Справа № 2 - 2264/2010
22 червня 2010 року Приморський районний суд міста Одеси
у складі : головуючого - судді Ільченко Н.А.
при секретарі Довгань Ж.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю „Таврія-В” про скасування наказу про відсторонення від роботи, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку ;
В березні 2009 року позивач звернулась до суду з позовом до ТОВ „Таврія-В” про скасування наказу про відсторонення від роботи, поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, мотивуючи свої вимоги тим, що з 05.06.2007 року вона була прийнята на роботу в ТОВ „Таврія-В” продавцем цитрусового відділу, але 31.03.2008 року відповідач відсторонив її від роботи без пояснення будь-яких причин, що є порушенням ст.46 КЗпП України.
Обґрунтовуючи свої позовні вимоги в частині стягнення з відповідача середнього заробітку за час вимушеного прогулу, позивач вказує, що у порушення вимог ст.47 і ст.116 КЗпП України відповідач в день її звільнення не видав їй копію наказу про її звільнення та належно оформлену трудову книжку й не запровадив виплату належного їй розрахунку.
В судовому засіданні позивач та її представник підтримали позов і наполягали на задоволені позовних вимог у повному обсязі.
Представник відповідача не визнав позов та подав адресовані суду свої письмові заперечення, які приєднані судом до матеріалів справи.
Проте відповідач не повідомив суду причину неявки свого представника, хоча про дату і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить розписка про одержання ним судової повістки.
Дослідивши матеріали справи і вислухавши пояснення позивача та її представника, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом установлено, що наказом ТОВ „Таврія-В” від 01.09.2007 року № 17-к ОСОБА_1 була прийнята на роботу на посаду продавця.
Наказом ТОВ „Таврія-В” від 29.01.2009 року № 7-к позивача звільнено з 28.12.2008 року за п.4 ст.40 КЗпП України (за прогули).
Підставою для звільнення позивача послужили службова записка начальника відділу ТОВ „Таврія-В” Бикова А.В., складений працівниками ТОВ „Таврія-В” акт перевірки службової дисципліни та табель робочого часу.
Представник відповідача в своїх письмових запереченнях категорично заперечує доводи позивача стосовно того, що відповідач відсторонив її від роботи з 31.03.2008 року та не допускав до роботи до дня її звільнення, а також вказує, що насправді відповідач не відсторонював позивача від роботи та такий наказ не видавав, а позивач не надав суду докази на підтвердження своїх доводів щодо відсторонення відповідачем її від роботи з 31.03.2008 року, як цього вимагає ст.60 ЦПК України.
Більш того, як вбачається з листа першого заступника начальника Територіальної державної інспекції праці у Одеській області Самородної Н.П. від 22.04.2009 року, в результаті проведеної цієї інспекцією перевірки за заявою ОСОБА_1 щодо порушення її трудових прав з боку адміністрації ТОВ „Таврія-В”, доводи позивача щодо відсторонення її від роботи з 31.03.2009 року відповідачем не знайшли свого підтвердження.
З огляду на наведене, суд вважає, що позовні вимоги позивача в частині скасування наказу відповідача про відсторонення її від роботи з 31.03.2008 року є безпідставними та надуманими.
В своїх письмових запереченнях представник відповідача вказує, що позивач з 31.03.2008 року припинила виходити на роботу та її виконувати з невідомих причин, а позивач підтвердила в суді, що з 31.03.2008 року до дня її звільнення - 28.12.2008 року не виходила на роботу.
Таким чином, позивач не довела в суді незаконність свого звільнення, а отже підстав для поновлення її на роботі немає.
Також судом установлено, що в день видачі відповідачем наказу про звільнення позивача, остання не була на роботі та в подальшому не з'являлась до відповідача для отримання копії наказу про її звільнення, належного їй розрахунку при звільненні та трудової книжки, хоча знала про наявність наказу про звільнення, про що свідчить те, що 05.03.2009 року вона звернулась до суду з даним позовом.
Крім того, 11.03.2009 року відповідач направив на адресу позивача письмове повідомлення про необхідність її прибуття до відділу кадрів для отримання трудової книжки, що підтверджується матеріалами справи.
Більш того, позивач пояснила суду, що не бажає отримувати свою трудову книжку, а також розрахунок, який їй належить їй від відповідача, до розгляду судом даної справи по суті.
Зазначені обставини, на думку суду, свідчать про відсутність вини відповідача у затримці виплати розрахунку та видачі належно оформленої трудової книжки ОСОБА_1, яка свідомо ухиляється від їх отримання, тому відповідальність за несвоєчасне отримання нею розрахунку та трудової книжки лежить повністю на неї.
Відмовляючи позивачу в позові, суд стягує з позивача на користь держави судовий збір в сумі 122,73 грн. (690,00грн.+600,00грн.=1290,00грн.:2міс.=645,00грн. (тобто середній заробіток позивача за останні два місяці перед звільненням) х 17міс.=10965,00грн.+(645,00грн.х31д.х21д.)=11422,74грн.х1%=114,23грн.+8,50грн.= 122,73 грн.).
На підставі викладеного і керуючись ст.ст.46,47,115,116,117 КЗпП України, ст.ст.10,11,60,88,209,212,214-215 ЦПК України, суд, -
У задоволені позову ОСОБА_1 - відмовити у повному обсязі.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 122 (сто двадцять дві) грн. 73 коп.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через Приморський районний суд м.Одеси шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.
Суддя Н.А.Ільченко