АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ Справа № 22ц-4964/09 Категорія ЦП: 37
Головуючий у першій інстанції Ярош А.І.
Доповідач Процик М.В.
23 грудня 2009 року м. Одеса
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі: Головуючої судді Процик М.В.,
суддів Заїкіна А.П., Мизи Л.М.,
при секретарі Грінченко Є.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа: Сьома Одеська державна нотаріальна контора, про визнання недійсними свідоцтва про право на спадщину та договір дарування, визнання права власності на спадкове майно,
за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 23 липня 2009 року,-
У грудні 2008 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 Згодом позивачка подала позов і до ОСОБА_4 Уточнивши та доповнивши свої позовні вимоги позивачка просила визнати недійсними свідоцтво про право на спадщину за законом на ім'я ОСОБА_3 на Ѕ частину грошових вкладів з належними відсотками, і на Ѕ частину 811 шт. простих іменних акцій ЗАТ «ОВО Холодмаш», видане 29.09.2006 року Сьомою Одеською державною нотаріальною конторою, та свідоцтво про право на спадщину за законом за ОСОБА_3 на 239/4000 частин приміщення квартири спільного заселення під № 123 (122, 124, 125, 126), по АДРЕСА_1, видане 29.09.2006 року тою ж нотаріальною конторою; просила визнати недійсним договір дарування 717/4000 частин приміщення вказаної квартири спільного заселення, укладений 15.04.2008 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_4; визнати за нею право власності на спірні 239/2000 частин приміщення квартири спільного заселення під № 123, на 811 штук простих іменних акцій ЗАТ «ОВО Холодмаш», на кошти на рахунках №№ НОМЕР_1, НОМЕР_2, НОМЕР_3 в філії Одеського міського відділення ВАТ «Державний ощадний банк України» № 7860/0281, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1.
Позивачка та її представник посилались на те, що відповідачка розірвала шлюб з померлим ОСОБА_5, рішення про розірвання шлюбу набрало законної сили, а тому відповідачка не є належним спадкоємцем після смерті ОСОБА_5
Відповідачі ОСОБА_4, ОСОБА_3 та представник ОСОБА_3 у судовому засіданні позовні вимоги не визнали, посилаючись на законність спадкування ОСОБА_3 і укладення договору дарування, та на відсутність факту розірвання шлюбу з померлим.
Представник третьої особи: Сьомої Одеської державної нотаріальної контори у судове засідання не з'явився, просив розглядати справу у відсутність представника.
Рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 23 липня 2009 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено частково. Визнано недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом за ОСОБА_3 на Ѕ частину грошових вкладів з належними відсотками, які зберігаються в філії Одеського міського відділення ВАТ «Державний ощадний банк України» № 7860/0281 на рахунках № НОМЕР_2, № НОМЕР_1, № НОМЕР_3 та на Ѕ частину 811 штук простих іменних акцій ЗАТ «ОВО Холодмаш», видане Сьомою Одеською державною нотаріальною конторою 29 вересня 2006 року.
Визнано недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом за ОСОБА_3 на 239/4000 частин приміщення квартири спільного заселення під № 123 (122, 124, 125, 126), розташованої за адресою: м. Одеса, АДРЕСА_1, видане 29 вересня 2006 року Сьомою Одеською державною нотаріальною конторою.
Визнано частково недійсним договір дарування 717/4000 частин приміщення квартири спільного заселення під № 123 (122, 124, 125, 126) в будинку № 23/3 по вулиці Космонавтів в місті Одесі, укладений 15 квітня 2008 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_4, в частині дарування 239/2000 частин приміщення квартири спільного заселення.
Визнано за ОСОБА_2 право власності на 239/2000 частин приміщення квартири спільного заселення під № 123 (122, 124, 125, 126) в будинку АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1.
Визнано за ОСОБА_2 право власності на 811 штук простих іменних акцій ЗАТ «ОВО Холодмаш», що належали ОСОБА_5, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1.
Визнано за ОСОБА_2 право власності на 1\2 частину коштів на рахунках № НОМЕР_1, НОМЕР_2, НОМЕР_3 в філії Одеського міського відділення ВАТ «Державний ощадний банк України» № 7860/0281 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1.
В іншій частині позовних вимог - відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить скасувати рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 23 липня 2009 року, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин справи, та на порушення судом норм матеріального і процесуального права.
Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги в межах оскарження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду в частині визнання частково недійсним договору дарування зміні, з наступних підстав.
За правилами ст. 309 ч.1 п. 4 ЦПК України підставами для зміни рішення суду першої інстанції є порушення або неправильне застосування норм матеріального і процесуального права.
Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову, суд першої інстанції, пославшись на ст.ст.1218,1226,1261,1266,1301,1269 ЦК України, ст. 114 СК України, виходив з того, що позивачка у встановленому законом порядку прийняла спадщину і як онука успадкувала спадщину після смерті свого діда ОСОБА_5, що шлюб відповідачки з померлим ОСОБА_5 припинено, а тому вона не є його спадкоємцем, і не мала право отримати свідоцтва про право на спадкове майно та подарувати 239\2000 частин спірної квартири своїй доньці ОСОБА_4
З таким висновком суду колегія суддів погоджується частково.
Колегія суддів, погоджується з висновком суду про те, що ОСОБА_3 не вправі успадкувати майно після смерті колишнього чоловіка ОСОБА_5, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, оскільки їх шлюб припинено 22 листопада 2005 року.
Цей висновок суду відповідає вимогам ст. 1261ч.1 СК України і ст.114 ч.2 СК України, за змістом яких у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, той із подружжя, який його пережив, та батьки. У разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу. Відповідно припиняється право на спадкування майна колишнього подружжя.
Із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_3 та ОСОБА_5 перебували у шлюбі з 1984 року(а.с.16), який рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 29 серпня 2005 року був розірваний. Ухвалою апеляційного суду Одеської області від 22 листопада 2005 року вказане рішення Малиновського районного суду м. Одеси залишено без змін, а відтак рішення набрало законної сили і шлюб між подружжям ОСОБА_5 припинився. (а.с.18, матеріали цивільної справи № 6111\05) ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 помер. (а. с. 20) Після його смерті залишилася спадщина у вигляді 239/2000 частин приміщення квартири спільного заселення під № 123 (122, 124, 125, 126) в будинку № 23/3 по вулиці Космонавтів в місті Одесі, 811 шт. простих іменних акцій ЗАТ «ОВО Холодмаш», та 1\2 частки грошових вкладів з належними відсотками, що знаходяться в філії Одеського міського відділення ВАТ «Державний ощадний банк України» № 7860/0281, на рахунках № НОМЕР_2, № НОМЕР_1, № НОМЕР_3. (а.с.21,65,68)
ОСОБА_5 від першого шлюбу мав сина ОСОБА_6, який помер 17 лютого 2003 року. (а.с.53-54,34) Згідно зі ст. 1266 ч.1 ЦК України, спадкоємцями померлого є його внуки: ОСОБА_2 та ОСОБА_7 (діти ОСОБА_6), в порядку представлення. Спадщину після смерті діда прийняла тільки ОСОБА_2, подавши до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. (а.с.33,38,90) Отже спадкоємицею померлого ОСОБА_5 є тільки позивачка.
Із копії спадкової справи вбачається, що відповідачка ОСОБА_3 приховала від нотаріальної контори факт розірвання шлюбу з померлим ОСОБА_5, і подала до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини після смерті колишнього чоловіка ОСОБА_5 Як наслідок вона незаконно отримала в Сьомій Одеській державній нотаріальній конторі свідоцтво про право на спадщину за законом від 29.09.2006 року на 1\2 частину спадкових грошових вкладів з належними відсотками, що зберігаються в філії Одеського міського відділення ВАТ «Державний ощадний банк України» № 7860/0281, на рахунках № НОМЕР_2, № НОМЕР_1, № НОМЕР_3, і 811 шт. простих іменних акцій ЗАТ «ОВО Холодмаш», та свідоцтво про право на спадщину за законом від 29.09.2006 року на 239/4000 частин приміщення квартири спільного заселення під № 123 (122, 124, 125, 126), по АДРЕСА_1. (а.с.43-47,81-88) Оскільки ОСОБА_3 є особою, яка не мала права на спадкування, суд першої інстанції правильно, у відповідності зі ст. 1301 ЦК України, визнав вищезазначені свідоцтва про право на спадщину недійсними. Суд першої інстанції правильно, згідно зі ст. ст. 392,1266ч.1,1269 ЦК України, визнав за позивачкою право власності на спадкове майно після смерті ОСОБА_5, право на яке оспорювала ОСОБА_3
Із матеріалів справи також вбачається, що 15 квітня 2008 року за договором дарування ОСОБА_3 подарувала ОСОБА_4 717\4000 частин приміщення квартири спільного заселення під № 123 (122, 124, 125, 126) в будинку № 23/3 по вулиці Космонавтів в місті Одесі, у тому числі подарувала незаконно успадковані спірні 239/4000 частин приміщення вказаної квартири. (а.с.119) Оскільки за змістом ст. 317 ЦК України відповідачці не належало право розпорядження незаконно успадкованим майном, суд першої інстанції правильно, у відповідності зі ст.ст.203ч.1,215 ч.1,217 ЦК України, визнав частково недійсним вищезазначений договір дарування. Однак, суд першої інстанції, в порушення ст. 214 ЦПК України, помилився в визначенні частини договору дарування, яку слід визнати недійсним. Суд визнав недійсним дарування 239\2000 частин згаданої квартири. Тоді як із свідоцтва про право власності на житло від 07.06.2005р. вбачається, що в порядку приватизації відповідачці ОСОБА_3 на законних підставах належало 239\2000 частин квартири спільного заселення під № 123 (122, 124, 125, 126) в будинку № 23/3 по вулиці Космонавтів в місті Одесі, що відповідає 478\4000 частинам вказаної квартири. (а.с.119) Цю частину квартири як належний власник вона вправі була подарувати ОСОБА_4 Недійсним є договір дарування тільки в частині дарування незаконно успадкованих 239/4000 частин приміщення спірної квартири. А тому в цій частині рішення суду першої інстанції підлягає зміні.
Доводи апелянта про те, що суд першої інстанції не врахував, що розірвання шлюбу між ОСОБА_5 та ОСОБА_3 не було зареєстровано в державному органі реєстрації актів цивільного стану, і що сторони після ухвалення рішення продовжували подружні стосунки, не можуть братися до уваги, оскільки спростовуються вищезазначеними правилами ст. 114 ч.2 СК України щодо припинення шлюбу у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу. Доводи апелянта також спростовуються роз'ясненням Постанови Пленуму Верховного Суду України № 11 від 21.12.2007р. «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» (п.15), згідно яким: «…хоча розірвання шлюбу, здійснене на підставі рішення суду, потребує подальшої реєстрації у державному органі РАЦС, моментом припинення шлюбу є день набрання чинності рішенням суду про його розірвання (ч.2 ст.114 СК).»
З огляду на встановлене, посилання апелянта на допущену судом неповноту дослідження, на недоведеність обставин, що мають значення для справи, на необ'єктивність та упередженість суду першої інстанції, на порушення норм процесуального права є неспроможними. В іншій частині рішення суду не оскаржувалось.
Таким чином, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_3 підлягає частковому задоволенню, а рішення суду зміні в частині визнання частково недійсним договору дарування. Слід визнати частково недійсним договір дарування 717/4000 частин приміщення квартири спільного заселення під № 123 (122, 124, 125, 126) в будинку АДРЕСА_1, укладений 15 квітня 2008 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_4, в частині дарування незаконно успадкованих 239/4000 частин приміщення вказаної квартири.
В решті рішення суду першої інстанції слід залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 303,307ч.1п.3,309ч.1п.4,313-315,317,319 ЦПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.
Рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 23 липня 2009 року змінити в частині визнання частково недійсним договору дарування.
Визнати частково недійсним договір дарування 717/4000 частин приміщення квартири спільного заселення під № 123 (122, 124, 125, 126) в будинку АДРЕСА_1, укладений 15 квітня 2008 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_4, в частині дарування 239/4000 частин приміщення квартири спільного заселення під № 123 (122, 124, 125, 126) в будинку АДРЕСА_1.
В решті рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 23 липня 2009 року залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржене в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили.
Головуюча: М.В. Процик
Судді: Л.М. Миза
А.П. Заїкін