Єдиний унікальний № 334/6996/21 Головуючий в 1 інст. Фетісов М.В.
Провадження № 33/807/747/21 Доповідач в 2 інст. Рассуждай В.Я.
Категорія: ч. 1 ст. 130 КУпАП
28 жовтня 2021 року м. Запоріжжя
Суддя Запорізького апеляційного суду Рассуждай В.Я., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Запорізького апеляційного суду справу про адміністративне правопорушення, за участі ОСОБА_1 , за апеляційною скаргою особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову судді Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 30 вересня 2021 року, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який працює в ТОВ «Гарант Асістанс», проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та піддано адміністративному стягненню у виді штрафу в розмірі 17 000,00 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік, стягнуто судовий збір, -
Згідно постанови суду першої інстанції, встановлено, що 2 вересня 2021 року о 22 годині 40 хвилин у м. Запоріжжі, вул. Незалежної України, 21, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «Scoda Octavia A5 Ambiente», д.н. НОМЕР_1 з ознаками наркотичного сп'яніння (зіниці очей не реагують на світло, неприродна блідість обличчя, тремтіння пальців рук). Від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , вважає постанову суду першої інстанції незаконною і такою, що підлягає скасуванню.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що районний суд не звернув увагу, що він не відмовлявся від проходження медичного огляду.
Також суд допустив неповноту дослідження доказів у справі, оскільки не було надано оцінку відеозапису від початку спілкування до моменту, коли він поїхав з місця події.
Зазначає, що працівник поліції вимагав пройти огляд у закладі охорони здоров'я без зазначення підстав для такого огляду.
Вказує, що працівник поліції фізично не міг бачити у нічний час очей, кольору обличчя, стану пальців рук.
Під час події працівник поліції керувався лише відомостями з бази «АРМОР», з якого встановив, що він у 2019 році притягався до адміністративної відповідальності за ст. 130 КУпАП.
Такі підстави для проведення огляду, як притягнення раніше до відповідальності в законодавстві України відсутні.
Наголошує, що йому під час події не було надано направлення, оскільки останнє не виписувалось, що є істотним порушенням порядку проведення огляду.
Також, працівники поліції не виконали вимоги ст. 266 КУпАП, адже не відсторонили апелянта від керування транспортним засобом.
Працівник поліції, сидячи в автомобілі, формально склав протокол про адміністративне правопорушення. За таких обставин ознаки наркотичного сп'яніння, яких фактично не було, поліцейські не могли виявити.
Просить апеляційний суд постанову районного суду скасувати, а провадження закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Вислухавши особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, перевіривши матеріали справи та аргументи скарги, суд апеляційної інстанції доходить до наступних висновків.
Згідно ст. 245 КУпАП завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Статтею 280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частина 1 ст. 130 КУпАП передбачає відповідальність, зокрема, за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Таким чином, проходження до встановленого порядку огляду на стан сп'яніння є імперативною нормою, оскільки передбачає обов'язкове проходження огляду в незалежності від наявності особистих обставин у особи, щодо якої порушується таке питання.
Відповідно до п. 2 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103, огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - стан сп'яніння), згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС.
Аналізуючи вказані законодавчі вимоги можливо встановити, огляд на визначення стану наркотичного сп'яніння проводиться в закладі охорони здоров'я.
Приписами п. 2.5 ПДР встановлено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відмова водія від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння є правопорушенням, передбаченим ч. 1 ст. 130 КУпАП, що тягне за собою відповідну відповідальність, про що, в присутності двох свідків, складається протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначаються ознаки сп'яніння.
Таким чином, законодавством встановлено, що водій зобов'язаний пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на вимогу працівника поліції, в той час як відмова, навіть якщо особа, не перебуває в стані алкогольного чи будь-якого іншого сп'яніння, тягне за собою адміністративну відповідальність.
Суд першої інстанції при розгляді даної справи дослідив всі наявні у справі докази, дав їм належну оцінку та прийшов до правильного висновку про винність ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Незважаючи на позицію апелянта про відсутність в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, факт скоєння вказаного правопорушення за обставин, викладених в постанові суду, підтверджується зібраними доказами, які були всебічно, повно досліджені судом першої інстанції, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення від 02.09.2021 року серії ААБ №188956 (а.с.1), який за своїм змістом відповідає вимогам ст.256 КУпАП і сумнівів не викликає; направленням на огляд (а.с.3), з якого вбачається, що працівником поліції виявлені у ОСОБА_1 ознаки наркотичного сп'яніння; відеозаписом правопорушення (а.с.6), з якого встановлено, що ОСОБА_1 на пропозицію працівника поліції пройти медичний огляд відповів відмовою, оскільки сам мав сумніви в негативних результатах огляду.
Враховуючи викладене, суддя дійшов правильного висновку про те, що ОСОБА_1 , відмовившись від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння, скоїв правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Матеріали справи не містять доказів того, що до апелянта зі сторони працівників поліції було необ'єктивне ставлення.
Ніяких доказів про порушення законодавства працівниками поліції (висновок службового розслідування, оскарження дій, рішення суду, тощо) апелянтом суду також не надано.
Безпідставними є доводи апелянта, що працівник поліції не вручав направлення на огляд, не встановив ознак сп'яніння.
Доводи апелянта щодо відсутності в його діях порушення вимог п. 2.5 ПДР України, суд апеляційної вважає необґрунтованими, оскільки відеозаписом порушення встановлено, що водій на пропозицію працівника поліції щодо проходження огляду відмовився.
Крім того, в ході апеляційного розгляду ОСОБА_1 не заперечував того факту, що під час події не погодився на проходження медичного огляду на визначення стану наркотичного сп'яніння.
Твердження апелянта про те, що підставами для проведення такого огляду слугувало притягненням його раніше до відповідальності у 2019 році, на думку суду є лише його суб'єктивними припущеннями, які не можуть бути єдиною підставою для скасування судового рішення.
Інших доводів, які б заслуговували на увагу і підтверджували позицію апелянта щодо незаконності постанови судді місцевого суду та наявності підстав для закриття провадження у справі, в апеляційній скарзі не наведено й під час апеляційного перегляду справи не встановлені, а доводи апеляційної скарги зводяться до переоцінки встановлених судом першої інстанції обставин події та не спростовують доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Переконливих доводів, які б безумовно спростовували висновки суду, викладені в постанові і були підставами для її скасування та закриття провадження в справі у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, як про те ставить питання апелянт, ним не наведено і при розгляді апеляційної скарги не встановлено.
Адміністративне стягнення на ОСОБА_1 судом першої інстанції накладено у межах санкції ч.1 ст. 130 КУпАП, з дотриманням вимоги ст.ст. 33-35 КУпАП, і є достатнім для досягнення мети адміністративного стягнення, зокрема виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, а також запобігання вчиненню нею нових правопорушень.
Доводи апеляційної скарги про те, що судом було розглянуто справу поверхнево і формально, не знайшли свого підтвердження в ході апеляційного розгляду справи.
Враховуючи викладене апеляційний суд вважає, що постанова суду є законною і обґрунтованою, а тому законних підстав для її скасування, як про це ставиться питання в апеляційній скарзі захисника не вбачається.
На підставі зазначеного, керуючись ст. 294 КУпАП, суддя, -
Апеляційну скаргу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , залишити без задоволення.
Постанову судді Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 30 вересня 2021 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано винуватим у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, залишити без змін.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Запорізького
апеляційного суду В.Я. Рассуждай
Дата документу Справа № 334/6996/21