12 листопада 2021 року
м. Харків
справа № 621/1845/21
Провадження № 22-ц/ 818/5355/21
Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - судді Тичкової О.Ю.,
суддів - Маміної О.В., Пилипчук Н.П.,
сторони справи:
позивачі - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
відповідач - Публічне акціонерне товариство «Центренерго»,
інші учасники справи:
третя особа - директор Зміївської ТЕС Публічного акціонерного товариства «Центренерго» Фатьянов Михайло Юрійович,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу ОСОБА_8 , яка діє в інтересах ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , на ухвалу Зміївського районного суду Харківської області, постановлену 13 липня 2021 року у складі судді Філіп'єва В.В.,
Двадцять четвертого червня 2021 року ОСОБА_8 , діючи в інтересах ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 (надалі Позивачі), звернулася до суду з позовом, у якому просила визнати неправомірними та скасувати: рішення Дирекції ПАТ «Центренерго» від 16 квітня 2021 року (протокол № 24/2021) про переведення охорони об'єктів Зміївської ТЕС на договірні засади з Національною поліцією; рішення Дирекції ПАТ «Центренерго» від 28.04.2021 (протокол засідання № 28/2021) про внесення змін в організаційну структуру Зміївської ТЕС (в частині виключення загону відомчої воєнізованої охорони Зміївської ТЕС зі скороченням штату охоронців, про оголошення простою для охоронців загону відомчої воєнізованої охорони Зміївської ТЕС); наказ директора Зміївської ТЕС від 30 квітня 2021 року № 549 щодо простою. Також просила стягнути з Публічного акціонерного товариства (надалі ПАТ) «Центренерго» на користь Позивачів різницю між середнім заробітком, який Позивачі отримували до 01 травня 2021 року та 2/3 від тарифної ставки, які Позивачам нараховуються під час неправомірного оголошення простою з 01 травня 2021 року по день ухвалення рішення суду чи станом на день звільнення.
Ухвалою Зміївського районного суду Харківської області від 13 липня 2021 року позовну заяву представника Позивачів адвоката Браславської О.А. повернуто особі, яка її подала.
Суд першої інстанції виходив з того, що Позивачі не є працівниками ПАТ «Центренерго», тому до їх позову про визнання неправомірними та скасування рішень відповідача не можуть бути застосовані визначені ч.1 ст. 28 Цивільного процесуального кодексу України (надалі ЦПК України) про правила альтернативної підсудності. Представник Позивачів просить скасувати наказ директора Зміївської ТЕС від 30 квітня 2021 року № 549 щодо простою, при тому що Зміївська ТЕС не визначена відповідачем по справі, а вказана третьою особою. Вимога про скасування вказаного наказу є по суті позовною вимогою, яка може бути пред'явлена тільки до відповідача. Позовні вимоги щодо стягнення середнього заробітку під час простою можуть бути заявлені працівником до роботодавця, тоді як Позивачі не є працівниками відповідача - Дирекції ПАТ «Центренерго». Кожний із Позивачів був прийнятий до складу загону відомчої воєнізованої охорони зі встановленням різних розрядів, різних посадових окладів, а тому кожен з них має свою індивідуальну вимогу до належного відповідача про стягнення власного розміру середнього заробітку під час простою. Відповідно до п.15 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 12.06.2009 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» заявлена Позивачами вимога про стягнення заробітної плати не може бути заявлена як позовна вимога кількох відповідачів.
В апеляційній скарзі ОСОБА_8 , діючи в інтересах Позивачів, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить ухвалу від 13.07.2021 скасувати, направити справу до Зміївського районного суду Харківської області для продовження розгляду справи.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що Позивачі на час подачі позову знаходилися у трудових відносинах з ПАТ «Центренерго». Суд першої інстанції помилково вирішив, що позовні вимоги Позивачів не є однорідними, оскільки вимоги Позивачів виникли з одних і тих же підстав, пов'язані між собою одним і тим же способом захисту прав і законних інтересів. Об'єднання позовних вимог дозволяє досягти процесуальної економії, ефективніше використати процесуальні засоби для відновлення порушеного права, а також запобігти можливості ухвалення різних рішень за однакових обставин. Суд був не обмежений у праві роз'єднати позовні вимоги в окремі провадження, а не повертати позовну заяву, порушивши право Позивачів на доступ до правосуддя.
Відзиву на апеляційну скаргу не надходило.
Заслухавши головуючого суддю, дослідивши матеріали справи, перевіривши та обговоривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, судова колегія дійшла висновку про наявність підстав для її часткового задоволення.
Відповідно до пунктів 3, 4 частини 1 статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.
Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частин (ч.4 ст. 376 ЦПК України).
Як установлено судовим розглядом і вбачається з матеріалів справи, 24.06.2021 ОСОБА_8 , діючи в інтересах Позивачів, звернулася до Змївського районного суду Харківської області з позовом до ПАТ «Центренерго», у якому просила визнати неправомірними та скасувати: рішення Дирекції ПАТ «Центренерго» від 16 квітня 2021 року (протокол № 24/2021) про переведення охорони об'єктів Зміївської ТЕС на договірні засади з Національною поліцією; рішення Дирекції ПАТ «Центренерго» від 28.04.2021 (протокол засідання № 28/2021) про внесення змін в організаційну структуру Зміївської ТЕС (в частині виключення загону відомчої воєнізованої охорони Зміївської ТЕС зі скороченням штату охоронців, про оголошення простою для охоронців загону відомчої воєнізованої охорони Зміївської ТЕС); наказ директора Зміївської ТЕС від 30 квітня 2021 року № 549 щодо простою. Також просила стягнути з Публічного акціонерного товариства (надалі ПАТ) «Центренерго» на користь Позивачів різницю між середнім заробітком, який Позивачі отримували до 01 травня 2021 року та 2/3 від тарифної ставки, які Позивачам нараховуються під час неправомірного оголошення простою з 01 травня 2021 року по день ухвалення рішення суду чи станом на день звільнення (а.с. 1-4).
Позов обґрунтований тим, що рішенням Дирекції ПАТ «Центренерго» № 24/2021 від 16.04.2021 охорона об'єктів Зміївської ТЕС ПАТ «Центренерго» переводилася на договірні засади з органами Національної поліції, а працівники відомчої воєнізованої охорони, за умови дотримання норм чинного законодавства України, могли бути переведені до органів Національної поліції. Рішенням Дирекції ПАТ «Центренерго» від 28.04.2021 (протокол засідання № 28/2021) були внесені зміни до організаційної структури Зміївської ТЕС, а саме, виключений загін відомчої воєнізованої охорони Зміївської ТЕС зі скороченням штату охоронців та оголошений простій для охоронців загону відомчої воєнізованої охорони Зміївської ТЕС. Наказом директора Зміївської ТЕС ПАТ «Центренерго» № 594 від 30.04.2021 затверджений акт про простій загону відомчої воєнізованої охорони Зміївської ТЕС, яким установлений термін простою працівникам загону відомчої воєнізованої охорони, який виник не з вини персоналу, з 9-00 год 1 травня 2021 року по 31 грудня 2021 року та зобов'язаний головний бухгалтер Зміївської ТЕС провести розрахунки заробітної плати за весь час простою з розрахунку 2/3 встановленої тарифної ставки.
ОСОБА_8 , діючи в інтересах Позивачів, уважала, що вказані вище рішення та наказ прийняті з порушенням норм законодавства. У зв'язку з порушенням відповідачем законодавства Позивачам безпідставно виплачувалось 2/3 частини їх установленої тарифної ставки, тому рішення № 24/2021 від 16.04.2021, від 28.04.2021 та наказ № 594 від 30.04.2021 належить визнати неправомірними та скасувати їх, а Позивачам - виплатити недоплачену частину заробітної плати.
Відповідно до статті 50 ЦПК України позов може бути пред'явлений спільно кількома позивачами або до кількох відповідачів. Кожен із позивачів або відповідачів щодо другої сторони діє в цивільному процесі самостійно.
Участь у справі кількох позивачів і (або) відповідачів (процесуальна співучасть) допускається, якщо: 1) предметом спору є спільні права чи обов'язки кількох позивачів або відповідачів; 2) права та обов'язки кількох позивачів чи відповідачів виникли з однієї підстави; 3) предметом спору є однорідні права і обов'язки.
Відповідно до ч.ч.1-5 ст. 188 ЦПК України в одній позовній заяві може бути об'єднано декілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги. Суд з урахуванням положень частини першої цієї статті може за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи об'єднати в одне провадження декілька справ за позовами: 1) одного й того самого позивача до одного й того самого відповідача; 2) одного й того самого позивача до різних відповідачів; 3) різних позивачів до одного й того самого відповідача. Об'єднання справ в одне провадження допускається до початку підготовчого засідання, а у спрощеному позовному провадженні - до початку розгляду справи по суті у кожній із справ. Не допускається об'єднання в одне провадження кількох вимог, які належить розглядати в порядку різного судочинства, якщо інше не встановлено законом. Не допускається об'єднання в одне провадження кількох вимог, щодо яких законом визначена виключна підсудність різним судам.
Пунктом 2 частини 4 ст. 185 ЦПК України передбачено, що позовна заява повертається якщо порушено правила об'єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 188 цього Кодексу).
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у п. 15 постанови від 12 червня 2009 року №2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», позовні вимоги кількох осіб до одного й того ж відповідача або позивача до кількох відповідачів можуть бути об'єднані в одне провадження, якщо ці вимоги однорідні, зокрема такі, які нерозривно пов'язані між собою, або від вирішення однієї з них залежить вирішення інших. Таке об'єднання не допускається, коли відсутня спільність предмета позову (наприклад, позови кількох осіб про стягнення зарплати чи про поновлення на роботі).
Суд першої інстанції правильно встановив, що в силу положень п. 15 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року №2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» вимога про стягнення з відповідача на користь Позивачів недоплаченої їм заробітної плати не може об'єднуватися в одну позовну вимогу кількох позивачів до одного відповідача.
Відповідно до ч.2 ст. 27 ЦПК України позови до юридичних осіб пред'являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
Відповідно до ч. 1 ст. 28 ЦПК України позови, що виникають з трудових правовідносин, можуть пред'являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача.
Позови, що виникають із діяльності філії або представництва юридичної особи, а також відокремленого підрозділу органу державної влади без статусу юридичної особи, можуть пред'являтися також за їх місцезнаходженням (ч.7 ст.28 ЦПК України).
Колегія суддів не може погодитися з висновком суду першої інстанції про те, що вимоги про скасування рішення Дирекції ПАТ «Центренерго» не належать до трудових. Оскаржуваний Позивачами наказ Директора Зміївської ТЕС від 30.04.2021 № 549 щодо простою стосується трудових прав Позивачів, оскільки на його підставі Позивачам був зменшений розмір заробітної плати. Вказаний наказ був прийнятий у зв'язку з ухваленням Дирекцією ПАТ «Центренерго» рішень від 16 квітня 2021 року (протокол № 24/2021) про переведення охорони об'єктів Зміївської ТЕС на договірні засади з Національною поліцією; рішення Дирекції ПАТ «Центренерго» від 28.04.2021 (протокол засідання № 28/2021) про внесення змін в організаційну структуру Зміївської ТЕС (в частині виключення загону відомчої воєнізованої охорони Зміївської ТЕС зі скороченням штату охоронців, що також оскаржуються Позивачами. Отже, рішення Дирекції ПАТ «Центренерго» також стосуються трудових прав Позивачів.
Як убачається з інформації, що викладена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, місцезнаходженням ПАТ «Центренерго» є: Україна, 08711, Київська обл., Обухівський р-н, селище міського типу Козин, вул. Рудиківська, будинок 49. Місцезнаходженням Зміївської теплової електричної станції Публічного акціонерного товариства "Центренерго" згідно з реєстром є Харківська обл., Зміївський р-н, селище міського типу Слобожанське.
Трудовий позов Позивачів викликаний їх працевлаштуванням у відокремленому структурному підрозділі ПАТ «Центренерго» - Зміївській ТЕС ПАТ «Центренерго», що територіально знаходиться на території Зміївського району Харківської області. Отже, вимоги позивачів про визнання рішень Дирекції ПАТ «Центренерго» та наказу Зміївської ТЕС ПАТ «Центренерго» незаконними і їх скасування підлягають розгляду Зміївським районним судом Харківської області.
Суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи вправі до початку розгляду справи по суті роз'єднати позовні вимоги, виділивши одну або декілька об'єднаних вимог в самостійне провадження, якщо це сприятиме виконанню завдання цивільного судочинства. Розгляд позовних вимог, виділених у самостійне провадження, здійснює суддя, який прийняв рішення про роз'єднання позовних вимог (ч.6 ст. 188 ЦПК України).
З викладеного вище можливо зробити висновок про те, що визначальною умовою для роз'єднання позовних вимог є та обставина, що таке роз'єднання сприятиме виконанню завдання цивільного судочинства.
Зазначений припис спрямований на те, щоб суб'єкт правовідносин міг з дотриманням принципів цивільного судочинства і конкретних обставин скористатися правом на судовий захист.
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (частина перша статті 2 ЦПК України).
Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку про те, що суд вправі з власної ініціативи до початку розгляду справи по суті роз'єднати позовні вимоги, виділивши одну або декілька об'єднаних вимог у самостійне провадження для забезпечення виконання завдань цивільного судочинства, тобто, зокрема, для своєчасного вирішення судом спорів у сфері приватно - правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб від порушень з боку інших суб'єктів правовідносин. Проте таке роз'єднання можливе лише у тому випадку, якщо кожна з виділених вимог може бути предметом розгляду у тому суді, який роз'єднав позовні вимоги.
Указаному кореспондує припис абзацу другого частини шостої статті 188 ЦПК України, згідно з яким розгляд позовних вимог, виділених у самостійне провадження, здійснює суддя, який прийняв рішення про роз'єднання позовних вимог.
Зі змісту ч.3 ст.217 ЦПК України вбачається, що початок розгляду справи по суті в суді першої інстанції починається з оголошення головуючим судового засідання відкритим.
Отже, роз'єднання позовних вимог можливе після відкриття провадження у справі до відкриття головуючим першого судового засідання. Колегія суддів зазначає, що оскільки позовна заява Позивачів про стягнення на їх користь заробітної плати у справі № 621/1845/21 підлягає поверненню з викладених вище мотивів, позовна заява Позивачів про визнання незаконними та скасування рішень Дирекції ПАТ «Центренерго» і наказу Зміївської ТЕС ПАТ «Центренерго» також підлягає поверненню. Роз'єднати позови на стадії вирішення питання про відкриття провадження не можливо.
Зазначене не позбавляє Позивачів можливості повторно звернутися з колективним позовом про оскарження рішення Дирекції ПАТ «Центренерго» та наказу Зміївської ТЕС ПАТ «Центренерго» і окремо кожного - з позовом про стягнення заборгованості з виплати заробітної плати.
Отже, апеляційну скаргу ОСОБА_8 , яка діє в інтересах Позивачів, слід задовольнити частково, ухвалу суду від 13.07.2021 - змінити в частині мотивів повернення позовної заяви Позивачам.
Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 376, 382 - 384 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_8 , яка діє в інтересах ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , задовольнити частково.
Ухвалу Зміївського районного суду Харківської області від 13 липня 2021 року змінити, виклавши мотиви повернення позовної заяви в редакції цієї постанови.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 12 листопада 2021 року.
Головуючий О.Ю. Тичкова
Судді О.В. Маміна
Н.П. Пилипчук