11 листопада 2021 року
м. Київ
справа № 215/325/19
адміністративне провадження № К/9901/32258/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Губської О.А.,
суддів: Білак М.В., Калашнікової О.В.,
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 28 вересня 2020 року у справі №215/325/19 за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Криворізької міської ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії та притягнення до відповідальності,
Ухвалою Верховного Суду від 13 вересня 2021 року визнано неповажними причини пропуску ОСОБА_1 строку на касаційне оскарження ухвали Третього апеляційного адміністративного суду від 28 вересня 2020 року у справі №215/325/19, касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 28 вересня 2020 року у справі №215/325/19 залишено без руху та надано десятиденний строк на усунення недоліків шляхом надання до суду касаційної інстанції заяви про поновлення строку на касаційне оскарження із зазначенням інших підстав для його поновлення і надісланням належних доказів.
На виконання вимог ухвали про залишення касаційної скарги без руху від скаржника на адресу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду 01 листопада 2021 року надійшла заява про відкриття провадження по справі після усунення недоліків.
Перевіривши доводи вищевказаної заяви, суд касаційної інстанції виходить з такого.
Скаржник повторно вказує, що зворотнє поштове повідомлення з відміткою про отримання ним оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції знаходяться в матеріалах справи.
Разом з тим, в ухвалі Верховного суду від 13 вересня 2021 року вже зазначалось, що матеріали справи на час подання касаційної скарги у суді касаційної інстанції відсутні.
Питання щодо поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження вирішується судом касаційної інстанції на підставі поданого скаржником клопотання про поновлення такого строку та наданих доказів, на підтвердження зазначених у клопотанні обставин.
Суд звертає увагу скаржника, що особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно з частиною першою статті 77 КАС України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що пропуск такого строку дійсно пов'язаний з об'єктивно непереборними обставинами чи істотними перешкодами.
Дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників публічно-правових відносин, якщо ці відносини стали спірними.
Необхідно зауважити, що інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Аналогічний застосовано Верховним Судом в ухвалах від 17 квітня 2018 року у справі № 9901/473/18, від 11 березня 2019 року у справі № 9901/95/19, від 08 квітня 2019 року у справі № 9901/138/19 та від 03 червня 2019 року у справі № 640/3940/19.
Також, суд вважає за необхідне зазначити, що обмеження строку звернення до суду шляхом встановлення відповідних процесуальних строків, не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя (Рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2011 року № 17-рп/2011). Такі обмеження направленні на досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулюють учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків та поважати права та інтереси інших учасників правовідносин.
Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.
Поняття поважних причин пропуску процесуальних строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд судді, суду.
Для надання оцінки поважності причин пропуску процесуального строку на касаційне оскарження, визначальним є з'ясування дати вручення скаржнику копії судового рішення.
Питання, пов'язані з врученням судового рішення, врегульовані частинами шостою, сьомою статті 251 КАС України, якими визначено, що днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. Якщо судове рішення надіслано на офіційну електронну адресу пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення. Якщо копію судового рішення вручено представникові, вважається, що його вручено й особі, яку він представляє.
Отже, належними доказами факту отримання копії судового рішення можуть бути, наприклад: поштовий конверт з відтиском штемпелю поштового відділення, довідка суду про час отримання копії відповідного судового рішення, довідка відділення поштового зв'язку про отримання поштового відправлення, тощо.
Водночас таких доказів на виконання ухвали від 13 вересня 2021 року скаржником не надано.
Таким чином, станом на день постановлення цієї ухвали скаржник не усунув недоліки касаційної скарги, які стали підставною для залишення її без руху.
Пунктом 4 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України обумовлено, що суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження визнані судом неповажними.
Оскільки скаржником не усунуто недоліки касаційної скарги, яку залишено без руху, у встановлений судом строк, у відкритті касаційного провадження слід відмовити.
Керуючись статтею 333 Кодексу адміністративного судочинства України,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 28 вересня 2020 року у справі №215/325/19 за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Криворізької міської ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії та притягнення до відповідальності.
Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач О. А. Губська
Судді М. В. Білак
О. В. Калашнікова