Справа № 1 -452 /10 р.
міста МИКОЛАЄВА
20 травня 2010 року м. Миколаїв
Ленінський районний суд. м.Миколаєва в складі:
головуючого по справі судді - Олефір М.В.,
при секретарі судового засідання - Семеновій О.О.,
з участю прокурора - Сугак Л.Є.,
захисника - ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві кримінальну справу по обвинуваченню:
ОСОБА_2 - ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця АДРЕСА_1, українця, громадянина України, з середньою освітою, не працюючого, не одруженого, раніше не судимого, в злочині передбаченому ст. 185 ч.2 КК України,
Приблизно в кінці травня місяця 2009 року, точну дату в ході слідства встановити не представилось можливості, близько 12 год. 00 хв. ОСОБА_2, знаходячись за адресою АДРЕСА_2, по раптово виниклому умислу на викрадення чужого майна, шляхом вільного доступу, скориставшись тим, що ОСОБА_3 вийшла в іншу кімнату, таємно викрав її мобільний телефон марки «Самсунг Д 600» вартістю 1300 гривень, чим своїми протиправними діями потерпілій ОСОБА_3, завдав збитки на вказану грошову суму. З місця вчинення злочину зник, викраденим розпорядився на власний розсуд.
Приблизно в кінці вересня 2009 року, точну дату в ході досудового слідства встановити не представилось можливості, близько 22 год. 00 хв. ОСОБА_2, знаходячись по АДРЕСА_2, по раптово виниклому умислу на викрадення чужого майна, діючи повторно, шляхом вільного доступу, скориставшись тим, що ОСОБА_4, знаходився в стані алкогольного сп'яніння та не розумів подій, що відбуваються з ним, таємно викрав мобільний телефон марки «Нокія 6233», що належав його матері ОСОБА_5, вартістю 1550 грн., чим своїми протиправними діями потерпілій ОСОБА_5, завдав матеріальні збитки на вказану суму. З місця вчинення злочину втік та викраденим в подальшому розпорядився на власний розсуд.
Приблизно в кінці грудня місяця 2009 року, точну дату в ході слідства встановити не представилось можливості, близько 23 год. 00 хв. ОСОБА_2, знаходячись по АДРЕСА_3, по раптовому умислу на викрадення чужого майна, діючи повторно, шляхом вільного доступу, скориставшись тим, що ОСОБА_3 заснула, таємно викрав її мобільний телефон марки «Самсунг 5030» вартістю 600 гривень, чим своїми протиправними діями потерпілій ОСОБА_3, завдав збитки на вказану грошову суму. З місця вчинення злочину втік та в подальшому викраденим розпорядився на власний розсуд.
В судовому засіданні підсудний ОСОБА_2, свою вину у пред'явленому обвинуваченні визнав повністю, суду пояснив, що він проживає разом зі своєю співмешканкою ОСОБА_3, в травні місяці 2009 року, поки ОСОБА_3 готувала їжу, він викрав з кімнати її телефон, продав його та отримані гроші витратив на власні потреби. В кінці вересня 2009 року, він побачив у коридорі гуртожитку свого сусіда ОСОБА_4, який спав там, так як перебував в стані сильного алкогольного сп'яніння. Він таємно викрав у нього мобільний телефон, який в подальшому продав. В грудні 2009 року, коли його співмешканка ОСОБА_3 заснула, він витягнув у неї з - під подушки її мобільний телефон та продав його, а гроші витратив на власні потреби.
Суд вважає, що вина підсудного ОСОБА_2, у скоєні злочину передбаченого ст. 185 ч.2 КК України, крім його власного визнання підтверджується показами:
- потерпілої ОСОБА_3, яка суду пояснила, що в період часу з вересня 2006 року по січень 2010 року вона співмешкала з ОСОБА_2 В травні місяці 2009 року він викрав таємно належний особисто їй мобільний телефон «Самсунг», коли вона виявила його зникнення, то ОСОБА_2 зізнався у вчиненні крадіжки, отримані від продажу її телефону гроші він витратив на власні потреби. В грудні місяці 2009 року, поки вона спала, ОСОБА_2 знову викрав її мобільний телефон, а гроші витратив на власні потреби;
- потерпілої ОСОБА_5, яка в суді показала, що вказаною крадіжкою мобільного телефону у її сина їй завдана шкода, тому вона просе стягнути з підсудного 1550 грн. матеріальної шкоди.
Та письмовими доказами:
- - Рахунком -фактурою за № НФМ - 455 від 15 лютого 2010 року /а.с.33/, відповідно до якої вартість мобільного телефону «Самсунг Д 600» становить 1300 гривень;
- - Гарантійним талоном на мобільний телефон «Нокія 6233» /а.с.40/;
А тому суд вважає, що дії ОСОБА_2, органами досудового слідства кваліфіковані вірно за ст. 185 ч.2 КК України, так як він вчинив таємне викрадення чужого майна /крадіжку/, повторно.
При призначенні підсудному ОСОБА_2 покарання, суд вважає, що ним скоєно злочин, що відноситься до категорії середньої тяжкості, за місцем проживання він характеризується посередньо, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався.
Враховуючи сукупність обставин, що пом'якшують покарання, а саме те, що він розкаявся у вчиненому;
Обставини, що обтяжують покарання не встановлені, а тому суд вважає, що виправлення ОСОБА_2 можливе з застосуванням до нього ст.ст. 75 та 76 КК України.
Цивільний позов потерпілої ОСОБА_5 підлягає задоволенню в повному обсязі на підставі ст. 1166 ЦК України.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд
ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину передбаченого ст. 185 ч.2 КК України та призначити йому покарання по даній статті у виді - два роки обмеження волі.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_2 звільнити від відбування призначеного покарання з іспитовим строком на один рік.
На підставі ст. 76 КК України на ОСОБА_2 покласти обов'язок періодично з'являтися для реєстрації в органи КВІ.
Міру запобіжного заходу ОСОБА_2 до вступу вироку в законну силу змінити - з утримання під вартою на підписку про невиїзд. З під варти звільнити ОСОБА_2 в залі суду. Зарахувати ОСОБА_2 в строк відбування покарання знаходження під вартою з 16 лютого по 20 травня 2010 року.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_5 - 1550 грн. матеріальної шкоди.
Вирок суду може бути оскаржено до Миколаївського апеляційного суду в 15 діб з дня його проголошення.
Головуючий по справі суддя: М.В.ОЛЕФІР