Справа № 2-2794/10
26 травня 2010 року м. Одеса
Приморський районний суд м. Одеси в складі:
головуючого судді: Домусчі Л. В.
при секретарі Бобуйок О.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі справу за позовом Акціонерного комерційного банку соціального розвитку «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення боргу,
Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення боргу, посилаючись на те, що 23.08.06 року між банком та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір №2006/13-2.06/732, згідно якого банк надав відповідачу кредит у сумі 23000 доларів США, зі сплатою 13,2% річних та комісій, з кінцевим терміном повернення заборгованості до 22.08.2026 року, на фінансування будівництва житла.
З метою забезпечення виконання зобов'язання ОСОБА_1, 23.08.2006 року між банком, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 був укладений договір поруки №07-15/795.
Відповідач, в порушення умом договору не вносить до банку платежі по кредиту та нарахованим відсоткам.
09.09.2008 року відповідач надав банку письмову заяву, в якій зазначив, що ним будуть виконані всі зобов'язання за договором кредиту до 13.09.08 року. Проте дані зобов'язання до теперішнього часу відповідачем не виконані.
У зв'язку з невиконанням вимоги позивача заборгованість відповідача за кредитним договором станом на 11.12.09 року становить 248579,03 грн., з яких: сума заборгованості за кредитом - 167081,81 грн.; заборгованість за відсотками - 23913,02 грн.; розмір пені по кредиту - 38347,81 грн.; розмір пені по відсоткам - 2804,33 грн.; штрафи за порушення умов кредитного договору - 16532,06 грн.
Представник позивача у судове засідання з'явився, позовні вимоги підтримав та просив суд стягнути солідарно з відповідачів суму заборгованості за договором кредиту у розмірі 248579,03, судовий збір - 1700 грн., витрати на ІТЗ - 120 грн..
Відповідачі ОСОБА_1, ОСОБА_2 у судове засідання з'явилися, позов визнали повністю, підтвердивши пояснення представника позивача.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.
Судом встановлено, 23.08.06 року між банком та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір №2006/13-2.06/732, згідно якого банк надав відповідачу кредит у сумі 23000 доларів США, зі сплатою 13,2% річних та комісій, з кінцевим терміном повернення заборгованості до 22.08.2026 року, на фінансування будівництва житла (а.с.10-12).
Відповідно до п.п 3.3.9. відповідач повинен своєчасно та в повному обсязі погашати кредит із нарахованими процентами за фактичний час його використання та можливими штрафними санкціями (а.с.11).
Підпунктом 3.3.10 договору передбачено, що позичальник зобов'язаний достроково повернути кредит, погасити нараховані проценти та сплатити можливі штрафні санкції у випадку невиконання (несвоєчасного виконання) обов'язків по погашенню кредиту (а.с.11).
Згідно п.4.4 Договору кредиту , у разі порушення відповідачем зобов'язань визначених п.п.3.3.7, 3.3.11 - 3.3.13 та 3.3.15 договору, протягом більше ніж десять робочих днів, строк користування кредиту вважається таким, що сплив та, відповідно позичальник зобов'язаний протягом одного робочого дня погасити кредит в повному обсязі, сплатити проценти за фактичний час використання кредиту, а також нараховані штрафні санкції (штраф, пеню).
Відповідач, в порушення умом договору не вносить до банку платежі по кредиту та нарахованим відсоткам.
09.09.2008 року відповідач надав банку письмову заяву, в якій зазначив, що ним будуть виконані всі зобов'язання за договором кредиту до 13.09.08 року. Проте дані зобов'язання до теперішнього часу відповідачем не виконані.
Згідно п.4.2. договору у разі прострочення позичальником термін сплати відсотків, прострочення строків повернення кредиту, від зобов'язаний сплатити банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несвоєчасно сплаченої суми за кожен день прострочки, що діє у цей період (а.с.11,зворот).
Пунктом 4.3. договору передбачено, у разі порушення позичальником вимог п.п.3.3.2-3.3.17 кредитного договору, він зобов'язаний сплатити позивачу штраф у розмірі 3% від суми кредиту, за кожний випадок.
З метою забезпечення виконання зобов'язання ОСОБА_1, 23.08.2006 року між банком, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 був укладений договір поруки №07-15/795 (а.с.13).
Відповідно до п.1.1. Договору поруки поручитель зобов'язується перед банком у повному обсязі солідарно відповідати за виконання позичальником зобов'язань щодо повернення суми кредиту, сплати процентів за користування кредитом, а також можливих штрафних санкцій, у розмірі та у випадках передбачених договором кредита№2006/13-2.06/732 від 23.08.2006 року.
Згідно ч. ст..1054 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути кредит та сплатити проценти в строк та у порядку встановленому Кредитним договором. В разі прострочення повернення чергової частини кредиту банк відповідно до ч.2 ст.1050 ЦК України має право вимагати дострокового повернення частини кредиту, що залишилась та сплаті відсотків.
Відповідно до ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Таким чином, відповідач протягом тривалого часу не виконує свої договірні зобов'язання перед позивачем.
Відповідно до розрахунку заборгованості за договором, наданого позивачем станом на 11.12.09 року за кредитним договором №2006/13-2.06/732 від 23.08.2006 року становить 248579,03 грн., з яких:
- сума заборгованості за кредитом - 167081,81 грн.;
- заборгованість за відсотками - 23913,02 грн.;
- розмір пені по кредиту - 38347,81 грн.;
- розмір пені по відсоткам - 2804,33 грн.;
- штрафи за порушення умов кредитного договору - 16532,06 грн. (а.с.33-34).
На момент розгляду справи доказів погашення кредиту та сплати відсотків, пені, штрафу у суду не має.
За таких обставин суд вважає вимоги позивача про стягнення всієї суми заборгованості обґрунтованими та такими, що відповідають умовам договору та ст.1050 ЦК України.
Згідно ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 ЦК України.
Пунктом 1 ст.1054 Цивільного кодексу України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною 2 ст. 1054 ЦК України передбачено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ЦК України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Отже, згідно із ч. 2 ст. 1050 Цивільний кодекс України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому.
Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов кредитного договору та Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Крім того, позивач просить стягнути з відповідачів суму сплаченого судового збору у розмірі 1700 грн. та витрати на ІТЗ у розмірі 120 грн.. З матеріалів справи вбачається, що позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 1700 грн., згідно платіжного доручення від 05.08.09 р. (а.с.20) та витрати на ІТЗ у розмірі 30 грн., згідно платіжного доручення від 05.08.09 р. (а.с.21). Інших документів, що підтверджують сплату позивачем судових витрат, в матеріалах справи немає, доплат витрат на ІТЗ позивач не здійснював. Таким чином суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення витрат на ІТЗ в сумі 120 грн. підлягають частковому задоволенню, а саме стягненню в розмірі 30 грн., згідно платіжного доручення.
Після всебічного, повного дослідження й оцінки наявних матеріалів та обставин справи суд дійшов висновку щодо часткового задоволення позову.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 11, 57, 208-209, 213-215, 218,224-225 ЦПК України, ст.ст. 525, 526, 530, 549, 626, 612,625, 629, 1054, 1055 ЦК України, суд
Позовні вимоги Акціонерного комерційного банку соціального розвитку «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення боргу задовольнити частково.
Стягнути солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь Акціонерного комерційного банку соціального розвитку «Укрсоцбанк» заборгованість за договором, наданого позивачем станом на 11.12.09 року за кредитним договором №2006/13-2.06/732 від 23.08.2006 року становить 248579,03 гривень, з яких:
- сума заборгованості за кредитом - 167081,81 гривня;
- заборгованість за відсотками - 23913,02 гривень;
- розмір пені по кредиту - 38347,81 гривня;
- розмір пені по відсоткам - 2804,33 гривні;
- штрафи за порушення умов кредитного договору - 16532,06 гривні.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного комерційного банку соціального розвитку «Укрсоцбанк» судовий збір у розмірі 850 (вісімсот пятдесят) гривень, витрати за інформаційно-технічне забезпечення в сумі 15 (п'ятнадцять) гривень, згідно платіжних доручень від 05.08.09 року.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь Акціонерного комерційного банку соціального розвитку «Укрсоцбанк» судовий збір у розмірі 850 (вісімсот пятдесят) гривень, витрати за інформаційно-технічне забезпечення в сумі 15 (п'ятнадцять) гривень, згідно платіжних доручень від 05.08.09 року.
В іншій частині позовних вимог, а саме: щодо стягнення витрат за інформаційно-технічне забезпечення у розмірі 120 гривень, відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Одеської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України.
Суддя Домусчі Л.В.