ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
11 листопада 2021 року м. Київ № 640/25381/19
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: судді Бояринцевої М.А., розглянувши позовну заяву
Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРИВІУМ ПЕКЕДЖИНГ УКРАЇНА"
доГоловного управління Державної казначейської служби України у м.Києві, Центрального міжрегіонального управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків
про зобов'язання вчинити дії,
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Тривіум Пекеджинг Україна» з позовом до Офісу великих платників податків Державної податкової служби (далі - відповідач-1 та/або контролюючий орган), Головного управління Державної казначейської служби у м. Києві (далі - відповідач-2 та/або ГУ ДКС у м. Києві) та просить суд стягнути з Державного бюджету через Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРИВІУМ ПЕКЕДЖИНГ УКРАЇНА» заборгованість бюджету з відшкодування податку на додану вартість, що виникла за звітні періоди лютий-квітень, липень, грудень 2014 року, в розмірі 8 473 906, 00 грн.
Ухвалою суду від 16.08.2021 справу № 640/25381/19 прийнято до розгляду суддею Бояринцевою М.А. та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Під час нового розгляду справи від Товариства з обмеженою відповідальністю «Тривіум Пекеджинг Україна» та Центрального міжрегіонального управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків надійшли письмові пояснення з урахуванням висновків Верховного Суду. Одночасно в поясненнях представники сторін просять суд здійснити розгляд справи за участю сторін.
Відповідно до частини п'ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Пунктом 2 частини шостої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін, якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
При цьому, суд наділений правом на власний розсуд визначати позовне провадження, в порядку якого буде розглядатись справа з урахуванням положень Кодексу адміністративного судочинства України.
З урахуванням наведеного, враховуючи предмет розгляду даної справи та характер спірних правовідносин та з огляду на те, що здійснюється новий розгляд справи, суд не вбачає підстав для задоволення заяви представників сторін про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Вказана позиція суду грунтується на висновках, викладених Великою Палатою Верховного Суду в ухвалі від 14 січня 2019 року у справі № 727/1002/17.
При цьому, практика Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 8 грудня 1983 року у справі "Ахеп v. Germany", заява №8273/78, рішення від 25.04.2002 року "Varela Assalino contre le Portugal", заява №64336/01). Так, y випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (не в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.
Керуючись положеннями ст.ст. 171, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
Відмовити у задоволенні заяв Товариства з обмеженою відповідальністю «Тривіум Пекеджинг Україна» та Центрального міжрегіонального управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя М.А. Бояринцева