Справа № 2 - 2336/2010
16 червня 2010 року Приморський районний суд міста Одеси
у складі : головуючого - судді Ільченко Н.А.
при секретарі Довгань Ж.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Одеської обласної державної адміністрації, треті особи без самостійних вимог щодо предмета спору - Одеська обласна рада і Управління освіти і наукової діяльності Одеської обласної державної адміністрації, про скасування розпорядження про припинення дії контракту та звільнення, поновлення на роботі й стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу ;
24 червня 2009 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Одеської обласної державної адміністрації про скасування розпорядження голови Одеської облдержадміністрації від 20.03.2009 року № 33/к-2009, згідно якого припинено дію контракту від 10.09.2004 року та його звільнено з посади директора комунального закладу „Тузлівський навчально-виховний комплекс (загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів - школа-інтернат-ліцей)” за угодою сторін згідно з п.1 ст.36 КЗпП України, про поновлення на роботі на попередній посаді та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, мотивуючи свої вимоги тим, що під тиском працівників органів внутрішніх справ, він 20.02.2009 року подав до Управління освіти і наукової діяльності Одеської облдержадміністрації заяву про припинення укладеного Одеською облдержадміністрацією з ним контракту від 10.08.2004 року та звільнення за угодою сторін згідно п.1 ст.36 КЗпП України з 20.03.2009 року, але після цього між ними не укладалась письмова угода про його звільнення за угодою сторін згідно п.1 ст.36 КЗпП України, а 24.02.2009 року він відізвав свою заяву про звільнення, про що подав адресовану голові Одеської облдержадміністрації свою письмову заяву, тому 27.05.2009 року, тобто після закриття лікарняного, з'явився на своє робоче місце та приступив до виконання своїх посадових обов'язків. До того ж весь цей час він виконував свої посадові обов'язки, підписував розпорядчі, організаційні та фінансові документи ТНВК.
В судовому засіданні позивач та його представник підтримали позов і наполягали на задоволені позовних вимог у повному обсязі, а представник Одеської облдержадміністрації не визнав позов, вказуючи, що трудовий договір з ОСОБА_1 був припинений у відповідності до вимог чинного законодавства України і з дотриманням процедури, передбаченої КЗпП України.
Представники Управління освіти і наукової діяльності Одеської облдержадміністрації та представник Одеської обласної ради, яку суд залучив до участі у даній справі у якості третьої особи на стороні відповідача без самостійних вимог щодо предмета спору, не підтримали позов ОСОБА_1 й просили відмовити у задоволені цього позову в повному обсязі.
Дослідивши матеріали справи і вислухавши пояснення сторін та третіх осіб, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом установлено, що рішенням Одеської обласної ради від 24.04.2003 року № 154-ХХІV „Про майно спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області”, управління яким здійснює обласна рада” було затверджено Перелік майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області, й відповідно до пункту 4.11 вказаного Переліку Тузлівський навчально-виховний комплекс (загальноосвітня шкода І-ІІІ ступенів - школа-інтернат-ліцей) належить до об'єктів спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Одеської області, управління яким здійснює Одеська обласна рада.
Відповідно до пункту 2 вказаного рішення Одеській облдержадміністрації були делеговані повноваження з управління об'єктами спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області, а пунктом 3 цього рішення встановлено, що у сфері управління об'єктами спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області Одеська облдержадміністрація здійснює, зокрема, повноваження щодо укладення і розірвання контрактів з керівниками комунальних підприємств, що перебувають в її управлінні.
10.08.2004 року Одеською облдержадміністрацією, як уповноваженим органом власника - Одеської обласної ради, був укладений трудовий договір у формі контракту з ОСОБА_1, відповідно до якого останній був призначений на посаду директора Тузлівського навчально-виховного комплексу „Загальноосвітня шкода І-ІІІ ступенів - шкода-інтернат-ліцей” на термін з 06.09.2004 року по 06.09.2009 року.
Відповідно до пункту 5.1. цього Контракту однією з підстав припинення контракту передбачена згода сторін.
Рішенням Одеської обласної ради від 22.09.2006 року № 73-V „Про майно спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області, управління яким здійснює обласна рада” затверджена нова редакція Переліку об'єктів спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Одеської області, відповідно до пункту 3.10. якого до таких об'єктів входить Тузлівський навчально-виховний комплекс (загальноосвітня шкода І-ІІІ ступенів - школа-інтернат-ліцей), а пунктом 2 вказаного рішення Одеській облдержадміністрації делеговані повноваження з управління спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області.
24.02.2009 року ОСОБА_1 подав до Одеської облдержадміністрації свою письмову заяву про звільнення з посади директора Тузлівського навчально-виховного комплексу „Загальноосвітня шкода І-ІІІ ступенів - шкода-інтернат-ліцей” за угодою сторін з 20.03.2009 року. Ця заява була прийнята і звільнення було погоджено з Одеською облдержадміністрацією та з управлінням обласної ради з майнових відносин, згідно з листом від 04.03.2009 року № 0103/675, як цього вимагає рішення Одеської обласної ради від 22.09.2006 року № 73-V.
У зв'язку з вказаними обставинами 20.03.2009 року Одеською облдержадміністрацією, як уповноваженим органом власника - Одеської обласної ради, відповідно до рішення Одеської обласної ради від 22.09.2006 року № 73-V, було видано розпорядження № 33/к-2009 „Про звільнення ОСОБА_1 з посади директора комунального закладу „Тузлівський навчально-виховний комплекс (загальноосвітня шкода І-ІІІ ступенів школа-інтернат-ліцей)”, відповідно до якого дію контракту від 10.08.2004 року було припинено та звільнено ОСОБА_1 з займаної посади за угодою сторін згідно з п.1 ст.36 КЗпП України.
Вирішуючи дану справу, суд виходить з того, що відповідно до п.4 ст.36 КЗпП України це взагалі окрема підстава припинення трудового договору.
Наявність заяви ОСОБА_1 про звільнення та погодження звільнення головою Одеської облдержадміністрації вказують на згоду сторін щодо припинення дії укладеного з ОСОБА_1 трудового контракту в строк, визначений сторонами, а саме - з 20.03.2009 року.
Однак позивач вважає, що факт подачі ним 24.03.2009 року до Одеської облдержадміністрації заяви про відкликання заяви про звільнення свідчить про те, що укладений з ним трудовий контракт продовжив свою дію.
Проте анулювання домовленості щодо припинення трудового договору за п.4 ст.36 КЗпП України може мати місце лише при взаємній згоді про це власника або уповноваженого ним органу і працівника.
Оскільки такої згоди між Одеською облдержадміністрацією і ОСОБА_1 не було досягнуто, і, відповідно, домовленість щодо припинення трудового контракту з 20.03.2009 року не була анульована.
Таким чином, не заслуговують на увагу суду посилання позивача на ст.38 КЗпП України, в якій мова йде про розірвання строкового трудового договору, з ініціативи працівника.
Також судом установлено, що 20.03.2009 року працівники Управління освіти і
наукової діяльності Одеської облдержадміністрації в телефонному режимі повідомили ОСОБА_1 про наявність розпорядження Одеської облдержадміністрації щодо його звільнення та запросили останнього до управління для оформлення документів про звільнення, а 25.03.2009 року повторно передали інформацію в телефонному режимі ОСОБА_1 про необхідність прибуття до управління з метою отримання трудової книжки та розпорядження про його звільнення, про що були складені відповідні акти.
Здійснення передачі по телефону позивачу вищевказаної інформації повністю відповідає положенням п.2.10 Примірної інструкції з діловодства у міністерствах, інших центральних органах виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих органах виконавчої влади, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.1997р. № 1153.
Крім того, начальник Управління освіти і наукової діяльності Одеської облдержадміністрації письмово повідомив ОСОБА_1 про те, що згідно розпорядження голови Одеської облдержадміністрації від 20.03.209 року № 33/к-2009 припинено дію раніше укладеного з ним контракту та його звільнено з посади за угодою сторін згідно з п.1 ст.36 КЗпП України, а також про необхідність терміново прибути до управління з метою отримання трудової книжки або надання письмової згоди для пересилки трудової книжки чи отримання її довіреною особою, про що 25.03.2009 року направив на адресу позивача відповідний лист, який був отриманий ним 31.03.2009 року.
Лише 01.06.2009 року ОСОБА_1 прибув до Управління освіти і наукової діяльності Одеської облдержадміністрації, але від отримання трудової книжки відмовився, про що було складено акт.
Зазначені обставини свідчать про відсутність вини відповідача у затримці видачі ОСОБА_1 копії розпорядження про його звільнення та належно оформленої трудової книжки, а також у виплаті розрахунку при звільненні, а отже в даному разі відсутні правові підстави для застосування до відповідача встановленої діючим трудовим законодавством відповідальності за затримку у видачі звільненому працівникові трудової книжки та у виплаті належного звільненому працівникові розрахунку.
З огляду на наведене, суд погоджується з доводами представників відповідача та третіх осіб стосовно того, що позивач свідомо ігнорував усі повідомлення Одеської облдержадміністрації щодо необхідності отримання ним копії розпорядження про звільнення та оформленої трудової книжки, а тому відповідальність за несвоєчасне отримання ним цих документів лежить повністю на ньому.
Таким чином, відсутні передбачені законом підставі для зміни дати звільнення позивача та стягнення на його користь з відповідача середнього заробітку за час затримки видачі трудової книжки.
Водночас судом установлено, що на час розгляду даної справи в суді позивач вже отримав трудову книжку та розрахунок, який належав йому при звільненні.
Також не заслуговують на увагу суду доводи позивача стосовно того, що після 20.03.2009 року, в тому числі під час хвороби і перебування на лікарняному (а саме з 10.02.2009р.по 14.02.2009р., з 16.02.2009р. по 27.03.2009р., з 01.04.2009р. по 30.04.2009р., з 06.05.2009 року 29.05.2009р.), він продовжував виконувати свої посадові обов'язки та підписував розпорядчі, організаційні та фінансові документи ТНВК, оскільки такі дії позивача лише свідчать про те, що він свідомо порушував діюче законодавство.
Представники відповідача та третіх осіб категорично заперечують проти тверджень позивача щодо того, що під час його хвороби та перебування на лікарняному, працівники органів внутрішніх справ, проводячи слідство по кримінальній справі, яка була порушена стосовно нього за фактом заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовим становищем в особливо великих розмірах за ознаками злочину, передбаченого ч.5 ст.191 КК України, під тиском змусили його написати заяву про припинення дії трудового контракту і звільнення, а позивач на підтвердження цих своїх доводів не надав суду доказів, як цього вимагає ст.60 ЦПК України.
Наведені обставини дозволяють суду зробити висновок, що трудовий договір з ОСОБА_1 був припинений у відповідності до вимог чинного законодавства України і з дотримання процедури, передбаченої КЗпП України.
Враховуючи, що з 10.02.2009р. по 29.05.2009р. позивач майже безперервно хворів та перебував на лікарняному, що підтверджується документально, а тому суд вважає, що він не пропустив встановлений ч.1 ст.233 КЗпП України строк звернення до суду з даним позовом.
Відмовляючи позивачу в позові, суд стягує з позивача на користь держави судовий збір в сумі 424,05грн. (8,50грн.+415,55грн.(2788,00грн.х14міс.) + (2788,00грн.:21дн. х19дн.) =41555,00грн.х0,1%=415,55грн.).
На підставі викладеного і керуючись ст.ст.10,11,60,88,209,212,214-215 ЦПК України, п.1 ст.36, ст.ст.47,116 КЗпП України, суд, -
У задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити у повному обсязі.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 424 (чотириста двадцять чотири) грн. 05 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 250 (двісті п'ятдесят) грн. 00 коп.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через Приморський районний суд м.Одеси шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.
Суддя Н.А.Ільченко