АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ Справа № 22ц-4004/09 Категорія ЦП:46
Головуючий у першій інстанції Бобуйок А.Д.
Доповідач Процик М.В.
11 грудня 2009 року м. Одеса
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:
Головуючої судді Процик М.В.,
суддів Заїкіна А.П., Мизи Л.М.,
при секретарі Грінченко Є.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про розподіл спільного майна подружжя,
за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Біляївського районного суду Одеської області від 11 червня 2009 року,-
У лютому 2009 року ОСОБА_3 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_4 про розподіл спільного майна подружжя. Уточнивши в процесі розгляду справи позовні вимоги позивачка просила визнати за нею право власності на 2/3 частини житлового будинку з господарськими спорудами на садовому масиві ОСК «Чайка», що розташований по вул. Нижня на території Дачненської сільради Біляївського району Одеської області; визначити порядок користування земельною ділянкою № 4,1056, загальною площі 0,0510 га з зеленими насадженнями на ній за вказаною адресою, виділити їй та визнати за нею право власності на зелені насадження на земельній ділянці, зобов'язати відповідача не перешкоджати користуванню 2/3 частинами вказаного будинку з господарськими спорудами та зеленими насадженнями на земельній ділянці.
Позивачка посилалась на те, що в період шлюбу з відповідачем, від якого вони мають доньку ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, останній вступив в садівничий кооператив, а саме в садове товариство (далі СТ) «Пресобудівник» об'єднаного садівничого кооперативу (далі ОСК «Чайка»), де набув право користування земельною ділянкою № 4,1056, загальною площею 0,0510 га на садовому масиві ОСК «Чайка». На цій земельній ділянці ними з відповідачем було спільно побудовано, але не зареєстровано належним чином, одноповерховий будинок, приблизно площею 20 кв. м, було збудовано колодязь, приблизно 6 куб. м, туалет та кабінку для душу, були висаджені на земельній ділянці зелені насадження, що є їх спільною сумісною власністю. Оскільки відповідач не дбав про матеріальне забезпечення сім'ї і з нею проживають неповнолітні діти позивачка вважала можливим відступити від рівності часток.
Відповідач позов не визнав. Відповідач та його представник посилались на те, що земельна ділянка не приватизована, а будинок та господарські споруди були зведені самочинно, в зв'язку з чим розподілу не підлягають, а тому неможливо і визначити порядок користування земельною ділянкою.
Представник органу опіки та піклування Біляївської райдержадміністрації Одеської області в судове засідання не з'явився, просив розглядати справу за його відсутності, позов позивачки підтримував.
Рішенням Біляївського районного суду Одеської області від 11 червня 2009 року у задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про розподіл спільного майна подружжя відмовлено в повному обсязі.
В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить скасувати рішення Біляївського районного суду Одеської області від 11 червня 2009 року, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин справи та на порушення судом норм матеріального і процесуального права.
Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної
скарги в межах оскарження, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід відхилити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін, з наступних підстав.
За правилами ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з
додержанням норм матеріального і процесуального права.
Ухвалюючи рішення про відмову позивачці у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що спірний будинок зведено сторонами без належного дозволу та належно затвердженого проекту, є самочинним, не зареєстрованим, а тому неможливо здійснити розподіл будинку разом з господарськими спорудами, неможливо визнати на нього право власності, визначити порядок користування земельною ділянкою та здійснити поділ зелених насаджень, які на ній знаходяться.
З таким висновком суду повністю погоджується і колегія суддів.
Згідно зі ст. 69 ч.1 СК України дружина та чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності.
Згідно зі ст.182ч.1,ст. 331 ч.2,3 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва. Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації. До завершення будівництва особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі будівництва.
Із матеріалів справи вбачається, що сторони знаходились у шлюбі з 20.09.2002р. Рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 07 квітня 2009 року шлюб між сторонами розірвано. (а. с. 40-41) Відповідач з 10 жовтня 2005 року є членом садівничого товариства «Пресобудівник» ОСК «Чайка», і йому надано в користування земельні ділянки №№ 4,1056, 4,1057, загальною площею 0,1020 га по вул. Нижня на території Дачненської сільради Біляївського району Одеської області. (а.с.17, 20-24) Земельні ділянки, у тому числі спірна, не приватизовані. Відповідачу Біляївською районною державною адміністрацією тільки надано дозвіл на виготовлення проекту землеустрою із складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку для ведення садівництва. (а.с.59-65)
Жодних документів, що стосуються зведення будинку та господарських споруд сторонами не надано.
Сторони не заперечують, що право власності на збудоване нерухоме майно, зокрема на одноповерховий будинок, приблизно площею 20 кв. м, з іншими господарськими спорудами (колодязем, туалетом та кабінкою для душу), стосовно якого заявлені вимоги про розподіл, не зареєстровано, а відтак у сторін право власності на спірне нерухоме майно не виникло.
За змістом ст. ст. 375 ч.1,3, 376 ч.1,2 ЦК України право зводити будівлі та споруди на земельній ділянці належить власнику земельної ділянки, який при цьому повинен дотримуватись архітектурних, будівельних, санітарних та ін. правил, за умови використання земельної ділянки за її цільовим призначенням. Житловий будинок, споруда,.. інше нерухоме майно вважаються самочинним, якщо вони будуються без належного дозволу, затвердженого проекту.. Особа, яка здійснила самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває право власності на нього.
Із матеріалів справи вбачається, що сторони не надали суду належний дозвіл чи належно затверджений проект на будівництво спірного будинку та господарських споруд. А тому суд першої інстанції правильно вважав, що на теперішній час неможливо здійснити між сторонами поділ будинку з господарськими спорудами, усувати позивачці перешкоди в користуванні ним, а також визначати порядок користування земельною ділянкою з розподілом зелених насаджень, які на ній знаходяться.
Доводи представника позивачки на допущені судом першої інстанції порушення норм процесуального права не можуть братися до уваги, оскільки вони не призвели до неправильного вирішення справи, а згідно зі ст. 308 ч.2 ЦПК України не може бути скасоване правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.
З огляду на встановлене, доводи позивачки та її представника про те, що не є встановленою самочинність будівництва, через те, що статут ОСК «Чайка» дозволяє власникам земельних ділянок споруджувати будинки не можуть братися до уваги, оскільки сторони не є власниками земельної ділянки, а крім того, наявність права власності на земельну ділянку не звільняє її власника від обов'язку перед будівництвом отримати належні дозволи та узгодження. Належними і допустимими доказами позивачка та її представник висновки суду не спростували. З огляду на встановлене та на правила ст. 331 ч.3 ЦК України не заслуговують на увагу і доводи сторін про можливість здійснити поділ незакінченого будівництвом будинку.
Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд ухвалив рішення з додержанням норм матеріального права, та без таких порушень норм процесуального права, які б давали підстави для скасування рішення суду з направленням справи на новий розгляд, а тому апеляційну скаргу слід відхилити.
Керуючись ст. ст. 303,307ч.1п.1,308,313-315,317,319 ЦПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.
Рішення Біляївського районного суду Одеської області від 11 червня 2009 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили.
Головуюча: М.В. Процик
Судді: А.П. Заїкін
Л.М. Миза