ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
04 листопада 2021 року м. ОдесаСправа № 923/467/21
Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Колоколова С.І.
суддів: Головея В.М., Разюк Г.П.
секретар судового засідання: Глущенко Т.А.
за участю представників сторін:
від позивача - Довбня Д.В., довіреність №01-4/33 від 28.12.2020 року;
від відповідача - не з'явився.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Приватного підприємства "Спецпостач-Сервіс"
на додаткове рішення Господарського суду Херсонської області від „02” серпня 2021р., повний текст якого складено та підписано „02” серпня 2021р.
у справі № 923/467/21
за позовом Акціонерного товариства "Херсонська теплоелектроцентраль"
до Приватного підприємства "Спецпостач-Сервіс"
про стягнення 403603,92 грн, -
головуючий суддя - Литвинова В.В.
місце прийняття додаткового рішення: Господарський суд Херсонської області
Сторони належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги.
В судовому засіданні 04.11.2021 згідно ст.233 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
В квітні 2021 Акціонерне товариство "Херсонська теплоелектроцентраль" звернулось до Господарського суду Херсонської області з позовними вимогами до Приватного підприємства "Спецпостач-Сервіс" про стягнення 403603,92 грн заборгованості за договорами поставки № 32 від 08.02.2018, № 33 від 08.02.2018, № 34 від 08.02.2018, № 60 від 13.02.2018, № 61 від 13.02.2018, № 62 від 13.02.2018, № 63 від 13.02.2018, № 64 від 13.02.2018, № 87 від 28.02.2018, № 88 від 28.02.2018, № 103 від 28.03.2018.
Рішенням Господарського суду Херсонської області від 22.06.2021 по справі №923/467/21 (суддя Литвинова В.В.) в задоволенні позову Акціонерного товариства "Херсонська теплоелектроцентраль" відмовлено.
24.06.2021р. до суду надійшла заява Приватного підприємства "Спецпостач-Сервіс" про ухвалення додаткового рішення про стягнення з Акціонерного товариства "Херсонська теплоелектроцентраль" 47 670, 00 грн витрат на професійну правничу допомогу на адвоката.
12.07.2021 року до суду від Акціонерного товариства "Херсонська теплоелектроцентраль" надійшов відзив на заяву про ухвалення у справі додаткового рішення про судові витрати, відповідно до якого товариство просило повністю відмовити в задоволенні заяви, посилаючись на те, що Приватним підприємством "Спецпостач-Сервіс" не дотримано принципів співмірності та розумності заявлених витрат на професійну правничу допомогу, а, отже, вимоги про стягнення витрат на професійну правничу допомогу є необґрунтованими.
Додатковим рішенням Господарського суду Херсонської області від 02.08.2021 по справі №923/467/21 заяву приватного підприємства "Спецпостач-Сервіс" про ухвалення додаткового рішення у справі задоволено частково. Стягнуто з Акціонерного товариства "Херсонська теплоелектроцентраль" на користь Приватного підприємства "Спецпостач-Сервіс" 6810,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.
Задовольняючи частково заяву відповідача суд дійшов висновку, що у зв'язку з відмовою в задоволенні позову, враховуючи клопотання позивача про зменшення розміру витрат на адвоката, з позивача підлягає стягненню на користь відповідача 6810, 00 грн. витрат на правничу допомогу.
Не погоджуючись з додатковим рішенням суду першої інстанції, Приватне підприємство "Спецпостач-Сервіс" звернулось до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить змінити додаткове рішення Господарського суду Херсонської області від 02.08.2021 у справі №923/467/21; стягнути з АТ "Херсонська теплоелектроцентраль" на користь ПП "Спецпостач-Сервіс" витрати на правничу допомогу в розмірі 47 670 грн.
Заявник апеляційної скарги вважає, що додаткове рішення підлягає зміні судом апеляційної інстанції внаслідок невідповідності висновків викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи, а саме висновки суду:
1) «Щодо вартості послуг адвоката з ознайомлення з матеріалами справи в суді, то заявником не доведено необхідності в такому ознайомленні, оскільки позивачем до матеріалів справи додано докази надсилання копії позовної заяви з додатками та копії відповіді на відзив на адресу відповідача. Одночасно, приватним підприємством "Спецпостач-Сервіс" не доведено факту неотримання вказаних вище документів.»
Скаржник посилаючись на дані відстеження поштового відправлення № 7303601799128 вказує, що відповідач не отримав від позивача позовну заяву з додатками, тому представник відповідача - адвокат Крижановський був змушений ознайомитись з позовною заявою та додатками, та робити фотокопії справи (у двох томах) в приміщенні господарського суду.
2) «Із приводу вартості послуг адвоката на ознайомлення з договорами поставки, звіряння розрахунків в розрізі кожного договору, то суд виходить з того, що договори є в наявності у відповідача, а звіряння розрахунків було проведено актом звіряння взаємних розрахунків від 01.09.2019 (т.1 а.с.67)»
Апелянт зазначає, що дійсно, до позовної заяви позивачем був доданий акт звірки розрахунків станом на 01.09.2019. Проте, на думку апелянта, вказаний акт не є належним, достовірним та допустимим доказом в розумінні ГПК, оскільки зі змісту акту неможливо встановити, за якими договорами проводилось звіряння розрахунків, крім того, в акті звірки зазначені лише сальдо за даними кожної зі сторін без детального зазначення кожної поставки та оплати товарів, що не дає можливості перевірити дані цього акту первинними документами.
У зв'язку з чим на звіряння розрахунків за первинним документами окремо за кожним договором, який був предметом спору, адвокат витратив 10 годин з огляду на те, що предметом спору були 11 договорів поставки та на дуже велику кількість первинних документів, що відображено в акті здавання-приймання виконаних робіт (послуг) з правничої допомоги.
3) «Щодо вартості послуг адвоката на ознайомлення з накладними, рахунками та платіжними дорученнями, доданими АТ «Херсонська теплоелектроцентраль» до заяви від 22.04.2021 року, то суд зазначає, що за обставин даної справи, вказані дії охоплюється одночасно з послугою зі здійсненням підготовки відзиву, формування додатків до нього та подання його до суду. Відповідно до акту здавання-приймання виконаних робіт (послуг) № 1 від 23.06.2021 року, вартість вказаних послуг складає 6810, 00 грн. (3 години).»
Апелянт зазначає, що ознайомлення з накладними, рахунками та платіжними дорученнями, доданими АТ «Херсонська теплоелектроцентраль» до заяви від 22.04.2021 року полягало в тому, щоб перевірити повноту цих документів, звіривши із даними, які є у відповідача. В результаті до відзиву на позовну заяву адвокатом відповідача були додатково додані 72 видаткові накладні, які не були надані позивачем, хоча і стосувались тих 11 договорів поставки, що були предметом спору.
На ознайомлення з накладними, рахунками та платіжними дорученнями, виявлення документів, які не були надані позивачем, адвокатом було витрачено 5 годин з огляду на те, що предметом спору були 11 договорів поставки та на дуже велику кількість первинних документів, що відображено в акті здавання-приймання виконаних робіт (послуг) з правничої допомоги.
І лише після того, як були виявлені первинні документи, не надані позивачем до суду, та усі документи разом були відсортовані окремо в розрізі кожного з 11 договорів поставки, адвокат відповідача зміг приступити власне до складання відзиву на позовну заяву, на складання та подання якого було витрачено 3 години.
4) «Із огляду на викладене, враховуючи, що справа № 923/467/21 не є складною, а, отже, при вивченні документів та складенні відзиву у цій справі сумнівною є необхідність витрачення для вказаних дій 21 години робочого часу; та застосувавши критерії розумності і реальності адвокатських витрат, суд дійшов висновку, що заявлений відповідачем до стягнення розмір витрат на оплату послуг адвоката не є співмірним із складністю справи та виконаним адвокатом робіт (наданих послуг), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт і ціною позову та вирішив, що розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката в цьому випадку має бути зменшений до 6810, 00 грн.»
Апелянт вважає, що саме проведення адвокатом наведеної вище значної підготовчої роботи, результатом якої було складання та надання суду відзиву, в якому всі операції було відсортовані окремо за кожним договором поставки та в календарному порядку, був визначений попередній результат звіряння розрахунків окремо за кожним з договорів поставки та остаточний результат звіряння розрахунків за усіма договорами, що були предметом спору, надало можливість суду розглянути спір в порядку спрощеного позовного провадження.
Без виконання адвокатом відповідача такого значного обсягу роботи цю роботу довелось б виконувати господарському суду, що значно ускладнило б розгляд справи.
Крім того, скаржник зазначає, що суд повинен був врахувати як витрати, які відповідач сплатив, так і витрати, які він лише має сплатити. Проте суд не врахував навіть фактично сплачену відповідачем суму 20 000 грн.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 06.09.2021 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного підприємства "Спецпостач-Сервіс" на додаткове рішення Господарського суду Херсонської області від „02” серпня 2021р. у справі № 923/467/21; призначено розгляд апеляційної скарги Приватного підприємства "Спецпостач-Сервіс" до розгляду на 04 листопада 2021 року о 10:30 год.
15.09.2021 до Південно-західного апеляційного господарського суду від АТ "Херсонська теплоелектроцентраль" надійшов відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого позивач просив апеляційну скаргу Приватного підприємства "Спецпостач-Сервіс" на додаткове рішення Господарського суду Херсонської області від 02.08.2021 залишити без задоволення, а додаткове рішення залишити без змін.
Крім того, 15.09.2021р. від представника Акціонерного товариства "Херсонська теплоелектроцентраль" - Довбня Дмитра Валерійовича надійшла заява про проведення судового засідання в режимі відеоконференції, в якому останній просить провести судове засідання в режимі відеоконференції, а забезпечення судового засідання доручити Господарському суду Херсонської області.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 16.09.2021 задоволено клопотання Акціонерного товариства "Херсонська теплоелектроцентраль" про проведення судового засідання у режимі відеоконференції. Призначено апеляційну скаргу Приватного підприємства "Спецпостач-Сервіс" на додаткове рішення Господарського суду Херсонської області від „02” серпня 2021р. у справі № 923/467/21, до розгляду в режимі відеоконференції на 04 листопада 2021 року о 10:30 год. та доручено Господарському суду Херсонської області забезпечити проведення судового засідання у справі №923/467/21 в режимі відеоконференції в приміщенні Господарському суду Херсонської області. У судовому засіданні 04.11.2021 в режимі відеоконференції представник позивача заперечував проти задоволення апеляційної скарги з підстав, викладених в відзиві на апеляційну скаргу.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Згідно із нормами ч. 12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Відповідно до положень п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Також, відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема "Іззетов проти України", "Пискал проти України", "Майстер проти України", "Субот проти України", "Крюков проти України", "Крат проти України", "Сокор проти України", "Кобченко проти України", "Шульга проти України", "Лагун проти України", "Буряк проти України", "ТОВ "ФПК "ГРОСС" проти України", "Гержик проти України" суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.
Вказане узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 року у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.
Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.
В своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Оскільки судом апеляційної інстанції створено всі необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, вжито заходи для належного повідомлення сторін про час та місце розгляду справи, враховуючи, що участь в засіданні суду є правом, а не обов'язком сторін, явка учасників судового процесу ухвалою суду не визнана обов'язковою, строк розгляду апеляційної скарги закінчився, а затягування строку розгляду скарги в даному випадку може призвести до порушення прав особи, яка з'явилася до суду апеляційної інстанції, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача.
Дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, апеляційна інстанція встановила наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, в квітні 2021 Акціонерне товариство "Херсонська теплоелектроцентраль" звернулось до Господарського суду Херсонської області з позовними вимогами до Приватного підприємства "Спецпостач-Сервіс" про стягнення 403603,92 грн заборгованості за договорами поставки № 32 від 08.02.2018, № 33 від 08.02.2018, № 34 від 08.02.2018, № 60 від 13.02.2018, № 61 від 13.02.2018, № 62 від 13.02.2018, № 63 від 13.02.2018, № 64 від 13.02.2018, № 87 від 28.02.2018, № 88 від 28.02.2018, № 103 від 28.03.2018.
Рішенням Господарського суду Херсонської області від 22.06.2021 по справі №923/467/21 (суддя Литвинова В.В.) в задоволенні позову Акціонерного товариства "Херсонська теплоелектроцентраль" відмовлено.
24.06.2021р. до суду надійшла заява Приватного підприємства "Спецпостач-Сервіс" про ухвалення додаткового рішення про стягнення з Акціонерного товариства "Херсонська теплоелектроцентраль" 47 670, 00 грн витрат на професійну правничу допомогу на адвоката.
Вказана заява обґрунтована тим, що на виконання вимог ч. 1 ст. 14 ГПК України разом із відзивом суду був наданий попередній (орієнтований) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи на суму 56 750 грн.
До вказаної заяви на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу, ПП "Спецпостач-Сервіс" було надано наступні документи: копію договору про надання правової допомоги №2021/23 від 20.05.2021, копію рахунку №1 від 24.05.2021 на суму 10 000,00грн., копію платіжного доручення №199 від 25.05.2021 року на суму 10 000 грн., копію рахунку №2 від 22.06.2021 на суму 10 000,00грн.; копію платіжного доручення №252 від 22.06.2021 року на суму 10 000 грн.; копію Акта здавання-приймання виконаних робіт (послуг) від 23.06.2021 на суму 47 670 грн.; копію рахунку №3 від 23.06.2021 на суму 27670,00 грн.
Заявник зазначив, що оскільки рішення у справі було ухвалено у спрощеному проваджені без виклику сторін, то такі складові правничої допомоги, зазначені в попередньому розрахунку, як участь адвоката в підготовчому судовому засіданні першої інстанції (2 години, сума 4540 грн.) та участь адвоката у судових засіданнях першої інстанції по суті справи (2 години, сума 4540 грн.) були виключені.
Остаточна вартість правничої допомоги, узгоджена сторонами та складає 47 670 грн., з яких відповідач ПП "Спецпостач-Сервіс" сплатив 20 000 грн.
12.07.2021 року до суду від Акціонерного товариства "Херсонська теплоелектроцентраль" надійшов відзив на заяву про ухвалення у справі додаткового рішення про судові витрати, відповідно до якого товариство просило повністю відмовити в задоволенні заяви, посилаючись на те, що Приватним підприємством "Спецпостач-Сервіс" не дотримано принципів співмірності та розумності заявлених витрат на професійну правничу допомогу, а, отже, вимоги про стягнення витрат на професійну правничу допомогу є необґрунтованими.
Оцінюючи правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального права, перевіривши дотримання судом норм процесуального законодавства, в контексті встановлених обставин, апеляційний суд дійшов наступних висновків.
Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, представником відповідача є адвокат Крижановський М.М. На підтвердження повноважень адвоката надано копію ордеру від 20.05.2021 (т. 2, а.с. 113).
20.05.2021 між адвокатом Крижановським М.М. (Адвокат) та Приватним підприємством "Спецпостач-Сервіс" (Клієнт) укладено договір про надання правової допомоги (т. 2 а.с. 224), за умовами якого Адвокат бере на себе зобов'язання надавати правову допомогу в обсязі та на умовах, передбачених цим Договором, а Клієнт зобов'язаний оплатити замовлення у порядку та строки обумовлені Сторонами (п. 1.1).
Розмір гонорару, який Клієнт сплачує Адвокату за надану в межах цього Договору правову допомогу, визначається попередньо, виходячи з розрахунку одного прожиткового мінімуму на одну особу, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» за 1 годину роботи адвоката (п. 2.1 договору).
Клієнт зобов'язаний сплатити аванс за надання правової допомоги в розмірі 10 000, 00 грн. на підставі виставленого Адвокатом рахунку (п. 2.2).
Цей договір діє з моменту погодження сторонами усіх істотних умов та підписання сторонами тексту договору та додатків (додаткових угод) до нього (п. 3.1 Договору).
Приватним підприємством "Спецпостач-Сервіс" були надані наступні докази на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу із розглядом справи в господарському суді:
- копію договору про надання правової допомоги №2021/23 від 20.05.2021;
- копію рахунку №1 від 24.05.2021 на суму 10 000,00грн.;
- копію платіжного доручення №199 від 25.05.2021 року на суму 10 000 грн.; - копію рахунку №2 від 22.06.2021 на суму 10 000,00грн.;
- копію платіжного доручення №252 від 22.06.2021 року на суму 10 000 грн.; - копію рахунку №3 від 23.06.2021 на суму 27670,00 грн.
- акт здавання-приймання виконаних робіт (послуг) № 1 від 23.06.2021 року, підписаний відповідачем і адвокатом Крижановським М.М. на суму 47 670, 00 грн тривалістю 21 год (т. 2а.с. 229), в якому зазначено такі роботи адвоката: ознайомлення з матеріалами справи в суді 2 год, вартістю 4540,00 грн, ознайомлення з договорами поставки 1 год., 2270,00 грн, ознайомлення з накладними, рахунками та платіжними дорученнями, доданими АТ «Херсонська теплоелектроцентраль» до заяви від 22.04.2021 5 год., 11 350,00 грн, звіряння розрахунків в розрізі кожного договору поставки 10 год., 22 700,00 грн, підготовка та подання до суду відзиву на позовну заяву, надіслання відзиву АТ «Херсонська теплоелектроцентраль»- 3 год., 6 810,00 грн.
Статтею 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що:
- адвокатська діяльність - незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту;
- договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати (пункт 3 частини першої статті 244 Господарського процесуального кодексу України).
Згідно із частиною третьою статті 123 Господарського процесуального кодексу до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до частини першої статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Частиною другою статті 126 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Відповідно до положень частини третьої статті 126 Господарського процесуального кодексу України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
За змістом частини четвертої 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина п'ята статті 126 Господарського процесуального кодексу України).
У розумінні положень частини п'ятої статті 126 Господарського процесуального кодексу України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четвертій статті 129 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно із частиною п'ятою статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:
1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи;
2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;
3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;
4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Суд апеляційної інстанції наголошує на тому, що при визначенні сум, які підлягають відшкодуванню, слід виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру.
Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд у своїй постанові від 24.01.2019 у справі №910/15944/17.
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі East/West Alliance Limited проти України", заява N 19336/04).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі Лавентс проти Латвії зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Отже, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, якість підготовлених документів, витрачений адвокатом час, тощо, - є неспівмірним.
Оцінивши надані відповідачем докази на підтвердження понесених витрат щодо надання правової допомоги, в контексті положення пункту 4 частини четвертої статті 126 Господарського процесуального кодексу України, тобто щодо співмірності витрат на оплату послуг адвоката із складністю справи та обсягом виконаних адвокатом робіт, а також часом, витраченим на їх виконання, з огляду на визначені практикою ЄСПЛ критерії, судова колегія вважає вірним висновок суду першої інстанції, що заявлена відповідачем сума є завищеною. При цьому, судова колегія погоджується з доводами позивача про необгрунтованість та неспівмірність заявленої до стягнення суми витрат на професійну правову допомогу відповідача з реальним обсягом такої допомоги в суді першої інстанції, часом, витраченим на надання таких послуг, критерію реальності таких витрат.
Таким чином, з урахуванням викладеного, а також зважаючи на складність справи та застосувавши критерії розумності і реальності адвокатських витрат, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції, що заявлений відповідачем до стягнення розмір витрат на оплату послуг адвоката не є співмірним із складністю справи та виконаним адвокатом робіт (наданих послуг), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт і ціною позову та дійшов вірного висновку, що розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката в цьому випадку має бути зменшений до 6810, 00 грн.
Відповідно до п. 58 рішення ЄСПЛ Справа "Серявін та інші проти України" (Заява №4909/04) від 10.02.2010 у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 09.12.1994, серія A, №303-A, п.29).
Суд апеляційної інстанції зазначає, що скаржником в апеляційній скарзі не наведено доводів, які б спростовували вірні висновки суду першої інстанції, викладені в оскаржуваному рішенні.
Враховуючи вищевикладене, судова колегія вважає, що норми чинного законодавства місцевим господарським судом застосовані правильно, додаткове рішення суду відповідає приписам матеріального та процесуального права, а мотиви, з яких подана апеляційна скарга, не можуть бути підставою для скасування рішення суду першої інстанції.
За таких обставин, апеляційна скарга Приватного підприємства "Спецпостач-Сервіс"на додаткове рішення Господарського суду Херсонської області від 02.08.2021 у справі №923/467/21 задоволенню не підлягає, а додаткове рішення Господарського суду Одеської області від 02.08.2021 у справі №923/467/21 залишається без змін.
Керуючись статтями 129, 269, 270, 275, 276, 282-284 Господарського
процесуального кодексу України, колегія суддів, -
1.Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Спецпостач-Сервіс" залишити без задоволення.
2.Додаткове рішення Господарського суду Херсонської області від 02.08.2021 у справі № 923/467/21 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку у строк, який обчислюється відповідно до ст. 288 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови
складено 08.11.2021
Головуючий суддя С.І. Колоколов
Суддя В.М. Головей
Суддя Г.П. Разюк