ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
місто Київ
09 листопада 2021 року справа №320/4320/20
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кузьменка В.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу
за позовомОСОБА_1 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_1 )
до1. Міністра внутрішніх справ України Авакова Арсена Борисовича (далі по тексту - відповідач 1, Міністр Аваков А.Б.) 2. Міністерства внутрішніх справ України (далі по тексту - відповідач 2, МВС України)
про1) визнання протиправною бездіяльності відповідача 1 щодо ненадання відповіді на отримання публічної інформації, розпорядником якої є МВС України в належний термін, інваліду ІІ групи, яким являється позивач; 2) зобов'язання відповідача виконати вимоги закону, розглянувши запит позивача на отримання публічної інформації особисто за його участі
Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва, зазначаючи, що відповідач 1 не розглянув його запит особисто та за його участі, чим порушив вимоги статей 14, 18 Закону України «Про звернення громадян».
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 25 травня 2020 року адміністративну справу №320/4320/20 передано на розгляд Окружному адміністративному суду міста Києва.
Автоматизованою системою документообігу Окружного адміністративного суду міста Києва адміністративну справу передано на розгляд судді Кузьменку В.А.
Ухвалою від 15 липня 2020 року Окружний адміністративний суд міста Києва відкрив провадження в адміністративній справі №640/18693/21 в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання; залучив до участі у справі МВС України в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача.
Ухвалою від 19 серпня 2020 року Окружний адміністративний суд міста Києва відмовив представнику МВС України у задоволенні клопотання про розгляд справи в порядку загального позовного провадження.
Ухвалою від 06 вересня 2021 року Окружний адміністративний суд міста Києва відмовив в задоволенні клопотання МВС України про заміну первісного відповідача та залучив до участі у справі МВС України в якості співвідповідача, виключивши останнє з числа третіх осіб.
Відповідач 2 у відзиві на позовну заяву зазначив про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, оскільки в межах спірних відносин діяв відповідно до вимог чинного законодавства, зокрема, розглянув звернення ОСОБА_1 , а Міністр є неналежним розпорядником запитуваної інформації.
Відповідач 1 відзиву на позовну заяву до суду не надав.
Дослідивши наявні у справі докази, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив такі фактичні обставини, що мають значення для вирішення справи.
30 квітня 2020 року, ОСОБА_1 звернувся до Міністра Авакова А.Б. із запитом на отримання публічної інформації, з поміткою «особисто».
У зв'язку із неотриманням відповіді на вказане звернення, позивач звернувся до суду.
Окружний адміністративний суд міста Києва, вирішуючи спір по суті позовних вимог, керується такими мотивами.
Відповідно до частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи вчинені вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
Відповідно до статі 40 Конституції України усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.
Законом, який регулює питання практичної реалізації громадянами України наданого їм Конституцією України права оскаржувати дії посадових осіб, державних і громадських органів є Закон України «Про звернення громадян».
Статтею 7 Закону України «Про звернення громадян», зокрема, встановлено, що звернення, оформлені належним чином і подані у встановленому порядку, підлягають обов'язковому прийняттю та розгляду.
Якщо питання, порушені в одержаному органом державної влади, місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, об'єднаннями громадян або посадовими особами зверненні, не входять до їх повноважень, воно в термін не більше п'яти днів пересилається ними за належністю відповідному органу чи посадовій особі, про що повідомляється громадянину, який подав звернення. У разі якщо звернення не містить даних, необхідних для прийняття обґрунтованого рішення органом чи посадовою особою, воно в той же термін повертається громадянину з відповідними роз'ясненнями.
Забороняється направляти скарги громадян для розгляду тим органам або посадовим особам, дії чи рішення яких оскаржуються.
Статтею 18 Закону України «Про звернення громадян» передбачено, що громадянин, який звернувся із заявою чи скаргою до органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, засобів масової інформації, посадових осіб, має право, зокрема, бути присутнім при розгляді заяви чи скарги.
Пунктом 1 частини першої статті 13 Закону України «Про доступ до публічної інформації» встановлено, що розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються суб'єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб'єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов'язковими для виконання.
Порушені у запиті позивача питання стосуються присвоєння спеціального звання «полковник міліції» ОСОБА_2 у 2005 році.
Розпорядником цієї інформації є МВС України, що сторонами визнається.
За своєю суттю розпорядниками публічної інформації не вважаються посадові та службові особи. Вони не можуть виконувати обов'язки розпорядника інформації, у тому числі обов'язки щодо надання інформації за запитами, обліку та оприлюднення публічної інформації.
З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що питання, порушені у зверненні, не належали до повноважень Міністра Авакова А.Б., оскільки він не є розпорядником цієї інформації у розумінні Закону України «Про доступ до публічної інформації».
Таким чином, саме МВС України мало розглянути запит позивача та надати відповідь за результатами такого розгляду у порядку, встановленому Законом України «Про звернення громадян», а тому позовні вимоги про визнання протиправною бездіяльності Міністра Авакова А.Б. щодо ненадання відповіді на отримання публічної інформації, розпорядником якої є МВС України в належний термін, інваліду ІІ групи, яким є позивач, задоволенню не підлягають.
У свою чергу, МВС України зазначає, що запит позивача розглянуто та листом від 08 травня 2020 року №486ЗІ/22 надано відповідь, на підтвердження чого в матеріали справи надано копію вказаного листа. Також на вимогу суду, відповідач 2 надав в матеріали справи витяг з реєстру відправки поштової кореспонденції, на підтвердження направлення цього листа позивачу.
Разом з тим, суд звертає увагу, що копія відповіді не містить підпису посадової особи, а витяг з реєстру поштової кореспонденції не засвідчений належним чином та не містить жодних відміток поштового відділення.
Належними доказами направлення є квитанція або касовий чек в якому зазначено найменування оператора та об'єкта поштового зав'язку, які надають послуги, дата та вид послуги, її вартість, засвідчена відповідно до пункту 5.27 Національного стандарту України Державної уніфікованої системи документації, Уніфікованої системи організаційно - розпорядчої документації «Вимоги до оформлювання документів» (ДСТУ 4163-2003), затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 07 квітня 2003 року №55 копія реєстру відправлення поштової кореспонденції зі штампом поштового відділення тощо.
Таким чином, суд приходить до висновку, що МВС України не надано належних та допустимих доказів розгляду запиту ОСОБА_1 у порядку, встановленому Законом України «Про звернення громадян», що є підставою для зобов'язання МВС України розглянути запит позивача на отримання публічної інформації за його участі, що передбачено статтею 18 цього закону.
При цьому, бездіяльність МВС України щодо ненадання відповіді на запит, позивач не оскаржує.
Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною другою статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню.
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, судові витрати розподілу не підлягають.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
2. Зобов'язати Міністерство внутрішніх справ України розглянути запит ОСОБА_1 про отримання публічної інформації за його участю, у порядку, визначеному Законом України «Про звернення громадян».
3. В іншій частині адміністративного позову відмовити.
Згідно з частиною першою статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Відповідно до частини другої статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Частина перша статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків не відомий);
Міністр внутрішніх справ України Аваков Арсен Борисович (01601, м. Київ, вул. Богомольця, 10; реєстраційний номер облікової картки платника податків не відомий);
Міністерство внутрішніх справ (01601, м. Київ, вул. Богомольця, 10; ідентифікаційний код 00032684).
Суддя В.А. Кузьменко