АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ Справа № 22ц-1670/10 Категорія ЦП: 5
Головуючий у першій інстанції Гандзій Д.М.
Доповідач Процик М.В.
16 квітня 2010 року м. Одеса
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:
Головуючої судді Процик М.В.,
суддів Мизи Л.М., Заїкіна А.П.,
при секретарі Грінченко Є.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу позовом Приватного підприємства «Агрокомерційна фірма «Ефект» до ОСОБА_2, Калаглійської сільської ради Овідіопольського району, Комунального підприємства «Овідіопольське районне бюро технічної інвентаризації», Овідіопольської районної Ради Одеської області, Комісії з питань поновлення прав реабілітованих в особі Овідіопольської районної ради Одеської області, за участю третіх осіб: БСК «Іскра», Миколаївської сільської ради, про визнання недійсними рішення комісії з питань відновлення прав реабілітованих № 12 від 25.06.1996р., рішень виконкому Миколаївської сільської ради № 154 від 27.09.2000р. та № 76 від 01.10.1999р., про визнання свідоцтва про право власності на ім'я ОСОБА_4 недійсним, зобов'язання Овідіопольського РБТІ скасувати реєстрацію права власності на будівлі та відновлення реєстрації прав власності, а також зобов'язання не чинити перешкод в користуванні будівлею, -
за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 22 січня 2010 року,-
У грудні 2005 року ПП «Агрокомерційна фірма «Ефект» звернулося до суду з вказаною позовною заявою до відповідачів. Після уточнення позовних вимог позивач просив суд визнати недійсними та скасувати: рішення Комісії з питань поновлення прав реабілітованих № 12 від 25.06.1996р. щодо повернення ОСОБА_4 в натурі літньої кухні та підвалу, розташованих по АДРЕСА_1, рішення Виконкому Миколаївської сільради № 154 від 27.09.2000р. про видачу свідоцтва про право власності ОСОБА_4 на вказані приміщення, визнати недійсним та скасувати рішення № 76 від 01.10.1999р. Виконкому Миколаївської сільради про переведення літньої кухні в жилий будинок по АДРЕСА_1, визнати недійсним свідоцтво про право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 на ім'я ОСОБА_4, зобов'язати КП «Овідіопольське РБТІ» скасувати реєстрацію права власності на вказані будівлі на ім'я ОСОБА_4 і поновити реєстрацію права власності за ПП «Агрокомерційна фірма «Ефект» та зобов'язати ОСОБА_2 не чинити перешкоди позивачу в користуванні вказаними будівлями.
Представники позивача посилались на законність придбання спірного нерухомого майна шляхом укладення договору купівлі-продажу, на непорушність права приватної
власності.
Представник відповідача ОСОБА_2 позов не визнав, посилаючись на законність ухвалених рішень комісії та виконкому.
Представник відповідача Калаглійської сільської ради Овідіопольського району в судове засідання не з'явився, але надав суду заяву, в якій позов визнав та просив суд розглянути справу за відсутності їх представника.
Представник відповідача КП «Овідіопольське РБТІ» у судове засідання не з'явився, надав заяву, в якій просив справу розглянути на розсуд суду і за відсутності їх представника.
Представник відповідача - Овідіопольської районної ради, він же представник Комісії з питань поновлення прав реабілітованих Овідіопольської райради, позов визнав у повному обсязі, посилаючись на те, що комісія при вирішенні питання щодо повернення майна не з'ясовувала можливість повернення майна в натурі, і не встановлювала власника спірного майна.
Представники 3-ох осіб БСК «Іскра» та Миколаївської сільради Овідіопольського району Одеської області в судове засідання не з'явилися, надали суду заяви, в яких просили суд слухати справу без участі їх представників.
Рішенням Овідіопольського районного суду Одеської області від 22 січня 2010 року позовна заява ПП «Агрокомерційна фірма «Ефект» задоволена частково.
Визнано незаконними та скасовано рішення № 12 від 25.06.1996р. Комісії з питань поновлення прав реабілітованих Овідіопольської районної ради народних депутатів в частині повернення майна ОСОБА_4 у вигляді літньої кухні та підвалу, розташованих за адресою: АДРЕСА_1;
Визнано незаконним та скасовано рішення Виконкому Миколаївської сільради Овідіопольського району Одеської області № 76 від 01.10.1999р. «Про визнання літньої кухні по АДРЕСА_1 області житловим будинком»;
Визнано незаконним та скасовано рішення Виконкому Миколаївської сільської ради під № 154 від 27.09.2000р. про видачу свідоцтва про право особистої власності на дім та господарські споруди, розташовані за адресою: АДРЕСА_1 на ім'я ОСОБА_4;
Визнано незаконним та скасовано свідоцтво № 154 від 27.09.2000р. про право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 на ім'я ОСОБА_4;
Зобов'язано Комунальне підприємство «Овідіопольське районне бюро технічної інвентаризації» скасувати реєстрацію права власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 на ім'я ОСОБА_4;
Зобов'язано ОСОБА_2 не чинити перешкод приватному підприємству «Агрокомерційній фірмі «Ефект» у користуванні нежитловим приміщенням, розташованим за адресою: АДРЕСА_1;
В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Ухвалою Овідіопольського районного суду Одеської області від 10 лютого 2010 року виправлені описки в рішенні Овідіопольського районного суду Одеської області від 22 січня 2010 року.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 22 січня 2010 року та ухвалити нове рішення, яким визнати право власності на житловий будинок з господарськими спорудами в с. Калаглія Овідіопольського району Одеської області по АДРЕСА_1 за ОСОБА_2, посилаючись на невідповідність оскаржуваного рішення дійсним обставинам справи та на порушення судом норм матеріального і процесуального права.
Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної
скарги в межах заявлених позовних вимог і апеляційного оскарження, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційну скаргу слід відхилити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін, з наступних підстав.
За правилами ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з
додержанням норм матеріального і процесуального права.
Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову, суд першої інстанції, послався на ст. ст. 13,19,41 Конституції України, ст. ст. 9,128,153 ЦК України 1963р., ст.ст.2,4,6,48-50,55,57 Закону України «Про власність» 1991р., ст. 393 ЦК України, ст. 5 Закону України «Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні, п. 12 Положення «Про порядок виплати грошової компенсації, повернення майна або відшкодування його вартості реабілітованим громадянам або їх спадкоємцям», затв. Постановою КМУ № 112 від 18.02.1993р.. Суд виходив з того, що позивач набув право власності на спірне майно у встановленому законом порядку, що рішення комісії з питань поновлення прав реабілітованих Овідіопольської районної ради в частині повернення нерухомого майна ОСОБА_4 та рішення виконкому сільської ради стосовно цього спірного майна ухвалені з порушенням права власності позивача, свідоцтво про право власності на ім'я ОСОБА_4 видано також з порушенням права власності позивача, а тому його право власності підлягає захисту в частині, яка стосується поновлення його права та усунення перешкод в здійсненні права власності.
З таким висновком суду та із застосованими нормами матеріального права повністю погоджується і колегія суддів.
Судом встановлено, що 07 жовтня 1991 року на засіданні правління колгоспу імені 50-річчя Великого Жовтня було ухвалено рішення за заявою голови кооперативу ОСОБА_5 реалізувати кооперативу «Ефект» зруйновану будівлю колишньої винокурні для організації цеху по переробці соняшника на масло.(а.с.15) 07 березня 1994 року правонаступники вказаних підприємств, а саме КСХП «Іскра» і Товариство з обмеженою відповідальністю Агрокомерційна фірма «Ефект» уклали письмовий договір купівлі-продажу вищевказаного нежитлового приміщення розміром 20 на 4,5 м з прилеглою територією, на земельній ділянці 0,14га, в с. Миколаївка по вул.. Фрунзе,18а (Овідіопольського району Одеської області); на підставі договору право власності за покупцем було зареєстровано в Овідіопольському РБТІ 12 липня 1994 року, записано в реєстрову книгу під № 1-95 (а.с.17, 17зв.) ОСОБА_6 сторін договору було встановлено, що будівлі колишньої винокурні колгоспу імені 50-річчя Великого Жовтня по вул. Фрунзе,18а в селі Миколаївка (зараз с. Калаглія) в занепалому і напівзруйнованому стані.(а.с.22) 15 травня 1995 року на підставі рішення засновників ТОВ АФ «Ефект» від 25.05.1993 року нежитлове приміщення колишньої винокурні було передано на баланс приватного малого підприємства АФ «Ефект», яке існувало з 1991 року та було перереєстровано 07 квітня 1995 року. (а. с. 278-280,301) Розпорядженням Овідіопольської районної ради № 268 від 19.06.1995 року було затверджено акт вибору земельної ділянки для зведення адміністративної споруди АФ «Ефект» площею 0,14 га із земель КСХП «Іскра» в с. Миколаївка (тепер с. Калаглія). (а. с. 24) З урахуванням права власності АФ «Ефект» на споруди колишньої винокурні КСП «Іскра» рішенням Миколаївської сільради № 8 від 30.10.1996 року земельна ділянка (з-під колишньої винокурні КСП «Іскра») площею 0,14 га була надана АФ «Ефект» в постійне користування для зведення адміністративної будівлі. (а.с.193) До теперішнього часу і після зміни засновника підприємства (а.с.351) спірне нежитлове приміщення знаходиться на балансі ПП «Агрокомерційна фірма «Ефект», юридичною адресою якого є місцезнаходження спірного приміщення. (а.с.255,277,291)
Всупереч викладеному та вимогам ст. 55 ч.1 Закону України «Про власність» 1991р. (діючого на той час з 1991р.), ст. 5 Закону України «Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні», п. 12 Положення « Про порядок виплати грошової компенсації, повернення майна або відшкодування його вартості реабілітованим громадянам або їх спадкоємцям», затв. Постановою КМУ № 112 від 18.02.1993р. комісія з питань поновлення прав реабілітованих Овідіопольської районної ради 25 червня 1996 року ухвалила рішення № 12 про повернення вилученого у ОСОБА_7 в 1929 р. майна у вигляді кухні та підвалу по вул. Фрунзе в с. Миколаївка (в теперішній час с. Калаглія) його доньці ОСОБА_4 (а. с. 25)
01 жовтня 1999 року з порушенням прав існуючого власника спірного майна, якому за вимогами ст. 4 Закону України «Про власність» 1991р. належало право на свій розсуд володіти, користуватися і розпоряджатися своїм майном виконком Миколаївської сільради за заявою ОСОБА_4 ухвалив рішення № 76 про переведення (напівзруйнованого нерухомого майна) літньої кухні в житловий будинок по АДРЕСА_1 (а.с.108,190-191, 264-267)
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 померла. (а.с.240) Однак, не зважаючи на це, та всупереч вимогам ст. 9 ЦК України 1963р. ст. 55 ч.1 Закону України «Про власність» 1991р., виконком Миколаївської сільради 27 вересня 2000 року ухвалив рішення № 154 про видачу свідоцтва про право власності на спірний житловий будинок по АДРЕСА_1 на ім'я померлої ОСОБА_4 (а.с.89) За зверненням відповідачки ОСОБА_2, яка є донькою померлої, 29 вересня 2000 року відповідачці на ім'я померлої ОСОБА_4 було видано свідоцтво про право власності на спірне нерухоме майно. (а.с.90) Не зважаючи на те, що право власності позивача на спірне майно у встановленому законом порядку не було припинено, 20 жовтня 2000 року Овідіопольським РБТІ право власності було зареєстровано за померлою ОСОБА_4.(а.с.90зв.)
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо необхідності захисту права власності позивача, висновки суду відповідають викладеним обставинам справи.
З огляду на встановлене колегія суддів не погоджується з доводами апелянта про те, що суд неправомірно взяв до уваги вищезазначений договір купівлі-продажу спірного нерухомого майна від 07.03.1994р., оскільки на думку апелянта він є сфальсифікованим і сумнівним. Із матеріалів справи вбачається, що вказаний письмовий договір у встановленому законом порядку зареєстрований Овідіопольським РБТІ 12 липня 1994 року, зазначений в реєстровій книзі під № 1-95, і його копія знаходиться в інвентарній справі КП «Овідіопольське РБТІ».(а. с. 313-318,319-333) Недійсність вказаного договору судом не встановлювалась, і у суду першої інстанції не було підстав сумніватися в його чинності. Враховуючи факт отримання в 1994р. ТОВ АФ «Ефект», від імені якого діяв ОСОБА_5, розпорядчого документа - письмового договору купівлі-продажу спірного нежитлового приміщення, наступної реєстрації його в РБТІ, отримання підприємством під нерухоме майно земельної ділянки, та з урахуванням викладених у рішенні суду першої інстанції обставин, доводи апелянта про те, що спірне нерухоме майно не було передано покупцю, і право власності на нього не виникло є неспроможними. З цих же підстав не можуть братися до уваги і доводи апелянта про те, що на момент ухвалення рішення комісією з питань поновлення прав реабілітованих Овідіопольської районної ради існувала реальна можливість повернення майна реабілітованого в натурі. Поновлюючи право власності репресованого згадана комісія не повинна була порушувати право приватної власності іншого суб'єкта права власності, який володів на той час спірним нерухомим майном, і неправомірність володіння якого за правилами ст. 49 Закону України «Про власність» (діючого на той час з 1991р.) судом не була встановлена.
Отже, суд в межах заявлених позовних вимог ухвалив рішення з додержанням норм матеріального права і без таких порушень норм процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи. Та оскільки за змістом ст. 308 ч.2 ЦПК України не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань, підстави для задоволення апеляційної скарги ОСОБА_2 і скасування рішення суду відсутні.
Керуючись ст. ст. 303,307ч.1п.5,311ч.1п.4,313-315,317,319 ЦПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.
Рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 22 січня 2010 року скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили.
Головуюча: М.В. Процик
Судді: Л.М. Миза
А.П. Заїкін