. с. 153 зв.) Вищезазначене рішення виконкому позивачка у встановленому законом порядку не оскаржувала, жодних доказів щодо порушення її прав та інтересів внаслідок зведення відповідачкою прибудови і влаштування в ньому вікна суду не надала. Відтак, висновки суду в цій частині відповідають встановленим фактам і обставинам справи. Підстав для задоволення позову ОСОБА_2 у вказаній частині немає.
Колегія суддів також погоджується з висновками суду першої інстанції щодо відсутності підстав для задоволення позову ОСОБА_3 про зміну ідеальних часток сторін у праві власності на будинок внаслідок здійснення нею прибудови та про встановлення відповідного порядку користування земельною ділянкою.
У відповідності зі ст. 357 ч.4 ЦК України співвласник житлового будинку.. може зробити у встановленому законом порядку за свій рахунок добудову (прибудову) без згоди інших співвласників, якщо це не порушує їхніх прав. Така добудова (прибудова) є власністю співвласника, який її зробив, і не змінює розміру часток співвласників у праві спільної часткової власності.
Із технічного паспорту домобудівлі та додатку до висновку судової будівельно-технічної експертизи № 255 від 31.03.2010 року вбачається, що прибудова «а1», гараж літ. «З», сарай літ. «И» не призвели до поліпшення спільного майна обох сторін, і не знаходяться в спільному володінні або користуванні сторін.(т.1а.с.27, т.2 а.с.124) Вказаними відокремленими спорудами користується виключно відповідачка ОСОБА_3, а тому підстав для збільшення її частки у праві спільної часткової власності, з огляду на правила ст. 357 ч. 3 ЦК України немає, доводи ОСОБА_3 та її представника з цього приводу є неспроможними. Відповідно і відсутні підстави для визначення іншого ніж вищезазначено порядку землекористування.
За таких обставин, та з урахуванням вищезазначених норм матеріального права щодо визначення порядку користування земельною ділянкою, встановлених судом фактів та обставин справи, зустрічні позовні вимоги ОСОБА_3 задоволенню не підлягають. Рішення суду першої інстанції в цій частині ухвалено правильно.
Відтак, апеляційні скарги ОСОБА_5 та ОСОБА_3 слід задовольнити частково. Рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 16 червня 2009 року слід скасувати та ухвалити нове рішення і в новій редакції про часткове задоволення позову ОСОБА_5 і про відмову в позові ОСОБА_3
В зв'язку з ухваленням нового рішення суду, у відповідності зі ст.ст.86,88 ЦПК України, пропорційно до задоволених позовних вимог підлягають стягненню з відповідачки на користь позивачки понесені останньою витрати на оплату судових експертиз (т.1а.с.118,т.2 а.с.115) у сумі 709 грн. 31 коп. ( \970,62 +1562,64\ х 7\25)
Керуючись ст. ст. 303,307ч.1п.2,309ч.1п.п.3,4,313-314,316,317,319 ЦПК України, колегія суддів,
Апеляційні скарги ОСОБА_2, ОСОБА_3 задовольнити частково.
Рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 16 червня 2009 року скасувати.
Позов ОСОБА_2 задовольнити частково.
Визначити наступний порядок користування земельною ділянкою при домобудівлі № 36 по вул. Щорса в м. Одесі:
Виділити ОСОБА_2 в користування ідеально належну їй земельну ділянку площею 697 кв. м, що прилягає до правої межі ділянки зі збереженням існуючого входу та в'їзду на земельну ділянку з вулиці Щорса;
Виділити ОСОБА_3 в користування ідеально належну їй земельну ділянку площею 271 кв. м, що прилягає до лівої межі ділянки зі збереженням існуючого входу та в'їзду на земельну ділянку з вулиці Щорса;
Межа, що відділяє земельні ділянки співвласників ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є наступною: від фасадної межі ділянки зі сторони вул. Щорса з відступом від лівої бокової межі 6,20м по направленню до будинку літ. «А» по осі існуючого кам'яного паркану довжиною 5,54м до перетинання з зовнішньою стіною будинку літ. «А» на відстані 4,05м від лівого кута житлового будинку; по осям міжквартирних перегородок, що відокремлюють квартири співвласників на всю їх довжину до перетинання з зовнішньою стіною будинку літ. «А», орієнтованою на задню межу ділянки; поворот наліво по зовнішній грані стіни будинку літ. «А» довжиною 0,17м, на зовнішню стіну прибудови літ. «а1» орієнтовану на праву бокову межу ділянки; поворот направо по зовнішній грані стіни прибудови «а1» довжиною 5,18м; по осі існуючого кам'яного паркану і далі по осі існуючого шиферного паркану загальною довжиною 16,35м; поворот наліво довжиною 8,3м до перетинання з лівою боковою межею на відстані 10,78м від задньої межі ділянки.
Зобов'язати ОСОБА_3 перенести вбиральню літ. «К» на частину ділянки, що виділена в її користування та розібрати самовільно зведену дощату споруду, що прилягає до вбиральні літ. «К» в задній частині ділянки.
Зобов'язати ОСОБА_2 забезпечити безперешкодний доступ співвласника ОСОБА_3 до зовнішньої стіни прибудови літ. «а1» на час ремонтних робіт.
В частині позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про усунення перешкод в користуванні будинком та земельною ділянкою шляхом демонтажу вікна в приміщенні «а1» відмовити.
У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_3 про зміну часток у спільній частковій власності та відповідне визначення порядку користування земельною ділянкою відмовити.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 понесені судові витрати по оплаті судової експертизи у сумі 709 грн. 31 коп.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржене в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили.
Головуюча: М.В. Процик
Судді: А.Є. Федорова
А.П. Заїкін