Справа № 128/2569/19
08 листопада 2021 року м. Вінниця
Вінницький районний суд Вінницької області у складі:
судді - члена колегії - ОСОБА_1 ,
при секретарі - ОСОБА_2 ,
за участю: прокурора- ОСОБА_3 ,
захисника - ОСОБА_4 ,
обвинуваченого - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Вінниці Вінницької області клопотання прокурора про продовження застосованого запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченому у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені 16.03.2019 в ЄРДР за №12019020100000187 за обвинуваченням ОСОБА_5 , у вчиненні кримінальних злочинів, передбачених ч.1 ст. 115, ч.1 ст.121 КК України, -
З 25.09.2019 в провадженні Вінницького районного суду Вінницької області перебуває вищевказане кримінальне провадження.
08.11.2021 року через канцелярію суду надійшло клопотання прокурора ОСОБА_3 про продовження строку дії застосованого відносно ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, однак головуюча колегії - суддя ОСОБА_6 перебуває на лікарняному.
Згідно Закону України «Про внесення зміни до пункту 20-5 розділу XI "Перехідні положення" Кримінального процесуального кодексу України щодо особливостей судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні та розгляду окремих питань під час судового провадження на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» - Пункт 20-5 розділу XI "Перехідні положення" Кримінального процесуального кодексу України викладено в такій редакції: розгляд питань, які віднесено до повноважень слідчого судді (крім розгляду клопотань про надання дозволу на проведення негласних слідчих (розшукових) дій і скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора під час досудового розслідування), та окремих питань під час судового провадження здійснюється з урахуванням особливостей, визначених цим пунктом. У разі неможливості у визначений цим Кодексом строк суддею (колегією суддів) розглянути клопотання про обрання або продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, крім клопотання, поданого на розгляд до Вищого антикорупційного суду, воно може бути передано на розгляд до іншого судді, визначеного в порядку, встановленому частиною третьою статті 35 цього Кодексу, або розглянуто головуючим, а за його відсутності - іншим суддею зі складу колегії суддів, якщо справа розглядається колегіально, або може бути передано для розгляду до іншого суду в межах юрисдикції одного суду апеляційної інстанції або до суду в межах юрисдикції різних апеляційних судів в порядку, передбаченому абзацом шостим цього пункту.
Враховуючи вищевказане, беручи до уваги те, що до закінчення строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_5 (12.11.2020 року) неможливо розглянути клопотання у складі колегії з об'єктивних причин, а саме - у зв'язку з перебуванням судді ОСОБА_6 на лікарняному, тому розгляд клопотання про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 проводиться суддею зі складу колегії суддів - суддею ОСОБА_1 , на підставі положень п. 20-5 Перехідних положень КПК України.
У даному судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 підтримала подане нею письмове клопотання про продовження застосованого запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_5 , оскільки такий строк стікає. Просила суд врахувати, що обвинувачений обвинувачується у скоєні злочину проти особи похилого віку, який мав тяжку хворобу, злочин привів до смерті потерпілого. Обвинувачений може впливати на свідків, уникати своїх процесуальних обов'язків, тому застосування більш м'якого запобіжного заходу є недоцільним
Обвинувачений ОСОБА_7 та захисник ОСОБА_4 не заперечували, щодо задоволення клопотання прокурора.
Вислухавши клопотання прокурора, з'ясувавши думку присутніх учасників розгляду кримінального провадження, оглянувши обвинувальний акт та доданий до нього реєстр матеріалів досудового розслідування, колегія суддів вважає, що клопотання прокурора є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню, виходячи з такого.
Відповідно до положень ч.3 ст. 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акту. До спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Згідно до п.п.4, 5 ч.2 ст.183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосовано, окрім як: до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років та до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
Відповідно до положень, викладених в ч.1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2)знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3)незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5)вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Відповідно до ст.178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі:1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
З положень, викладених у ч. 1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього кодексу.
Судом установлено, що запобіжний захід до обвинуваченого ОСОБА_5 застосований за рішенням суду, тобто у спосіб, встановлений КПК України.
Вирішуючи письмове клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо обвинуваченого, колегія суддів враховує, що тримання під вартою є винятковим та відповідно до ст. 176 КПК України найбільш суворим запобіжним заходом.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою статті 177 КПК України.
Суд вважає, що наразі продовжують існувати ризики, передбачені п.п.1, 3 ч.1 ст.177 КПК України, а саме: обвинувачений ОСОБА_7 на час затримання офіційно не працював, осіб на своєму утриманні та сім'ї не мав, отже він не має соціально - струмуючих факторів; хоча і має постійне місце проживання на території Вінницького району Вінницької області, але обвинувачується у вчинені особливо тяжкого та тяжкого умисних злочинів - умисному протиправному заподіяння смерті іншій людині та умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння; на даний час судовий розгляд даного провадження триває, в судовому засіданні ще не допитано обвинуваченого, свідків, не досліджено письмові та речові докази, а тому суд вважає, що на разі існують ризики переховування ОСОБА_5 від суду та незаконного впливу на свідків.
Згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Таким чином, не зачіпляючи питання доказовості вини обвинуваченого, з метою дотримання балансу між суспільним інтересом та правом особи на особисту свободу, колегія суддів приходить до висновку, що для забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків та уникнення встановлених судом ризиків, останньому доцільно продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів, а саме - по 07 січня 2021 року включно, задовольнивши клопотання прокурора.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 177, 183, 199, 327, 331, пунктом 20-5 розділу XI "Перехідні положення" Кримінального процесуального кодексу України, суд, -
Клопотання прокурора ОСОБА_3 - задовольнити.
Продовжити застосований запобіжний захід у виді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на 60 днів у Державній установі «Вінницька установа виконання покарань (№1)», тобто по 07.01.2022 року включно.
Копію ухвали направити уповноваженій особі Державної установі «Вінницька установа виконання покарань (№1)», - для виконання; іншим учасникам кримінального провадження, вручити в залі судового засідання,- для відома.
Ухвала може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня її оголошення, а обвинуваченими - з дня отримання копії ухвали.
Суддя ОСОБА_1