АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ Справа № 22ц-4482/09 Категорія ЦП: 48
Головуючий у першій інстанції Трушина О.І.
Доповідач Процик М.В.
20 листопада 2009 року м. Одеса
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:
Головуючої судді Процик М.В.,
суддів Федорової А.Є., Заїкіна А.П.,
при секретарі Грінченко Є.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів,
за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Біляївського районного суду Одеської області від 04 серпня 2009 року,-
У грудні 2008 року ОСОБА_2 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_3 про стягнення з неї аліментів у розмірі Ѕ частини з усіх видів заробітку щомісячно на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1. Позивач посилався на те, що син мешкає з ним, а відповідачка не надає матеріальної допомоги на його утримання.
Відповідачка позов не визнала, посилаючись на те, що син повинен проживати з матір'ю, і вона подала позов про його відібрання у позивача.
Рішенням Біляївського районного суду Одеської області від 04 серпня 2009 року позовна заява ОСОБА_2 задоволена частково.
Стягнуто з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, аліменти на користь ОСОБА_2 на утримання сина ОСОБА_2 ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі ј частини з усіх видів заробітку щомісяця, але не менше ніж 30% прожиткового мінімуму, встановленого для дитини відповідного віку, починаючи з 25 грудня 2008р. і до досягнення ним повноліття, тобто до 08.10.2014 року.
Стягнуто з ОСОБА_3 на користь держави судовий збір у сумі 51 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 30 грн.
В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить скасувати рішення Біляївського районного суду Одеської області від 04 серпня 2009 року, а заяву ОСОБА_2 залишити без розгляду, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права.
Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
За правилами ст. 309 ч.1 п.3,4 ЦПК України підставами для зміни рішення суду першої інстанції є невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення або
неправильне застосування норм матеріального і процесуального права.
Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову, суд першої інстанції, пославшись на ст. ст. 180-183,191ч.1 СК України, виходив з того, що син ОСОБА_5 проживає разом з батьком, що позивач має право одержувати від відповідачки кошти на утримання неповнолітнього сина до досягнення ним повноліття, що розмір аліментів є обґрунтованим у межах 1\4 частини від усіх видів заробітку.
З таким висновком суду колегія суддів погоджується частково.
У відповідності до ст.ст. 180,182-183 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. При визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 4) інші обставини, що мають значення для справи. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не можу бути меншим, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.. Частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
Із матеріалів справи вбачається, що сторони перебували у шлюбі, від якого мають трьох неповнолітніх дітей. Сторони шлюб розірвали в 2008 році. Після шлюбу із позивачем залишились проживати двоє синів: син ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_4 і син ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, а з відповідачкою - донька ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3 Сторони мають постійне місце роботи. Рішенням Біляївського районного суду Одеської області від 24 грудня 2008 року та рішенням апеляційного суду Одеської області від 01 квітня 2009 року стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 щомісячно аліменти на утримання доньки ОСОБА_1 у розмірі 1\4 частини від усіх видів заробітку з 23.09.2008р. і до досягнення дитиною повноліття; стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 щомісячно аліменти на утримання сина ОСОБА_6 у розмірі 1\4 частини від усіх видів заробітку з 10.09.2008р. і до досягнення дитиною повноліття. За змістом вказаних рішень позивач отримує заробітну плату у сумі 1300 грн., а відповідачка - у сумі 666 грн.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що оскільки згідно зі ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати своїх неповнолітніх дітей до досягнення ними повноліття, то відповідачка зобов'язана сплачувати аліменти на утримання свого сина ОСОБА_5, який залишився проживати з батьком.
Однак, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що обґрунтованим є розмір аліментів на утримання сина ОСОБА_5 в межах 1\4 частини заробітку відповідачки. Висновки суду в цій частині не відповідають обставинам справи. Суд не застосував правила ст. 182 СК України, та не дав належну оцінку встановленим обставинам справи, тобто порушив норми матеріального і процесуального права.
Судом не враховано матеріальне становище відповідачки, яка має значно менші доходи ніж позивач, має на своєму утриманні неповнолітню доньку ОСОБА_1 та за рішенням суду сплачує аліменти на утримання сина ОСОБА_6 у розмірі 1\4 частини від усіх її доходів. Колегія суддів вважає, що аліменти у частці від заробітку відповідачки на утримання сина ОСОБА_5 слід визначити у розмірі 1\8 частини від усіх її доходів, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Посилання відповідачки на те, що судом не розглянуто її позов до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання сина ОСОБА_5, що даний спір це спір між тими ж самими сторонами щодо одного предмету спору є неспроможними, оскільки спростовуються рішенням Біляївського районного суду Одеської області від 24 грудня 2008 року, за яким ОСОБА_3, яка була у справі позивачем, відмовлено в частині позову про стягнення аліментів на утримання сина ОСОБА_5. Посилання позивачки на подання нею позову про відібрання малолітніх дітей також до уваги не береться, оскільки до ухвалення рішення дитина потребує матеріальної допомоги на своє утримання. Підстав для залишення заяви без розгляду із матеріалів справи не вбачається.
З огляду на вищезазначене, апеляційна скарга ОСОБА_3 підлягає частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції зміні шляхом зменшення розміру аліментів на утримання сина ОСОБА_5 до 1\8 частини від доходів відповідачки.
В зв'язку зі зміною рішення суду підлягає зміні і розмір оплати відповідачкою судових витрат, відповідно до правил ст. ст. 80-81,88 ЦПК України.
Керуючись ст.ст. 303,307ч.1п.3,309ч.1п.п.3,4,313-314,316,317,319 ЦПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.
Рішення Біляївського районного суду Одеської області від 04 серпня 2009 року змінити.
Позов ОСОБА_2 задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, аліменти на користь ОСОБА_2 на утримання сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 1\8 частини з усіх видів заробітку, щомісячно, але не менше ніж 30% прожиткового мінімуму, встановленого для дитини відповідного віку, починаючи з 25 грудня 2008 року і до досягнення дитиною повноліття, тобто до 08 жовтня 2014 року.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави судовий збір у сумі 12 грн. 75 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 30 грн.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржене в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили.
Головуюча: М.В. Процик
Судді: А.Є. Федорова
А.П. Заїкін