Справа №2-ц- 5 2010 рік
27 квітня 2010 року Місцевий районний Болградський суд Одеської області
В складі: головуючої судді Сабади В.В.
при секретарі Ковтун О.І.
адвоката ОСОБА_1
розглянувши в відкритому судовому засіданні в місті Болграді
справу за позовом ОСОБА_2
до
Редакції газети «Дружба»
ОСОБА_3
ОСОБА_4
про захист честі та гідності і відшкодування моральної
шкоди
Позивач, ОСОБА_2, уточнивши свої позовні вимоги в суді, просила визнати не відповідаючими дійсності, принижуючими її честь та гідність, порочащими її престиж і ділову репутацію всі відомості, викладені в газеті «Дружба» №48 /4193/ за 18.06.2005 рік в статті «Звернення голови СВК «Агро - фірма «Буджак»» ОСОБА_4 до жителів Болградського району» посилаючись на те, що всі ці відомості не відповідають дійсності, принижують її честь, гідність, порочать престиж та ділову репутацію.
Стверджувала, що викладенням в газеті недостовірної інформації про неї, їй причинена моральна шкода, за відшкодування якої вона просила стягнути з урахуванням інфляції на свою користь:
- з редакції газети «Дружба» - 30000 грн., т. я. в ній була надрукована ця стаття;
- з ОСОБА_3, яка, як редактор газети, призначила до друку цю публікацію, - 10000 грн.;
- з ОСОБА_4, як автора статті, - 10000 грн.,
При цьому вона посилався на те, що моральна шкода проявилася в перенесених нею стражданнях, переживаннях, пригніченості і дискомфорту, викликаних цією публікацією, в необхідності надавати пояснення в звязку з цим у себе на роботі, знайомим, сусідам, в виникненні напруженості в її сім*ї, в спілкуванні з людьми, зі своїм керівництвом, колегами, в погіршенні її відносини з керівництвом на роботі та з керівниками інших господарств району. Ці переживання подіяли негативно на стан її здоров*я, викликали загостроення хвороб, так як вона до цього хворіла, в зв'язку з чим була змушена звертатися до лікарів за медичною допомогою та лікуватися довгий час.
Просила зобовязати відповідачів:
- напечатати спростування, текст якого вона виклала в своїй позовній заяві від 03.03.2010 року, в тій же газеті, таким же способом як була надрукована нестовірна інформація про неї,
- принести їй публічне вибачення, як в письмовій так і в усній формі.
Відповідач, ОСОБА_4, позов не визнав, посилаючись на те, що інформація відносно дій позивача, про які він виклав в названій вище статті, відповідає дійсності і такі її дії мали місце.
Відповідач, ОСОБА_3 теж позов не визнала і пояснила, що відповідальність за достовірність інформації повинен нести тільки автор статті, а не газета «Дружба» та вона, як редактор газети.
Не визнали позов і представники відповідача, газети «Дружба», посилаючись на те, що позивач, в встановлений законом строк, не зверталася до редакції газети для добровільного вирішення цього спору. Стверджували, що відповідальність за достовірність інформації повинен нести тільки автор статті.
Суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню.
Встановлено, що в газеті «Дружба» №48 /4193/ за 18.06.2005 рік була опублікована стаття «Звернення голови СВК «Агро - фірма «Буджак»» ОСОБА_4 до жителів Болградського району», автором якої є ОСОБА_4
Суд вважає, що ця стаття містить в собі інформацію про позивача, яка не відповідає дійсності, принижує її честь та гідність, ганьбить її престиж і ділову репутацію в суспільстві, в думці окремих громадян з точки зору виконання нею вимог закону, громадських принципів та правил, принципів моралі, а самс такі відомості:
- « … осінню 2004 року начальник ДС БЕЗ Болградського РВ УМВС України в Одеській області ОСОБА_2 вимагала у мене 20000 / двадцять/ тисяч гривень, із яких 10000 / десять/ тисяч гривень - для райвідділу і 10000 / десять/ тисяч гривень- особисто для себе, при цьому «як можно скоріше» . Інакше у мене можуть бути проблеми.
Я передав райвідділу 6 / шесть/ тисячь грн., останню суму - 4 тис. обіцяв віддати пізніше, так як на той час в господарстві не було коштів на ці цілі. Останні 10 /десять/ тисяч - безпосередньо для ОСОБА_2, я не дав, зіславшись на відсутність грошей. Це не єдиний випадок, коли начальник державної служби по боротьбі з економічними злочинами / ДС БЕЗ/ ОСОБА_2 зловживала службовим положенням і вимагала гроші та майно у агрофірми «Буджак».
Так в 2001 році ОСОБА_2 вирощувала у нас в господарстві капусту. Заробила вона 2 / дві/ тисячі гривень. Але вимагала 8 / восім/ тисяч гривень, які і отримала. По цьому випадку є показання свідків, зібрані працівниками обласного відділу Департаменту внутрішньої безпеки , які діяли дякуючи особистому втручанню народного депутата, керівника обласної організації ОСОБА_6.»
- «Осінню 2004 року ОСОБА_2 самовільно забирає новий факс, належний агрофірмі «Буджак», який пізніше був знайдений у неї в кабінеті працівниками служби внутрішньої безпеки»,
т. я. доказів відповідності їх дійсності суду не надано.
Встановлено, що для виявлення відсутності чи наявності цих обставин в діях позивача прокуратурою Болградського района Одеської області проводилася ретельна перевірка за результатами якої 17.12.2007 року відносно ОСОБА_2 було відмовлено в порушенні кримінальної справи, що підтверджується:
- матеріалами перевірки №193 по заяві ОСОБА_4 на дії працівника міліції ОСОБА_2 де є також постанова про відмову в порушенні кримінальної справи відносно позивача від 17.12.2007 року, яке на цей час не змінено і не відмінено,
- листом начальника Болградського РВ УМВС України в Одеській області від 25.10.2004 року, направленого відповідачу ОСОБА_4 про клопотання перед ним по наданню господарством, керівником якого він є, спонсорської допомоги,
- матеріалами інвентарізації Болградського РВ УМВС України в Одеській області станом на 01.01.2005 року, де є інвентарізаційна відомість №1 від 01.01.2005 року, згідно яких телефон - факс. переданий відповідачем ОСОБА_4 Болградському РВ УМВС України в Одеській області, взятий на облік вказаним РВ,
та носненнями сторін про це.
Пояснення свідка ОСОБА_7, відносно вирощування капусти ОСОБА_2 спільно з відповідачем ОСОБА_4, на які посилався в суді ОСОБА_4, суд не може прийняти як доказ відповідності вказаної вище інформації дійсності, т. я. показання цього свідка було предметом дослідження при проведенні перевірки працівниками прокуратури і вони свого підтвердження не знайшли.
Твердження позивача ОСОБА_2 про те, що і інші відомості, викладені в в статті «Звернення голови СВК «Агро - фірма «Буджак»» ОСОБА_4 до жителів Болградського району» мають відношення до неї, принижують її честь та гнідність, порочать її престиж та ділову репутацію та не відповідають дійсності, не знайшло свого підтвердження в суді.
Так відомості про те, що « В 2003 році я в черговий раз надав допомогу Болградському РО УМВД в вигляді грошей та пального на суму - 10 / десять/ тисяч гривень» не мають ніякого відношення до позивача, т. я. не містять в собі посилань на будь які її дії по цій обставині. Юридична особа, Болградський РО УМВД, про допомогу якій йде мова в цій інформаціїї, цю обставину не оспорює.
Як згідно пояснень позивача, так і відповідача ОСОБА_4, ним, як і іншими керівниками підприємств району, неодноразово надавалася допомога Болградському РО УМВД, на його прохання, в вигляді грошей та пального. Ця обставіина підтверджується і матеріалами перевірки, яка проводилася працівниками прокуратури.
Відомості, викладені в статті «Звернення голови СВК «Агро - фірма «Буджак»» ОСОБА_4 до жителів Болградського району», в тексті який починається словами: « У мене 4 неповнолітніх дітей, батьки похилого віку, яким під 80 років і 3 тисячі пайщиків в господарстві» та закінчується словами:
«Прошу : 1, Прийняти позовну заяву в провадження.
2, Повернути незоконно вилучений факс.
3. Повернути незаконно отримані за вирощування капусти 6 / шесть/ тисяч
гривень.
4, Відшкодувати господарству майнову шкоду в розмірі 100 / сто / тисяч,
що підтверджується наявними документами,
5, Відшкодувати мені і моїй сім*ї моральну щкоду в розмірі 50 / пятьдесят/
тисячь гривень, які ми пожертвуємо церквам Болградського району.
Це звернення направлено генеральному прокурору Піскуну С, М,, міністру Внутрішніх Справ України Луценко Ю. В., прокурору Одеської області Шахову В. Ф., начальнику УВД МВД України в Одеській області Вершняк М. І., прокурору Болградського району Достаєвському Д. М., начальнику РО УМВД України в Одеській області майору Якименку І. Б.»
також на думку суду не містить в собі інформацію відносно позивача і посилань на будь які її дії по цих обставинах. В цих відомостях не вказана особа до якої відповідачем ОСОБА_4 ставляться такі вимоги. В цьому тексті мова йде не про конкретні обставини в діях та поведінці позивача, а містять в собі тільки прохання, викладене автором статті ОСОБА_4. Ці відомості не містять в собі також звернення до будь кого, в тому числі і до позивача ОСОБА_2. З викладеного тексту та з пояснень автора статті, зробити висновок до кого стосується ця інформація неможливо, т. я. мова, в напечатаній відповідачем ОСОБА_4 статті, йде не тільки про дії ОСОБА_2, а і про дії юридичної особи, Болградського РО УМВД.
Відомості:
«В лютому 2005 року ОСОБА_2 вилучила бухгалтерську документацію СПК «Агрофірма «Буджак», яка до цього часу так і не повернена.»
теж не на думку суду не містять в собі недостовірну інформацію відносно позивача. Тут йде мова про обставини, які дійсно мали місце.
Судом встановлено, що в лютому 2005 року ОСОБА_2, без отримання постанови слідчого та без рішення суду, вилучила бухгалтерську документацію СПК «Агрофірма «Буджак» і її, на час публікаціїї статті, СПК ще не повернули, про що позивач не заперечувала в суді, пояснивши, що вона передала вилучені документи до Болградської прокуратури.
Ця обставина знайшла своє підтвердження і при перевірці, яку проводили працівники прокуратури.
Інформація, яка міститься в тексті:
«Накінець, 15.02. цього року, порушуючи всі законні процедури виїмки, без рішення суду, ОСОБА_2 вийняла документи, які також до цього часу тримає у себе, посилаючись на лікарняну відпустку. В той же час це не перешкодило ОСОБА_2 терроризувати моїх підлеглих телефонними дзвінками з вимогами принести їй не надані документи і дати необхідні показання.
22 квітня 2005 року ОСОБА_2, навмисно приховуючи факт вилучення документів агрофірми «Буджак», отримує рішення суду на виїмку вже отриманих нею незаконно 15 квітня.
З таким рішенням суду мене офіційно ознайомили лише 20 травня, а саме через 35 днів після незаконної виїмки.
При цьом, з метою оправдати свої незаконні дії, начальник ГС БЕП посилалася на як будто наявну інформацію про підготовку підпалу документів агрофірми «Буджак».
не може бути визнана судом такою, що не відповідає дійсності, т. я. таких доказів судом не добуто.
Встановлено, що 15.04.2005 року позивачем була проведена виїмка документів в СВК «Агрофірма Буджак», головою якої є відповідач ОСОБА_4, без отримання постанови слідчого та без рішення суду.
Дозвіл суду, на проведення такої виїмки документів, позивач отримала тільки 22.04.2005 року.
Посилання позивача на те, що вона мала право до отримання рішення суду провести таку виїмку документів т. я. у неї були дані, що ці документи можуть бути знищені, не можуть бути прийняті судом до уваги з слідуючих підстав.
ОСОБА_11 , на заяву якого посилається позивач, звернувся з заявою до начальника УГС БМП України в Одесчькій області тільки 04.05.2005 року, вже після проведення виїмки документів.
Керуючий ООФ АППБ «Аваль» подав заяву, на яку посилається позивач, ще 19.10.2004 року, і тоді ж вона була переадресована ОСОБА_2 для прийняття нею рішення згідно зі ст. 97 УПК України, але таке рішення по ній, на час проведення виїмки документів, прийняте не було.
Як видно з змісту цих заявах, повідомлення про можливість знищення документів відповідачем ОСОБА_4 в них відсутні.
Інших доказів по наявності цієї обставини позивач суду не надала.
Судом встановлено, що відносно обставин правильності проведення позивачем виїмки документів проводилася службова перевірка, якою було встановлено, шо ОСОБА_2 при цьому було допущене грубе порушення вимог КПК України, за що вона була притягнена до дисциплінарної відповідальності, про що підтвердила в суді і сама позивач.
Це ж було встановлено і при перевірці, яку проводили працівники Болградської районної прокуратури.
Викладене підтверджується:
- матеріалами перевірки №193 по заяві ОСОБА_4 на дії працівника міліції ОСОБА_2, де на л. с. 123 є висновок службової перевірки по заяві голови СВК «Агрофірма Буджак» ОСОБА_4 на дії начальника ВДСБЕЗ майора міліції ОСОБА_2 від 14.07.2005 року , затверджений тоді ж начальником Болградського РВ УМВС України в Одеській області майором міліції Бачур В. Д., де вказано, шо ОСОБА_2, при вилученні документів в СВК «Агрофірма Буджак», було допущене грубе порушення вимог КПК України та якою було підтверджено вилучення позивачем документів СВК «Агрофірма Буджак» без отримання постанови слідчого та без рішення суду і якою 1доказів наявності у позивача інфорпмації про можливість знищення документів агрофірми «Буджак» шляхом їх підпалу не добуто;
- постановою про відмову в порушенні кримінальної справи відносно позивача від 17.12.2007 року, яким підтверджується проведення позивачем виїмки документів в «Агрофірма Буджак» з порушенням вимог діючого кримінально - процесуального законодавства без отримання постанови слідчого та без рішення суду;
- протоколами огляду та виїмки документів в СВК «Агрофірма Буджак», де вказано, що виїмка була проведена 15.04.2005 року;
- заявою керуючого ООФ АППБ «Аваль», яку він подав на імя начальника Болградського РО УМВД України 19.10.2004 року, на якій є запис, що вона переадресована ОСОБА_2 для прийняття нею рішення згідно зі ст. 97 УПК України, та в якій інфорпмація про можливість знищення документів агрофірми «Буджак» шляхом їх підпалу відсутня,
- заявою ОСОБА_11 , на ім*я начальника УГС БМП України в Одеській області від 04.05.2005 року в якій інформація про можливість знищення документів агрофірми «Буджак» шляхом їх підпалу відсутня і яка надійшла в РО вже після проведення виїмки документів позивачем,
- поясненнями свідка ОСОБА_13 про те, що позивач вилучила документи в СВК «Агрофірма Буджак» без постанови слідчого та без рішення суду і неодноразово телефонувала після цього в бухгалтерію СПК про надання їй додатково документи і їй вони надавалися,
та поясненнями позивача відносно того, що вона 15.04.2005 року провела виїмку документів в «Агрофірма Буджак» без отримання постанови слідчого та без рішення суду, яке вона отримала лише 22.04.2005 року.
Ці пояснення позивача підтверджуються постановою, винесеною Болградським районним судом Одеської області 22.05.2005 року.
Приймаючи до уваги викладене, суд вважає, що посилання позивача на недостовірність цієї інформації є безпідставними і тому не знаходить підстав для визнання інформації, на яку посилається позивач, недостовірною.
Відомості слідуючого змісту: «Ми не намірені більше терпіти свавілля та знущання з боку цього працівника міліції» теж не можна розцінювати як інформацію відносно позивача яка не відповідає дійсності, т. я. відповідач цими словами передає свою думку та робить висновок відносно не конкретних дій позивача, а відносно її дій, викладених ним в статті, в тому числі і відносно тієї інформації про дії позивача, яка не визнана судом не достовірною.
З урахуванням викладеного суд приходить до висновку, що підстав для визнання недостовірною вказаної вище інформації, викладеної відповідачем, не встановлено.
Ст. 277 ч. 1 ЦК України передбачено, що фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та / або/ членів її сім*ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування такої інформації. Це ж передбачено і ст. 37 ч. 1 Закону України «Про друковані засоби масової інформації / пресу/ в Україні.
Як встановив суд стаття «Звернення голови СВК «Агро - фірма «Буджак»» ОСОБА_4 до жителів Болградського району», яка містить в собі недостовірну інформацію відносно позивача була напечатана в газеті «Дружба» №48 /4193/за 18.06.2005 рік .
Встановлено, що на час публікації статті ОСОБА_3 працювала редактором газети «Дружба».
Згідно ст. 277 ч. 4 ЦК України спростування недостовірної інформації здійснюється особою, яка поширила інформацію. Поширювачем інформації , яку подає посадова або службова особа при виконанні своїх посадових / службових/ обовязків, вважається юридична особа, у якій вона працює.
Приймаючи до уваги ці обставини суд приходить до висновку, що спростувати інформацію, яка судом визнана недостовірною, та яка викладена відповідачем ОСОБА_4 в газеті «Дружба» повинні:
- ОСОБА_4 - як автор статті,
- газета «Дружба» - як друкований орган, який поширив цю інформацію.
Спростування недостовірної інформації повинно бути здійснене у такий же спосіб, у який вона була поширена, та воно повинно бути оприлюднене у тому ж засобі масової інформації, яка напечатала недостовірну інформацію, а саме в газеті «Дружба», що встановлено ч. 6, 7 ст. 277 ЦК України.
Згідно ст. 37 ч. 1 Закону України «Про друковані засоби масової інформації / пресу/ в Україні»
- спростування повинно бути набрано тим же шрифтом і поміщено під заголовком «Спростування» на тому ж місці , де були розміщені відомості, які спростовуються,
- обсяг спростування не може більше ніж удвічі перевищувати обсяг спростованого фрагменту.
При цьому суд вважає, що текст спростування, який виклала в своїй позовній заяві від 02.03.2010 року позивач, не може бути прийнятий судом, т. я. те, що відповідачі, публікуючи недостовірну інформацію, мали бажання принизити, образити, дискредитувати її як людину та професіонала, що цим вони бажали причинити їй як можливо більше моральних та фізичних страждань, використовуючи образливі вирази, грубо викладуючи надумані факти, не було встановлено судом.
Тому суд вважає, що текст спростування повинен бути слідуючим:
Редакція газети «Дружба» та автор звернення ОСОБА_4 по рішенню Болградського районного суду Одеської області від 27 квітня 2010 року на підставі ст 37 Закону України «Про друковані засоби масової інформації / преси/ України» спростовують, як такі, що не відповідають дійсності, принижують честь та гідність ОСОБА_2, ганьблять її престиж та ділову репутацію відомості, викладені в статті «Звернення голови СВК «Агро - фірма «Буджак»» ОСОБА_4 до жителів Болградського району» в газеті «Дружба» №48 /4193/ за 18.06.2005 рік слідуючи відомості:
- « … осінню 2004 року начальник ДС БЕЗ Болградського РВ УМВС України в Одеській області ОСОБА_2 вимагала у мене 20000 / двадцять/ тисяч гривень, із яких 10000 / десять/ тисяч гривень - для райвідділу і 10000 / десять/ тисяч гривень- особисто для себе, при цьому «як можно скоріше» . Інакше у мене можуть бути проблеми.
Я передав райвідділу 6 / шесть/ тисячь грн., останню суму - 4 тис. обіцяв віддати пізніне, так як на той час в господарстві не було коштів на ці цілі. Останні 10 /десять/ тисячь - безпосередньо для ОСОБА_14 я не дав, зіславшись на відсутність грошей. Це не єдиний випадок, коли начальник державної служби по боротьбі з економічноми злочинами / ДС БЕЗ ОСОБА_2 зловживала службовим положенням і вимагала гроші та майно у агрофірми «Буджак».
Так в 2001 році ОСОБА_2 вирощувала у нас в господарстві капусту. Заробила вона 2 / дві/ тисячі гривень. Але вимагала 8 / восім/ тисяч гривень, які і отримала. По цьому випадку є показання свідків, зібрані працівниками обласного відділу Департаменту внутрішньої безпеки , які діяли дякуючи особистому втручанню народного депутата, керівника обласної організації, ОСОБА_6.»
- «Осінню 2004 року ОСОБА_2 самовільно забирає новий факс, належний агрофірмі «Буджак»., який пізніше був знайдений у неї в кабінеті працівниками служби внутрішньої безпеки».
На думку суду відповідачі газета «Дружба» та ОСОБА_4 повинні також принести вибачення позивачу за розповсюдження відносно неї недостовірної інформації не в усній формі, а у такий же спосіб, як і розповсюдження такої інформації.
З урахуванням цього суд вважає за необхідне викласти слідуючий текст вибачення:
«Редакція газети «Дружба» та автор звернення ОСОБА_4 приносять ОСОБА_2 свої вибачення за публікацію відомостей не відповідаючих дійсності, принижуючих честь та гідність ОСОБА_2, які ганьблять її престиж та ділову репутацію.»
і зобовязати відповідачів газету «Дружба» та ОСОБА_4 напечатати його разом з спростуванням в газеті «Дружба».
Приймаючи таке рішення, суд виходить з того, що такою формою примусового вибачення найбільше буде досягнута мета поновити положення позивача, яке було до порушення її прав друкуванням про неї недостовірної інформації.
З достовірністю судом встановлено, що ОСОБА_3 автором статті «Звернення голови СВК «Агро - фірма «Буджак»» ОСОБА_4 до жителів Болградського району» не є, а дала свою згоду на напечатання її в газеті «Дружба», як редактор цієї газети. Тому на неї покласти обовязок спростувати цю інформацію суд не може, т. я. це не передбачено ст. 277 ч. 4 ЦК України.
Посилання позивача на те, що ОСОБА_3 теж є автором цієї статті не знайшло свого підтвердження, т. я. відповідач ОСОБА_4 в суді підтвердив своє авторство, а інших доказів цього суду надано не було.
Крім того судом встановлено, що текст статті перед її друком не змінювався і вона відповідає по тексту тим заявам відповідача ОСОБА_4, які є в матерілах №193 перевірки, яку проводили працівники прокуратури.
Це підтверджується:
- матеріалами перевірки прокуратури Болградського району Одеської області №193 по заяві ОСОБА_4 на дії працівника міліції ОСОБА_2 ,
та поясненнями відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_4
Ст. 258 ЦК України позовну давність про спростування недостовірної інформації, поміщеної в засобах масової інформації, визначила в один рік.
Встановлено, шо стаття з недостовірною інформацією відносно позивача була опублікована в газеті «Дружба» 18.06.2005 року. ОСОБА_2 звернулася до суду з позовною заявою до 20.02.2006 року - до сплину строку позовної давності.
Суд вважає, що діями відповідачів ОСОБА_4 та газети «Дружба» позивачу причинена і моральна шкода. Спричинення такої шкоди, на думку суду, проявилося в перенесених позивачем моральних та психологічних стражданнях, викликаних в приниженні її честі та гідністі, в ганьбі її престижу і ділової репутації в суспільстві, в думці окремих громадян з точки зору виконання нею вимог закону, громадських принципів та правил, принциців моралі, та в деякій мірі позначилося на стану її здоров*я.
Посилання представників газети «Дружба» на те, що цей спір повинен був спочатку позивач вирішити шляхом звернення до газети, а не до суду не може бути прийнято судом до уваги, т. я. встановлено, що позивач та редактор газети ОСОБА_3 обговорювали між собою, в присутності ОСОБА_15, який на той час працював заступни- ком голови Боградської районної державної адміністрації, можливість добровільного вирішення цього спору, але до згоди вони так і не дійшли.
Як позивач ОСОБА_2, так і відповідач ОСОБА_3 цю обставитну підтвердили і не оспорювали.
Визначаючи розмір грошового відшкодування моральної шкоди, завданої ОСОБА_2, суд враховує ступінь вини відповідачів ОСОБА_4 та газети «Дружба», глибину та тривалість душевних страждань і переживань, перенесених позивачем. Враховує суд і матеріальний стан сторін:
- ОСОБА_2 є інвалідом 2 групи, але працює,
- ОСОБА_4 має на утриманні 4 -х неповнолітніх дітей і теж працює.
Ці обставини в суді підтвердили позивач та відповідач, ОСОБА_4.
З урахування викладеного, виходячи з вимог розумності та справедливості суд вважає, що розмір відшкодування, за завдану позивачу відповідачами ОСОБА_4 та газетою «Дружба» моральну шкоду , повинен становити 3000 грн., і виплата цієї суми повинна бути покладена на відповідачів ОСОБА_4 та газету «Дружба» в розмірі:
- на газету «Дружба» - 2000 гривень;
- на ОСОБА_4 - 1000 гривень.
що не суперечить ст.23 ЦК України.
Суд не приймає до уваги посилання відповідачів ОСОБА_4 та газети «Дружба» на те, що позивачу моральна шкода їх діями спричинена не була, т. я. це спростовується викладеними вище доказами, які дослідив суд.
Спричинення моральної шкоди ОСОБА_3 позивач пов*язує тільки з її діями які вона виконувала як редактор газети, а саме з тим, що вона надрукувала в газеті статтю, автором якої є ОСОБА_4, в якій викледена недостовірна інформація про неї.
Згідно ст. 7 Закону України «Про друковані засоби масової інформації / пресу/ в Україні» ОСОБА_3 є субєктом діяльності друкованих засобів масової інформації, т. я. на час друкування статті в газеті вона працювала редактором газети.
Відповіідно до п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 28.09.1990 року з послідуючими змінами, відповідачем по справі про захист честі і гідності може бути фізична або юридична особа, яка поширила відомості , що порочать позивача.
Згідно ст. 277 ч. 4 ЦК України поширювачем інфорпмації , яку подає посадова або службова осорба при виконанні своїх посадових / службових/ обовязків, вважається юридична особа, у якій вона працює.
Якщо ж позов предявлено про спростування відомостей опублікованих в пресі, як відповідачі притягуються автор та відповідний орган масової інформації, що здійснив випуск інформації.
З урахуванням того, що ОСОБА_3 автором статті, в якій є недостовірна інформація про позивача, не є, що вона дала свою згоду на друкування цієї статті як редактор газети, що позивач повязує причинення їй нею моральної шводи з службовими діями ОСОБА_3, суд підстав для стягнення з неї моральної шкоди не знаходить.
У суду не викликає сумніву, що позивач міг переживати моральні хвилювання та страждання, які були викликані необхідністю давати пояснення відносно недостовірної надрукованої інформації про неї як на работі, так і серед своїх знайомих, переживати за стан своєї репутації та гідність. Не викликає в суду сумніву і те, що такі переживання могли в деякій мірі негативно позначитися на стан здоров*я позивача.
Також не викликає сумніву і те, що в вказаний позивачем період вона хворіла та зверталася за наданням їй медичної допомоги, т. я. це підтверджується листками непрацездатності, які були надані нею суду та її поясненнями по цих обставинах.
На думку суду ці хвилювання, переживання, звернення до лікаря були пов'язані не тільки з розповсюдженням відповідачами недостовірної інформації а і з іншими життєвими факторами.
Суд враховує, що позивач до цього хворіла і що вона суду не надала доказів того, що тільки перенесені нею, в звязку з друкуванням недостовірної інформації про неї, хвилювання погіршили стан її здоров*я і викликали необхідність в проведенні того лікування, на яке вона посилається.
Не може прийняти суд до уваги і твердження позивача про те, шо розповсюдження недостовірної інформації про неї негативно позначилося на її діловій та службовій репутіції, так як встановлено, що вже в 2006 році вона була переведена на рівнозначну посаду в Ізмаїльський РВ ГУМВС України в Одеській області і працює в органах міліції до цього часу.
Це підтверджується витягом з наказу начальника ГУ МВС України в Одеській області №560 о/е від 30.11.20069 року .
На підставі ст.. 88 ЦПК України з відповідачів ОСОБА_4 та газети «Дружба» на користь держави підлягають стягненню і судові витрати:
-з газети «Дружба»
1/ 100 гривень держмита;
2/50 грн. на інформаційно - технічне забезпечення слухання справи.
- з ОСОБА_4:
1/ 50 гривень держмита;
2/ 25 грн. на інформаційно - технічне забезпечення слухання справи.
Керуючись ст..10,60,131,212,-215 ЦПК України
с у д
Позов задовольнити частково.
Визнати не відповідаючими дійсності, принижуючими честь та гідність ОСОБА_2, та такими, що ганьблять її престиж і ділову репутацію відомості, викладені в газеті «Дружба» №48 /4193/за 18.06.2005 рік в статті «Звернення голови СВК «Агро - фірма «Буджак»» ОСОБА_4 до жителів Болградського району», а саме:
- « … осінню 2004 року начальник ДС БЕЗ Болградського РВ УМВС України в Одеській області ОСОБА_2 вимагала у мене 20000 / двадцять/ тисяч гривень, із яких 10000 / десять/ тисяч гривень - для райвідділу і 10000 / десять/ тисяч гривень- особисто для себе, при цьому «як можно скоріше» . Інакше у мене можуть бути проблеми.
Я передав райвідділу 6 / шесть/ тисячь грн., останню суму - 4 тис. обіцяв віддати пізніше, так як на той час в господарстві не було коштів на ці цілі. Останні 10 /десять/ тисячь - безпосередньо для ОСОБА_2 я не дав, зіславшись на відсутність грошей. Це не єдиний випадок, коли начальник державної служби по боротьбі з економічноми злочинами / ДС БЕЗ/ ОСОБА_2 зловживала службовим положенням і вимагала гроші та майно у агрофірми «Буджак».
Так в 2001 році ОСОБА_2 вирощувала у нас в господарстві капусту. Заробила вона 2 / дві/ тисячі гривень. Але вимагала 8 / восім/ тисяч гривень, які і отримала.По цьому випадку є показання свідків, зібрані працівниками обласного відділу Департаменту внутрішньої безпеки , які діяли дякуючи особистому втручанню народного депутата, керівника обласної організації, ОСОБА_6.»
- «Осінню 2004 року ОСОБА_2 самовільно забирає новий факс, належний агрофірмі «Буджак»., який пізніше був знайдений у неї в кабінеті працівниками служби внутрішньої безпеки».
Зобовязати редакцію газети «Дружба» і автора звернення ОСОБА_4
спростувати в печатній формі відомості, визнані рішенням суду не відповідаючими дійсності, принижуючими честь та гідність ОСОБА_2, та такими, що ганьблять її престиж і ділову репутацію, викладені в статті «Звернення голови СВК «Агро - фірма «Буджак»» ОСОБА_4 до жителів Болградського району» в газеті «Дружба» №48 /4193/за 18.06.2005 рік.
Спростування повинно бути опубліковане в місячний строк з дня вступу цього рішення в законну силу і мати слідуючий зміст:
Редакція газети «Дружба» та автор звернення ОСОБА_4 по рішенню Болградського районного суду Одеської області від 27 квітня 2010 року на підставі ст 37 Закону України «Про друковані засоби масової інформації / преси/ України» спростовують, як такі, що не відповідають дійсності, принижують честь та гідність ОСОБА_2, ганьблять її престиж та ділову репутацію відомості, викладені в статті «Звернення голови СВК «Агро - фірма «Буджак»» ОСОБА_4 до жителів Болградського району» в газеті «Дружба» №48 /4193/ за 18.06.2005 рік слідуючи відомості:
- « … осінню 2004 року начальник ДС БЕЗ Болградського РВ УМВС України в Одеській області ОСОБА_2 вимагала у мене 20000 / двадцять/ тисяч гривень, із яких 10000 / десять/ тисяч гривень - для райвідділу і 10000 / десять/ тисяч гривень- особисто для себе, при цьому «як можно скоріше» . Інакше у мене можуть бути проблеми.
Я передав райвідділу 6 / шесть/ тисячь грн., останню суму - 4 тис. обіцяв віддати пізніше, так як на той час в господарстві не було коштів на ці цілі. Останні 10 /десять/ тисячь - безпосередньо для ОСОБА_2 я не дав, зіславшись на відсутність грошей. Це не єдиний випадок, коли начальник державної служби по боротьбі з економічноми злочинами / ДС БЕЗ/ ОСОБА_2 зловживала службовим положенням і вимагала гроші та майно у агрофірми «Буджак».
Так в 2001 році ОСОБА_2 вирощувала у нас в господарстві капусту. Заробила вона 2 / дві/ тисячі гривень. Але вимагала 8 / восім/ тисяч гривень, які і отримала.По цьому випадку є показання свідків, зібрані працівниками обласного відділу Департаменту внутрішньої безпеки , які діяли дякуючи особистому втручанню народного депутата, керівника обласної організації, ОСОБА_6.»
- «Осінню 2004 року ОСОБА_2 самовільно забирає новий факс, належний агрофірмі «Буджак»., який пізніше був знайдений у неї в кабінеті працівниками служби внутрішньої безпеки».
Спростування повинно бути набрано тим же шрифтом і поміщено під заголовком «Спростування» на тому ж місці , де були розміщені відомості, які спростовуються.
Стягнути на користь ОСОБА_2 як відшкодування за причинену їй моральну шкоду:
- з газети «Дружба» - 2000 гривень;
- з ОСОБА_4 - 1000 гривень.
В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Стягнути судові витрати на користь держави:
- з газети «Дружба»
1/ 100 гривень держмита;
2/50 грн. на інформаційно - технічне забезпечення слухання справи.
- з ОСОБА_4:
1/ 50 гривень держмита;
2/ 25 грн. на інформаційно - технічне забезпечення слухання справи.
Рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду поданням:
- заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня проголошення рішення;
- апеляційної скарги протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя