Справа №2-175/10
заочне
03 червня 2010 року
Жовтневий районний суд Миколаївської області у складі:
головуючого - судді Локтіонової О.В.,
при секретарі - Федоровській Л.А.,
за участю представника позивача - Мурованої Н.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Миколаєві цивільну справу за позовною заявою військової частини А 3406 до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної шкоди,
В січні 2010 року позивач - військова частина А 3406 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної шкоди у розмірі 2248 грн.66 коп., судового збору у сумі 51 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 120 грн. В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що в період з 09 по 27 листопада 2009 року ревізійною групою Територіального Південного Контрольно-ревізійного управління Міністерства оборони України була проведена планова ревізія фінансово-господарської діяльності військової частини А 3406. В результаті ревізії встановлено, що тимчасово виконуюча обов'язки помічника командира з фінансово-економічної роботи - начальника фінансової служби ОСОБА_2 через недостатні знання керівних документів нарахувала та здійснила переплати підйомної допомоги військовослужбовцям: ОСОБА_3 в сумі 934 грн.32 коп., ОСОБА_4 в сумі 661 грн.17 коп., ОСОБА_5 в сумі 653 грн.17 коп. Ця переплата виникла через порушення п.6 наказу міністра оборони України №370 від 22.10.01 р. «Про затвердження інструкції про порядок виплати військовослужбовцям ЗСУ підйомної допомоги», оскільки зазначені військовослужбовці були призначені і прибули до військової частини після отримання цією частиною Директиви Міністерства оборони України від 30.12.2005 р. №Д-322/1/024, про передислокацію в інший населений пункт. Тобто ОСОБА_3, ОСОБА_4 і ОСОБА_5 підйомна допомога виплачена двічі, хоча вони не мали на це права. Позивач пропонував відповідачці добровільно відшкодувати шкоду, однак вона відмовилася це зробити через тяжке матеріальне становище. У зв'язку з цим позивач вимушений звернутися до суду і просить позов задовольнити.
У судовому засіданні представник позивача позов підтримав, пояснив про вищенаведене, і просив позовні вимоги задовольнити.
Відповідач у судове засідання не з'явилася, не повідомивши причину неявки, не зважаючи на те, що про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином. На підставі ч.4 ст.169 ЦПК України суд вважає можливим розглянути справу за її відсутності на підставі наявних у справі доказів.
Вислухавши представника позивача, дослідивши докази, судом встановлено наступне.
Згідно з наказом №154 від 29.10.2007 р. командира військової частини А 3406 на період усунення старшого лейтенанта ОСОБА_6 від виконання службових обов'язків до тимчасового виконання обов'язків помічника командира з фінансово-економічної роботи - начальника фінансово-економічної служби була допущена ОСОБА_2 - бухгалтер цієї служби (а.с.17). З 08 листопада 2007 року вона приступила до виконання обов'язків по цій посаді, що підтверджується наказом №230 від 14.11.2007 р. командира вищезазначеної частини, роздавальною відомістю на виплату грошового забезпечення, згідно з якою вона отримувала оклад начальника, наказом №2 від 04.01.2008 р. та рапортом самої ОСОБА_2 про прийняття нею посади та справ (а.с.44-47).
Відповідно до наказу командира цієї ж частини №49 від 17.03.2009 р. ОСОБА_2 - діловод секретної частини була звільнена наказом №6 від 03.03.2009 р. з військової служби у відставку за віком. З 17 березня 2009 р. її виключили зі списків особового складу частини (а.с.18).
Відповідно до акту ревізії №234/3/2/116 ар від 27.11.2009 р. фінансово-господарської діяльності військової частини А 3406 за період з 01.11.07р. по 09.11.09р. тимчасово виконуюча обов'язки помічника командира з фінансово-економічної роботи - начальника фінансової служби ОСОБА_2 20 грудня 2007 р. незаконно нарахувала та виплатила дві підйомні допомоги військовослужбовцям: ОСОБА_3 - 1847 грн.43 коп., ОСОБА_4 - 1322 грн.34 коп., ОСОБА_5 - 1306 грн.34 коп. (а.с.13-16). Це підтверджується також роздавальною відомістю №115 та довідкою про перерахування коштів на банківські картки співробітників (а.с.32,33)
Аналізуючи зібрані докази у сукупності суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, виходячи з наступного.
Відповідно до п.3.2.1, п.3.3.2 Наказу міністра оборони України №625 від 28.10.2006 р. помічники командира військової частини і начальники служб відповідають за своєчасне та правильне визначення потреб у коштах підпорядкованих служб, а також за законне та ефективне використання коштів, що знаходяться у їх розпорядженні.
Згідно з п.88 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України помічник командира полку з фінансово-економічної роботи - начальник фінансової служби відповідає за фінансове забезпечення полку і зобов'язаний забезпечувати контроль за витрачанням коштів, додержанням фінансової дисципліни.
На підставі викладеного відповідно до п.6 ст.134 КЗпП України, п.п.2,3,31 Положення про матеріальну відповідальність військовослужбовців за шкоду, заподіяну державі, затвердженого Постановою ВРУ від 23.06.1995 р. №243, ст.1166 ЦК України, п.6 Інструкції про порядок виплати військовослужбовцям Збройних Сил України підйомної допомоги, затвердженої наказом Міністра оборони України від 22.10.2001 р. №370 підлягає стягненню з відповідачки 2238 грн. 06 коп., оскільки вона незаконно здійснила надлишкові виплати підйомної допомоги: ОСОБА_3 - 1847,43 грн. : 2 = 923,72 грн.; ОСОБА_4 - 1322,34 грн. : 2 = 661,17 грн.; ОСОБА_5 - 1306,34 грн. : 2 = 653,17 грн.
Посилання відповідачки на попередньому судовому засіданні на те, що вона не мала належної освіти для здійснення повноважень тимчасово виконуючого обов'язки помічника командира з фінансово-економічної роботи - начальника фінансової служби і що її назначили без її згоди і тому з неї не може бути стягнута шкода за надлишкові виплати, суд вважає необґрунтованими, оскільки згідно її ж рапорту від 29.10.2007 р., платіжної відомості та наказу (а.с.44-47) вона прийняла вищезазначену посаду і отримувала грошове забезпечення згідно з цією посадою і ніяких письмових заперечень з цього приводу не висловлювала. Крім того згідно з п.3.3.5 Наказу міністра оборони України №625 від 28.10.2006 р. на посади начальників фінансових органів можуть призначатися офіцери, прапорщики, мічмани, які мають спеціальну підготовку або практичний досвід фінансової роботи. З наказу ж командира військової частини А3406 від 29.10.2007р. №154 вбачається, що на момент допуску ОСОБА_2 до тимчасового виконання обов'язків помічника командира з фінансово-економічної роботи - начальника фінансової служби вона обіймала посаду бухгалтера фінансово-економічної служби, тобто мала практичний досвід фінансової роботи, що відповідає наказу.
Відповідно до ст.88 ЦПК України з відповідачки підлягає стягненню на користь позивача судовий збір у сумі 51 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120 грн.
Керуючись ст.ст. 209, 212-215,218,226 ЦПК України,
Позов військової частини А 3406 до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної шкоди задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь військової частини А 3406 (р/р №35220007003210, МФО 826013, ЄДРПОУ 07697056, банк: ГУДК у Миколаївській області) матеріальну шкоду у розмірі 2238 (дві тисячі двісті тридцять вісім) грн. 06 коп., а також судовий збір у розмірі 51 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120 грн.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до апеляційного суду Миколаївської області через Жовтневий районний суд шляхом подання в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги або шляхом подання в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.
Суддя О.В.Локтіонова