ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
03 листопада 2021 року м. Київ № 826/7479/17
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Качура І.А., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю « Фінансова компанія «Глобал Капітал»
доНаціонального банку України Третя особа: ОСОБА_1
проСкасування розпорядження № 1903 від 23.05.2017
До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Глобал Капітал» «(надалі - позивач/ТОВ «ФК «Глобал Капітал») з адміністративним позовом до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, третя особа: ОСОБА_1 про скасування розпорядження № 1903 від 23.05.2017 прийнятого на підставі акту про правопорушення законодавства у сфері фінансових послуг від 13.04.2017 року за №802/14-4/15.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 15.06.2017 р. відкрито провадження у адміністративній справі та призначено до розгляду у судовому засіданні.
Позов обґрунтований відсутністю на думку позивача, підстав для здійснення позапланового заходу, а також прийняття оскаржуваного розпорядження.
Відповідачем та третьою особою надані заперечення на позовну заяву, відповідно до якого вони заперечують проти задоволення позовних вимог у повному обсязі та вважають їх необґрунтованими, оскільки при прийнятті оскаржуваного розпорядження Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг діяла у відповідності до вимог чинного законодавства, межах повноважень, визначених чинним законодавством та Положенням про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг та з урахуванням всіх обставин справи.
Відповідно до протоку судового засідання від 20.09.2018 по справі № 826/7479/17 суд оголосив про перехід розгляду справи за правилами спрощеного провадження на підставі ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України.
До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшло клопотання про заміну відповідача у справі на Національний банк України (ЄДРПОУ 00032106, вул. Інститутська, 9, м. Київ, 01601), з тих підстав, що Пунктом 8 Розділу «II Прикінцеві положення» Закону № 79-IХ установлено, що з 1 липня 2020 року Національний банк України, Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку є процесуальним правонаступником Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, у судах у межах повноважень, встановлених Законом України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг".
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 18.10.2021 року замінено Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг на належного відповідача Національний банк України (ЄДРПОУ 00032106, вул. Інститутська, 9, м. Київ, 01601).
Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, відзив та письмові пояснення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
До Нацкомфінпослуг надійшла заява ОСОБА_1 про ознаки правопорушення на ринку фінансових послуг (залучення коштів для фінансування будівництва) від 17.06.2016 (вх. № Л-2443 від 17.06.2016).
З метою належного розгляду питань, порушених у звернені ОСОБА_1 , Нацкомфінпослуг надіслано Управителю вимогу про надання документів та інформації від 25.10.2016 № 8685/14-8, відповідно до якої Нацкомфінпослуг вимагала до 09.11.2016 надати на адресу Нацкомфінпослуг письмові пояснення стосовно розміру винагороди, сплаченої на користь або утримуваної Управителем по ФФБ виду А «Перша черга котеджного містечка «Деснянське» (далі - Фонд), окремо за кожен рік з дати створення ФФБ виду А «Перша черга котеджного містечка «Деснянське» до останньої звітної дати 2016 року з зазначенням інформації про дату проведення операції та суми операції, зокрема:
коштів, переданих довірителями в управління Фонду;
коштів, переданих забудовником Фонду;
коштів від відкриття депозитних рахунків Фонду та розміщення на них коштів оперативного резерву, сформованого за рахунок отриманого в управління майна;
коштів, отриманих в управління (відсотки на залишки на рахунку) у якості оплати довірителями послуг управителя (винагороди) за управління майном.
Управителем листом від 08.11.2016 № 81 (вх. № 6939/ФК від 11.11.2016) надано пояснення та інформацію за період з липня 2007 року по січень 2009 року включно без зазначення інформації про /дату проведення операції та суми операції. Додатково листом від 17.01.2017 № 11 (вх. № 299/ФК від 18.01.2017).
Управителем надано пояснення і інформацію за період з січня 2009 року по грудень 2016 року включно та листом від 30.01.2017 № 16 (вх. № 606/ФК від 02.02.2017) надано пояснення і інформацію щодо розміру винагороди, яку забудовник сплатив Управителю за перерахування коштів для фінансування будівництва за період з 2007 по 2016 роки включно.
Відповідно до підпункту 5.4.6 пункту 5.4 розділу 5 Правил Фонду фінансування будівництва виду А «Перша черга котеджного містечка «Деснянське», затверджених наказом директора Управителя № 12 від 14.06.2007 (далі - Правила), та пункту 6.2 розділу 6 Договору № 03-08/2007-22 про участь у Фонді фінансування будівництва від 03.08.2007 (далі - Договір) розмір винагороди Управителя за управління майном Довірителя складає 2,85% від розміру фактично переданих Довірителем у ФФБ коштів згідно Графіку внесення коштів.
Управителем за період з липня 2007 року по грудень 2016 року додатково отримано винагороду у розмірі 16 391 602,70 гри., що становить 5,25% від коштів, фактично переданих довірителями в управління за період з липня 2007 року по грудень 2016 року.
Фактично Управителем було отримано винагороду у розмірі 25 281 895,89 грн., що становить 8,1% від коштів, фактично переданих довірителями в управління за період з липня 2007 року по грудень 2016 року, що перевищує встановлену підпунктом 5.4.6 пункту 5.4 розділу 5 Правил та пунктом 6.2 розділу 6 Договору винагороду Управителя за управління майном Довірителя у розмірі 2,85%.
В зв'язку з вищевикладеним. Нацкомфінпослуг складено акт від 13.04.2017 №802/14-4/15.
Нацкомфінпослуг на підставі Акта складено розпорядження від 23.05.2015 №1903.
Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.
Загальні правові засади у сфері надання фінансових послуг, здійснення регулятивних та наглядових функцій за діяльністю з надання фінансових послуг визначено Законом України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» від 12.07.2001 №2664-III.
Відповідно до пункту 9 частини першої статті 28 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, у межах своєї компетенції проводить самостійно чи разом з іншими державними органами перевірку діяльності учасників ринків фінансових послуг (крім споживачів фінансових послуг), а також інших юридичних осіб та тих осіб, які здійснюють діяльність з надання фінансових послуг, для якої законом встановлені вимоги щодо одержання ліцензії та/або реєстрації, без відповідної ліцензії та/або реєстрації.
Відповідно до статті 30 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, має право проводити в межах своїх повноважень перевірку (інспекцію) діяльності учасників ринків фінансових послуг (крім споживачів фінансових послуг), їх афілійованих та споріднених осіб.
Періодичність інспектування встановлюється національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, залежно від типу фінансової установи.
Для проведення інспекції Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, може залучати зовнішніх експертів, які мають відповідну кваліфікацію.
Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, може досліджувати дані про клієнта фінансової установи тільки з метою виконання завдань нагляду.
Для проведення інспекції особа, яка наділена національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, повноваженнями здійснювати інспекцію за місцем знаходження юридичної особи, о перевіряється має право запрошувати посадових осіб цієї юридичної особи для надання пояснень та вимагати надання необхідної з інформації та документів.
Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контрою) встановлені Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".
Частиною першою статті 2 вказаного Закону встановлено, що його дія поширюється на відносини, пов'язані зі здійсненням державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
За визначенням, наведеним у статті 1 Закону, державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства.
Заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених чинних законодавством.
Згідно частини першої та другої статті 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб'єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.
На підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім'я та по батькові і засвідчується печаткою.
Відповідно до статті 3 Закону України "Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", до 31 грудня 2018 року позапланові заходи державного нагляду (контролю) здійснюються органами державного нагляду (контролю):
1) з підстави, передбаченої частиною другою цієї статті (за погодженням центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну регуляторну політику, політику з питань нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, ліцензування та дозвільної системи у сфері господарської діяльності та дерегуляції господарської діяльності (далі - Державна регуляторна служба);
2) за письмовою заявою суб'єкта господарювання до відповідного органу державного нагляду (контролю) про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням;
3) за рішенням суду;
4) у разі настання аварії, смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку, що було пов'язано з діяльністю суб'єкта господарювання;
Позаплановий захід державного нагляду (контролю) на підставі обґрунтованого звернення фізичної особи про порушення суб'єктом господарювання її законних прав проводиться органом державного нагляду (контролю) за погодженням Державної регуляторної служби.
Суд критично розцінює твердження позивача щодо порушенням відповідачем вимог щодо обов'язкового погодження позапланово заходу з Державною регуляторною службою, враховуючи те, що в силу вимог вказаного Закону, таке погодження відбувається якщо позаплановий захід призначається на підставі обґрунтованого звернення фізичної особи про порушення суб'єктом господарювання її законних прав.
Аналогічна норма міститься в частині першій статті 6 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".
Тобто, нормами чинного законодавства України закріплений вичерпний перелік випадків здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю) до 31 грудня 2017 року, при цьому, як зазначалось вище, погодження Державної регуляторної служби України для його проведення необхідно виключно у разі здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю) на підставі звернення фізичної особи про порушення суб'єктом господарювання її законних прав. Лише в цьому випадку проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) без оприлюднення погодження Державної регуляторної служби забороняється.
Суд окремо наголошує, що відповідно частини четвертої статті 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» посвідчення (направлення) є чинним лише протягом зазначеного в ньому строку здійснення заходу.
Відтак суд доходить висновку, що розпорядження про призначення позапланового заходу, є актом індивідуальної дії, основною ознакою якого є одноразовість застосування та яке вичерпує свою дію після його реалізації.
Аналогічна правова позиція міститься у постановах Верхового Суду України від 11.11.2014 (справа № 21-405а14) та від 06.10.2015 (справа № 21-1306а15).
Відтак, суд доходить висновку, що позивачем обрано невірний спосіб захисту свого порушеного права, враховуючи те, що прийняте відповідачем спірне розпорядження, яке є ненормативним актом, реалізовано відповідачем, а відтак, припинено його дію фактом його виконання. Більше того, за наслідком такого розпорядження прийняті відповідні юридично значимі для позивача рішення (акт, постанова).
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову в повному обсязі.
При вирішенні даної справи суд враховує, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа «Серявін проти України», § 58, рішення від 10 лютого 2010 року).
За наслідком здійснення аналізу оскаржуваного рішення на відповідність наведеним вище критеріям, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень наведеного законодавства України, матеріалів справи, приходить до висновку про те, що заявлені позовні вимоги не підлягають задоволенню повністю.
Керуючись статтями 72-73, 76-77, 139, 143, 243-246, 255, 257-263 КАС України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Глобал Капітал» до Національного банку України , третя особа ОСОБА_1 про скасування розпорядження № 1903 від 23.05.2017 - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статями 292-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя І.А. Качур