Справа № 234/10091/21
Провадження № 3/234/3083/21
09 листопада 2021 року м. Краматорськ
Суддя Краматорського міського суду Донецької області Чернобай А.О., розглянувши матеріали, що надійшли з Батальйону патрульної поліції в містах Краматорськ та Слов'янськ УПП в Донецькій області Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, РНОКПП НОМЕР_1 , не працюючого, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за скоєння правопорушення, передбаченого за ст. 130 ч. 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Як вбачається із протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР 18 № 368573 25.07.2021 року о 21 год. 25 хв. в м. Краматорську по вул. Олекси Тихого біля буд. 5а водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом MEGANE SCENIC, номерний знак НОМЕР_2 , з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: різкий запах з порожнини рота, хитка хода, почервоніння шкіри обличчя. В присутності двох свідків водій відмовився пройти огляд на стан сп'яніння на місці зупинки за допомогою газоаналізатора ALCOTEST Drager, але погодився пройти огляд в наркології м. Краматорська. Безпосередньо в наркології результат на ALCOTEST Drager склав 1,9 проміле, від здачі біологічного середовища для лабораторного аналізу водій відмовився, згідно висновку лікаря № 269. Водій від керування транспортним засобом відсторонений, чим порушив п. 2.9 а; 2.5 ПДР. Відеофіксація Bodycam ХА 02276 та ХА 02300.
У судове засідання ОСОБА_1 та його захисник не з'явилися, хоча про час, дату та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.
Адвокат Шейко К.В. надав письмові заперечення, згідно яких просив провести справу без його участі, провадження по справі закрити, оскільки протокол складений в порушення п. 11 Інструкції, ОСОБА_1 не було роз'яснено його прав. Протокол був складений не на місці зупинки транспортного засобу. Огляд на стан сп'яніння було проведено з порушенням норм МВС України № 1452/735 від 09.11.2015 року «Про затвердження Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакцій» та наказу МВС «Про затвердження Переліку технічних засобів, що використовуються в підрозділах Державтоінспекції МВС для виявлення та фіксації порушень правил дорожнього руху». Працівниками поліції не встановлено який саме пункт ПДР ОСОБА_1 порушив, чи п. 2.5, чи п. 2.9 а ПДР. Відеофіксація постійно переривалася, а тому її не можна вважати належним та допустимим доказом по справі. Також огляд на стан сп'яніння було проведено з порушенням Інструкції, що підтверджується відеозаписом, де працівник поліції пропонує пройти огляд на стан сп'яніння спочатку у наркології, а потім почав вговорювати пройти огляд на місці. Крім того, медичний висновок є неналежним доказом, оскільки складений о 22 год. 30 хвилин, а ОСОБА_1 тільки о 22 год. 33 хв. почав проходити тест, що підтверджується відеозаписом.
Проаналізувавши обставини справи, оцінивши докази у їх сукупності, приходжу до наступного висновку.
Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається противоправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є
будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного
вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і
кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими
документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
В роз'ясненнях, що містяться в п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», з наступними змінами, звернуто увагу судів на неприпустимість спрощеного підходу до судового розгляду справ про адміністративні правопорушення на транспорті та ігнорування прав осіб, яких притягають до відповідальності, потерпілих, їх законних представників і захисників.
Адміністративним правопорушенням згідно ч. 1 ст. 130 КУпАП визнається керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно п. 2.9 а) ПДР України, передбачено, що водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного спяніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.
Беручи до уваги диспозицію ч. 1 ст. 130 КУпАП можна констатувати, що адміністративна відповідальність наступає за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Тобто зазначеною нормою закону передбачено три правопорушення, вчинення яких тягне за собою адміністративну відповідальність: 1) керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, 2) передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, 3) відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Суб'єктом адміністративного правопорушення є особа, яка управляє транспортним засобом.
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП, є керування транспортними засобами особами в стані сп'яніння; передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані сп'яніння; так само ухилення осіб, які керують транспортними засобами, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп'яніння.
Відповідно до ч. 2 та 3 ст. 266 КУпАП огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків. У разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Відповідно до вимог ч. 2 та 3 ст. 266 КУпАП та роз'яснень, що містяться в п. 27 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 № 14, огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків.
У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Згідно ч. 6 ст. 266 КУпАП направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України № 1103 від 17.12.2008 року затверджено Порядок направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, а саме: згідно п. 4, 6, 8 вказаного порядку, огляд на місці зупинки транспортного засобу проводиться у присутності двох свідків. Водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров'я. У разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.
Як зазначено у ст. 7 Розділу 1 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України від 09.11.2015р. № 1452/735, у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - заклад охорони здоров'я).
У судовому засіданні встановлено, що 25.07.2021 року було складено протокол у відношенні ОСОБА_1 по ст. 130 ч. 1 КУпАП.
З досліджених матеріалів відеофіксації, а саме: диску 1 файл 2021076070528001593 вбачається, що поліцейським було запропоновано ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу, в наркології м. Краматорська та роз'яснено, що водій має право відмовитися від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп'яніння.
Із матеріалів відеофіксації вбачається, що ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки, але погодився пройти огляд на стан сп'яніння в наркології м. Краматорська.
Доводи сторони захисту відносно того, що поліцейським було порушено порядок огляду на стан сп'яніння не заслуговують на увагу та спростовуються відеоматеріали відеофіксації, які були досліджені судом.
Згідно висновку щодо результатів огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 25.07.2021 року № 269 ОСОБА_1 відмовився від проходження медичного обстеження.
Як вбачається із матеріалів відеофіксації ОСОБА_1 в наркології м. Краматорська продув алкотестер Drager, та згідно доданої до матеріалів квитанції тестування на алкоголь результат тесту становить 1,90 проміле.
Згідно акту медичного огляду з огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 25.07.2021 року № 269 у ОСОБА_1 виявлена гостра інтоксикація внаслідок вживання алкоголю.
Враховуючи, встановлені в судовому засіданні обставини, суддя приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній факт ухилення від проходження огляду на стан сп'яніння, оскільки ОСОБА_1 відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу, але погодився пройти огляд у наркології м. Краматорська, де продув алкотестер Drager.
Відмова особи від проходження огляду на стан сп'яніння повинна бути зрозумілою, безумовною, не передбачати її неоднозначного тлумачення. За змістом пунктів 6 та 8 Порядку № 1103 поліцейські зобов'язані запропонувати водієві пройти огляд на стан сп'яніння за допомогою технічного засобу, у випадку його відмови від проходження огляду у такому порядку - запропонувати пройти огляд у медичному закладі і лише у випадку відмови від проходження огляду у закладі охорони здоров'я, скласти протокол про адміністративне правопорушення, передбачене відповідною частиною ст. 130 КУпАП.
Таким чином, в ході розгляду з оглянутого відеозапису з нагрудної камери поліцейського встановлено, що після зупинки працівниками поліції 25.07.2021 року водія ОСОБА_1 , йому було запропоновано пройти огляд на стан спяніння на місці зупинки або в наркології. ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння, але погодився пройти огляд на стан сп'яніння в наркології. Після цього є відеозапис із закладу охорони здоров'я, де ОСОБА_1 пройшов тест за допомогою алкотестеру Драгер, яким було зафіксовано стан алкогольного сп'яніння у водія, огляд проводила працівник закладу охорони здоров'я. Після цього, поліцейським було запропоновано ОСОБА_1 здати біологічну речовину, на що ОСОБА_1 відмовився.
Поліцейський лише у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я в присутності двох свідків повинен був скласти протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.
Таким чином, з матеріалів справи не вбачається, що в діях ОСОБА_1 є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та порушення вимог п. 2.5 ПДР України, а саме: відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого законом порядку огляду на стан сп'яніння.
Таким чином, в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази відмови ОСОБА_1 від проведення огляду щодо виявлення стану алкогольного сп'яніння в закладі охорони здоров'я, відповідно до Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції і проведення такого огляду, затвердженого ПКМУ №1103 від 17.12.2008 року та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України та МОЗ України №1452/7350 від 09.11.2015 року.
Зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР 18 № 368573 від 25.07.2021 року вбачається, що 25.07.2021 року о 21 год. 25 хв. в м. Краматорську по вул. Олекси Тихого біля буд. 5а водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом MEGANE SCENIC, номерний знак НОМЕР_2 , з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: різких запах з порожнини рота, хитка хода, почервоніння шкіри обличчя. В присутності двох свідків водій відмовився пройти огляд на стан сп'яніння на місці зупинки за допомогою газоаналізатора ALCOTEST Drager, але погодився пройти огляд в наркології м. Краматорська. Безпосередньо в наркології результат на ALCOTEST Drager склав 1,9 проміле, від здачі біологічного середовища для лабораторного аналізу водій відмовився, згідно висновку лікаря № 269. Водій від керування транспортним засобом відсторонений, чим порушив п. 2.9 а) ПДР. Відеофіксація Bodycam ХА 02276 та ХА 02300. Водій порушив п. 2.9 а); п. 2, 5 ПДР, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Так, основним документом, яким висувається обвинувачення посадовою особою є протокол про адміністративне правопорушення, який повинен відповідати положенням ст.ст. 254-256 КУпАП, який в подальшому, разом з матеріалами справи, направляється до органу (посадової особи), для розгляду. При цьому, відповідно ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності. Приймаючи рішення, відповідний орган згідно до ст. 283 КУпАП, повинен описати обставини, установлених під час розгляду справи.
Тобто, під час розгляду справи, в даному випадку, суд повинен в межах протоколу про адміністративне правопорушення перевірити зазначені в ньому суть правопорушення, яка висувається особі та під час підтвердження обставин описати їх в своєму рішення.
Відповідно до ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення із поміж іншого зазначаються: місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення.
Протокол про адміністративне правопорушення має відповідати вимогам ст. 256 КУпАП. Невідповідність протоколу про адміністративне правопорушення вимогам вищезазначеної норми КУпАП тягне за собою визнання його недійсним і в такому разі справа про адміністративне правопорушення має бути закрита.
Однак, як видно з протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 , особою, яка склала протокол, ставиться в провину, що водій керував транспортним засобом з ознаками алкогольного сп'яніння та відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння у присутності двох свідків, тобто порушив п.2.5 ПДР України. Разом з цим, ОСОБА_1 , особою, яка склала протокол, ставиться в провину, що «Безпосередньо в наркології результат на ALCOTEST Drager склав 1,9 проміле», чим порушив п. 2.9 а ПДР України, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч.1 ст. 130 КУпАП.
Тобто, працівником поліції, ще на стадії оформлення протоколу не було розкрито об'єктивної сторони правопорушення, його суть викладена формально, не конкретно. Із протоколу не зрозуміло чи водій керував транспортним засобом з ознаками алкогольного сп'яніння та відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння у присутності двох свідків, тобто порушив п. 2.5 ПДР України чи водій керував у стані алкогольного сп'яніння, чим порушив п. 2.9 а ПДР України.
Згідно ст. 256 КУпАП та вимог «Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції», затвердженою Наказом Міністерства внутрішніх справ України за № 1376 від 06.11.2015 року у протоколі про адміністративне правопорушення поряд з іншим, повинно чітко зазначено місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення, яка повинна точно відповідати ознакам складу адміністративного правопорушення, зазначеним у статті КУпАП, за якою складено протокол, а до протоколу повинні бути додані докази вчиненого правопорушення.
При цьому, суть адміністративного правопорушення має бути конкретною за змістом, викладеною з урахуванням суб'єктивних та об'єктивних ознак складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
За змістом ст. 279 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення має суддею розглядатись у межах тих обставин, які зазначенні у протоколі про таке порушення, тобто, суд має здійснювати судовий розгляд справи в межах протоколу про адміністративне правопорушення, шляхом перевірки суті зазначеного в ньому адміністративного правопорушення, яке висувається особі та під час підтвердження обставин описати їх в своєму рішення.
У відповідності до положень КУпАП суд не може самостійно встановлювати обставини вчинення адміністративного правопорушення та виходити за межі обставин, зазначених у протоколі про вчинення адміністративного правопорушення.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначав, що допустимість доказів є прерогативою національного права і, за загальним правилом, саме національні суди повноважені оцінювати надані їм докази (п. 34 рішення у справі "Тейксейра де Кастор проти Португалії" від 09.06.98 року, п. 54 рішення у справі "Шабельника проти України" від 19.02.2009 року), а порядок збирання доказів, передбачений національним правом, має відповідати основним правам, визнаним Конвенцією про захист прав і основоположних свобод.
При цьому, суд не вправі самостійно змінювати на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка є викладом обставин складу адміністративного правопорушення, що ставиться у вину особі, винуватість якої у вчиненні правопорушення має доводитися в суді; суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки суд, діючи таким чином, порушує вимоги ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, перебираючи на себе функції прокурора та позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя.
Тобто, протокол про адміністративне правопорушення ДПР 18 № 368573 від 25.07.2021 року складений з грубим порушенням та не відповідає вимогам КУпАП, оскільки в ньому зазначено дві ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, а саме: керування транспортним засобом в стані алкогольного спяніння, що є порушенням вимог п. 2.9 а) Правил дорожнього руху та відмова від проходження медогляду на стан спяніння, що є порушенням п. 2.5 Правил дорожнього руху, що є неприпустимим.
Статтею 130 КУпАП України, зокрема ч. 1, передбачена адміністративна відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Ця норма є бланкетною, яка відсилає для встановлення її змісту до інших нормативних актів, зокрема до Постанови Кабінету Міністрів України «Про Правил дорожнього руху».
З діючих на час складення відносно ОСОБА_1 протоколу про адміністративне правопорушення положень вищезазначеної Постанови вбачається, що серед обов'язків і прав водіїв механічних транспортних засобів є обов'язок на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (п.2.5) та заборонне право керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (п. 2.9 А), передавати керування транспортним засобом особам, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, у хворобливому стані (п. 2.9 Г).
Вищезазначений перелік положень Постанови Кабінету Міністрів України «Про Правил дорожнього руху» є вичерпним і диференційованим.
Як вбачається із матеріалів, направлених на розгляд до суду, огляд ОСОБА_1 проводився в медичному закладі лікарем наркологом та підтверджується алкотестером Драгер.
Як вбачається із складеного інспектором взводу 2 роти 4 БПП в м. Краматорську та Словянську УПП в Донецькій області Тереховим А.Б. протоколу про адміністративне правопорушення, серед іншого ОСОБА_1 інкримінується порушення п. 2.9 А ПДР України, тобто невиконання заборони керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Визначення факту сп'яніння проводиться або з використанням спеціальних технічних засобів на місці зупинки водія, або в закладах охорони здоров'я фаховим лікарем.
За умови позитивного результату тесту спеціального технічного засобу, або надання лікарем за результатом огляду висновку про перебування водія у стані сп'яніння це є виключними підставами для інкримінування водієві порушення п. 2.9 А) ПДР України.
За таких встановлених обставин, суть висунутого водієві обвинувачення може бути лише з прив'язкою до констатованого факту, тобто, що останній керував транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, що підтверджується або показником тесту спеціального технічного засобу, або висновком лікаря. Однак, у протоколі про адміністративне правопорушення не міститься фабули щодо керування ОСОБА_1 в стані алкогольного сп'яніння.
У відповідності до ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
При цьому інкримінування водієві одночасного порушення п. 2.5 ПДР України (відмова водія від обов'язку на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції) із п. 2.9 А) ПДР України є неприпустимим і таким, що порушує право особи на захист від конкретно сформульованого звинувачення.
Таким чином, враховуючи те, що протокол про адміністративне правопорушення не відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, а невідповідність протоколу про адміністративне правопорушення вимогам вищезазначеної норми КУпАП тягне за собою визнання його недійсним, а справа про адміністративне правопорушення - закриттю.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочато підлягає закриттю, у разі відсутності складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст.ст. 8, 33, 401, ст. 130 ч. 1 КУпАП, -
Провадження у справі про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП - закрити, за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною пятою статті 7 та частиною першою статті 287 КУпАП. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Суддя: