15.11.2021 Справа № 756/7126/21
Унікальний №756/7126/21
Провадження №2/756/4495/21
( заочне)
15 листопада 2021 року Оболонський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді Луценко О.М.,
за участі секретаря Галелюк Т.О.,
розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , яка діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітніх ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , третя особа: Публічне акціонерне товариство» Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд « Амарок» про припинення права власності на частку у спільному майні ,-
Позивач звернулася до суду з позовом, яким просила: припинити право власності ОСОБА_4 , РНОКПП НОМЕР_1 , на 1/24 частки квартири АДРЕСА_1 ; визнати право власності на квартиру АДРЕСА_1 в наступному порядку: за ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 - 1/72 частку квартири АДРЕСА_1 ; за ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , - 1/72 частку квартири АДРЕСА_1 ; за ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , - 1/72 частку квартири АДРЕСА_1 .
Свої вимоги обґрунтовує тим, що ОСОБА_1 перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_5 . Від вказаного шлюбу народилось двоє дітей - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 . В період шлюбу 29.12.2015 року ОСОБА_5 набуто право власності на 1/2 квартири АДРЕСА_1 . Інша 1/2 вказаної квартири, зареєстрована за Публічним акціонерним товариством «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Амарок». ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_5 помер. Після його смерті відкрилась спадщина та до спадкової маси була включена й Ѕ квартири АДРЕСА_1 . Відповідно до Свідоцтва про право власності від 05.08.2019 року, виданого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Верповською О.В., зареєстровано в реєстрі за № 2967, частка ОСОБА_1 в спільному сумісному майні подружжі складає 1/4. Після оформлення спадкоємцями своїх прав на вказаний автомобіль, частка гозподіляються наступним чином: ОСОБА_1 - 1/4 та 1/8; ОСОБА_3 - 1/24; ОСОБА_2 - 1/24; ОСОБА_4 - 1/24.
Враховуючи зазначене, квартира АДРЕСА_1 є річчю неподільною, частки не можуть бути виділені в натурі, спільне користування не можливе через взаємні непорозуміння. В той же час, оскільки частка Відповідача є незначною - 1/24, не завдасть істотної шкоди інтересам відповідача внаслідок припинення та з врахуванням того факту, мо станом на сьогодні вказану квартиру використовують позивачі, тягар утримання також лежить лише на позивачах, вважають за можливим припинити право власності відповідача на 1/24 частку зазначеної квартири. Відповідно до Звіту про оцінку майна № 18-210323-003 від 23.03.2021 року, ринкова вартість квартири АДРЕСА_1 складає 8 275 000 (вісім мільйонів двісті сімдесят п'ять тисяч) гривень 00 копійки. А отже, ринкова вартість частки ОСОБА_4 складає 334 791 триста тридцять чотири тисячі сімсот дев'яносто одна) гривня 66 копійки, що попередньовнесеніпозивачем на депозитний рахунок. Крім того, що ОСОБА_4 має інше житло, частка в спірній квартирі не є основним місцем проживання. ОСОБА_4 зареєстрована в квартирі АДРЕСА_2 , що належить їй на праві власності. Крім того, ОСОБА_4 фактично проживає у будинку АДРЕСА_3 , садове товариство «Детский мир».
Від представника позивачів надійшла заява про проведення розгляду справи за її відсутності, позов з підтримує.
Відповідач та третя особа в судове засідання не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином шляхом направлення поштової кореспонденції. Відзиву на позов не надали, явку представника не забезпечили.
Зясувавши обставини та дослідивши надані докази, суд приходить до висновку, що встановленні наступні факти та відповідні правовідносини.
ОСОБА_1 перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_5 , що підтверджується свідоцтвом про одруження серії НОМЕР_5 ( а.с.13).
Від вказаного шлюбу народилось двоє дітей - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвами про народження( а.с.14-15).
В період шлюбу 29.12.2015 року ОСОБА_5 набуто право власності на 1/2 квартири АДРЕСА_1 . Інша 1/2 вказаної квартири, зареєстрована за Публічним акціонерним товариством «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Амарок».( а.с.17-18).
ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_5 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть( а.с.16).
Після його смерті відкрилась спадщина та до спадкової маси була включена й Ѕ квартири АДРЕСА_1 .
Відповідно до Свідоцтва про право власності від 05.08.2019 року, виданого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Верповською О.В., зареєстровано в реєстрі за № 2967, частка ОСОБА_1 в спільному сумісному майні подружжі складає 1/4.( а.с.19).
Після оформлення спадкоємцями своїх прав на вказаний автомобіль, частка гозподіляються наступним чином: ОСОБА_1 - 1/4 та 1/8; ОСОБА_3 - 1/24; ОСОБА_2 - 1/24; ОСОБА_4 - 1/24.
Відповідно до Звіту про оцінку майна № 18-210323-003 від 23.03.2021 року, ринкова вартість квартири АДРЕСА_1 складає 8 275 000 (вісім мільйонів двісті сімдесят п'ять тисяч) гривень 00 копійки.( а.с.30-48).
Ринкова вартість частки ОСОБА_4 складає 334 791 триста тридцять чотири тисячі сімсот дев'яносто одна) гривня 66 копійки, що попередньовнесеніпозивачем на депозитний рахунок, що підтверджується відповідними кватаніями( а.с.8).
Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 355 Цивільного кодексу України, майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності.
Частиною 1 статті 356 Цивільного кодексу України визначено, що власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.
Згідно із ч. 1 та ч. 2 ст. 357 Цивільного кодексу України, право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю.
Положеннями ч. 3 цієї статті передбачено, що кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності.
За змістом ч. 1 та ч. 2 ст. 367 Цивільного кодексу України, майно, що є у спільній частковій власності, може бути поділене в натурі між співвласниками за домовленістю між ними. У разі поділу спільного майна між співвласниками право спільної часткової власності на нього припиняється.
В силу положень статей21,24,41 Конституції України, статей319,358 ЦК Українивсі громадяни є рівними у своїх правах, усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення цих прав, в тому числі щодо захисту права спільної часткової власності.
Правовий режим спільної часткової власності визначаєтьсяглавою 26 ЦК Україниз урахуванням інтересів всіх її учасників. Володіння, користування та розпорядження частковою власністю здійснюється за згодою всіх співвласників, а за відсутності згоди - спір вирішується судом. Незалежно від розміру часток, співвласники при здійсненні зазначених правомочностей мають рівні права.
Частина 3статті 358 ЦК Українизакріплює, що кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.
Згідностатті 364 ЦК України, співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності. Якщо виділ у натурі частки із спільного майна не допускається згідно із законом або є неможливим (частина другастатті 183 цього Кодексу), співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки. Право на частку у праві спільної часткової власності у співвласника, який отримав таку компенсацію, припиняється з дня її отримання.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 365 ЦК України право власності співвласника на частку у спільному майні може бути припинено, але за умови, що така шкода не буде істотною. Саме ця обставина є визначальною при вирішенні позову про припинення права власності на частку у спільному майні за вимогою інших співвласників.
Частина 1 статті 1 протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зі змінами, внесеними протоколом № 11, проголошує, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Разом з тим, при вирішенні будь-якого спору, що виникає з реалізації права спільної часткової власності, крім спеціальних норм варто враховуватиі загальні засади цивільного законодавства (стаття 3 ЦК України) щодо справедливості, добросовісності та розумності, у взаємозв'язку і поєднанні з принципом врахуванням прав та інтересів усіх співвласників.
Для правильного вирішення спору за вимогами одного зі співвласників про припинення його права на частку у спільному майні шляхом отримання від інших співвласників грошової компенсації вартості цієї частки, виділ якої є неможливим, піддягає обов'язковому встановленню наступне: чи дійсно є неможливим виділ належної позивачу частки в натурі або чи не допускається такий виділ згідно із законом; чи користуються спільним майном інші співвласники - відповідачі по справі; чи сплачується іншими співвласниками, які володіють та користуються майном, матеріальна компенсація позивачу за таке володіння та користування відповідно до частини третьоїстатті 358 ЦК України; чи спроможні інші співвласники виплатити позивачу компенсацію в рахунок визнання за ними права власності на спільне майно та чи не становитиме це для них надмірний тягар.
Відповідно до ч.1 ст.356 Цивільного кодексу України, власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.
Правовий режим спільної часткової власності визначається главою 26 Цивільного кодексу України з урахуванням інтересів усіх її учасників. Володіння, користування і розпорядження спільною частковою власністю здійснюється за згодою всіх співвласників, а за відсутності згоди спір вирішується судом. Незалежно від розміру часток, співвласники при здійсненні зазначених правомочностей мають рівні права.
За змістом зазначеної норми закону припинення права особи на частку у спільному майні допускається за наявності будь-якого з передбачених п.1, 2, 3 ч.1 ст.365 Цивільного кодексу України випадку, але в тому разі, коли таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім'ї.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду України, викладеної у постанові від 02.07.2014 року у справі №6-68 цс14, право власності співвласника на частку в спільному майні може бути припинено, але за умови, що така шкода не буде істотною. Саме ця обставина є визначальною при вирішенні позову про припинення права на частку у спільному майні.
За ч.2 ст.365 ЦК України, суд постановляє рішення про припинення права особи на частку у спільному майні за умови попереднього внесення позивачем вартості цієї частки на депозитний рахунок суду.
Згідно з правовою позицією Верховного Суду України висловленою в постанові від 24.02.2016 року № 6-2784цс15, яка згідно зі ст. 360-7 ЦПК України має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права, процедура внесення суми відшкодування вартості частини майна на депозит суду, з одного боку, є гарантією справедливої сатисфакції особі у зв'язку з припиненням її права на частку у спільному майні, а з іншого боку, є технічною функцією щодо забезпечення виконання позивачем у справі своїх зобов'язань перед відповідачем.
Позивач здійснила виплату компенсації вартості частки відповідачів на депозитний рахунок суду, що підтверджується квитанціями № 0.0.2084549926.1 від 12.04.2021 та № 0.0.2084551412.1від 12.04.2021р.
Відповідно до ст.328 Цивільного кодексу України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Суд, оцінюючи допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Керуючись ст. ст. 4, 12, 89, 141, 259, 263-265 Цивільного процесуального кодексу України, суд,
Позовні вимоги ОСОБА_1 , яка діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітніх ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , третя особа: Публічне акціонерне товариство» Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд « Амарок» про припинення права власності на частку у спільному майні- задовольнити.
Припинити право власності ОСОБА_4 , РНОКПП НОМЕР_1 , на 1/24 частки квартири АДРЕСА_1 .
Визнати право власності на квартиру АДРЕСА_1 в наступному порядку: за ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 - 1/72 частку квартири АДРЕСА_1 ; за ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , - 1/72 частку квартири АДРЕСА_1 ; за ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , - 1/72 частку квартири АДРЕСА_1 . Ї
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.М. Луценко