01 червня 2010 р.Справа № 2-а-1579/09/2112
Категорія:2.31.2Головуючий в 1 інстанції: Прудка Л.Г.
Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого -Бітова А.І.
суддів -Милосердного М.М.
-Ступакової І.Г.
при секретарі -Новицькій Н.В.
з участю: (учасники процесу не з'явились),
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою головного управління праці та соціального захисту населення Херсонської обласної державної адміністрації на постанову Каланчацького районного суду Херсонської області від 07 квітня 2009 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до управління праці та соціального захисту населення Каланчацької районної державної адміністрації Херсонської області, головне управління праці та соціального захисту населення Херсонської обласної державної адміністрації, Державного казначейства України у Каланацькому районі Херсонської області про захист права на соціальний захист,
У листопаді 2008 року ОСОБА_2 звернулася до суду з адміністративним позовом до управління праці та соціального захисту населення Каланчацької районної державної адміністрації (далі УПСЗН Каланчацької РДА) Херсонської області, третя особа - Державне казначейства України у Каланацькому районі про захист права на соціальний захист.
Обґрунтовуючи свої вимоги, ОСОБА_2 вказувала, що вона є учасником бойових дій і, відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", має право на отримання разової грошової допомоги до 05 травня в розмірі 3 мінімальних пенсій за віком. Однак, у 2007 - 2008 роках їй сплатили таку допомогу в значно меншому розмірі. Відповідач відмовляється провести виплату допомоги у повному обсязі.
В ході розгляду до участі у справі в якості співвідповідачів було залучено головне управління праці та соціального захисту населення (далі ГУПСЗН) Херсонської обласної державної адміністрації та Державне казначейство України у Каланацькому районі
Представник УПСЗН Каланчацької РДА Херсонської області позов не визнав, вказуючи, що вважає його необґрунтованим.
Постановою Каланчацького районного суду Херсонської області від 07 квітня 2009 року адміністративний позов ОСОБА_2 задоволений частково.
Визнано незаконною бездіяльність ГУПСЗН Херсонської обласної державної адміністрації по недорахуванню й виплаті у 2007-2008 роках разової щорічної грошової допомоги ОСОБА_2 як учасниці війни.
Зобов'язано ГУПСЗН Херсонської обласної державної адміністрації провести нарахування і виплату ОСОБА_2 недоплаченої у 2007-2008 роках разової грошової допомоги, як учаснику війни в сумі 2 541 грн.
В апеляційній скарзі ГУПСЗН Херсонської обласної державної адміністрації ставиться питання про скасування судового рішення в зв'язку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги ГУПСЗН Херсонської обласної державної адміністрації, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з таких підстав.
Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи.
Позивачка є учасником війни і має право (відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") на отримання разової грошової допомоги до 05 травня.
У 2007 - 2008 роках позивачка отримала таку допомогу у розмірах, відповідно, 55 грн. та 65 грн.
Вирішуючи справу, суд першої інстанції виходив з того, що у зв'язку з ухваленням Рішень Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року №6-рп/2007 та від 22 травня 2008 року №10-рп/2008 (якими визнані неконституційними положення Законів України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" та "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", що встановили інший розмір виплати разової грошової допомоги ніж Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") позивачка у 2007-2008 роках протиправно не отримала щорічну разову грошову допомогу у розмірі з мінімальних пенсій за віком, відповідно, позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Судова колегія вважає ці висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст.ст. 2, 7, 10, 11, 70, 71, 72 КАС України, ст. 152 Конституції України, Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року №6-рп/2007 та від 22 травня 2008 року №10-рп/2008, ст. 14 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".
В апеляційній скарзі ГУПСЗН Херсонської обласної державної адміністрації вказується, що реалізація пільг, компенсацій та гарантій, встановлених Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", залежить від фінансових можливостей держави, які визначаються виключно Законами України "Про державний бюджет України". Також, вказується, що розмір мінімальної пенсії за віком, встановлений ч.1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" не застосовується для визначення розміру допомоги, яку належить виплачувати позивачці. Крім того, апелянт посилається на пропущення позивачкою строку звернення до суду за захистом своїх прав.
Судова колегія не приймає до уваги ці доводи апелянта, виходячи з наступного.
Частиною 2 ст. 152 Конституції України встановлено, що Закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Таким чином, з 09 липня 2007 року та з 22 травня 2008 року, внаслідок ухвалення Рішень Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року №6-рп/2007 та від 22 травня 2008 року №10-рп/2008, положення Законів України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" та "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", що встановили інший розмір виплати разової грошової допомоги ніж Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" втратили чинність, що було вірно встановлено судом першої інстанції.
Статтею 17-1 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" визначено, що особи, які не отримали разової грошової допомоги до 05 травня, мають право звернутися за нею та отримати її до 30 вересня відповідного року, в якому здійснюється виплата допомоги.
Отже, після 09 липня 2007 року позивачка, як особа, що отримала до 05 травня 2007 року разову грошову допомогу в неналежному обсязі, мала право на здійснення відповідачем перерахунку та проведення передбаченої Законом виплати до 30 вересня 2007 року. Аналогічно, у 2008 році, після 22 травня 2008 року, позивачка до 30 вересня 2008 року мала право на її отримання.
Посилання апелянта на відсутність коштів щодо забезпечення виплати зазначеної грошової допомоги у вказаному розмірі є безпідставним, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань.
Також, не можуть бути прийняти до уваги доводи апелянта про те, що розмір мінімальної пенсії за віком, встановлений ч.1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, оскільки іншого розміру мінімальної пенсії за віком чинним законодавством не визначено.
Стосовно пропущення позивачкою строку звернення до суду судова колегія зазначає наступне.
З матеріалів справи вбачається, що позивачка дійсно пропустила строк звернення до суду за захистом своїх прав за 2007 рік, однак про цю обставину апелянт не заявляв під час розгляду справи в суді першої інстанції. Відповідно до ч.1 ст. 100 КАС України -пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволення адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін. Таким чином, суд першої інстанції правильно не відмовив позивачці у задоволенні позовних вимог за 2007 рік у зв'язку з пропущенням строку звернення до суду.
Враховуючи все вищевикладене, судова колегія вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, відповідно, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 195, 196; п.1 ч.1 ст. 198; ст. 200; п.1 ч.1 ст. 205; ст. 206; ч.5 ст. 254 КАС України, судова колегія, -
Апеляційну скаргу головного управління праці та соціального захисту населення Херсонської обласної державної адміністрації залишити без задоволення, а постанову Каланчацького районного суду Херсонської області від 07 квітня 2009 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до судової плати у цивільних справах Верховного Суду України за правилами цивільного судочинства - шляхом подання касаційної скарги протягом двох місяців з дня набрання законної сили ухвалою апеляційного суду, відповідно до ч.1 ст. 325 ЦПК України.
Головуючий:
Суддя:
Суддя: