01 листопада 2021 року Справа № 160/11328/21
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Конєвої С.О.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами у місті Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом Приватного підприємства "ІНТЕРСЕРВІС" до Відповідача-1: Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, до Відповідача-2: Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії, -
08.07.2021р. (згідно відомостей Нова Пошта) Приватне підприємство "ІНТЕРСЕРВІС" звернулось з адміністративним позовом до Відповідача-1: Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, до Відповідача-2: Державної податкової служби України та, з урахуванням виправленого адміністративного позову від 04.08.2021р., просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення про відмову у реєстрації комісії Державної податкової служби України, яка приймає рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН або відмову в такій реєстрації від 20.04.2021р. №2579839/32540771;
- визнати протиправним та скасувати рішення про відмову у реєстрації комісії Державної податкової служби України, яка приймає рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН або відмову в такій реєстрації від 27.04.2021р. №2599660/32540771;
- визнати протиправним та скасувати рішення про відмову у реєстрації комісії Державної податкової служби України, яка приймає рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН або відмову в такій реєстрації від 27.04.2021р. №2599659/32540771;
- визнати протиправним та скасувати рішення про відмову у реєстрації комісії Державної податкової служби України, яка приймає рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН або відмову в такій реєстрації від 27.04.2021р. №2599575/32540771;
- зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну позивача №19 від 18.03.2021р. датою фактичного подання на реєстрацію;
- зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну позивача №20 від 18.03.2021р. датою фактичного подання на реєстрацію;
- зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну позивача №21 від 18.03.2021р. датою фактичного подання на реєстрацію;
- зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну позивача №22 від 18.03.2021р. датою фактичного подання на реєстрацію;
- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку №17720 від 13.04.2021р.;
- зобов'язати Головне управління ДПС у Дніпропетровській області виключити позивача з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку;
- зобов'язати ДПСУ подати до суду звіт про виконання судового рішення протягом одного тижня з дня набрання законної сили цим судовим рішенням.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що по взаємовідносинах із ПАТ “ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ” позивачем було складено та направлено для реєстрації у ЄРПН податкові накладні №19, 20, 21, 22 від 18.03.2021р. Зазначені податкові накладні були прийняті контролюючим органом, однак, їх реєстрацію було зупинено у зв'язку з тим, що платник податку, яким подано для реєстрації податкові накладні, відповідає п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку та підприємству було запропоновано надати пояснення та/або копії документів достатніх для прийняття рішень про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН. Позивачем було подано контролюючому органу пояснення та копії документів, які підтверджують реальність здійснення господарської операції по зупинених податкових накладних, проте, контролюючим органом було прийнято оскаржувані рішення, а саме: №2579839/32540771 від 20.04.2021р. про відмову у реєстрації податкової накладної № 19 від 18.03.2021р. з підстав ненадання первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних (документи, які не надано, підкреслити); розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків; документів щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством (документи, які не надано, підкреслити); Додаткова інформація: “Без підтвердження обгрунтованості оформлення ПН даними бухгалтерського обліку. Відсутні документи щодо зберігання, щодо підтвердження відповідності товару. Встановлено здійснення операцій з ризиковими контрагентами”; №2599660/32540771, №2599575/32540771 від 27.04.2021р. про відмову у реєстрації податкових накладних №20, 22 від 18.03.2021р. з підстав ненадання платником податку первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних (документи, які не надано, підкреслити); розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків; документів щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством (документи, які не надано, підкреслити); Додаткова інформація: “Без підтвердження обгрунтованості оформлення ПН даними бухгалтерського обліку. Встановлено здійснення операцій з ризиковими СГ”; №2599659/32540771 від 27.04.2021 року про відмову у реєстрації податкової накладної № 21 від 18.03.2020р. з підстав ненадання договорів, довіреностей, актів керівного органу платника податку, яким оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операцій; первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних (документи, які не надано, підкреслити); розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків; документів щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством (документи, які не надано, підкреслити); Додаткова інформація: “Без підтвердження обгрунтованості оформлення ПН даними бухгалтерського обліку. Встановлено здійснення операцій з ризиковими СГ”. Позивач зазначає, що контролюючим органом, в даному випадку, жодним чином не здійснювався аналіз наданих позивачем документів на предмет їх належності. Оскаржувані рішення ДПС не відповідають критеріям вмотивованості, чіткості та зрозумілості акта індивідуальної дії, що породжує його неоднозначне трактування та в свою чергу, впливає на можливість реалізації права або виконання обов'язку платником податків виконати юридичне волевиявлення суб'єкта владних повноважень, зокрема, в оскаржуваних рішеннях не зазначено конкретну підставу, згідно якою в реєстрації ПН податкових накладних було відмовлено; форма самого рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН передбачає, що при відмові в реєстрації ПН необхідно поставити відмітку напроти однієї з трьох причин та у випадку, якщо такою причиною є «ненадання платником податку копій документів», необхідно підкреслити документи, які не надані. Однак, аналіз змісту оскаржуваних рішень не містять зазначених підкреслень. Відповідачем у тексті оскаржуваних рішень оскаржуваних рішень не підкреслено, яких документів не вистачило позивачу для успішної реєстрації. Позивач вважає зазначені рішення відповідача незаконними та такими, що можуть бути скасовані рішенням суду (а.с. 1-21, 234-254 том 1).
Ухвалою суду від 01.09.2021р. було відкрито провадження у даній адміністративній справі та призначено справу до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами відповідно до вимог ч.5 ст.262 Кодексу адміністративного судочинства України та зобов'язано відповідачів-1, 2 надати суду відзив на позов та докази в обґрунтування відзиву з дотриманням вимог ст.ст.162, 261 Кодексу адміністративного судочинства України, що підтверджується змістом відповідної ухвали суду (а.с. 2 том 2).
23.09.2021р., на виконання вимог вказаної ухвали суду, відповідачем-1 (Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області) подано до суду відзив на позов, у якому Відповідач-1 просив у задоволенні адміністративного позову позивача відмовити в повному обсязі, посилаючись на те, що підстави для зупинення реєстрації податкової накладної в ЄРПН, а також порядок та умови для прийняття рішення про реєстрацію або відмову у реєстрації ПН/РК у ЄРПН визначені Постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 року №1165 Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та Наказом Мінфіну України від 12.12.2019 року №520 Про затвердження Порядку прийняття рішень про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Відповідач-1 вказує на те, рішення про відмову у реєстрації податкових накладних в ЄРПН прийняті у зв'язку із тим, що: без підтвердження обгрунтованості оформлення ПН даними бухгалтерського обліку; відсутні документи щодо зберігання, щодо підтвердження відповідності товару; встановлено здійснення операцій з ризиковими контрагентами, на підставі чого відповідно до пункту 10 та пункту 11 Наказу Міністерства фінансів України від 12.12.2019 року №520 Про затвердження Порядку прийняття рішень про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 13.12.2019р. за №1245/34216 за результатами розгляду вищевказаних документів Комісією Головного управління ДПС у Дніпропетровській області були прийняті рішення №2579839/32540771 від 20.04.2021р., №2599660/32540771, №2599659/32540771, №2599575/32540771 від 27.04.2021р. щодо відмови у реєстрації податкових накладних №19, 20, 21, 22 від 18.03.2021р. Окрім того, відповідач - 1 зазначає, що на момент надання відповіді ПП "ІНТЕРСЕРВІС" перебуває в переліку ризикових платників податків. Окрім того, представник відповідача - 1 у своєму відзиві посилається на те, що, зобов'язавши податковий орган зареєструвати податкові накладні, суд фактично перебирає на себе повноваження суб'єкта владних повноважень до компетенції якого, у даному випадку віднесено розгляд пояснень, що є дискреційними повноваженнями відповідача - 1, а тому такий спосіб є неналежним та з урахуванням наведеного, належним способом слід обрати зобов'язання відповідача - 1 повторно розглянути подані документи з урахуванням висновків суду, що визначено п. 4 ч. 2 ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України та виходячи з того, що у регіональних комісіях діють комісії двох рівнів (центрального та регіонального), що підтверджується і чинними правовими висновками Верховного Суду, наведеними у відзиві. У зв'язку із наведеним, відповідач-1 вважає вимоги позивача безпідставними, недоведеними та такими, що не підлягають задоволенню (а.с. 12-16 том 2).
Окрім того, у відзиві на позов відповідач- 1 просив замінити Головне управлінння ДПС у Дніпропетровській області на його правонаступника Головне управлінння ДПС у Дніпропетровській області, як відокремленого територіального підрозділу на правах філії у зв'язку з проведенням ліквідації Головного управлінння ДПС у Дніпропетровській області, що підтверджується його копією, наявною у справі (а.с. 12-16 том 2).
Розглянувши вищевказане клопотання відповідача про заміну відповідача - 1 у цій справі, суд приходить до висновку про необхідність його задоволення, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.3 ст.48 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до ухвалення рішення у справі за згодою позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи. Суд має право за клопотанням позивача до ухвалення рішення у справі залучити до участі у ній співвідповідача.
Згідно до ст.52 Кодексу адміністративного судочинства України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов'язкові для особи, яку він замінив.
Так, постановою Кабінету Міністрів України від 30.09.2020 року № 893 Деякі питання територіальних органів Державної податкової служби (далі - Постанова № 893) ліквідовано як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної податкової служби переліком згідно з додатком.
Згідно додатку до постанови до переліку органів ДПС, що ліквідуються включено, зокрема, і Головне управління ДПС у Дніпропетровській області.
Зі змісту п.2 наведеної Постанови №893 встановлено, що територіальні органи Державної податкової служби, що ліквідуються, продовжують здійснювати свої повноваження та функції до утворення Державною податковою службою територіальних органів та прийняття рішення про можливість забезпечення здійснення такими органами повноважень та функцій територіальних органів, що ліквідуються. Таке рішення приймається Державною податковою службою після здійснення заходів, пов'язаних із внесенням до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань даних про територіальні органи Державної податкової служби, що будуть утворені згідно з абзацом четвертим пункту 3 цієї постанови, як відокремлені підрозділи юридичної особи публічного права, затвердженням положень про них, структур, штатних розписів, кошторисів заповненням 30 відсотків вакансій (пункт 2 Постанови № 893).
Права та обов'язки територіальних органів Державної податкової служби, що ліквідуються, переходять Державній податковій службі та її територіальним органам у межах, визначених положеннями про Державну податкову службу та її територіальні органи (пункт 3 Постанови № 893).
Наказом Державної податкової служби України від 30.09.2020 року №529 Про утворення територіальних органів Державної податкової служби (далі - Наказ №529) утворено як відокремлені підрозділи Державної податкової служби територіальні органи за переліком згідно з додатком зі змісту якого видно, що утворено у тому числі і як територіальний орган ДПС - Головне управління ДПС у Дніпропетровській області, як відокремлений підрозділ ДПС України (44118658) - (а.с. 35-36 том 2).
Наказом Державної податкової служби України від 12.11.2020 року №643 затверджено положення "Про Головне управління ДПС у Дніпропетровській області" відповідно п. 1 якого, Головне управління ДПС у Дніпропетровській області є територіальним органом утвореним на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України, забезпечує реалізацію повноважень ДПС на території Дніпропетровської області та є правонаступником майна, прав та обов'язків Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (ЄДРПОУ 43145015) - (а.с. 30-34 том 2).
Отже, з 30.09.2020 року відбулося фактичне (компетенційне) адміністративне правонаступництво, оскільки саме норми адміністративного права врегулювали умови та порядок передання компетенції від ліквідованого територіального органу ДПС як юридичної особи публічного права до територіального органу ДПС як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України.
Враховуючи викладене, наявні правові підстави для заміни як сторони у справі територіального органу ДПС як юридичної особи публічного права на територіальний орган ДПС, утворений як її відокремлений підрозділ.
За викладеного, суд вважає, що вищенаведені встановлені судом обставини та аналіз норм чинних нормативно - правових актів свідчать про те, що вони є достатніми підставами для задоволення клопотання відповідача - 1 про заміну неналежного відповідача у цій справі з Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 43145015) на його правонаступника - Головне управління ДПС у Дніпропетровській області, як відокремлений підрозділ (49005, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, буд.17-а, код ЄДРПОУ 44118658) у відповідності до вимог ст.ст. 48, 52 Кодексу адміністративного судочинства України.
23.09.2021р. на виконання вимог вказаної ухвали, відповідачем - 2 (Державною податковою службою України), подано до суду відзив на позов, у якому Відповідач-2 просив у задоволенні адміністративного позову позивача відмовити в повному обсязі посилаючись на те, що у разі наявності у суб'єкта владних повноважень законодавчо закріпленого права адміністративного розсуду при вчиненні дії/прийнятті рішення та встановлення у судовому порядку факту протиправної поведінки відповідача, зобов'язання судом суб'єкта прийняття рішення конкретного змісту є втручанням у дискреційні повноваження. Також, Відповідач-2 зазначає, що позивачем не було надано обґрунтованих доводів щодо порушення його прав та законних інтересів зі сторони органів податкової служби та неправомірності дій останніх, свідчить про необґрунтованість позовних вимог. У квитанції про зупинення реєстрації податкових накладних у ЄРПН вказано конкретні підстави неприйняття податкових накладних, проте, позивачем ні до податкового органу, ні до суду не було надано доказів, які б підтверджували реальність здійснення господарських операцій. Також представник відповідача - 2 у відзиві посилається на ті ж підстави та обґрунтування, що і відповідач - 1 у своєму відзиві, вказані відзиви практично є ідентичними, оскільки складені однією особою - представником відповідача -1, 2 - Романович Юрій, який вважає, що зобов'язання зареєструвати податкові накладні за судовим рішенням є втручання у дискреційні повноваження відповідача - 2, є передчасними та посилається на численні постанови Верховного Суду (а.с. 6-9 том 2).
Згідно до ч.5 ст.262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Відповідно до ст. 258 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
За викладеного, рішення у цій справі приймається судом 01.11.2021р. у межах строку, встановленого ст.258 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що при розгляді справи за відсутності учасників справи фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Із наданих суду документів судом встановлені наступні обставини у даній справі.
Приватне підприємство "ІНТЕРСЕРВІС" з 05.09.2003р. зареєстровано як юридична особа за адресою: 51937, Дніпропетровська обл., місто Дніпрдзержинськ, ВУЛИЦЯ проспект 40 років Перемоги, будинок 13, квартира 24, є платником єдиного податку та податку на додану вартість, основним видом діяльності господарства є оптова торгівля іншими машинами й установками, що підтверджується змістом копії витягу з ЄДРПОУ (а.с. 29 том 1).
Між Приватним підприємством "ІНТЕРСЕРВІС" та Публічним акціонерним товариством “ДТЕК Павлоградвугілля” укладено договір № 8671-ПУ/УМТС-Т від 03.01.2021року, предметом якого була поставка товарів (а.с. 23-28 том 1).
На виконання умов договору поставки №8671-ПУ/УМТС-Т від 03.01.2021року Позивач:
- уклав договір поставки №81 від 01.11.2020 року з товариством з обмеженою відповідальністю “ФАН-ПРОДУКТ”, згідно до якого було поставлено за видатковою накладною №717 від 18.11.2020 в адресу Позивача товар на суму 135 210.00 гри. Факт поставки товару підтверджується також товарно-транспортною накладною №717 від 18.11.2020. рахунком-фактурою №717 від 18.11.2020 та податковою накладною №717 від 18.11.2020 на суму 135 210.00 грн.. виданою ТОВ “ФАИ ПРОДУКТ” та зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних 15.12.2020 року за №9335430373;
- уклав договір поставки №201 від 10.01.2021 року з товариством з обмеженою відповідальністю “ТРІАЛ ПРАЙМ”, згідно до якого було поставлено за видатковою накладною №559 від 20.01.2021 в адресу Позивача товар на суму 217 243.20 грн. Факт поставки товару підтверджується також товарно-транспортною накладною №559 від 20.01.2021.відомістю по вантаж, рахунком-фактурою №559 від 20.01.2021 та податковою накладною №559 від 20.01.2021 на суму 217 243.20 грн. виданою ТОВ “ТРІАЛ ПРАЙМ” та
зареєстрованої) в Єдиному реєстрі податкових накладних 24.02.2021 року за №9035579758:
- уклав договір поставки №203 від 01.02.2021 року з товариством з обмеженою відповідальністю “Виробнича компанія “ПРЕМІОР”, згідно до якого було поставлено за видатковою накладною №763 від 16.03.2021 в адресу Позивача товар на суму 226 864.80 грн. Факт поставки товару підтверджується також товарно-транспортною накладною №763 від 16.03.2021. відомістю по вантаж, рахунком-фактурою №763 від 16.03.2021. платіжним дорученням №26 від 06.04.2021 та податковою накладною №763 від 16.03.2021 на суму 226 864.80 грн.. виданою ТОВ “Виробнича компанія “ПРЕМІОР” та зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних 01.04.2021 року за №9070236567:
- придбав у товариства з обмеженою відповідальністю “РКС КОМПОНЕНТИ УКРАЇНИ”, товар за видатковою накладною №1224696 від 17.02.2021 на суму 8 990.04 грн. Факт поставки товару підтверджується також рахунком-фактурою №1224696 від 04.02.2021. платіжним дорученням №300 від 05.02.2021. випискою по рахунку від 05.02.2021. експрес-накладною №20450348032881 від 17.02.2021 виданою ТОВ “Нова Пошта” іа податковою накладною №19 від 05.02.2021 на суму 8 990.04 гри., виданою ТОВ “РКС КОМПОНЕНТИ УКРАЇНИ” та зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних 22.02.2021 року за №9032672490;
- придбав у товариства з обмеженою відповідальністю “КОМПАНІЯ “ЛІНА ГД”, товар за видатковою накладною №ЕС-0003521 від 01.02.2021 на суму 2 315.29 гри. Факт поставки товару підтверджується також рахунком-фактурою №ЕЄ-00072І0 від 29.01.2021. платіжним дорученням №10 від 29.01.2021. випискою по рахунку від 29.01.2021. експрес-накладною №20450340399623 від 01.02.2021 виданою ТОВ “Нова Пошта” та податковою накладною №3092 від 29.01.2021 на суму 2 315.29 грн.. виданою ТОВ “КОМПАНІЯ “ЛІНА ТД” та зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних 13.04.2021 року за №9083454080.
В свою чергу, 18.03.2021 Позивач реалізував ПАТ “ДТЕК Павлоградвугілля” товар, обумовлений в специфікації від 03.01.2021 до договору поставки №8671-ПУ/УМТС-Т, а саме:
- на суму 62 982,00 гри. - первинні документи, що підтверджують факт здійснення господарської операції: видаткова накладна № 708 від 18.03.2021. ТТН № 59000658784456 від 1 8.03.2021. Акт № НП-005139434 від 20.03.2021;
- на суму 90 924.00 гри. - первинні документи, що підтверджують факт здійснення господарської операції: видаткова накладна №709 від 18.03.2021, ТТН №59000658784456 від 18.03.2021. Акт №НП-005139434 від 20.03.2021;
- на суму 128 742.00 грн. - первинні документи, що підтверджують факт здійснення господарської операції: видаткова накладна №711 від 18.03.2021. рахунок-фактура №1010 від 18.03.2021. ТТН (експрес-накладна) №59000658784456 від 18.03.2021 виданою ТОВ “Нова Пошта”;
- на суму 30 306.00 грн. первинні документи, що підтверджують факт здійснення господарської операції: рахунок №1009 від 18.03.2021. видаткова накладна №710 від 18.03.2021. ТТН №59000658784456 від 18.03.2021 виданою ТОВ “Нова Пошта”, Акт №НП-005 139434 від 20.03.2021. (а.с. 64, 68, 70, 71, 72, 118, 119, 160, 161, 162, 163 том 1).
Згідно до вимог п.201.10 ст.201 ПК України, у зв'язку із здійсненням наведених господарських операцій позивачем були оформлені податкові накладні №19, 20, 21, 22 від 18.03.2021р., що підтверджується їх копіями (а.с. 40, 42, 50, 62 том 1).
Вказані вище податкові накладні були надіслані позивачем для реєстрації у встановленому законодавством порядку у ЄРПН та згідно копій Квитанцій відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України реєстрацію вказаних податкових накладних було зупинено з підстав того, що вони відповідають п. 8 Критеріїв ризиковості здійснення операцій та підприємству було запропоновано надати пояснення та/або копії документів достатніх для прийняття рішень про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН, що підтверджується копіями відповідних квитанцій (а.с. 41, 43, 51, 58 том 1).
З метою проведення реєстрації вищевказаних податкових накладних, позивачем було надіслано контролюючому органу повідомлення з відповідними поясненнями, що підтверджується копіями відповідних повідомлень та Квитанціями №2 про їх прийняття, наявними в матеріалах справи (а.с. 42, 44, 47, 52, 197, 198, 199, 200 том 1).
Відповідачем-1 (Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області) були прийняті наступні рішення, а саме:
- №2579839/32540771 від 20.04.2021р. про відмову у реєстрації податкової накладної № 19 від 18.03.2021р. з підстав ненадання платником податку копій документів, а саме: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних (документи, які не надано, підкреслити); розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків; документів щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством (документи, які не надано, підкреслити); Додаткова інформація: “Без підтвердження обгрунтованості оформлення ПН даними бухгалтерського обліку. Відсутні документи щодо зберігання, щодо підтвердження відповідності товару. Встановлено здійснення операцій з ризиковими контрагентами” (а.с. 48 том 1);
- №2599660/32540771, №2599575/32540771 від 27.04.2021р. про відмову у реєстрації податкових накладних №20, 22 від 18.03.2021р. з підстав ненадання платником податку копій документів, а саме: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних (документи, які не надано, підкреслити); розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків; документів щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством (документи, які не надано, підкреслити); Додаткова інформація: “Без підтвердження обгрунтованості оформлення ПН даними бухгалтерського обліку. Встановлено здійснення операцій з ризиковими СГ”(а.с. 45, 53 том 1);
- №2599659/32540771 від 27.04.2021 року про відмову у реєстрації податкової накладної № 21 від 18.03.2020р. з підстав ненадання платником податку копій документів, а саме: договорів, довіреностей, актів керівного органу платника податку, яким оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операцій; первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних (документи, які не надано, підкреслити); розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків; документів щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством (документи, які не надано, підкреслити); Додаткова інформація: “Без підтвердження обгрунтованості оформлення ПН даними бухгалтерського обліку. Встановлено здійснення операцій з ризиковими СГ” (а.с. 59 том 1).
Окрім того, рішенням Комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №17720 від 13.04.2021р. позивача включено до переліку ризикових платників податку, як такого, що відповідає критеріям ризиковості відповідно до п.8 Критеріїв ризиковості платника податку, а саме: “наявна податкова інформація структурного підрозділу стосовно взаємовідносин з суб'єктами господарювання, які віднесені та/або свідчать про здійснення ризикових операцій”, що підтверджується копією відповідного рішення (а.с. 125 том 1).
Вказаний спір виник у зв'язку із незгодою позивача з рішеннями контролюючого органу №17720 від 13.04.2021р. про віднесення позивача до переліку ризикових платників податків та про відмову у реєстрації в ЄРПН податкових накладних №19, 20, 21, 22 від 18.03.2021р., у зв'язку з чим позивач просить визнати протиправними і скасувати наведені вище рішення, а також і зобов'язати відповідача-2 зареєструвати наведені податкові накладні в ЄРПН, зобов'язати відповідача-2 подати до суду звіт про виконання судового рішення протягом одного тижня з дня набрання законної сили цим судовим рішенням, посилаючись на те, що обґрунтовані підстави для прийняття оспорюваних рішень у Відповідача-1 були відсутні через надання позивачем усіх документів, які підтверджують реальність господарської операції за наведеними податковими накладними на вимогу ДПС.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, проаналізувавши норми чинного законодавства України, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду і вирішення спору у сукупності з наданими доказами, суд приходить до висновку про наявність обґрунтованих правових підстав для часткового задоволення позовних вимог позивача лише в частині визнання протиправним та скасування рішення №17720 від 13.04.2021р. та зобов'язання виключити виключити позивача з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку та в частині визнання протиправними рішень про відмову у реєстрації податкових накладних та зобов'язання зареєструвати вищенаведені податкові накладні.
Задовольняючи позовні вимоги позивача в частині визнання протиправним та скасування рішення №17720 від 13.04.2021р. та зобов'язання виключити позивача з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, суд виходить з наступного.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України від 02 грудня 2010 року №2755-VI (далі - ПК України).
Відповідно до пп. 20.1.45 п. 20.1 ст. 20 ПК України, контролюючі органи мають право здійснювати щоденну обробку даних та інформації електронного кабінету, необхідних для виконання покладених на них функцій з адміністрування податкового законодавства та законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, що включає, зокрема, прийняття, обробку та аналіз документів та даних платників податків, здійснення повноважень, передбачених законом, які можуть бути реалізовані в електронній формі за допомогою засобів електронного зв'язку.
Пунктом 61.1 статті 61 ПК України визначено, що податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Згідно з пп. 62.1.2 п. 62.1 ст. 62 ПК України, податковий контроль здійснюється шляхом, серед іншого, інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів.
Відповідно до п. 71.1 ст. 71 ПК України, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - комплекс заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.
Згідно з п. 74.1, 74.3 ст. 74 ПК України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, зберігається в базах даних Інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем (далі - Інформаційні системи) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.
Інформаційні системи і засоби їх забезпечення, розроблені, виготовлені або придбані центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, є державною власністю.
Система захисту податкової інформації, що зберігається в базах даних Інформаційних систем, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.
Внесення інформації до баз даних Інформаційних систем та її опрацювання здійснюються контролюючими органами.
Перелік Інформаційних систем визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.
Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики.
За приписами п.74.3 ст.74 ПК України визначено, що зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій і завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики.
Відповідно до п.2 Постанови Кабінету Міністрів України Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних №1246 від 29.12.2010р. (далі - Порядок №1246) податкова накладна електронний документ, який складається платником податку на додану вартість відповідно до вимог Податкового кодексу України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.
Згідно до п.12 вказаного Порядку №1246 після надходження ПН/РК до ДПС в автоматизованому режимі здійснюються їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов'язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України Про електронний цифровий підпис, Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.
Відповідно до п.13 Порядку №1246 за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації ПН/РК.
Пунктом 201.16 статті 201 ПК України (у редакції чинній з 31 грудня 2017 року) визначено, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Так, порядок зупинення реєстрації ПН/РК визначено постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 року №1165 “Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних”, а також Наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 року №520 “Про затвердження Порядку прийняття рішень про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних”.
Закон України “Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році" від 07 грудня 2017 року №2245-VIII (далі - Закон №2245-VIII), яким змінена редакція пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України.
Пунктом 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону №2245-VIII Кабінету Міністрів України доручено до 1 березня 2018 року визначити порядок зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування, прийняти нормативно-правові акти, необхідні для реалізації цього Закону, привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом та забезпечити перегляд та приведення центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.
Постановою Кабінету Міністрів України №1165 “Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних” від 11 грудня 2019 року, якою, зокрема, затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок №1165).
Цей Порядок визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов'язки їх членів.
Відповідно до п. 2 Порядку 1165, автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків - сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації.
Критерій оцінки ступеня ризиків, достатній для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, - визначений показник автоматизованого моніторингу, що характеризує ризик.
Ризик порушення норм податкового законодавства - ймовірність складення та надання податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації в Реєстрі з порушенням норм підпункту “а” або “б” пункту 185.1 статті 185, підпункту “а”або“б” пункту 187.1 статті 187, абзацу першого пунктів 201.1, 201.7, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) за наявності об'єктивних ознак неможливості здійснення операції з постачання товарів/послуг, дані про яку зазначено в такій податковій накладній/розрахунку коригування, та/або ймовірності уникнення платником податку на додану вартість (далі - платник податку) виконання свого податкового обов'язку.
Відповідно до пункту 5 Порядку №1165, платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку, показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.
Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій.
Пунктом 6 Порядку №1165 встановлено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
Пунктом 7 Порядку №1165 встановлено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
Додатками №1 та №3 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних визначені Критерії ризиковості платника податку на додану вартість та Критерії ризиковості здійснення операцій відповідно.
Додатком 1 до Порядку №1165 встановлено наступні Критерії ризиковості платника податку на додану вартість:
1. Платника податку на додану вартість (далі - платник податку) зареєстровано (перереєстровано) на підставі недійсних (втрачених, загублених) та підроблених документів згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.
2. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами з подальшою передачею (оформленням) у володіння чи управління неіснуючим, померлим, безвісти зниклим особам згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.
3. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами, що не мали наміру провадити фінансово-господарської діяльності або здійснювати повноваження, згідно з інформацією, наданою такими особами.
4. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) та ним проваджено фінансово- господарську діяльність без відома і згоди його засновників і призначених у законному порядку керівників згідно з інформацією, наданою такими засновниками та/або керівниками.
5. Платник податку - юридична особа не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах Казначейства (крім бюджетних установ).
6. Платником податку не подано контролюючому органу податкової звітності з податку на додану вартість за два останніх звітних (податкових) періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України.
7. Платником податку на прибуток підприємств не подано контролюючому органу фінансової звітності за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту46.2 статті 46 Податкового кодексу України.
8. У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.
Проте, як встановлено судом зі змісту оспрюваного рішення воно не містить жодної інформації про те, які саме податкові накладні чи розрахунки коригування були подані позивачем та які саме документи містять недостовірну інформацію (а.с. 125 том 1).
Також, і згідно пункту 6 Порядку №1165 передбачено, що питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.
У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.
Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення.
У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Як вбачається зі змісту оскаржуваного рішення №17720 від 13.04.2021р. вказане поле заповнено та зазначено таке: “наявна податкова інформація структурного підрозділу стосовно взаємовідносин з суб'єктами господарювання, які віднесені та/або свідчать про здійснення ризикових операцій” (а.с. 125 том 1), проте, жодна підстава у рішенні не наведена, документи не зазначені.
Таким чином, із аналізу наведеного змісту оспорюваного рішення можна дійти висновку, що оскаржуване рішення не містить жодної мотивації підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податків відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку за ознакою - “ наявна податкова інформація структурного підрозділу стосовно взаємовідносин з суб'єктами господарювання, які віднесені та/або свідчать про здійснення ризикових операцій”, не зазначено у оскаржуваному рішенні і про те, які саме документи були отримані комісією та які саме докази слугували прийняттю спірного рішення (не зазначені ні податкові накладні (розрахунки коригування), ні будь-які інші первинні документи).
Пунктами 25, 26 Порядку №1165 визначено, що комісія центрального рівня приймає рішення про неврахування таблиці даних платника податку, розглядає скарги на рішення комісій регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.
Комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Комісія регіонального рівня діє в межах повноважень, визначених цим Порядком та Порядком прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим Мінфіном.
Комісія центрального рівня діє в межах повноважень, визначених цим Порядком.
Згідно з п.44-46 Порядку №1165, Комісія контролюючого органу перевіряє подані платником податку копії документів щодо їх достовірності шляхом звірки даних, які містяться в таких копіях документів, з даними, що надходять або можуть бути отримані з інших джерел інформації (реєстри, що ведуться державними органами, документи, зокрема електронні).
Розгляд питання на засіданні комісії контролюючого органу включає такі етапи: доповідь секретаря комісії; доповідь члена комісії, співдоповідь (у разі потреби); внесення членами комісії пропозицій, їх обговорення; оголошення головою комісії рішення про припинення обговорення питання; голосування; оголошення головою комісії результатів голосування; оформлення протоколу.
У протоколі засідання комісії контролюючого органу зазначається перелік осіб, присутніх на засіданні, порядок денний засідання, питання, що розглядалися на засіданні, перелік осіб, які виступали під час засідання, результати голосування, прийняті такою комісією рішення.
У п.40 Порядку №1165, зокрема, зазначено: “… Під час засідання секретарем комісії контролюючого органу ведеться протокол, в якому фіксуються прийняті рішення та надані доручення. Протокол підписується головою комісії контролюючого органу (у разі його відсутності - заступником), заступником голови комісії, секретарем комісії та членами комісії, які брали участь у засіданні. Ведення обліку матеріалів щодо роботи комісії контролюючого органу здійснюється секретарем такої комісії .…”.
Разом з тим, відповідачем не надано до суду Витяг протоколу засідання Комісії під час прийняття оскаржуваного рішення, що позбавляє суд можливості встановити, які особи були присутні на засіданні, встановити яка саме інформація розглядалася, чи стосується вона позивача та чи свідчить про вчинення ним ризикових операцій .
Статтею 73 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Відповідно до ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Частина 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування ст.76 наведеного Кодексу.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що у ході судового розгляду справи відповідачем - 1 не надано жодних належних доказів, які б вказували на наявність ознак ризиковості здійснення операцій саме позивачем з його контрагентами, а відповідно, відповідачами -1, 2 і не доведено існування підстав для застосування до позивача п. 8 Критеріїв ризиковості платників податків з віднесенням його до переліку ризикових суб'єктів господарювання за ознакою, а саме: “наявна податкова інформація структурного підрозділу стосовно взаємовідносин з суб'єктами господарювання, які віднесені та/або свідчать про здійснення ризикових операцій", у зв'язку із чим, оспорюване рішення є протиправним та підлягає скасуванню.
Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно до ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
З урахуванням вищенаведеного, перевіривши правомірність прийняття оспорюваного рішення за вищенаведеними критеріями, суд приходить до висновку, що обставини, які слугували прийняттю оспорюваного рішення про внесення позивача до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості, оформленого рішенням №17720 від 13.04.2021р., є неправомірними та не обґрунтованими, порушують права позивача та спростовуються вищенаведеними доказами, а тому оспорюване рішення є таким, що прийнято не у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України, не обґрунтовано та без врахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
Отже, судом встановлено, що відповідачем - 1, при прийнятті вищенаведеного оспорюваного рішення, порушені права та інтереси позивача, які підлягають судовому захисту шляхом визнання протиправним та скасування оспорюваного рішення №17720 від 13.04.2021р.
Задовольнаяючи позовні вимоги позивача в частині визнання протиправними та скасування рішень про відмову у реєстрації податкових накладних та зобо'язання зареєструвати податкові накладні, суд виходить із наступного.
Відповідно до пункту 10 Порядку №1165, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.
Відповідно до п.11 Порядку №1165, у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:
1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування;
2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;
3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.
Аналізуючи вказані вище норми, можна дійти висновку про те, що, контролюючі органи зобов'язані, у разі зупинення реєстрації ПН/РК, у Квитанції зазначати конкретний критерій ризиковості платника податку та/або критерій ризиковості здійснення операцій, на підставі якого зупинено реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку.
Разом з тим, як свідчить зміст копій Квитанцій про зупинення реєстрації податкових накладних №19, 20, 21, 22 від 18.03.2021р. з підстав того, що платник податку, яким подано для реєстрації ПН/РК в ЄРПН, відповідає п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку, вказані Квитанції не містять зазначення конкретного виду критерію, який встановлений підпунктом 8 Критеріїв ризиковості платника податку, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку (а.с. 41, 43, 51, 58 том 1).
За викладених обставин, суд приходить до висновку, що зупинення контролюючим органом реєстрації податкових накладних №19, 20, 21, 22 від 18.03.2021р. у ЄРПН є безпідставним та таким, що не відповідає вимогам вищенаведеного податкового законодавства, суперечить вказаним нормам з урахуванням того, що, зупиняючи реєстрацію вказаної податкової накладної, контролюючий орган не зазначив обов'язкових конкретних відомостей, визначених п.10-11 Порядку №1165.
При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою (п.п. 1 п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України).
Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, і передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин (п.п. 10 п. 201.1 ст. 201).
Відповідно до пункту 4 Наказу Мінфіну №520, у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі.
Пунктом 5 Наказу Мінфіну №520 визначено, що Перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати:
- договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;
- договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;
- первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;
- розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;
- документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.
Так, позивачем у спосіб, визначений п.5 Порядку №1165 були надані пояснення та копії документів, наданих на підтвердження реальності здійснення господарських операцій по зупинених податкових накладних, що підтверджується копіями відповідних повідомлень, копіями вищенаведених документів та Квитанціями про їх прийняття, наявними в матеріалах справи (а.с. 42, 44, 47, 52, 197, 198, 199, 200 том 1).
Разом з тим, незважаючи на подані копії документів позивачем на підтвердження господарських операцій за такими податковими накладними, комісією регіонального рівня, були прийняті оспорювані рішення №2579839/32540771 від 20.04.2021р., №2599660/32540771, №2599659/32540771, №2599575/32540771 від 27.04.2021р. про відмову у реєстрації в ЄРПН податкових накладних №19, 20, 21, 22 від 18.03.2021р., що підтверджується їх копіями (а.с. 45, 48, 53, 59 том 1).
Вивчивши зміст вказаних оспорюваних рішень, дослідивши докази наявні в матеріалах справи, а також і копії документів наданих позивачем Відповідачеві - 1 на підтвердження реальності виконання господарських операцій, оформлених позивачем за податковими накладними №19, 20, 21, 22 від 18.03.2021р., проаналізувавши і зміст Порядку №1165, який був підставою для прийняття вказаних вище рішень, суд приходить до висновку, що оспорювані рішення не відповідають вимогам вказаного Порядку №1165, є протиправними та підлягають скасуванню, виходячи з наступного.
Відповідно до пунктів 6 та 7 Наказу Мінфіну №520, письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного в податковій накладній / розрахунку коригування.
Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних / розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні / розрахунки коригування складено на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних / розрахунках коригування відображено однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДКПП)).
Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв'язку з урахуванням вимог Законів України “Про електронні документи та електронний документообіг”, “Про електронні довірчі послуги” та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.
Підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування є:
- ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі;
- та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку;
- та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.
Аналізуючи вказані норми, можна дійти висновку, що на момент прийняття оспорюваних рішень було встановлено, що у разі прийняття рішення контролюючим органом про відмову у реєстрації у ЄРПН ПН/РК контролюючий орган у відповідному рішенні повинен зазначити чіткі підстави для прийняття рішення про відмову та зазначити, зокрема, які саме копії документів, надані платником податків, складені з порушенням законодавства, а які копії документів не надані, а також і з яких причин не враховані контролюючим органом надані платником податку документи, додані до відповідного повідомлення.
Разом з тим, зі змісту оспорюваних рішень вбачається, що вказані оспорювані рішення контролюючого органу є необґрунтованими, оскільки вони не містять чітких посилань на підстави, які слугували причинами для прийняття оспорюваних рішень про відмову контролюючого органу ДПС зареєструвати податкові накладні у ЄРПН з урахуванням наданих позивачем письмових пояснень та документів наданих на підтвердження реальності господарських операцій за вказаними податковими накладними, а також наведені рішення і не містять доводів та обґрунтувань відносно того, які саме документи не були надані позивачем з урахуванням того, що форма рішення передбачає конкретне визначення контролюючим органом, які саме документи не надані платником податків та не зазначено з яких підстав подані позивачем пояснення та додані до нього додаткові документи за наслідками зупинення реєстрації податкових накладних не були враховані контролюючим органом.
Окрім того, задовольняючи позовні вимоги позивача про визнання протиправними та скасування оспорюваних рішень, суд також виходить із того, що оспорювані рішення є актами індивідуальної дії, які породжують у позивача обов'язкові до виконання вимоги суб'єкта владних повноважень.
Правовий акт індивідуальної дії - виданий суб'єктом владних повноважень документ, прийнятий із метою реалізації положень нормативно-правового акту (актів) щодо конкретної життєвої ситуації, не містить загальнообов'язкових правил поведінки та стосується прав і обов'язків чітко визначеного суб'єкта (суб'єктів), якому він адресований.
Загальною рисою, яка відрізняє індивідуальні акти управління, є їх виражений правозахисний характер.
Головною рисою таких актів є їхня конкретність (гранична чіткість), а саме: чітке формулювання конкретних юридичних волевиявлень суб'єктами адміністративного права, які видають такі акти; розв'язання за їх допомогою конкретних, а саме: індивідуальних справ або питань, що виникають у сфері державного управління; чітка визначеність адресата, конкретної особи або осіб; виникнення конкретних адміністративно-правових відносин, обумовлених цими актами; чітка відповідність такого акта нормам чинного законодавства.
Натомість, як свідчить зміст оспорюваних рішень, вказані рішення комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області не відповідають критеріям чіткості, обґрунтованості та зрозумілості акта індивідуальної дії, породжують їх неоднозначне трактування, що, в свою чергу, впливає на можливість реалізації права або виконання обов'язку платником податку виконати юридичне волевиявлення суб'єкта владних повноважень.
Відповідно до ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Частина 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.
Так, Відповідачем-1 (Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області) не надано суду жодних доказів правомірності прийняття оспорюваних рішень з урахуванням обставин встановлених судом, доказів наданих позивачем та аналізу наведених норм податкового законодавства.
Є безпідставними та необґрунтованими, тому відхиляються судом, і аргументи Відповідача - 1 щодо неможливості зобов'язання Відповідача - 2 зареєструвати у ЄРПН податкові накладні, оскільки такі повноваження Відповідача - 2 є дискреційними, в які суд не може втручатися та підміняти їх, з огляду на те, що, по - перше, Відповідачем - 1 не надано повноважень захисту та представлення інтересів Відповідача - 2 у даному спорі, позовні вимоги про зобов'язання вчинити певні дії не заявлені до Відповідача - 1; по - друге, суд наділений повноваженнями обрати той спосіб захисту порушеного права, який є найбільш ефективним та таким, щоб виключав би можливість звернення сторони у подальшому з позовом до суду, а також у разі встановлення судом фактів безпідставності відмови у проведенні реєстрації податкових накладних у ЄРПН, що, у даному випадку, встановлено судом, а відповідно, належним та ефективним захистом порушеного права є зобов'язання суб'єкта владних повноважень не розглянути питання повторно, а зобов'язання суб'єкта владних повноважень зареєструвати такі податкові накладні у ЄРПН, що відповідає приписам ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України.
Також на свої дискреційні повноваження в частині наявності у останнього свободи розсуду при прийнятті відповідних рішень посилається і представник Відповідача - 2 у відзиві, які судом відхиляються із уже вищенаведених обгрунтувань та з урахуванням того, що суд наділений при перевірці правомірності прийняття суб'єктом владних повноважень таких рішень за ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України обрати найбільш ефективний спосіб захисту порушеного права у відповідності до ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України, серед яких є зобов'язання усунути виявлені судом порушення при перевірці правомірності прийняття суб'єктом владних повноважень оспорюваних рішень шляхом зобов'язання останнього зареєструвати (зобов'язати вчинити певні дії) податкові накладні в ЄРПН.
Судом враховується і те, що, позивачем надано достатньо доказів та наведено підстав, які свідчать про протиправність оспорюваних рішень Відповідача-1 про відмову у реєстрації в ЄРПН спірних податкових накладних у відповідності до вимог ст.72-77 Кодексу адміністративного судочинства України, однак, судом відхиляються доводи позивача у позові про відсутність повноважень Відповідача - 1 щодо прийняття оскаржуваних рішень, оскільки такі твердження спростовуються змістом порядку №1165, Постанови №1246 та Наказу №520, які судом проаналізовані, є чинними і на момент розгляду цієї справи не скасовані у встановленому законодавством порядку.
Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно до ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
З урахуванням вищенаведеного, суд приходить до висновку, що обставини та підстави, які слугували прийняттю оспорюваних рішень є неправомірними та необґрунтованими, порушують права позивача та спростовуються вищенаведеними доказами, а тому оспорювані рішення є такими, що прийняті не у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України, не обґрунтовано та без врахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
Отже, судом встановлено, що Відповідачем-1, при прийнятті вищенаведених оспорюваних рішень, порушені права та інтереси позивача, у зв'язку з чим позовні вимоги позивача про визнання протиправними та скасування оспорюваних рішення Комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову у такій реєстрації №2579839/32540771 від 20.04.2021р., №2599660/32540771, №2599659/32540771, №2599575/32540771 від 27.04.2021р. підлягають задоволенню виходячи з вимог ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України.
Також підлягають і задоволенню похідні позовні вимоги позивача про зобов'язання Державну податкову службу України зареєструвати податкові накладні №19, 20, 21, 22 від 18.03.2021р. в Єдиному державному реєстрі податкових накладних фактичною датою їх подання на реєстрацію з урахуванням того, що судом встановлено протиправність оспорюваних рішень та належним і ефективним способом захисту порушеного права позивача є саме зобов'язання суб'єкта владних повноважень вчинити певні дії, направлені на усунення порушеного права позивача виходячи із наданих повноважень адміністративного суду, встановлених ст.245 Кодексу адміністративного судочинства України.
Так, за приписами ст.245 вказаного Кодексу, встановлено, що у разі задоволення позову, суд може прийняти постанову про зобов'язання суб'єкта владних повноважень вчинити певні дії.
Також і згідно п.19, п.20 постанови Кабінету Міністрів України №1246 від 29.12.2010р. "Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних" (далі Порядок №1246), у редакції постанови Кабінету Міністрів України №204 від 21.02.2018р., які набрали чинності з 24.03.2018р., податкова накладна, реєстрація якої зупинена, реєструється у день настання однієї з таких подій, зокрема, набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДПС відповідного рішення).
При цьому, у разі надходження до ДПС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.
Отже, повноваження щодо реєстрації податкової накладної у ЄРПН згідно Порядку №1246 залишилися за Державною податковою службою України і з 24.03.2018р., та суд наділений повноваженнями зазначати у судових рішеннях дату, з якої необхідно провести реєстрацію податкової накладної в ЄРПН згідно до приписів ст.245 Кодексу адміністративного судочинства України.
Окрім того, і за приписами ст.13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, дає найбільший ефект.
Відтак, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права та відповідати наявним обставинам.
Також слід зазначити, що за приписами ст.6 Кодексу адміністративного судочинства України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.
Статтею 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Суду як джерело права.
Так, Європейський Суд з прав людини у рішенні від 13.01.2011р. (остаточне) по справі Чуйкіна проти України констатував: 50. Суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов'язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює право на суд, в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21 лютого 1975 року у справі Голдер проти Сполученого Королівства (Golder v. The United Kingdom), п.п.28-36, Series A №18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє всіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати вирішення спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені.
Таким чином, з урахуванням наведеної правової позиції, суд приходить до висновку, що задоволення позовних вимог позивача про зобов'язання Державну податкову службу України зареєструвати податкові накладні №19, 20, 21, 22 від 18.03.2021р. в Єдиному державному реєстрі податкових накладних, є дотриманням судом гарантій того, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.
При прийнятті даного рішення, суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини, сформовану, зокрема, у справах "Салов проти України" (заява №65518/01 від06.09.2005; п.89), "Проніна проти України" (заява №63566/00 від18.07.2006; п.23) та "Серявін та інші проти України" (заява №4909/04 від10. 02.2010; п.58), яка полягає у тому, що принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) 09.12.1994, п.29).
При цьому, не підлягають задоволенню позовні вимоги позивача в частині встановлення судового контролю за виконанням судового рішення в даній адміністративній справі, оскільки суд вважає, що відсутня загроза щодо невиконання відповідачем рішення у даній справі, таких доказів суду позивачем не надано.
До того ж, слід зазначити і те, що встановлення судового контролю є правом суду та не може бути обрано позивачем в якості одного із способів захисту порушеного права, виходячи з вимог ст. 382 Кодексу адміністративного судочинства України.
Приймаючи до уваги викладене, суд приходить до висновку про наявність обґрунтованих правових підстав для часткового задоволення позовних вимог позивача.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат по сплаті судового збору, суд виходить із того, що відповідно до ч.3 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати по сплаті судового збору покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
За таких обставин, підлягають стягненню солідарно за рахунок бюджетних асигнувань суб'єктів владних повноважень - Державної податкової служби України та Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на користь позивача судові витрати позивача по сплаті судового збору понесені позивачем згідно платіжного доручення №76 від 02.08.2021р. пропорційно до розміру задоволених позовних вимог у сумі 9458,34грн., виходячи із розрахунку: (11350,00 грн. / 6)*5 (а.с. 189 том 1).
Керуючись 2-10, 11, 12, 47, 72-77, 94, 122, 132, 139, 193, 241-246, 250, 251, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Адміністративний позов Приватного підприємства "ІНТЕРСЕРВІС" до Відповідача-1: Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, до Відповідача-2: Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправними та скасувати рішення Комісії ГУ ДПС у Дніпропетровській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування або відмову в такій реєстрації №2579839/32540771 від 20.04.2021р., №2599660/32540771, №2599659/32540771, №2599575/32540771 від 27.04.2021р.
Визнати протиправними та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації в частині віднесення Приватного підприємства "ІНТЕРСЕРВІС" (51937, Дніпропетровська обл., місто Кам'янське, проспект 40 років Перемоги, будинок 13, квартира 24, код ЄДРПОУ 32540771) до переліку ризикових платників податків №17720 від 13.04.2021р.
Зобов'язати Головне управління ДПС у Дніпропетровській області (49000, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17-а, код ЄДРПОУ 44118658) виключити Приватне підприємство "ІНТЕРСЕРВІС" (51937, Дніпропетровська обл., місто Кам'янське, проспект 40 років Перемоги, будинок 13, квартира 24, код ЄДРПОУ 32540771) з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості платника податків у порядку та у спосіб, передбаченими Порядком №1165.
Зобов'язати Державну податкову службу України (04053, м. Київ, Львівська площа, 8, ЄДРПОУ 43005393) зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні складені Приватним підприємством "ІНТЕРСЕРВІС" (51937, Дніпропетровська обл., місто Дніпрдзержинськ, проспект 40 років Перемоги, будинок 13, квартира 24, код ЄДРПОУ 32540771) №19, 20, 21, 22 від 18.03.2021р. датою фактичного подання на реєстрацію.
У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Стягнути солідарно з бюджетних асигнувань Державної податкової служби України (04053, м. Київ, Львівська площа, 8, ЄДРПОУ 43005393) та Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (49000, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17-а, код ЄДРПОУ 44118658) на користь Приватного підприємства "ІНТЕРСЕРВІС" (51937, Дніпропетровська обл., місто Кам'янське, проспект 40 років Перемоги, будинок 13, квартира 24, код ЄДРПОУ 32540771) - судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 9458,34 грн. (дев'ять тисяч чотириста п'ятдесят вісім грн. 34 коп.).
Рішення суду може бути оскаржено до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги до суду першої інстанції протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення відповідно до вимог статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України та у порядку, встановленому п.п. 15.1 п. 15 Розділу VІІ Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення суду набирає законної сили у строки, визначені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя С.О. Конєва