ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
03 листопада 2021 року м. Київ № 640/27474/20
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Качура І.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини
про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,
До Окружного адміністративного суду м. Києва звернувся ОСОБА_1 з позовом до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, в якому просить суд:
- визнати відмову Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини по розгляду звернення від 16 липня 2020 р - протиправним.
- зобов'язати Уповноваженого Верховної Ради з прав людини здійснити розгляд звернення від 16 липня 2020 року і надати обґрунтовану відповідь.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що відповідачем не вчинено жодних правомірних дій щодо захисту прав людини, відносно ОСОБА_1 .
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.11.2020 року відкрито провадження в адміністративній справі №640/27474/20 та вирішено здійснити її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Відповідач, у письмовому відзиві на позовну заяву стверджує про відсутність законних підстав для задоволення позову, оскільки позивача було поінформовано про відсутність порушення вказаного конституційного права, оскільки дія Закону № 393 не поширюється на порядок вирішення спорів між Позивачем та ОСББ «Строкача 7», а тому підстави для задоволення позову відсутні.
Позивач подав до суду пояснення на відзив Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, в якому зазначає, що не погоджується з позицією відповідача у відзиві, у зв'язку з чим просить задовольнити позов.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.
Звернення Позивача від 16.07.2020 стосовно порушення керівництвом об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Строкача 7» (далі - ОСББ «Строкача 7») вимог Закону № 393 надійшло до Секретаріату 20.07.2020 та було зареєстровано в системі електронного документообігу за вх. № В-12019.3/20.
Аналізуючи зміст звернення Позивача від 16.07.2020 було встановлено, що він скаржився на дії ОСББ «Строкача 7» щодо відмови реєструвати звернення під час особистого прийому та його проведення у незручний для нього час.
За результатами перевірки обставин, викладених у зверненні від 16.07.2020 фактів, листом представника Уповноваженого у сфері захисту персональних даних від 14.08.2020 № 23095.4/В-12019.3/20/30.2
Позивача було поінформовано про відсутність порушення вказаного конституційного права, оскільки дія Закону № 393 не поширюється на порядок вирішення спорів між Позивачем та ОСББ «Строкача 7».
Не погоджуючись з такою відповіддю відповідача, позивач звернувся до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Згідно частини 1 статті 1 Закону України «Про звернення громадян» №393/96-ВР від 02.10.1996 громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.
Згідно частини 3 статті 3 Закону України «Про звернення громадян» №393/96-ВР від 02.10.1996 заява (клопотання) - звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності. Клопотання - письмове звернення з проханням про визнання за особою відповідного статусу, прав чи свобод тощо.
Згідно частини 1 статті 5 Закону України «Про звернення громадян» №393/96-ВР від 02.10.1996 звернення адресуються органам державної влади і органам місцевого самоврядування, підприємствам, установам, організаціям незалежно від форми власності, об'єднанням громадян або посадовим особам, до повноважень яких належить вирішення порушених у зверненнях питань.
Згідно частини 1 статті 5 Закону України «Про звернення громадян» №393/96-ВР від 02.10.1996 органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов'язані об'єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань).
Статтею 19 Закону України «Про звернення громадян» №393/96-ВР від 02.10.1996 визначено, що органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об'єднання громадян, засоби масової інформації, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов'язані письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення.
Згідно статті 20 Закону України «Про звернення громадян» №393/96-ВР від 02.10.1996 звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п'яти днів.
Згідно статті 28 Закону України «Про звернення громадян» №393/96-ВР від 02.10.1996 контроль за дотриманням законодавства про звернення громадян відповідно до своїх повноважень здійснюють Верховна Рада України, народні депутати України, Президент України, Кабінет Міністрів України, Уповноважений з прав людини Верховної Ради України, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські, районні, районні в містах Києві та Севастополі державні адміністрації, сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі комітети, депутати місцевих рад, а також міністерства, інші центральні органи виконавчої влади щодо підпорядкованих їм підприємств, установ та організацій.
Відповідно до частини 1 статті 2 Закону України «Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини» №776/97 від 23.12.1997 сферою застосування Закону є відносини, що виникають при реалізації прав і свобод людини і громадянина між громадянином України, незалежно від місця його перебування, іноземцем чи особою без громадянства, які перебувають на території України, та органами державної влади, органами місцевого самоврядування та їх посадовими і службовими особами.
Згідно пункту 12 частини 1 статті 13 Закону України «Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини» №776/97 від 23.12.1997 уповноважений має право перевіряти стан додержання встановлених прав і свобод людини і громадянина відповідними державними органами.
Судом встановлено, що у зв'язку з наполяганням Позивача повторно розглянути його звернення від 16.07.2020, а також з метою забезпечення ключової мети парламентського контролю Уповноваженого, визначеної у частині першій статті З Закону № 776 в рамках провадження на підставі статті 101 Конституції України, статей 13, 17, 22 Закону України «Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини», статті 28 Закону України «Про звернення громадян» здійснюється перевірка та у разі наявності підстав відповідно до положень статей 2123, 252, 255 Кодексу України про адміністративні правопорушення буде складено протокол про адміністративне правопорушення..
Відповідно до правових висновків Верховного Суду у постанові від 19.08.2020 у справі №826/4741/16 встановлення факту наявності порушення права, свободи чи інтересу особи, яка звертається до суду за їх захистом, є обов'язковим під час судового розгляду.
Таким чином, обов'язковою умовою для визнання протиправним рішення (дії, бездіяльності) суб'єкта владних повноважень є наявність факту порушення останнім прав, свобод чи охоронюваних законом інтересів особи, яка звернулась за їх судовим захистом.
Відсутність порушеного права (свободи, охоронюваного законом інтересу) встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для ухвалення рішення про відмову в задоволенні позову.
Згідно частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи, що на час розгляду справи розпочато перевірку щодо розгляду заяви позивача, права позивача не є порушеними, тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Керуючись статями 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, -
У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини (01008, м. Київ, вул. Інститутська, 21/8, ЄДРПОУ 21661556) про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії - відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя І.А. Качур