11 листопада 2021 року
м. Київ
справа № 640/11384/21
адміністративне провадження № К/9901/39950/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Калашнікової О.В.,
суддів: Жука А.В., Мельник-Томенко Ж.М.,
перевіривши матеріали касаційної скарги ОСОБА_1
на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 липня 2021 року
та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 жовтня 2021 року
у справі №640/11384/21
за позовом ОСОБА_1
до Міністерства юстиції України
про визнання протиправною бездіяльність, визнання протиправною та скасування постанови, зобов'язання вчинити дії,
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 з позовом до Міністерства юстиції України, в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, яка полягає у не виконанні приписів абзацу 3 пункту 7 розділу ІІ Положення про автоматизовану систему виконавчого провадження, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 05 серпня 2016 року №2432/5, під час реєстрації 17 березня 2021 року в автоматизованій системи виконавчого провадження виконавчого листа №826/13688/17, виданого Окружним адміністративним судом міста Києва 11 березня 2020 року;
- зобов'язати Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України внести до автоматизованої системи виконавчого провадження скановану копію виконавчого листа №826/13688/17, виданого Окружним адміністративним судом міста Києва 11 березня 2020 року;
- визнати протиправною бездіяльність Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, яка полягає у не виконанні приписів абзацу 2 пункту 2 розділу ІV Положення про автоматизовану систему виконавчого провадження, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 05 серпня 2016 року №2432/5, та не внесення до автоматизованої системи виконавчого, зокрема, сканованої копії заяви ОСОБА_1 від 06 березня 2021 року про примусове виконання рішення;
- зобов'язати Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України внести до автоматизованої системи виконавчого провадження скановану копію заяви ОСОБА_1 від 06 березня 2021 року про примусове виконання рішення, відповідно до вимог абзацу 2 пункту 2 розділу ІV Положення про автоматизовану систему виконавчого провадження, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 05 серпня 2016 року №2432/5;
- визнати протиправною бездіяльність державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Савки Ліани Олегівни, яка полягає у не зазначені у постанові від 19 березня 2021 року про відкриття виконавчого провадження №64866611 розміру виконавчого збору, що підлягає стягненню з боржника;
- зобов'язати Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України привести пункт 3 резолютивної частини постанови від 19 березня 2021 року про відкриття виконавчого провадження №64866611 у відповідність до вимог положень абзацу 2 частини 5 статті 26 Закону України «Про виконавче провадження» та пункту 8 розділу ІІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року №512/5;
- визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Савки Ліани Олегівни від 12 квітня 2021 року про закінчення виконавчого провадження №64866611.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 липня 2021 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 жовтня 2021 року, позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково.
Визнано протиправною та скасовано постанову державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Савки Ліани Олегівни від 12 квітня 2021 року про закінчення виконавчого провадження №64866611.
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
У поданій касаційній скарзі позивач з посиланням на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення в частині незадоволення позовних вимог, та ухвалити нове рішення, яким ці вимоги задовольнити.
Обговоривши доводи касаційної скарги та додані до неї матеріали, колегія суддів дійшла висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження з таких підстав.
Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Наведеним конституційним положенням кореспондує стаття 14 Закону України від 02 червня 2016 року №1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів".
Отже, оскарження судового рішення у касаційному порядку можливе лише у випадках, якщо таке встановлено законом.
Відповідно до частини третьої статті 333 КАС України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження з перегляду ухвали про повернення заяви позивачеві (заявникові), а також судових рішень у справах, визначених статтями 280, 281, 287, 288 цього Кодексу, якщо рішення касаційного суду за наслідками розгляду такої скарги не може мати значення для формування єдиної правозастосовчої практики.
Статтями 280, 281, 287, 288 КАС України передбачено особливості провадження у справах за адміністративними позовами органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування про встановлення обмеження щодо реалізації права на свободу мирних зібрань; особливості провадження у справах за адміністративними позовами про усунення перешкод та заборону втручання у здійснення права на свободу мирних зібрань; особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця; особливості провадження у справах за адміністративними позовами з приводу примусового повернення чи примусового видворення іноземців або осіб без громадянства за межі території України.
У свою чергу, стаття 287 КАС України передбачає особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця.
З матеріалів касаційної скарги вбачається, що спір у цій справі виник у відносинах з приводу рішення органу державної виконавчої служби.
За такого правового врегулювання та обставин справи, оскарження рішення суду апеляційної інстанції в касаційному порядку можливо лише у випадку, якщо розгляд такої скарги може мати значення для формування єдиної правозастосовної практики.
Таким чином, законодавець обмежив можливість касаційного оскарження судових рішень у названій категорії адміністративних справ, поставивши можливість такого оскарження в залежність від імовірності значення ухваленого за наслідком касаційного провадження судового рішення для формування практики застосування відповідних правових норм.
Проаналізувавши ухвалені у цій справі судові рішення, які ґрунтуються на встановлених конкретних обставин по цій справі, а також доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про те, що за таких фактичних обставин справи, рішення суду касаційної інстанції за наслідком розгляду касаційної скарги не матиме значення для формування єдиної правозастосовчої практики в такій категорії адміністративних справ, а тому підстави для відкриття касаційного провадження відсутні.
На підставі викладеного Суд зазначає, що вичерпний перелік судових рішень, які можуть бути оскаржені до касаційного суду, жодним чином не є обмеженням доступу особи до правосуддя чи перепоною в отриманні судового захисту, оскільки встановлення законодавцем "розумних обмежень" в праві на звернення до касаційного суду не суперечить практиці Європейського суду з прав людини та викликане виключно особливим статусом Верховного Суду, розгляд скарг яким покликаний забезпечувати формування єдиної правозастосовчої практики, а не можливість перегляду будь-яких судових рішень.
Отже, у відкритті касаційного провадження у цій справі необхідно відмовити.
На підставі викладеного, керуючись статтями 3, 333 КАС України, суд
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 липня 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 жовтня 2021 року у справі №640/11384/21 за позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України про визнання протиправною бездіяльність, визнання протиправною та скасування постанови, зобов'язання вчинити дії.
Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами надіслати скаржнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
СуддіО.В. Калашнікова А.В. Жук Ж.М. Мельник-Томенко