Харківський окружний адміністративний суд
61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3
Харків
21 червня 2010 р. № 2-а- 581/10/2070
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Бартош Н.С.,
при секретарі судового засідання Островській М.О.,
за участі: прокурора -Зливки К.О., представника позивача -Шинкарьової Н.В., представників відповідача -Лимар Н.В., Лутай О.Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Харкові справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія авангард торг» до Харківської митниці, третя особа - Головне управління державного казначейства України в Харківській області про скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії та визнання дій неправомірними,-
Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія авангард торг» звернулося до суду з позовом до Харківської митниці, третя особа - Головне управління державного казначейства України в Харківській області про визнання неправомірним рішення та стягнення суми надлишково сплачених митних платежів, з урахуванням уточнень до якого, просило суд визнати дії відповідача неправомірними, скасувати рішення № 800000017/2009/003131/1 від 19.10.2009 р., повернути надлишково сплачені до державного бюджету суми податків і зборів (обов'язкових платежів) в розмірі 49688,34 грн., обґрунтовуючи свої вимоги наступним.
Позивачем до відділу митного оформлення-4 Харківської митниці 19.10.2009 р. подана вантажна митна декларація № 800000004/9/432106 для проведення митного оформлення товару у кількості 21,0 тони. Разом з ВМД подані всі необхідні документи для підтвердження митної вартості, яка визначена за методом оцінки № 1. Відділом митного оформлення здійснено запит до відділу контролю митної вартості щодо перевірки заявленої митної вартості. Після перевірки ВКМВ прийняте рішення № 800000017/2009/003131/1, згідно якого митна вартість товару була визначена методом оцінки № 3 (за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів) та становила вище заявленої, а саме 0,285 євро за одиницю (заявлена митна вартість 0,250 євро за одиницю). Крім того, на адресу позивача від виробника надійшли ще дві частини зазначеної партії товару в кількості 84 тони та 210 тон, митне оформлення яких здійснено на підставі рішення ВКМВ у зв'язку з тим, що позивачу необхідно було терміново отримати можливість вільного розпорядження товаром. Позивач направив лист з проханням надати дозвіл на проведення митного оформлення товару під гарантійне зобов'язання сплатити до державного бюджету суми податків і зборів (обов'язкових платежів) згідно з митною вартістю, визначеною митницею. Листами №22/04-8756 від 26.10.2009 р., №22-04-8835 від 28.10.2009 р., №22/04-8851 від 28.10.2009 р., №22/04-9161 від 05.11.2009 р. був наданий дозвіл на випуск товару у вільний обіг. ТОВ «Компанія “Авангард торг» звернулось до Харківської митниці з листом №146 від 20.10.2009 р. щодо роз'яснення стосовно визначення митної вартості. 05.11.09р. листом № 15/02-9137 Харківською митницею повідомлено, що при здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товару з'ясовано, що згідно цінової інформації ЄАІС ДМСУ на картопляний крохмаль німецького виробництва, які імпортувалися до України в найближчий час до часу експорту оцінюваного товару, становила 285-290 євро за тону. Прийняте рішення Харківською митницею щодо корегування митної вартості від 19.10.200 9р. позивач вважає незаконним та необґрунтованим.
Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином, надав до суду заяву про розгляд справи без участі представника, про результати справи просив повідомити письмово.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив позов задовольнити.
Представник відповідача у судовому засіданні проти позовних вимог заперечував, просив відмовити у їх задоволенні, на обґрунтування своїх заперечень пояснив наступне.
При здійсненні порівняння рівня заявленої митної вартості позивачем з рівнем митної вартості подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено, виникли сумніви щодо заявленої декларантом митної вартості товару. В зв'язку з тим, що заявлений декларантом рівень митної вартості значно менший рівнів на подібні (аналогічні), що оформлювалися іншими митницями по митній системі в максимально наближений час та декларантом не було надано пояснення причин зменшення контрактної вартості ціни, митним органом було прийняте рішення про неможливість визначення митної вартості за першим методом (за ціною угоди). У відповідності до статті 268 МКУ Харківською митницею було застосовано третій метод та видано Рішення про визначення митної вартості від 19.10.2009 р. Крім того, оспорюване рішення прийнято по факту розмитнення товару за декларацією № 432106, в подальшому за 15-ти деклараціями того ж товару позивач сам вказав вартість товару 285 євро, а тому його вимоги щодо повернення надлишково сплачених коштів за всю партію товару є необґрунтовані та безпідставні.
Прокурор в судовому засідання проти задоволення позову заперечував, підтримував доводи представника відповідача.
Суд, вислухавши пояснення представників позивача та відповідача, прокурора, дослідивши матеріали справи, встановив такі обставини.
Між «AVEBE U.A.» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія авангард торг» 03.06.2009 р. укладений Контракт №4006317, на виконання умов якого позивач придбав крохмаль картопляний. Ціна контракту була визначена за умовами FСА м. Люхов, Німечинна (відповідно Інкотермс 2000) у розмірі 255євро/мт.
На підставі інвойсів №90859612 від 30.10.2009 р., №90859611 від 29.10.2009 р., №90859614 від 31.10.2009 р., №90859613 від 30.10.2009 р., №90859610 від 29 жовтня 2009 р., №90858056 від 24.10.2009 р., №90858052 від 23.10.2009 р., №90858053 від 23.10.2009 р., №90858054 від 22.10.2009 р., №90858055 від 22.10.2009 р., №90856058 від 15.10.2009 р., №90856057 від 15.10.2009 р., №90856056 від 14.10.2009 р., №90856055 від 14.10.2009 р., №90856059 від 15.10.2009 р. позивачем було сплачено постачальнику вартість крохмалю картопляного в кількості 315 тон.
З метою митного оформлення однієї з партій вказаного товару, а саме, у кількості 24 тони, позивачем була подана вантажна митна декларація (далі - ВМД) № 80000000/9/432106 та товаросупровідні документи.
В поданій декларації було заявлено до митного оформлення крохмаль картопляний, упакований в паперові мішки по 25 кг крохмалю в кожному, митна вартість 62261,12 грн. Вказана вартість товару складається з фактурної вартості - фактично сплаченої позивачем за придбаний товар 52261,12 грн. на підставі контракту (4410,00 євро по курсу НБУ -11.850593), та вартості транспортних послуг на транспортування товару до кордону України 10000,00 грн. (відповідно до договору перевезення вантажів №130 від 10.10.2009 р., рахунку фактури № сф-0000163 від 19.10.2009 р., довідки про транспортні послуги перевізника від 13.10.2009 р.)
Відповідно до пояснень представника відповідача, під час здійснення митного контролю наданих до митного оформлення товарів та документів у митного органу виникли сумніви у щодо заявленої митної вартості.
У зв'язку з цим було направлено запит № 810 від 19.10.2009 р. до підрозділу, до компетенції якого віднесено контроль за правильністю визначення митної вартості -відділ контролю митної вартості, з метою перевірки правильності визначення митної вартості товару №1.
Під час розгляду запиту встановлено, що рівень митної вартості оцінюваного товару не тільки менше рівня митної вартості аналогічних товарів, що оформлювався іншими митницями по системі, а і значно менше рівня ідентичного товару, який ввозився раніше цим підприємством за тим же зовнішньоекономічним контрактом.
Харківською митницею здійснена процедура консультації з декларантом, в ході якої була доведена інформація, що рівень цін на подібні товари (крохмаль картопляний німецького виробництва), що оформлювався іншими митницями по митній системі в максимально наближений час становить 285-290 євро/т. Тому декларанту позивача було запропоновано у відповідності до пункту 11 ПКМУ №1766 від 20.12.2006 р. з метою перевірки виконання вимог статті 265 Митного кодексу України надати до митниці калькуляцію собівартості виробника.
В зв'язку з тим, що заявлений декларантом рівень митної вартості значно менший рівнів на подібні товари, що оформлювалися іншими митницями по митній системі в максимально наближений час та декларантом не було надано калькуляцію собівартості виробника, митним органом було прийняте рішення про неможливість визначення митної вартості за першим методом (за ціною угоди).
За змістом пункту 7 Постанови Кабінету Міністрів України від 20.12.2006 р. № 1766 «Про затвердження Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження» для підтвердження заявлених відомостей про митну вартість товарів декларант зобов'язаний подати: зовнішньоекономічний договір (контракт) і додатки до нього; рахунок-фактуру (інвойс) або рахунок-проформу; банківські платіжні документи (якщо рахунок сплачено), а також інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; рішення митного органу про визначення митної вартості раніше ввезених ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів, якщо воно прийнято за одним договором (контрактом); пакувальні листи; копію ліцензії на ввезення (вивезення) товарів, імпорт (експорт) яких підлягає ліцензуванню.
Позивачем по зовнішньоекономічній операції було подано відповідачу всі необхідні для розмитнення товару документи.
За результатами розгляду запиту про визначення митної вартості № 810 від 19.10.2009 р. Харківською митницею було застосовано третій метод визначення митної вартості імпортованих товарів - за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів та прийнято Рішення про визначення митної вартості № 800000017/2009/003131/1 від 19.10.2009 р., за яким визначено митну вартість товару, що ввозився позивачем, в розмірі 5985,00 євро., 0,2850 євро за одиницю.
Відповідачем видано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 800000004/9/000884 від 20.10.2009 р., якою до відома декларанта доведено причину, з якої йому відмовлено у митному оформленні - необхідність внесення виправлень гр. 12, 45 ВМД після прийняття до митного оформлення, відповідно до рішення про визначення митної вартості товарів.
Позивачем 20.10.2009 р. були подані до Харківської митниці вантажно-митні декларації №800000004/9/432210, №800000004/9/432211, №800000004/9/432212, №800000004/9/432213, №800000004/9/432214, в графі 47 якої, декларант вказав суму податків і зборів, що підлягали сплаті по вартості товару, визначеної методом оцінки №1 та суму після підвищення митної вартості митним органом, а також різниці в платежах, тобто митне оформлення здійснювалось на підставі рішення Харківської митниці про визначення митної вартості товарів.
Також, 27.10.2009 р. позивачем надані до Харківської митниці вантажно-митні декларації №800000004/9/432542, №800000004/9/432544, 28.10.2009 р. - ВМД №800000004/9/432633, №800000004/9/432635, 30.10.2009 р. ВМД №800000004/9/432750 та 05.11.2009 р. ВМД №800000004/9/433071, №800000004/9/433072, №800000004/9/433073, №800000004/9/433074, №800000004/9/433075 митне оформлення за якими теж здійснено на підставі рішення про визначення митної вартості № 800000017/2009/003131/1 від 19.10.2009р.
Судом встановлено, що позивач звертався з листами №145 від 20.10.2009 р., №152 від 26.10.2009 р., №153 від 27.10.2009 р., №154 від 28.10.2009 р., №158 від 04.11.2009 р. до Харківської митниці у яких просив під гарантійне зобов'язання у вигляді сплати до державного бюджету суми податків та зборів здійснити випуск товару у вільний обіг з митною вартістю товарів, визначеною Харківською митницею, з подальшою можливістю підтвердити заявлену позивачем митну вартість.
Харківською митницею листами від 20.10.2009 р. №22/04-8560, від 26.10.2009 р. №22/04-8756, від 28.10.2009 р. №22/04-8835, від 28.10. 2009 р. №22/04-8851, від 05.11.2009 р. №22/04-9161 було надано дозвіл на випуск у вільний обіг товару «крохмаль картопляний» загальною вагою 315 тон під гарантійні зобов'язання про сплату до державного бюджету платежів, згідно з митною вартістю, визначеною Харківською митницею у рішенні № 800000017/2009/003131/1 від 19.10.2009 р.
У зв'язку із ввезенням на митну територію України товару за ВМД №800000004/9/432214, №800000004/9/432211, №800000004/9/432212, №800000004/9/432213, №800000004/9/432210, №800000004/9/433075, №800000004/9/433074, №800000004/9/433073, №800000004/9/433072, №800000004/9/433071, №800000004/9/432750, №800000004/9/432633, №800000004/9/432635, №800000004/9/432544, №800000004/9/432542, та у зв'язку митним оформленням на підставі рішення Харківської митниці про визначення митної вартості № 800000017/2009/003131/1 від 19.10.2009 р. позивачем зайво сплачені до державного бюджету суми податків і зборів (обов'язкових платежів) в розмірі 49688,34 грн., з яких: сплачена сума державного мита -19613,81 грн. та податку на додану вартість - 30074,53 грн.
Судом встановлено, що за вищевказаними вантажно-митними деклараціями позивач здійснив розмитнення однієї партії товару - крохмалю картопляного у загальній кількості 315 тон.
Відповідно до листа Харківської митниці від 05.11.09 вих. № 15/02-9137 позивача було повідомлено, що за результатами розгляду заяви встановлено, що продаж товару крохмалю картопляного виробництва «AVEBE U.A.» (Німеччина), заявленого до митного оформлення по вантажній митній декларації від 19.10.2009 р. № 800000004/9/432106, при здійсненні контролю правильності визначення мінної вартості товару з'ясовано, що згідно цінової інформації САІС ДМСУ ціна на картопляний крохмаль німецького виробництва, які експортувалися до України в найближчий час до часу експорту оцінюваного товару, становила 285-290 євро/кг, а заявлена до митного оформлення становила 210 євро/кг.
З листа «AVEBE U.A.» від 05.10.2009 р. встановлено, що останній не може надати калькуляцію крохмалю картопляного виробництва «AVEBE U.A.», оскільки це є комерційною таємницею, але повідомив, що вартість крохмалю картопляного не нижче собівартості сировини, з якого виготовляється крохмаль.
Тобто посилання представника відповідача на ввезення позивачем товару за ціною нижчої від собівартості виготовлення товару є таким, що суперечать дійсним обставинам справи.
Відповідно до положень, закріплених статтею 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів (ст. 69 КАС України).
За правилами, встановленими ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Судом встановлено, що відповідачем не доведено, чи взагалі мало місце не підтвердження декларантом документально заявленої ним митної вартості, чи мало місце встановлення відповідачем тих обставин, що заявлена митна вартість являється нижчою, ніж собівартість виробництва цього товару, в тому числі сировини матеріалів та/або комплектуючих, які входять до складу такого товару.
З досліджений в судовому засіданні документів судом встановлено, що позивачем надавалися до митного органу документи на підтвердження собівартості виготовлення крохмалю картопляного, який ввозився на митну територію України. Підстав, з яких вказана офіційна інформація виробника не була взята до уваги митним органом при визначення митної вартості товару та винесенні оскаржуваного рішення, відповідачем суду не наведено.
На підставі викладеного суд приходить до висновку, що висновки відповідача при прийнятті ним оскаржуваних рішень є необґрунтованими та не відповідають нормам чинного законодавства, виходячи з наступного.
Згідно з приписами ст. 259 Митного кодексу України, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є їх ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, обчислена відповідно до положень цього Кодексу.
Відповідно до ст. 260 Митного кодексу України обов'язок визначення митної вартості товарів, які переміщаються через митний кордон України покладається на декларанта. Методи визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та умови їх застосування встановлюються Митним кодексом України.
Відповідно до ст. 264 Митного кодексу України заявлена декларантом митна вартість товарів і подані ним відомості про її визначення повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
Згідно ст. 266 Митного кодексу України, визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, здійснюється за такими методами:
1) за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) за ціною договору щодо ідентичних товарів; 3) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; 4) на основі віднімання вартості; 5) на основі додавання вартості (обчислена вартість); 6) резервного.
Крім того, суд зазначає, що у відповідності до статті 266 Митного кодексу України, якою встановлені методи визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, основним є метод визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).
Якщо митна вартість не може бути визначена за методом 1 згідно з положеннями статті 267 цього Кодексу, проводиться процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості відповідно до вимог статей 268 і 269 цього Кодексу. У ході таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.
Відповідно до ч.ч.1,5 ст. 268 Митного кодексу України у разі якщо митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена згідно з положеннями статті 267 цього Кодексу, за митну вартість береться вартість операції з ідентичними товарами, які продаються на експорт в Україну з тієї ж країни і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього.
У разі відсутності такого продажу використовується вартість операції з ідентичними товарами, які продавалися в Україну в іншій кількості та/або на інших комерційних умовах.
Згідно з нормами ст. 269 Митного кодексу України у разі якщо митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена згідно з положеннями статей 267 та 268 цього Кодексу, за митну вартість береться вартість операції з подібними (аналогічними) товарами, які продаються на експорт в Україну і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього.
Під подібними (аналогічними) розуміються товари, які хоч і не є однаковими за всіма ознаками, але мають схожі характеристики і складаються із схожих компонентів, завдяки чому виконують однакові функції порівняно з товарами, що оцінюються, та вважаються комерційно взаємозамінними.
Для визначення, чи є товари подібними (аналогічними), враховуються такі ознаки: 1) якість, наявність торгової марки та їх репутація на ринку; 2) країна походження; 3) виробник.
Ціна договору щодо подібних (аналогічних) товарів береться за основу для визначення митної вартості товарів, якщо ці товари ввезено приблизно в тій же кількості і на тих же комерційних умовах, що й оцінювані товари.
Таким чином, безумовною підставою для застосування методів визначення митної вартості товарів 2 та 3 є наявність достовірної інформації про ціну договору щодо ідентичних або подібних товарів, час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього.
Відповідно до ст. 262 Митного кодексу України, митна вартість товарів і метод її визначення заявляються (декларуються) митному органу декларантом під час переміщення товарів через митний кордон України шляхом подання декларації митної вартості. Порядок та умови декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, встановлюються КМУ, а порядок заповнення декларацій митної вартості -спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи.
Постановою Кабінету міністрів України від 20.12.2006 р. № 1766 затверджено «Порядок декларування митної вартості товарів, які переміщаються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження» (надалі -Порядок). Перелік основних документів, які необхідно подати декларанту для підтвердження заявлених відомостей про митну вартість зазначено у п.7, 8 Порядку.
Відповідач обґрунтовує незастосування першого методу визначення митної вартості тим, що при порівнянні рівня заявленої митної вартості товару з рівнем митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких уже здійснено, відповідно до пп. 2 п. 2 Порядку здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, затвердженого Постановою КМ України № 339 від 09 квітня 2008 року, виникли сумніви щодо заявленої митної вартості.
Судом встановлено, що позивачем було визначено митну вартість товарів з застосуванням першого методу, тобто за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції). Як вбачається з матеріалів справи, та не оспорюється відповідачем, документи передбачені п.7,8 вищезазначеного Порядку були надані позивачем у повному обсязі.
Крім того, позивачем до матеріалів справи надані документи, а саме: комерційну пропозицію від «AVEBE U.A.» щодо купівлі Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія авангард торг» натурального картопляного крохмалю за 210 євро/тону термін дії: жовтень грудень 2009 р. за передплату.
Згідно зі ст. 3 Закону України «Про ціни та ціноутворення», політика ціноутворення полягає в орієнтації цін внутрішнього ринку на рівень світового ринку. У народному господарстві застосовуються вільні ціни та тарифи на всі види продукції, товарів і послуг, за винятком тих, по яких здійснюється державне регулювання.
Відповідно до п.1 Указу Президента України «Про заходи щодо вдосконалення кон'юктурно-цінової політики у сфері зовнішньоекономічної діяльності» - контрактні ціни у сфері зовнішньоекономічної діяльності визначаються суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності України на договірних засадах з урахуванням попиту та пропозицій, а також інших факторів, які діють на відповідних ринках на час укладення зовнішньоекономічних угод (контрактів).
В судовому засіданні встановлено, що джерелом для митної оцінки товарів із застосуванням методу оцінки слугувала цінова інформація ЄАІС ДМСУ. Під час судового розгляду справи судом встановлено, що митна вартість товарів була визначена також за 3-м методом на підставі рішень про визначення митної вартості, прийнятими Харківською митницею щодо позивача по партіям товару, що ввозилися раніше.
Підстави застосування першого методу визначення митної вартості товару регламентується ст. 267 Митного кодексу України. Зокрема перший метод застосовується, якщо немає обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання товарів, що оцінюються, за винятком тих, які вводяться або вимагаються законом, обмежують географічний регіон, в якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно), або неістотно впливають на ціну товару (у законодавстві України не існує будь-яких обмежень щодо імпорту вказаних у декларації товарів); продаж (відчуження) та ціна угоди не залежить від дотримання умов, вплив яких неможливо врахувати (митний орган на назвав будь-яких умов, які б унеможливлювали визначення вартості цих товарів); жодна частина прибутку від будь-якого наступного перепродажу, реалізації чи використання товарів покупцем не буде надходити прямо чи побічно на користь продавця (у контракті № 40006317 від 03.06.2009 р. не передбачено будь-яких додаткових відрахувань на користь продавця за контрактом; учасники угоди не є взаємозалежними особами). З даного виду товарів державне регулювання цін не здійснюється. Таким чином, обставини, які унеможливлюють визначення митної вартості товару за першим методом - відсутні.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що відповідно до вимог ст. 267 Митного кодексу України використані декларантом відомості є об'єктивними, піддаються обчисленню та підтверджуються документально.
В судовому засіданні було встановлено та підтверджено матеріалами справи, що відповідач при визначенні митної вартості товару використовував інформацію про подібні товари, що були ввезені на митну територію України в найближчий час, по яких також застосовано митним органом метод 3. Зазначене свідчить про відсутність підстав використання даної інформації для здійснення розрахунку митної вартості товару, наданого для митного оформлення, оскільки ст. 269 Митного кодексу України передбачено, що за основу для визначення митної вартості товарів береться саме ціна договору щодо подібних (аналогічних) товарів.
Висновку, що визначена декларантом митна вартість нижча, ніж прямі витрати на виробництво цього товару, в тому числі сировини, матеріалів та/або комплектуючих, які входять до складу товару, та обґрунтування з цього, відповідачем не зроблено. При визначенні митної вартості також не зроблено висновок про неможливість використання наступного методу визначення митної вартості відповідно до ст. 266 Митного кодексу України.
Суд зазначає, що наявність сумнівів, припущень не може бути покладена в основу висновків суду. Позиція митного органу ґрунтується виключно на праві визначати митну вартість, це дійсно є повноваженнями митного органу. При цьому суд зазначає, що наявність компетенції, не означає автоматичну правомірність як застосування третього методу визначення митної вартості, як способу реалізації митницею владних управлінських функцій, так і те, що митний орган не зобов'язаний обґрунтувати, доводити правомірність визначення ним митної вартості.
Відповідно до положень ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, обов'язок щодо доказування правомірності прийнятого рішення покладається на суб'єкта владних повноважень, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів, що застосування методу оцінки митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів здійснено ним обґрунтовано, а також не довів неможливість застосування методу №1.
Відповідачем не спростовано, чому застосування заявленої позивачем митної вартості товару, з урахуванням всіх доданих документів, є неправомірною.
Таким чином, суд дійшов висновку про те, що відповідачем було необґрунтовано відмовлено позивачу у митному оформленні товарів з підстав неправильного визначенні митної вартості товару за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), та використано метод оцінки митної вартості за ціною щодо подібних (аналогічних) товарів (метод 3).
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
На підставі встановлених фактичних обставин справи, суд прийшов до висновку, що рішення Харківської митниці про визначення митної вартості товарів № 800000017/2009/003131/1 від 19.10.2009 р., є необґрунтованим, прийнятим в супереч вимогам чинного законодавства України, а отже, є незаконним та підлягає скасуванню.
Відповідно до ч.6 ст.264 Митного Кодексу України зазначено, що у разі, якщо після сплати декларантом податків і зборів (обов'язкових платежів) згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, буде прийнято рішення про застосування митної вартості, заявленої декларантом, сума надміру сплачених податків і зборів (обов'язкових платежів) повертається декларанту у місячний термін з дня прийняття рішення, у порядку, передбаченому законодавством.
Згідно п. 2.1. «Порядку перерахування до Державного бюджету України митних платежів», затвердженого спільним Наказом Державного казначейства України та Державної митної служби України № 149/416 від 31.07.2002 р., митні платежі та інші податки і збори, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, зараховується на рахунки, відкриті в управліннях Державного казначейства у розрізі кодів класифікації доходів бюджету.
Відповідно до п. 4.3. ст. 4 Закону України «Про податок на додану вартість» для товарів, які імпортуються на митну територію України платниками податку, базою оподаткування є договірна (контрактна) вартість таких товарів, але не менше митної вартості, зазначеній у ввізній митній декларації з урахуванням витрат на транспортування.
Відповідно до п. 6.1. ст. 6 Закону України «Про податок на додану вартість» ввезення товарів в митному режимі імпорту оподатковується за ставкою 20%.
Відповідно до ст. 1173 Цивільного кодексу України (відшкодування шкоди, завданої органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування) шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.
Згідно зі ст. 48 Бюджетного кодексу України в Україні застосовується казначейська форма обслуговування Державного бюджету України, яка передбачає здійснення Державним казначейством України операцій з коштами державного бюджету.
Відповідно до ст. 25 Бюджетного кодексу України державне казначейство здійснює безспірне списання з рахунків, на яких обліковуються кошти Державного бюджету та місцевих бюджетів, за рішенням, яке було прийнято державним органом, що відповідно до закону має право на його застосування.
У зв'язку з тим, що рішення про визначення митної вартості № 800000017/2009/003131/1 від 19.10.2009 р. винесено з порушенням чинного законодавства, то сума у розмірі 49688,34 грн. є сумою надмірно сплачених Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія авангард торг» платежів до бюджету та підлягає поверненню з Державного бюджету України.
Таким чином, із врахуванням вищевикладених обставини, суд приходить до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 8-14, 71, 77, 86, 94, 159, 160-164, 167, 185, 186 КАС України, суд -
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія авангард торг» до Харківської митниці, за участю прокуратури Київського району м. Харкова, третя особа - Головне управління державного казначейства України в Харківській області про скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії та визнання дій неправомірними - задовольнити в повному обсязі.
Визнати дії Харківської митниці - неправомірними.
Скасувати рішення Харківської митниці № 800000017/2009/003131/1 від 19 жовтня 2009 року.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія авангард торг» (61036, м. Харків, вул. Морозова, 6, п/р 26009801613101 в ФХРУ ВАТ «КБ Експобанк» м. Харків, МФО 351964, ІПН 348591120320, ЄДРПОУ 34859114) надлишково сплачені до державного бюджету суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у розмірі 49688.34 (сорок дев'ять тисяч шістсот вісімдесят вісім) гривень 34 копійок, з яких: 30074 (тридцять тисяч сімдесят чотири) гривні 53 копійки з податку на додану вартість та 19613 (дев'ятнадцять тисяч шістсот тринадцять) гривень 81 копійка державного мита.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія авангард торг» витрати по сплаті державного мита у сумі 500 гривень 50 копійок.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складання постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України - з дня складання у повному обсязі, заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч. 5 ст. 186 КАС України.
Постанову в повному обсязі виготовлено 25 червня 2010 року.
Суддя Бартош Н.С.