АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ Справа № 22ц-4550/09 Категорія ЦП: 37
Головуючий у першій інстанції Таварткіладзе О.М.
Доповідач Процик М.В.
20 листопада 2009 року м. Одеса
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі: Головуючої судді Процик М.В.,
суддів Федорової А.Є., Заїкіна А.П.,
при секретарі Грінченко Є.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ОСОБА_5, ОСОБА_6 про продовження строку для прийняття спадщини, визнання свідоцтв про право на спадщину за законом недійсними, визнання права власності на спадщину, визнання недійсною і скасування угоди купівлі-продажу земельної ділянки,
за апеляційною скаргою ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 на рішення Київського районного суду м. Одеси від 30 червня 2009 року,-
У вересні 2008 року ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 звернулися до суду із вищезазначеним позовом до ОСОБА_5 і ОСОБА_6 Уточнивши позовні вимоги в процесі розгляду справи позивачі просили продовжити їм строк для прийняття спадщини, що відкрилася після смерті батька ОСОБА_7, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1, визнати недійсними свідоцтва про право на спадщину за законом від 17.04.2001р. та від 26.03.2004р., видані на ім'я ОСОБА_5, визнати за ними та ОСОБА_5, в рівних частках, право власності на спадщину за законом після смерті батька ОСОБА_7 на земельний та майновий пай, на грошові внески з нарахованими відсотками та виплатою усіх видів компенсацій, що знаходяться в Ощадному банку на рахунках померлого батька, визнати недійсною та скасувати угоду купівлі-продажу земельної ділянки від 30.12.2006р., укладену між ОСОБА_5 та ОСОБА_6
Позивачі та їх представник посилались на те, що вони та відповідачка ОСОБА_5 є дітьми ОСОБА_7, що вони є спадкоємцями майна першої черги після смерті батька і що успадкували майно в рівних частках. Їх батько ОСОБА_7 працював у колгоспі ім. Карла Лібкнехта з 1947 року, а тому як член колгоспу і пенсіонер в КСП «Нива» мав земельний пай, розміром 1,55 в умовних кадастрових га і майновий пай на суму 5369 грн.. Померлий також мав грошові внески на рахунках в Ощадному банку. Всю спадщину отримала тільки одна ОСОБА_5 Вони, позивачі, вважали, що також мають право на спадщину. Заяву про прийняття спадщини в 6-місячний строк після смерті батька не подали, однак причини пропуску строку вважали поважними. Пропуск строку пояснювали тим, що про наявність спадкового майна їм не було відомо, оскільки всі документи знаходилися у батька, та на момент смерті батька в КСП «Нива» йшли суперечки за пай.
Відповідачка ОСОБА_5 та її представник позов не визнали, посилались на те, що після смерті батька позивачі інтересу до спадкового майна не мали, оскільки вартість земельного паю на той час була незначною. Тільки згодом після підвищення ціни на землю та після продажу її ОСОБА_6 позивачі стали вимагати від неї виплатити їм частку вартості землі, і це стало причиною для звернення їх до суду.
Відповідач ОСОБА_6 позов не визнав, посилаючись на те, що він добросовісний набувач, придбав земельну ділянку у відповідності до законодавства, і сплатив за неї гроші ОСОБА_5
Представник Третьої Одеської державної нотаріальної контори вирішення питання щодо задоволення позову поклав на розсуд суду.
Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 30 червня 2009 року у задоволенні позову ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 просять скасувати рішення Київського районного суду м. Одеси від 30 червня 2009 року, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, та на невідповідність висновків суду обставинам справи.
Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної
скарги в межах оскарження, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід відхилити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін, з наступних підстав.
За правилами ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з
додержанням норм матеріального і процесуального права.
Ухвалюючи рішення про відмову позивачам у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що з дня смерті спадкодавця пройшло понад 10 років, позивачі не довели поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини, в зв'язку з чим відсутні підстави для задоволення решти позовних вимог.
З таким висновком суду погоджується і колегія суддів.
Висновки суду ґрунтуються на правилах ст. ст. 548-550, 553ч.2 ЦК України 1963 року, за містом яких для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець його прийняв. Визнається, що спадкоємець прийняв спадщину, якщо протягом шести місяців із дня відкриття спадщини він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном (його частиною) чи подав державній нотаріальній конторі за місцем її відкриття заяву про прийняття спадщини. Строк для прийняття спадщини може бути продовжено судом, якщо він визнає причини пропуску строку поважними. Вважається, що спадкоємець відмовився від спадщини, якщо він не здійснив жодну із дій, які свідчать про прийняття спадщини.
Із матеріалів справи вбачається, що позивачі та відповідачка ОСОБА_5 є дітьми ОСОБА_7, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2. До смерті ОСОБА_7 мав сертифікат на право на земельну частку (пай) у землі, яка перебувала у колективній власності КСП «Нива», розміром 1,55 в умовних кадастрових гектарах, виданий на підставі рішення Овідіопольської райадміністрації Одеської області від 22.05.1997р., майновий пай на суму 5369,03 грн. та грошові внески в Ощадному банку № 7860\30 в м. Одесі, на рахунках №№ НОМЕР_1,НОМЕР_2; в Ощадному банку № 7860\0282 в м. Одесі, на рахунку НОМЕР_3. Після смерті ОСОБА_7 відкрилася спадщина на вказане майно. На момент смерті ОСОБА_7 з ним мешкала донька ОСОБА_5 в АДРЕСА_1. ОСОБА_5 прийняла спадщину, вступивши фактично в управління спадковим майном, що було встановлено нотаріусом за відомостями домової книги та паспорту ОСОБА_5, в якій були відмітки про прописку спадкодавця та спадкоємця. Згідно свідоцтва про право на спадщину за законом від 17.04.2001р. та від 26.03.2004р. ОСОБА_5 успадкувала все майно, яке належало ОСОБА_7 Після чого в 2006 році ОСОБА_5 отримала на успадковане право на земельний пай земельну ділянку для ведення садівництва в натурі і отримала Державний акт на право власності на земельну ділянку. 30 грудня 2006 року ОСОБА_5 продала земельну ділянку ОСОБА_6 на підставі договору купівлі-продажу.
Судом встановлено, що позивачі разом зі спадкодавцем ОСОБА_7 на
момент його смерті 24.03.1998р. не мешкали, в шестимісячний строк в фактичне
управління чи володіння спадщиною не вступали, та в указаний строк заяву про прийняття спадщини до нотаріальної контори не подавали, що згідно зі ст. 553 ч.2 ЦК України 1963 року вважається відмовою спадкоємців від спадщини.
Беззаперечних доказів, які б свідчили про наявність об'єктивних перешкод для прийняття позивачами спадщини з 1998 року, тобто які б свідчили про наявність поважних причин, що перешкоджали позивачам своєчасно здійснити будь-які дії, які б свідчили про прийняття спадщини із матеріалів справи не вбачається.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що за змістом ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Суд правильно вважав, що позивачі не довели свої позовні вимоги, не надали доказів поважності причин пропуску ними строку для прийняття спадщини, а відтак і відсутні підстави для визнання недійсними свідоцтв про право на спадщину за законом, визнання за позивачами права власності на спадщину, визнання недійсною і скасування угоди купівлі-продажу земельної ділянки, укладеної між ОСОБА_5 та ОСОБА_6
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції в рішенні дав належну оцінку усім встановленим фактам і обставинам справи. Зокрема суд дав належну оцінку і обставинам видачі померлому ОСОБА_7 сертифікату на земельний пай за 9 місяців до смерті, і посиланням позивачів на те, що на момент смерті батька у КСП «Нива» йшла боротьба за землю (паї). Слід також зауважити, що в позовній заяві позивачі зазначають, що їх батько тривалий час, з 1947 року працював в колгоспі, був «дольщиком» в КСП «Нива», мав земельний пай на землях колгоспу, та всупереч зазначеному наполягають, що не знали про наявність сертифікату на земельний пай та наявність майнового паю.
Посилання позивачів та їх представника на те, що позивачі не знали про наявність і обсяг спадкового майна, що відповідачка ОСОБА_5 приховала від позивачів документи, які підтверджували право власності померлого батька на майно, в зв'язку з чим не здійснили дії про прийняттю спадщини не можуть братися до уваги, оскільки позивачами не доведено наявність перешкод для подання заяви про прийняття спадщини до нотаріальної контори, та не доведено існування перешкод своєчасно довідатися безпосередньо чи через нотаріуса про наявність і обсяг спадкового майна при виявленні достатньої зацікавленості до нього.
Посилання позивачів на допущені судом першої інстанції порушення норм процесуального права також не можуть братися до уваги, оскільки вони не призвели до неправильного вирішення справи, а правильне по суті і справедливе рішення суду не може бути скасоване з одних лише формальних міркувань, згідно зі ст.308 ч.2 ЦПК України.
Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального права, і не припустився таких порушень норм процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи, а тому підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.
Керуючись ст.ст. 303, 307ч.1п.1,308, 313-315,317,319 ЦПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 відхилити.
Рішення Київського районного суду м. Одеси від 30 червня 2009 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили.
Головуюча: М.В. Процик
Судді: А.Є. Федорова
А.П. Заїкін