Справа № 2а-2.8-87/10
10 червня 2010 року
Жовтневий районний суд Миколаївської області у складі: головуючої - судді Локтіонової О.В.,
при секретарі - Федоровській Л.А.,
за участю позивача - ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м.Миколаєві адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Державної автомобільної інспекції УМВС України в Миколаївській області про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення, -
18 травня 2010 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просить скасувати постанову серії ВЕ №143953 від 11 травня 2010 року у справі про адміністративне правопорушення про притягнення його до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накладення стягнення у виді штрафу у розмірі 255 грн.
Позивач у судовому засіданні підтримав свої позовні вимоги та пояснив, що 11 травня 2010 року відносно нього був складений протокол за порушення Правил дорожнього руху України та винесена постанова серії ВЕ №143953, згідно якої його було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу розміром 255 грн. В постанові вказано, що він 11.05.2010 року об 11-10 год., керуючи автомобілем марки ВАЗ 21013, реєстраційний номер НОМЕР_1 на автодорозі Дніпропетровськ Миколаїв, 314 км. не надав переваги в русі пішоходу, який рухався на нерегульованому пішохідному переході, чим порушив вимоги п.18.1 Правил дорожнього руху України. З зазначеними в протоколі та постанові обставинами не згоден, оскільки пішоходи, які рухалися по пішохідному переходу, знаходилися на зустрічній смузі руху, про що й зазначив у своїх поясненнях в протоколі про адміністративне правопорушення, тобто він діяв згідно Правил дорожнього руху. Правил дорожнього руху він не порушував, в зв'язку з чим просить скасувати зазначену постанову.
Відповідач - Управління державної автомобільної інспекції Управління міністерства внутрішніх справ України в Миколаївській області в судове засідання свого представника не направив, причину неявки суду не повідомив, про дату та час слухання справи повідомлений своєчасно та належним чином.
Свідок ОСОБА_3 суду пояснив, що 11 травня 2010 року він знаходився в салоні автомобіля позивача і бачив, що ОСОБА_4, рухаючись на нерегульованому пішохідному переході, на якому знаходилися пішоходи на зустрічній смузі для руху діяв згідно правил дорожнього руху України, так як вказані пішоходи не заважали для руху його транспортного засобу та він переїжджаючи пішохідний перехід не заважав їм. Після чого він був зупинений працівниками ДАІ і відносно нього було складено протокол та постанову про порушення правил дорожнього руху.
Свідок ОСОБА_5 в судовому засіданні дав аналогічні пояснення.
Згідно з свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу автомобіль НОМЕР_2 належить ОСОБА_6, а позивач має право керування ним (а.с.3).
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВЕ №205092 11.05.2010 р. об 11-10 год. ОСОБА_4, керуючи автомобілем марки ВАЗ 21013, реєстраційний номер НОМЕР_1 на автодорозі Дніпропетровськ-Миколаїв, 314 км. не надав переваги в русі пішоходу, який рухався на нерегульованому пішохідному переході, чим порушив вимоги п.18.1 Правил дорожнього руху України (а.с.4).
З постанови серії ВЕ №143953 від 11.05.2010 року вбачається, що інспектор Жовтневої роти дорожньо-патрульної служби Управління державної автомобільної інспекції Управління Міністерства внутрішніх справ України в Миколаївській області Лупандін Є.В. виніс постанову про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за порушення п.18.1 Правил дорожнього руху України та накладення стягнення у виді штрафу в сумі 255 грн. за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП (а.с.5).
Проаналізувавши зібрані по справі докази, судом встановлено, що відповідно до п.18.1 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 р. №1306, наближаючись до нерегульованого пішохідного переходу, на якому перебувають пішоходи, водій повинен зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитися, щоб дати дорогу пішоходам, для яких може бути створена перешкода чи небезпека.
Згідно з ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Аналізуючи зібрані по справі докази в сукупності, суд вважає, що відповідачем при винесенні постанови не було дотримано вищенаведених норм, а тому позов ОСОБА_4 підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
При складенні протоколу і постанови про адміністративне правопорушення посадова особа УДАІ УМВС України у Миколаївській області - Лупандін Є.В. односторонньо з'ясував обставини справи, не встановивши всіх свідків.
В протоколі та постанові зазначено, що позивач не надав переваги в русі пішоходу, який рухався на нерегульованому пішохідному переході, а отже були свідки, про яких в протоколі не зазначено. Незважаючи на те, що позивач заперечував проти зазначеного в протоколі правопорушення, посадова особа, що складала зазначений протокол, на підтвердження вчинення правопорушення з боку позивача не допитала свідків вказаних обставин.
Крім того відповідачем в судове засідання не була надана схема перехрестя, відповідно до якої можливо визначитися з межами пішохідного переходу.
Таким чином, відповідачем не надано доказів, які б спростували ствердження позивача про відсутність в його діях складу правопорушення, а відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Керуючись ст.ст. 159-162 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Позов ОСОБА_1 задовольнити.
Скасувати постанову в справі про адміністративне правопорушення від 11 травня 2010 р. серія ВЕ №143953 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст.122 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 255 грн.
Повний текст постанови виготовлений 15 червня 2010 року.
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду. Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом десяти днів з дня складання її в повному обсязі через Жовтневий районний суд Миколаївської області. Апеляційна скарга подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя О.В.Локтіонова