Харківський окружний адміністративний суд
61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3
Харків
15 червня 2010 р. Справа № 2-а- 6328/10/2070
Харківський окружний адміністративний суд
у складі: головуючого - судді Присяжнюк О.В.,
за участю секретаря судового засідання Крайник Т.О.,
за участю представника позивача -Кірєєвої І.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Харкові справу за адміністративним позовом
Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Кочетоцького виробничого комунального підприємства водопровідно-каналізаційного господарства про стягнення заборгованості, -
Харківське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулося до суду з адміністративним позовом до Кочетоцького виробничого комунального підприємства водопровідно-каналізаційного господарства, у якому просило стягнути з відповідача адміністративно-господарські санкції за незайняті робочі місця, призначені для працевлаштування інвалідів, пеню у загальному розмірі 8789,98 грн., обґрунтовуючи свої позовні вимоги наступним.
Згідно форми 10-ПІ "Звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів" за 2009 рік, наданого відповідачем до Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів, середньооблікова численність інвалідів-штатних працівників, зайнятих на робочих місцях відповідача, складає нуль осіб, що не відповідає нормативу, який складає 1 робоче місце, чим відповідачем порушено вимоги ст.19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" від 27.04.1991р. Згідно розрахунку, наданого відповідачем, розмір середньорічної заробітної плати на підприємстві відповідача за 2009 рік становив 17407,69 грн., таким чином, сума адміністративно-господарських санкцій за незайняті робочі місця, призначені для працевлаштування інвалідів у 2009 році, склала 8703,85 грн., у тому числі пеня у розмірі 86,13 грн. Отже, загальна сума заборгованості складає 8789,98 грн. На теперішній час відповідачем сума заборгованості не сплачена, що стало підставою для її стягнення у судовому порядку.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просила позов задовольнити.
Представник відповідача до судового засідання не прибув, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав суду письмові заперечення проти позову, в яких зазначив, що відповідачем щомісячно здійснювалось звітування Чугуївського міськрайонного центру зайнятості про наявність вакансій у 2009 р. шляхом подання звітів форми № 3-ПН з потребою слюсаря аварійно-відбудовних робіт по каналізації (інвалід 3 групи). Проте, центром зайнятості потрібні особи на підприємство не направлялися. Таким чином, відповідачем виконані усі обов'язки, що передбачені законодавством для підприємства у зв'язку з працевлаштуванням інвалідів. На підставі викладеного представник відповідача вважав позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
Статтею 18 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" встановлено, що підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Згідно ст. 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.
Відповідно до ст. 19 зазначеного Закону відповідачем визначений норматив - кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів в 2009 році -1 місце із розрахунку середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу у кількості 13 осіб.
Відповідно до ч. 4 ст. 20 Закону України “Про зайнятість населення” від 01.03.1991р. підприємства, установи і організації незалежно від форми власності реєструються у місцевих центрах зайнятості за їх місцезнаходженням як платники збору до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, щомісяця подають цим центрам адміністративні дані у повному обсязі про наявність вільних робочих місць (вакансій), у тому числі призначених для працевлаштування інвалідів, та про працівників, які працюють неповний робочий день (тиждень), якщо це не передбачено трудовим договором, або не працюють у зв'язку з простоєм виробництва з не залежних від них причин, і в десятиденний строк - про всіх прийнятих працівників у порядку, встановленому законодавством. Несвоєчасна реєстрація або відмова від неї, порушення порядку подання адміністративних даних тягне за собою відповідальність, передбачену законом.
Відповідно до інструкції щодо заповнення форми звітності № 3-ПН “Звіт про наявність вакансій”, затвердженої наказом Міністерства праці та соціальної політики № 420 від 19.12.2005р., підприємства, установи і організації, їх структурні підрозділи та філії незалежно від форми власності та господарювання повинні за наявності вакансій у повному обсязі надавати інформацію про наявність вільних робочих місць (вакансій) центрам зайнятості за місцем їх реєстрації як платника страхових внесків.
Таким чином, виходячи з наведеного, відповідач згідно чинного законодавства зобов'язаний щомісяця надавати центру зайнятості за місцем своєї реєстрації адміністративні дані щодо наявності вільних робочих місць (вакансій), у тому числі призначених для працевлаштування інвалідів за формою № 3-ПН.
Згідно довідки Чугуївського міськрайонного центру зайнятості від 06 травня 2010 р. № 439 звіти форми № 3-ПН про наявність вакансій у 2009 р. з потребою слюсаря аварійно-відбудовних робіт по каналізації (інвалід 3 групи) відповідачем подавалися в належні строки, що також підтверджується наявними в матеріалах справи копіями зазначених звітів. Проте, центром зайнятості потрібні особи на підприємство не направлялися.
Отже, відповідачем були виконані вимоги чинного законодавства щодо прийняття заходів для працевлаштування інвалідів. Доказів, які б свідчили про те, що підприємство відмовило у прийнятті на роботу інвалідам, які безпосередньо зверталися до підприємства відповідача або які були направлені центром зайнятості, позивачем не були представлені і у справі відсутні.
Згідно форми № 10-ПІ -”Звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів” за 2009 рік № 3984 від 17 лютого 2010 р., наданого підприємством відповідача, - фактична середньооблікова чисельність штатних працівників-інвалідів в 2009 р. на підприємстві становила 0 осіб.
Відповідно до ст. 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим ст. 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом.
Адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою ст. 19 цього Закону.
Середньорічна заробітна плата у відповідача у 2009 р. становить 17403,69 грн. За не зайняті робочі місця позивачем відповідачу нараховані адміністративно-господарські санкції в сумі 8703,85 грн. (п.4 Порядку сплати підприємствами, об'єднаннями, установами і організаціями штрафних санкцій до відділень Фонду соціального захисту інвалідів, акумуляції, обліку та використання цих коштів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.01 р. №1767), які відповідач повинен був сплатити до 15 квітня поточного року. За несвоєчасну сплату суми адміністративно-господарських санкцій відповідачу нарахована пеня у розмірі 86,13 грн.
Статтею 238 Господарського кодексу України передбачено, що за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків.
Суд зазначає, що з урахуванням вищевикладеного адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані за порушення правил, встановлених законодавчими актами. Проте, з боку відповідача суд не вбачає таких порушень.
За таких обставин суд приходить до висновку про відсутність підстав для стягнення з відповідача штрафних санкцій та нарахованої пені за нестворені робочі місця для працевлаштування інвалідів у 2009 році.
Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України судові витрати з відповідача не стягуються.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 19, 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", ст. 20 Закону України "Про зайнятість населення", ст. ст. 8-14, 71, 94, 159, 160-164, 167, 186 КАС України, суд -
У задоволенні адміністративного позову Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Кочетоцького виробничого комунального підприємства водопровідно-каналізаційного господарства про стягнення заборгованості - задовольнити.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження в десятиденний строк з дня складання постанови в повному обсязі, постанову проголошену у відсутності особи, яка бере участь у справі, з дня отримання нею копії постанови, та поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, з одночасною подачею її копії до суду апеляційної інстанції, або без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі заяви про апеляційне оскарження чи апеляційної скарги.
Постанову в повному обсязі виготовлено 21 червня 2010 р.
Суддя О.В. Присяжнюк
а