АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ Справа № 22ц-4693/09 Категорія ЦП: 46
Головуючий у першій інстанції Куриленко О.М.
Доповідач Процик М.В.
04 грудня 2009 року м. Одеса
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:
Головуючої судді Процик М.В.,
суддів Федорової А.Є., Заїкіна А.П.,
при секретарі Грінченко Є.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа: відділ опіки та піклування Київської районної державної адміністрації Одеської міськради про визначення місця проживання дитини з матір'ю та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про визначення місця проживання дитини з батьком,
за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Київського районного суду м. Одеси від 27 липня 2009 року,-
У квітні 2009 року ОСОБА_2 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_3, за яким просила ухвалити рішення про визначення місця проживання неповнолітньої ОСОБА_5,ІНФОРМАЦІЯ_1, з матір'ю, за адресою: АДРЕСА_1.
Позивачка посилалась на те, що після розірвання шлюбу вони з відповідачем домовилися про те, що донька буде проживати разом з нею, а вона не буде перешкоджати дитині спілкуватися з батьком. Однак, відповідач умови домовленості не виконує, дитину їй не повертає та створює їй всілякі перешкоди у спілкуванні з донькою.
Відповідач позов не визнав, і в свою чергу звернувся до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_2, за яким просив визначити місце проживання ОСОБА_5 з батьком, за адресою: АДРЕСА_1.
ОСОБА_3 посилався на наявність попередніх домовленостей з цього приводу з ОСОБА_2, на більшу прихильність доньки до нього, на бажання дитини мешкати разом з батьком та на надані ним кращі умови для виховання і проживання дитини.
Позивачка та її представник зустрічний позов не визнали, вказували на негативний вплив батька на дитину з метою обрання місця проживання з батьком.
Представник третьої особи: орган опіки та піклування Київської райадміністрації Одеської міської ради проти позову ОСОБА_2 заперечувала, зустрічний позов ОСОБА_3 підтримала.
Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 27 липня 2009 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено. Визначено місце проживання малолітньої ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, з матір'ю ОСОБА_2, за адресою: АДРЕСА_1.
В задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про визначення місця проживання дитини відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить скасувати рішення Київського районного суду м. Одеси від 27 липня 2009 року, і ухвалити нове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги та відмовити ОСОБА_2 у задоволенні її позовних вимог, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин справи та на порушення судом норм матеріального і процесуального права.
Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної
скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_2 і про задоволення зустрічного позову ОСОБА_3, з наступних підстав.
За правилами ст. 309 ч.1 п.3,4 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення або неправильне застосування норм матеріального і процесуального права.
Ухвалюючи рішення про задоволення позову ОСОБА_2 і про відмову у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_3, суд першої інстанції, пославшись на ст. ст. 157, 160 ч. 1, 161 СК України, виходив з того, що місце проживання дитини, яка не досягла десяти років визначається за згодою батьків, що дитина є малолітня і не може сама вирішувати, з ким їй краще жити, виключних обставин для розлучення доньки з матір'ю немає, а тому в інтересах дитини визначити її місце проживання з матір'ю.
Однак з таким висновком суду погодитись неможливо.
Згідно зі ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.
За змістом ст. ст. 160 ч. 2, 161 ч.1,2 СК України місце проживання дитини, яка досягла десяти років, визначається я за спільною згодою батьків та самої дитини. Якщо мати та батько не дійшли згоди щодо того, з ким буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися судом. При вирішенні спору щодо місця проживання дитини суд бере до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов'язків, особисту прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення.
У відповідності зі ст.14 Закону України «Про охорону дитинства» діти та батьки не повинні розлучатися всупереч їх волі, за винятком випадків, коли таке розлучення необхідне в інтересах дитини і цього вимагає рішення суду, що набрало законної сили. Під час вчинення дій, пов'язаних з розлученням дитини з одним або обома батьками, а також інших дій, що стосуються дитини, в порядку встановленому законом, судом заслуховується думка та побажання дитини.
Із матеріалів справи вбачається, що сторони є батьками ОСОБА_5, яка народилася 14 грудня 1998 року, тобто досягла десятирічного віку. Сторони рішенням Київського районного суду м. Одеси від 25 грудня 2008 року шлюб розірвали і мешкають окремо. Позивачка ОСОБА_2 мешкає за адресою: АДРЕСА_1. Відповідач ОСОБА_3 мешкає за адресою: АДРЕСА_1. Після розлучення донька залишилась проживати з батьком. Сторони не досягли згоди щодо місця проживання їх десятирічної доньки.
Позивачка має вищу освіту, працює інженером на державному підприємстві «Одеський морський торговельний порт», за місцем роботи характеризується позитивно. Матеріально та житлом забезпечена.
Відповідач має вищу освіту, працює на посаді заступника начальника відділу Одеської обласної державної адміністрації, за місцем роботи характеризується позитивно. Матеріально та житлом забезпечений.
ОСОБА_5 має нормальний стан здоров'я, навчається в Одеській загальноосвітній школі № 78. Згідно наданої школою характеристики дівчинка добре навчається, спокійна, врівноважена, має почуття гумору, кмітлива, займається спортом та танцями. До розлучення вихованням дитини займались обидва батьки. Після розлучення дитина проживає з батьком. Батько цікавиться успіхами дитини, відвідує батьківські збори, прислуховується до рекомендацій педагогів.
За висновком ради опіки та піклування від 21.05.2009р. дитина дуже любить батька, не хоче змінювати своє місце проживання, створені батьком умови життя позитивно впливають на психічний стан та на стан здоров'я дитини, вона отримує батьківську любов і підтримку, а тому з врахуванням віку та побажання дитини слід вважати доцільним визначити її місце проживання з батьком.
У суді першої інстанції малолітня ОСОБА_5 виявила бажання залишитися проживати з батьком, проти чого заперечує тільки мати дитини позивачка ОСОБА_2
У суді апеляційної інстанції в присутності представника ради опіки та піклування, спеціаліста - педагога і двох спеціалістів - психологів малолітня ОСОБА_5 знову підтвердила своє бажання залишитися проживати з батьком, в розмові виявила більшу прихильність до батька. Своє рішення дитина вмотивувала тим, що батько завжди більше приділяв та приділяє їй уваги, а мама менше приділяла їй уваги і під час її хвороби поїхала у відрядження.
Спеціалісти вважали, що дитина для свого віку має досить високий рівень інтелектуального розвитку, чітко висловлює свої думки, ознак відставання в психологічному розвитку не виявляє, її вибір залишитися в подальшому проживати з батьком є усвідомленим. Ознак будь-якого насильства над дитиною з боку батька з метою спонукання здійснити вибір на свою користь на думку спеціалістів не вбачається.
За висновком спеціалістів Одеського міського центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді ОСОБА_5 ознак відставання в психологічному розвитку не виявляє, рівень її інтелектуального розвитку відповідає високій нормі для даної вікової групи, дівчинка емоційно більше прихильна до батька.
За таких підстав, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції визначаючи місце проживання дитини, що досягла 10-річного віку з матір'ю всупереч її бажанню та згоди мешкати з батьком, пославшись на ст. 160ч.1 СК України неправильно застосував норми матеріального права, оскільки не застосував правила ст.160 ч.2 СК України суду про
Із дослідженої судом апеляційної інстанції переписки дитини з матір'ю по мобільному телефону вбачається, що між дитиною та матір'ю склалися складні стосунки через вибір дитини проживати з батьком.
Керуючись ст. ст. 303,307ч.1п.2,309ч.1п.3,4,313-314,316-317,319 ЦПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.
Рішення Київського районного суду м. Одеси від 27 липня 2009 року скасувати.
У задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визначення місця проживання дитини з матір'ю відмовити.
Зустрічний позов ОСОБА_3 задовольнити.
Визначити місце проживання доньки ОСОБА_5, 14 грудня 1998 р. н., з батьком ОСОБА_3, за адресою: АДРЕСА_2.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржене до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили.
Головуюча: М.В. Процик
Судді: А.Є. Федорова
А.П. Заїкін