Справа №2-ц-28 за 2010 рік
14 травня 2010 року Місцевий районний Болградський суд Одеської області
в складі : головуючої судді Сабади В.В.
при секретарі Жуковій Т. І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Болграді
справу за позовом ОСОБА_1
до
Болградської районної державної нотаріальної контори Одеської області
ОСОБА_3
ОСОБА_4,
ОСОБА_5
ОСОБА_6
про визнання заповіту дійсним, про визнання свідоцтва про право на спадщину за законом, договору дарування і договору купівлі продажу недійсними та про визнання права власності на квартиру
Позивач, ОСОБА_1, уточнивши свої вимоги в суді шляхом подання позовної заяви 20.10.2008 року / т. 2 л. с. 15/, просила визнати дійсним заповіт, складений на її користь 11.03.2000 року ОСОБА_8, померлим ІНФОРМАЦІЯ_3 і визнати недійсними:
- свідоцтво про право на спадщину за законом , видане 28.09.2000 року нотаріусом Болградської районної державної нотаріальної контори Одеської області на імя ОСОБА_3 на квартиру АДРЕСА_1;
- договір - дарування квартири АДРЕСА_1, укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 і ОСОБА_6 в інтересах неповнолітньої ОСОБА_5, засвідчений нотаріусом Болградської районної державної нотаріальної контори Одеської області 22.07.2002 року за реєстром №1445;
- договір купівлі - продажу від 06.05.2008 року, складений приватним нотаріусом Болградського районного нотаріального округу Одеської області та зареєстрованим цим же нотаріусом в реєстрі за №3899, згідно якого ОСОБА_5 продала кварту АДРЕСА_1 ОСОБА_9;
і визнати за нею право власності на цю квартиру, зобовязавши Болградську районну державну нотаріальну контору Одеської області видати їй свідоцство про право власності на спірну квартиру на підставі заповіту від 11.03.2008 року, складеного на її користь померлим ОСОБА_8, та на підставі рішення Болградського районного суду Одеської області від 22.08.2000 року. При цьому вона посилається на те, що з травня 1999 року вони з ОСОБА_8 жили однією сум*єю , але без реєстрації шлюбу. В вересні 1999 року вони спільно придбали квартиру АДРЕСА_1, оформивши договір купівлі - продажу на ОСОБА_8. В березні 2000 року ОСОБА_8 знаходився на лікуванні в військовому шпиталі в місті Болграді, де 11.03.2000 року склав заповіт на її користь, в якому заповів їй вказану вище квартиру. Заповіт був посвідчений начальником терапевтичного відділення шпиталю ОСОБА_10, але нотаріус Болградської районної державної контори Одеської області відмовив їй в прийнятті цього заповіту і в видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, посилаючись на те, що заповіт не відповідає вимогам діючого закону. Стверджує, що заповіт відповідає вимогам закону і є дійсним, тому вона єдина може бути власником цієї квапртири.
Відповідач, ОСОБА_8 позов не визнав і проти його задоволення заперечував, посилаючись на те, що складений померлим на користь позивача заповіт не є дійсним і він єдиний, як спадкоємець першої черги за законом, прийняв відкриту внаслідок смерті його батька, ОСОБА_8, спадщину до складу якої входить і квартира АДРЕСА_1. Тому, на його думку, підстав для визнання недійсними свідоцтва про право на спадщину за законом , виданого йому 28.09.2000 року нотаріусом Болградської районної державної нотаріальної контори Одеської області на спірну квартиру, та договору - дарування цієї кваартири, укладеного ним з ОСОБА_4 і ОСОБА_6 в інтересах неповнолітньої ОСОБА_5, немає.
Відповідачі ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_5 теж позов не визнали посилаючись на те, що і підстав для відміни договору - дарування квартири АДРЕСА_1, укладений ними з ОСОБА_3, та договору купівлі - продажу, укладеного 06.05.2008 року відносно спірної квартири між ним та ОСОБА_5, немає.
Заперечував проти задоволення позову і ОСОБА_9, стверджуючи, що підстав для відміни договору купівлі - продажу, укладеного 06.05.2008 року відносно спірної квартири між ним та ОСОБА_5, немає.
Суд вважає , що позов задоволенню не підлягає.
Встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_3 помер ОСОБА_8. Внаслідок його смерті, в день смерті, відкрилася спадщина, що передбачено ст.. 525 ЦК України/ в редакціїї 1963 року/.
Місцем відкриття цієї спадщини є , на підставі ст.. 526 ЦК України/ в редакціїї 1963 року/, його останнє місце проживання, місто Болград Одеської області, де він був зареєстрований.
Викладене підтверджується:
- свідоцтвом про смерть, виданим Болградським відділом РАЦС Болградського районного управління юстиції Одеської області 15.03.2000 року на підставі запису акту №68, де дата смерті ОСОБА_3 вказана як ІНФОРМАЦІЯ_3/ л. с. 72/ ;
та поясненнями позивача.
На день смерті померлому належала квартира АДРЕСА_1, яка на підставі ст. 524 ЦК України є спадковим майном. Належність цієї квартири померлому підтверджується договором купівлі - продажу, укладеним ОСОБА_8 17.09.1999 року та посвідченим тоді ж нотаріусом Болградської районної державної нотарільної контори Одеської області в реєстрі №459 / л. с. 30/.
Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_3 є сином померлого і на підставі ст.. 529 ЦК України/ в редакціїї 1963 року/ він є спадкоємцем першої черги за законом. ОСОБА_3 єдиний прийняв відкриту спадщину, звернувшись до нотаріальної контори з заявою, що не суперечить вимогам ст..549 ЦК України/ в редакціїї 1963 року/. Інші спадкоємці відносно прийняття спадщини до нотарільної контори не зверталися.
Викладене підтверджується:
- спадковою справою №68600 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_8, розпочатою Болградською районною державною нотаріальною конторою Одеської області в 2000 році / 23, 27,28/ ;
та поясненнями сторін по вказаних вище обставинам.
Позивач суду представив, як доказ своїх вимог, заповіт / л. с. 32/, складений, по її твердженню, померлим ОСОБА_8 на її користь 11.03.2000 року під час свого перебування на лікуванні в військовому шпиталю.
Як встановив суд, цей заповіт був складений ОСОБА_11, яка, по твердженню позивача, записала його текст під діктовку ОСОБА_8 та за його проханням, а вже після цього померлий його підписав.
Встановлено, що заповіт складався в присутностиі ОСОБА_11, медичної сестри шпиталю, яка проводила хворому медичні процедури, солдата строкової служби, який доглядав за хворим, а також позивача. Після написання тексту заповіту ОСОБА_11 його посвідчив начальник терапевтичного відділення військового шпиталю міста Болграда / військова частина А - 08502/ полковник медичної служби ОСОБА_10 та тоді ж він був підписаний ОСОБА_8 і позивачем.
В тексті заповіту є дописки поверх тексту «17.09.1999 року», які в запоіті не оговорені
Ці обставини позивач не оспорювала і вони підтверджуються також:
- заповітом від 11.02.200 роу / т. 1 л. с. 7/ в якому вказано , що при складанні цього заповіту були присутні сторонні особи, в ньому є дописки поверх тексту «17.09.1999 року», а також в якому під підписом ОСОБА_8 є підпис позивача.
Згідно ст. 541 ЦК України / в редакціїї 1963 року/, який діяв на той час, на який посилається позивач, заповіт складається у письмовій формі із зазначенням місця та часу його складання, підписується особисто заповідачем та посвідчується нотаріально.
Ст. 542 п. 4 ЦК України /в редакції 1963 року/, а також ст. 40 ч. 1 абзац 5 Закону України «Про нотаріат» встановлено, що до нотаріально посвідчених заповітів прирівнюються заповіти військовослужбовців та інших осіб, які знаходяться на лікуванні в шпиталях, санаторіях та інших військово - лікарняних закладах, посвідчені начальниками, їх заступниками по медичній частині, старшими і черговими лікарями цих санаторіїв, шпиталях та інших військово - лікарняних закладів.
Судом встановлено, що 11.03.2000 року, в день складання заповіту, начальник терапевтичного відділення військового шпиталю міста Болграда / військова частина А - 08502/ полковник медичної служби ОСОБА_10, який посвідчив цей заповіт, не виконував обовязки вказаних вище осіб, які наділені правом засвідчення заповіту, що підтверджується:
- довідками військової частини А - 0502 №587 від 28.07.2004 року/ л. с. 53/, №318 від 27.02.2006 року / л. с. 171/,
- копією наказу по військовій частині А - 0502 №71 НР від 11.03.2000 року/ л. с. 54/.
Ст. 541 ЦК України / в редакції 1963 року/ передбачено, що при складанні заповіту не може бути присутня особа, на користь якої він складається.
Як вбачається з пояснень самого позивача при складанні та при підписанні заповіту вона була присутня і підписала цей заповіт.
Ця обставина підтверджується також:
- заповітом від 11.02.200 роу / т. 1 л. с. 7/ в якому вказано , що при складанні цього заповіту були присутні сторонні особи, а також в якому під підписом ОСОБА_8 є підпис позивача.
Приймаючи до уваги досліджені докази суд приходить до висновку, що заповіт, на наявність якого посилається позивач, не відповідає вимогам закону, т.я. :
- він був складений в присутності сторонніх осіб та особи, на користь якої він складався, і нею ж підписаний;
- заповіт посвідчила особа, яка не була наділена таким правом.
Тому, на підставі ст. 542 ЦК України / в редакції 1963 року/, такий заповіт не може прирівнюватися до нотаріально посвідченого, т. я. згідно ст. 47, 545 ЦК України / в редакції 1963 року/ такий заповіт є недійсним і тому позивач не має права на спадок, відкритий внаслідок смерті ОСОБА_8, в тому числі і на спірну квартиру в звязку з чим суд приходить до висновку, що у державного нотаріуса Болградської районної державної нотаріальної контори Одеської області були підстави для відмови в виконанні нотаріальної дії по реєстраціїї вказаного заповіту.
Далі суд встановив, що 28.09.2000 року Болградська районна державна нотаріальна контора видала відповідачу ОСОБА_3 свідоцтво на право на спадщину за законом по реєстру №7618, що не суперечить ст. 529 ЦК України / л. с. 23/, в тому числі і на квартиру №10 по вулиці Східній міста Болграда Одеської області.
22.07.2002 року ОСОБА_3 цю квартиру подарував неповнолітній ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, яка на час розгляду цієї справи є вже повнолітньою та яка є відповідачем по цій справі. Цей договір, від її імені, був укладений її батьками, відповідачами ОСОБА_4 та ОСОБА_6,
06.03.2008 року ОСОБА_5 продала квартиру ОСОБА_9, який на час розгляду справи судом і є її власником.
Викладене підтверлжується:
- сваідоцтвом про право на спадщину за законом, виданим 28.09.2000 року нотаріусом Болградської районної державної нотаріальної контори Одеської області на імя ОСОБА_3 на квартиру АДРЕСА_1;
- договором - дарування квартири АДРЕСА_1, укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 і ОСОБА_6 в інтересах неповнолітньої ОСОБА_5, засвідчений нотаріусом Болградської районної державної нотаріальної кої області 22.07.2002 року, за реєстром №1445;
- договором купівлі - продажу від 06.05.2008 року, складеним приватним нотаріусом Болградського районного нотаріального округу Одеської області та зареєстрованим цим же нотаріусом в реєстрі за №3899, згідно якого ОСОБА_5 продала квартиру АДРЕСА_1 ОСОБА_9.
Згідно ст. 256 ЦК Укоаїни, який діяв на цей час, позовна давність - це строк у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права.
На підставі ст. 260,253,254, 261 ЦК України строк позовної давності починається з наступного дня з дня коли особа дізналася про порушення свого права, а закінчується в число місяць останнього року строку.
Як встановив суд про порушення свого права позивач дізналася 28.03.2000 року, коли їй нотаріусом Болградської районної державної нотаріальної контори було відмовлено в прийнятті до виконнання заповіту, на наявність якого посилається ОСОБА_1 / л. с. 24/, тому строк позовної давності починається з 29.03.2000 року, а закінчується 29.03.2003 року,.
21.08.2001 року позивач звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 про визнання виданого йому 28.09.2000 року свідоцтва про право на спадщину за законом на квартиру АДРЕСА_1 недійсним в зв*язку з наявністю заповіту на її користь, на який вона посилається, але 19.02.2002 року вона від цього позову відмовилась / л. с. 70/ і її відмова була прийнята судом, що підвтерджується ухвалою Болградського районного суду Одеської області від 19.02.2002 року, яка на цей час не змінена і не відмінена і вступила в законну силу / л. с. 71/.
Про поновлення їй строку позовної давності позивач до суду не зверталася.
Відповідно до ст. 206 ч. 3 ЦПК України у разі закриття провадження по справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами , про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.
З позовом який на цей час розглядається судом ОСОБА_1 звернулася 07.06.2004 року після сплину строку позовної давності.
В позовній заяві / л. с. 2 т. 1/ відповідачем вона вказала Болградську районну державну нотаріальну контору Одеської області, але в ній просила визнати свідоцтво, видане 28.09.2000 року ОСОБА_3, недійсним.
В процесі розгляду справи позивач неодноразово змінювала та уточнювала свої позовні вимоги.
В позовній її заяві від 28.05.2008 року/ л. с. 10, 15, 17 т. 2/ вона просить всі цивільно - правові угоди, які нотаріально були укладені відносно квартири АДРЕСА_1, визнати недійснимси, в т. ч. і свідоцтво про право на спадщину за законом, видане 28.09.2000 року ОСОБА_3, від вимог по якому вона відмовилася 19.02.2002 року / л. с. 71/ .
Як вбачається з викладеного вище правовчини, відносно спірної квартири, а саме:
- договір - дарування квартири АДРЕСА_1, укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 і ОСОБА_6 в інтересах неповнолітньої ОСОБА_5, засвідчений нотаріусом Болградської районної державної контори Одеської області 22.07.2002 року, за реєстром №1445;
- договір купівлі - продажу від 06.05.2008 року, складеним приватним нотаріусом Болградського районного нотаріального округу Одеської області та зареєстрованим цим же нотаріусом в реєстрі за №3899, згідно якого ОСОБА_5 продала квартиру АДРЕСА_1 ОСОБА_9
були вкладені на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого 28.09.2000 року на ім*я ОСОБА_3, від вимог по якому позивач в суді відмовилася 19.02.2002 року.
В позовній заяві від 16.10.2008 року / л. с. 17 т. 2/ позивач ставить вимоги відносно зобовязання відповідача Болградської районної державної нотаріальної контори Одеської області виконати рішення Болградського районного суду від 22.08.2000 року по виданню їй свідоцтва про право на спадщину за заповітом на квартиру АДРЕСА_1, що вказаним рішенням не передбачено./ матеріали цивільної справи 2 - ц - 971 за 2000 рік та л. с. 111 - 117 т. 1/
На підставі досліджених доказів суд приходить до висновку, що підстав для визнання дійсним:
- заповіту, складеного 11.03.2000 року ОСОБА_8, померлим ІНФОРМАЦІЯ_3 на користь позивача ,
визнання недійсними:
- сваідоцтво про право на спадщину за законом , видане 28.09.2000 року нотаріусом Болградської районної державної нотаріальної контори Одеської області на імя ОСОБА_3 на квартиру АДРЕСА_1;
- договору - дарування квартири АДРЕСА_1, укладеного між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 і ОСОБА_6 в інтересах неповнолітньої ОСОБА_5, засвідчений нотаріусом Болградської районної державної контори Одеської області 22.07.2002 року за реєстром №1445;
- договору купівлі - продажу від 06.05.2008 року, складеного приватним нотаріусом Болградського районного нотаріального округу Одеської області та зареєстрованим цим же нотаріусом в реєстрі за №3899, згідно якого ОСОБА_5 продала кварту АДРЕСА_1 ОСОБА_9;
а також визнання за позивачем права власності на цю квартиру не встановлено.
Керуючись ст..10,60,131,212-215, 79, 88 ЦПК України
с у д
Керуючись ст..10,60,131,212-215, 79, 88 ЦПК України
с у д
В задоволенні позову ОСОБА_1 до Болградської районної державної нотаріальної контори Одеської області, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про визнання заповіту дійсним, про визнання свідоцтва про право на спадщину за законом, договору дарування і договору купівлі продажу недійсними та про визнання права власності на квартиру відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду поданням :
- заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня проголошення рішення
- апеляційної скарги протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя