ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
03 листопада 2021 року м. Київ № 640/30333/20
Окружний адміністративний суд міста Києва в складі головуючого судді Качура І.А., розглянувши за правилами спрощеного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу
ОСОБА_1 , ОСОБА_2
до Відділу з питань реєстрації місця проживання Дарницької районної в м. Києві державної адміністрації
про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язати вчинити дії,
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулися ОСОБА_1 , ОСОБА_2 з адміністративним позовом до Відділу з питань реєстрації місця проживання Дарницької районної в м. Києві державної адміністрації, в якому просять:
- визнати протиправним і скасувати рішення від 08.09.2020 року та рішення від 26.11.2020 року Відділу з питань реєстрації місця проживання Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації, щодо відмови ОСОБА_2 та ОСОБА_1 в реєстрації місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 .
- зобов'язати Відділ з питань реєстрації місця проживання Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації зареєструвати місце проживання ОСОБА_2 та ОСОБА_1 у садовому будинку за адресою: АДРЕСА_1 .
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 22.01.2021 року відкрито провадження в адміністративній справі № 640/30333/20 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Як вбачається з матеріалів справи, позивачі підтримують заявлені позовні вимоги в повному обсязі та просять суд їх задовольнити, посилаючись при цьому на відсутність у відповідача правових підстав для не здійснення реєстрації місця проживання позивачів в садовому будинку.
Відповідач проти позову заперечує, посилаючись при цьому на неможливість реєстрації місця проживання особи в садовому будинку, який не є житловим приміщенням.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Позивачі звернулись до Відділу з питань реєстрації місця проживання Дарницької районної в м. Києві державної адміністрації з заявами від 07.09.2020 та 25.11.2020 року про реєстрацію місця проживання в яких просили зареєструвати їх місце проживання за адресою АДРЕСА_1 .
Відділу з питань реєстрації місця проживання Дарницької районної в м. Києві державної адміністрації відмовив Позивачам у реєстрації її місця проживання за вказаною адресою з посиланням на пункту 11 Правил реєстрації місця проживання та Порядку передачі органами реєстрації інформації до Єдиного державного демографічного реєстру затверджених постановою Кабінету міністрів України від 02.03.2016 № 207, ст.380 Цивільного кодексу України, у зв'язку з тим, що садовий будинок не є житловим приміщенням, яке придатне для постійного проживання.
Не погоджуючись з правомірністю такої відмови, позивачі звернулись до суду з даним позовом, при вирішенні якого, суд виходить з наступного.
Статтею 33 Конституції України встановлено, що кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.
Згідно зі статтею 64 Конституції України конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.
Відповідно до статті 2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» громадянам України, а також іноземцям та особам без громадянства, які на законних підставах перебувають в Україні, гарантуються свобода пересування та вільний вибір місця проживання на її території, за винятком обмежень, які встановлені законом. Реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.
Статтею 3 зазначеного встановлено, що місце проживання - житло, розташоване на території адміністративно-територіальної одиниці, в якому особа проживає, а також спеціалізовані соціальні установи, заклади соціального обслуговування та соціального захисту, військові частини; орган реєстрації - виконавчий орган сільської, селищної або міської ради, сільський голова (у разі якщо відповідно до закону виконавчий орган сільської ради не утворено), що здійснює реєстрацію, зняття з реєстрації місця проживання особи на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, на яку поширюються повноваження відповідної сільської, селищної або міської ради; реєстрація - внесення інформації до реєстру територіальної громади, документів, до яких вносяться відомості про місце проживання/перебування особи, із зазначенням адреси житла/місця перебування із подальшим внесенням відповідної інформації до Єдиного державного демографічного реєстру в установленому Кабінетом Міністрів України порядку.
Згідно з частиною першою статті 6 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» громадянин України, а також іноземець чи особа без громадянства, які постійно або тимчасово проживають в Україні, зобов'язані протягом тридцяти календарних днів після зняття з реєстрації місця проживання та прибуття до нового місця проживання зареєструвати своє місце проживання. Реєстрація місця проживання за заявою особи може бути здійснена органом реєстрації з одночасним зняттям з попереднього місця проживання.
Частиною третьою статті 6 вказаного Закону встановлено, що для реєстрації особа або її представник подає органу реєстрації (у тому числі через центр надання адміністративних послуг): письмову заяву; документ, до якого вносяться відомості про місце проживання. Якщо дитина не досягла 16-річного віку, подається свідоцтво про народження; квитанцію про сплату адміністративного збору; документи, що підтверджують право на проживання в житлі, перебування або взяття на облік у спеціалізованій соціальній установі, закладі соціального обслуговування та соціального захисту, проходження служби у військовій частині, адреса яких зазначається під час реєстрації; військовий квиток або посвідчення про приписку (для громадян, які підлягають взяттю на військовий облік або перебувають на військовому обліку).
Згідно з частиною восьмою статті 6 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» забороняється вимагати для реєстрації місця проживання подання особою інших, ніж передбачених цією статтею, документів.
Згідно з частиною першою статті 11 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» орган реєстрації здійснює: формування та ведення Реєстру територіальних громад; реєстрацію та зняття з реєстрації місця проживання/перебування осіб у межах відповідної адміністративно-територіальної одиниці; передачу інформації та/або внесення у встановленому законом порядку відомостей про реєстрацію та зняття з реєстрації місця проживання/перебування до Єдиного державного демографічного реєстру.
Таким чином, реєстрації місця проживання особи здійснюється за адресою відповідного житла на підставі поданих особою документів, виключний перелік яких встановлений статтею 6 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні».
Відповідно до частини першої статті 29 Цивільного кодексу України місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово.
Частиною другою статті 4 Житлового кодексу УРСР встановлено, що житловий фонд включає: жилі будинки і жилі приміщення в інших будівлях, що належать державі (державний житловий фонд); жилі будинки і жилі приміщення в інших будівлях, що належать колгоспам та іншим кооперативним організаціям, їх об'єднанням, профспілковим та іншим громадським організаціям (громадський житловий фонд); жилі будинки, що належать житлово-будівельним кооперативам (фонд житлово-будівельних кооперативів); жилі будинки (частини будинків), квартири, що належать громадянам на праві приватної власності (приватний житловий фонд); квартири в багатоквартирних жилих будинках, садибні (одноквартирні) жилі будинки, а також жилі приміщення в інших будівлях усіх форм власності, що надаються громадянам, які відповідно до закону потребують соціального захисту (житловий фонд соціального призначення).
Згідно зі статтею 6 Житлового кодексу УРСР жилі будинки і жилі приміщення призначаються для постійного або тимчасового проживання громадян, а також для використання у встановленому порядку як службових жилих приміщень і гуртожитків. Надання приміщень у жилих будинках для потреб промислового характеру забороняється.
Таким чином, місцем проживання особи є як житло в якому вона проживає постійно, так житло в якому вона проживає тимчасово або призначені для тимчасового проживання.
Частинами першою та другою статті 35 Земельного кодексу України встановлено, що громадяни України із земель державної і комунальної власності мають право набувати безоплатно у власність або на умовах оренди земельні ділянки для ведення індивідуального або колективного садівництва. Земельні ділянки, призначені для садівництва, можуть використовуватись для закладання багаторічних плодових насаджень, вирощування сільськогосподарських культур, а також для зведення необхідних будинків, господарських споруд тощо.
Відповідно до пункту 3.41 ДБН 360-92 «Планування і забудова міських і сільських поселень» садовий будинок - будівля для літнього (сезонного) використання, яка в питаннях нормування площі забудови, зовнішніх конструкцій та інженерного обладнання не відповідає нормативам, установленим для житлових будинків.
Пунктом 2.4 розділу 2 Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна, затвердженої наказом Державного комітету будівництва, архітектури, житлової політики України від 24.05.2001 № 127 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 10.07.2001 за № 582/5773 встановлено, що садовий будинок - будинок для літнього (сезонного) використання. Дачний будинок - це житловий будинок для використання протягом року з метою позаміського відпочинку.
Отже, садовий будинок - будівля сезонного використання, призначена для тимчасового проживання.
Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 91 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» встановлено, що орган реєстрації відмовляє в реєстрації або знятті з реєстрації місця проживання, якщо: особа не подала передбачені цим Законом документи або інформацію; у поданих особою документах містяться недостовірні відомості або подані нею документи є недійсними; для реєстрації або зняття з реєстрації звернулася особа, яка не досягла 14-річного віку. Рішення про відмову приймається в день звернення особи. Заява про реєстрацію чи зняття з реєстрації місця проживання повертається особі із зазначенням у ній причин відмови.
Відповідно до абзацу 1 пункту 11 Правил реєстрації місця проживання та Порядку передачі органами реєстрації інформації до Єдиного державного демографічного реєстру затверджених постановою Кабінету міністрів України від 02.03.2016 № 207 орган реєстрації відмовляє в реєстрації / знятті з реєстрації місця проживання, якщо особа не подала необхідних документів або інформації.
Як вже зазначалось, позивачі звернулись до відповідача з заявами про реєстрацію місця проживання в яких просили зареєструвати їх місце проживання за адресою АДРЕСА_1 .
Відповідно до наявного в матеріалах справи витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, ОСОБА_1 є власником садового будинку, об'єкту житлової нерухомості - загальною площею 111,8 кв.м., що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .
Як зазначено у відзиві на позовну заяву, відповідач відмовляючи у реєстрації місця проживання посилався на те, що не було надано рішення про переведення садового будинку в житловий.
Відповідно до статті 81 Житлового кодексу УРСР громадяни відповідно до закону мають право на переведення дачних і садових будинків, що відповідають державним будівельним нормам, у жилі будинки в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Рішення про переведення дачних і садових будинків у жилі будинки приймається відповідними органами місцевого самоврядування.
Таким чином, положеннями статті 81 Житлового кодексу УРСР передбачено порядок переведення дачних і садових будинків у жилі, водночас як і положеннями статті 6 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» не визначено, що для реєстрації місця проживання в садовому будинку особа має подати рішення про переведення садового будинку в житловий.
З огляду на зазначене, а також враховуючи те, що положеннями часини сьомої статті 6 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» встановлено заборону вимагати для реєстрації місця проживання подання особою інші, ніж передбачено цією статтею, документи, суд дійшов висновку, що відповідачем було відмовлено позивачам у реєстрації місця проживання з порушенням вимог Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні».
Відповідно до частини першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Докази на підтвердження факту наявності обставин, які відповідно до положень статті 91 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» та пункту 11 Правил реєстрації місця проживання та Порядку передачі органами реєстрації інформації до Єдиного державного демографічного реєстру затверджених постановою Кабінету міністрів України від 02.03.2016 № 207 є підставами для відмови в реєстрації / знятті з реєстрації місця проживання в матеріалах справи відсутні.
З огляду на зазначене суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявність підстав для їх задоволення.
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо переведення садових і дачних будинків у жилі будинки та реєстрації в них місця проживання» від 02 вересня 2014 № 1673-VII, ЖК УРСР доповнено статтею 8-1 «Переведення в жилі будинки садових і дачних будинків». Відповідно до цієї правової норми громадяни відповідно до закону мають право на переведення дачних і садових будинків, що відповідають державним будівельним нормам, у жилі будинки в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Отже, факт будівництва садового будинку на підставі будівельних норм, що відрізняються від будівельних норм, установлених для житлових будинків, не спростовує того, що він може потім використовуватися для проживання в ньому.
Аналогічний правовий висновок викладено в постановах Верховного Суду від 21 вересня 2019 року у справі №183/4661/16 (2-а/183/10/17), від 10 жовтня 2019 року у справі № 2340/4673/18.
Керуючись статтями 241, 243, 244, 245, 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
1. Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ), ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Відділу з питань реєстрації місця проживання Дарницької районної в м. Києві державної адміністрації (02068, м. Київ, вул. О. Кошиця, 11, ЄДРПОУ 26077460) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язати вчинити дії задовольнити повністю.
2. Визнати протиправним і скасувати рішення від 08.09.2020 року та рішення від 26.11.2020 року Відділу з питань реєстрації місця проживання Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації, щодо відмови ОСОБА_2 та ОСОБА_1 в реєстрації місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 .
3. Зобов'язати Відділ з питань реєстрації місця проживання Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації зареєструвати місце проживання ОСОБА_2 та ОСОБА_1 у садовому будинку за адресою: АДРЕСА_1 .
4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Відділу з питань реєстрації місця проживання Дарницької районної в м. Києві державної адміністрації (02068, м. Київ, вул. О. Кошиця, 11, ЄДРПОУ 26077460) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) 840,80 грн. (вісімсот сорок гривень 80 копійок) сплаченого судового збору.
5. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Відділу з питань реєстрації місця проживання Дарницької районної в м. Києві державної адміністрації (02068, м. Київ, вул. О. Кошиця, 11, ЄДРПОУ 26077460) на користь ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) 840,80 грн. (вісімсот сорок гривень 80 копійок) сплаченого судового збору.
Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя І.А. Качур