м. Черкаси Справа №17/891
Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді Боровика
С.С. з секретарем Петько Л.В., за участю представників сторін:
позивача -Глухов А.В. - по довіреності,
відповідача -не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 17/891
за позовом Державного підприємства «Красилівський агрегатний завод»
домалого приватного підприємства «ЧЕРКАССЫПИЩЕСПЕЦСТРОЙ»
простягнення 31 487,60 грн.,
Державне підприємство «Красилівський агрегатний завод»(далі-позивач) звернулось до суду з позовом про стягнення з малого приватного підприємства «ЧЕРКАССЫПИЩЕСПЕЦСТРОЙ»(далі-відповідач) 31 487,60 грн. заборгованості.
Підставою позову є невиконання договору комісії № 28-257 від 11 вересня 2006 року.
У судовому засіданні 08.06.2010 року представник позивача позов з підстав викладених у позовній заяві підтримав і просив задовольнити, на вимогу суду надав Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, в якому зазначено, що станом на 31.05.2010 року місцезнаходження відповідача: (м. Черкаси, вул. Чкалова, буд. 12).
На зазначену адресу відповідача двічі направлялись ухвали суду: від 12.05.2010 року про порушення провадження у справі, від 08.06.2010 року про відкладення розгляду справи, якими відповідач був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, проте він без поважних причин в судові засідання 08.06.2010 року та 24.06.2010 року не з'явився.
Направлена на адресу відповідача ухвала суду від 12.05.2009 року була повернута поштою з підстав не знаходження за вказаною адресою, проте враховуючи вимоги статті 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", згідно з якими якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін, суд вважає, що відповідач належним чином був повідомлений про час і місце розгляду справи, суд зобов'язавши позивача надати довідку з ЄДРПОУ здійснив необхідні дії для встановлення місцезнаходження відповідача, а позивач на виконання вимог суду надав відповідну Довідку, що є підставою для розгляду справи по суті відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України у відсутності представника відповідача та за наявними в ній матеріалами.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні у справі письмові докази та оцінивши їх у сукупності, оглянувши оригінали документів, суд задовольняє позов повністю з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, правовідносини між сторонами виникли на підставі договору комісії № 28-257 від 11 вересня 2006 року (а.с.17), за умовами якого позивач (комітент) доручає, а відповідач (комісіонер) зобов'язується з доручення позивача (комітента) за винагороду укладати для позивача від свого імені договір (або кілька договорів) із продажу товарів та здійснювати реалізацію за цінами, не нижчими від цін, обумовлених сторонами в додатках до даного договору, що є невід'ємними частинами даного договору (пункт 1.1 договору).
Сторонами підписано специфікацію №1 до договору, яка містить перелік і загальну вартість товару, додаток № 2 прайс -лист, в якому зазначено назву товару, ціну та тип продукції та додаток № 3 від 11.09.2006 року з графіком продажу товару (а.с.19).
Зазначені договірні відносини по своїй суті мають ознаки договору комісії, за умовами якого одна сторона (комісіонер) зобов'язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента (стаття 1011 Цивільного кодексу України).
Згідно з частиною 1 статті 1012 ЦК України договір комісії може бути укладений на визначений строк або без визначення строку з визначенням або без визначення території його виконання, з умовою чи без умови щодо асортименту товарів, які є предметом комісії.
Пункт 7.1 договору визначає, що цей договір вступає в силу з моменту його підписання і діє на протязі одного календарного року. Майнові зобов'язання залишаються за відповідачем і діють до повного виконання зобов'язань (пункт 7.2 договору).
Загальні умови виконання господарських зобов'язань визначені статтею 193 Господарського кодексу України, згідно з якою суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Зазначена стаття узгоджується з приписами статті 526 Цивільного кодексу України, якою встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За змістом статей 599 та 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання, яке припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
За твердженням позивача він свої зобов'язання по договору виконав, передавши відповідачу продукцію на загальну суму 286 214 грн., що підтверджується накладними № 0892 від 22.09.2006 року на суму 144 614 грн. та № 0893 від 22.09.2006 року на суму 141 600 грн. (а.с.13-14).
Факт отримання продукції підтверджується довіреностями серії: ЯКЕ № 468805 від 23.09.2006 року та ЯКЕ № 468804 від 23.09.2006 року виданих на ім'я Тітаренко Олега Миколайовича (а.с.15-16).
Відповідно до пункту 1.9. договору відповідач зобов'язується здійснювати продаж товару від свого імені і за власний рахунок у відповідності із запланованими об'ємами продажу, які узгоджуються між сторонами в додатку № 3, який є невід'ємною частиною договору. Відповідачем було порушено вказаний пункт договору, оскільки графік продажу товарів на 2006-2007 рік не було виконано.
Як встановлено статтею 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Сторони в пункті 3.1.4. договору встановили обов'язок відповідача перераховувати належні позивачу грошові кошти протягом 3-х банківських днів з моменту одержання коштів від реалізації товарів.
Проте, як встановлено судом і підтверджено позивачем, відповідач свій обов'язок щодо перерахування коштів виконав частково, перерахувавши позивачу лише 68 016 грн., що підтверджується касовими ордерами: № 227 від 27.03.2007 року, № 618 від 30.07.2007 року, № 437 від 08.06.2007 року, № 435 від 07.06.2007 року, № 228 від 27.03.2007 року, № 1603 від 12.12.2006 року, № 59 від 10.02.2009 року, № 202 від 07.04.2009 року, № 239 від 22.04.2009 року (а.с.20-24), і частину продукції повернув, що підтверджується приходними ордерами № 18 від 30.04.2009 року, № 15 від 25.04.2009 року на загальну суму 186 710,40 грн. (а.с.25-26), заборгованість відповідача за реалізовану продукцію станом на момент подання позову складає 31 487,60 грн.
Відповідно до пункту 3.1.3. договору відповідач зобов'язаний надавати позивачеві звіт з комісії про виконання доручення за кожен місяць роботи не пізніше 5-го числа місяця, наступного за звітним. Відповідач не надав суду доказів надання позивачеві звітів.
Позивачем на адресу відповідача була направлена вимога № 18-343 від 21.04.2010 року (а.с.9) з вимогою повернення продукції, а в разі її реалізації перерахування коштів в сумі 31 487,60 грн., яка відповідачем була залишена без відповіді та задоволення.
Представником позивача було проведено огляд складу МПП «ЧЕРКАССЫПИЩЕСПЕЦСТРОЙ»(село Хвильово-сорочин Золотоніського району Черкаської області), за результатами якого було складено Акт від 14 квітня 2010 року (а.с.7), в якому зафіксовано відсутність продукції на складі відповідача, що підтверджує факт реалізації наданої позивачем продукції.
Доказів не реалізації вказаної продукції в порядку статей 33, 34 ГПК України відповідач суду не надав, отже він повинен був перерахувати позивачу кошти від її реалізації за правилами пункту 3.1.4. договору, і строк виконання відповідачем зобов'язання настав.
Таким чином, з огляду на невиконання відповідачем (комісіонером) зобов'язань по договору комісії № 28-257 від 11 вересня 2006 року, суд дійшов висновку про необхідність стягнення з нього 31 487,60 грн.
На підставі статті 49 ГПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені позивачем судові витрати - сплачене державне мито в сумі 314,88 грн. та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Повернути позивачу сплачене в більшому розмірі державне мито в сумі 27 грн. згідно платіжного доручення № 2225 від 05.05.2010 року, оскільки при поданні позову державне мито підлягало сплаті в сумі 314,88 грн.
Керуючись ст.ст. 49, 82, 84 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з малого приватного підприємства «ЧЕРКАССЫПИЩЕСПЕЦСТРОЙ» (м. Черкаси, вул. Чкалова, буд. 12, р/р 2600130011682, Черкаська обласна дирекція АКБ «Укрсоцбанк», МФО 354013, код ЄДРПОУ 14195349) на користь Державного підприємства «Красилівський агрегатний завод»(Хмельницька обл., м. Красилів, вул. Правдинська, буд. 1, р/р 26001301230 в Красилівському відділені Ощадного банку України № 5311, МФО 375111, код ЄДРПОУ 14307831) -31 487,60 грн. заборгованості, в рахунок відшкодування витрат зі сплати державного мита 314,88 грн. та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ.
Повернути позивачу сплачене в більшому розмірі державне мито в сумі 27 грн. згідно платіжного доручення № 2225 від 05.05.2010 року.
Видати довідку.
Рішення може бути оскаржене до Київського міжобласного апеляційного господарського суду через господарський суд Черкаської області протягом десяти днів з дня прийняття.
Суддя С.С.Боровик
Повний текст рішення оформлений та підписаний 24.06.2010 року.