Справа № 686/21837/17
Провадження № 2/686/2056/21
01.11.2021 м. Хмельницький
Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області
в складі: головуючого - судді Стефанишина С.Л.,
при секретарі судового засідання - Гузовій Л.О.,
за участю представника відповідача - ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
В листопаді 2017 року позивач звернувся до суду з вище зазначеним позовом до відповідача, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість в розмірі 25545,39 грн. за кредитним договором б/н від 24.06.2015 року, а також судові витрати у розмірі 1600 грн.
В обґрунтування наведених вимог зазначив, що відповідач звернулася до позивача з метою отримання банківських послуг, підписав заяву б/н від 24.06.2015 року, згідно якої отримала кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок із сплатою відсотків за користування кредитом.
Відповідач прострочила виконання своїх зобов'язань, внаслідок чого має заборгованість перед банком станом на 23.10.2017 року на загальну суму 25545,39 грн., яка складається із: 9274,48 грн. заборгованості за тілом кредиту, 3017,89 грн. - заборгованості за нарахованими відсотками за користування кредитом, 11560,38 грн. - нарахованої пені, 500 грн. - штрафу (фіксована частина), 1192,64 грн. - штрафу (процентна ставка).
В судове засідання представник позивача не з'явився, про час та місце судового розгляду справи повідомлений в установленому законом порядку, в матеріалах справи наявна заява про розгляд справи за його відсутності.
Представник відповідача в судове засідання з'явився, заперечив щодо позовних вимог у повному обсязі з тих підстав, що ОСОБА_1 не підписувала анкету-заяву від 24.06.2015 року, у зв'язку з чим між нею та банком відсутні будь-які договірні відносини щодо кредитних коштів.
У позовній заяві позивач просить розгляд справи проводити за відсутності представника позивача, стягнути з відповідача заборгованість та не заперечує щодо заочного розгляду справи.
Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду від 07.11.2017 року було відкрито провадження та справу призначено до судового розгляду.
08.02.2018 року розгляд справи закінчено ухваленням заочного рішення суду.
03.03.2020 року відповідачем подано до суду заяву про перегляд заочного рішення суду.
Ухвалою суду від 21.04.2020 року заяву ОСОБА_1 було задоволено та скасовано заочне рішення Хмельницького міськрайонного суду від 08.02.2018 року у справі №686/21837/17, а справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.
06.07.2021 року за клопотанням представника відповідача у справі було призначено судову почеркознавчу експертизу.
Ухвалою суду від 17.09.2021 року провадження у справі було поновлено після надходження висновку експерта ХНДЕКЦ МВС України від 09.09.2021 року.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що в позові слід відмовити з наступних підстав.
Судом встановлено, що на підставі анкети-заяви б/н від 24.06.2015 року, згідно якої відповідач отримала кредит у розмірі 8000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок, позивачем було проведено розрахунок заборгованості за договором б/н від 24.06.2015 року, за яким відповідач має заборгованість перед банком станом на 23.10.2017 року на загальну суму 25545,39 грн., яка складається із: 9274,48 грн. заборгованості за тілом кредиту, 3017,89 грн. - заборгованості за нарахованими відсотками за користування кредитом, 11560,38 грн. - нарахованої пені, 500 грн. - штрафу (фіксована частина), 1192,64 грн. - штрафу (процентна ставка).
Згідно висновку експерта ХНДЕКЦ від 09.09.2021 року встановлено, що підпис в анкеті-заяві від 24.06.2015 року виконаний не ОСОБА_1 , а іншою особою.
Окрім того, відповідачка зверталася до Хмельницького відділу поліції із заявою про несанкціоноване використання грошових коштів на картковому рахунку, що підтверджується копією витягу з єдиного реєстру досудових розслідувань за №12016240000005880 від 14.09.2016 року. Провадження було закрито на підставі п.2 ч. 1 ст. 284 КПК України.
Позивачем було надано суду в якості доказів розрахунок заборгованості, анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку від 24.06.2015 року, витяг з тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна», витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку.
Суд відхиляє перелічені докази, оскільки підпис в анкеті-заяві від 24.06.2015 року виконано не ОСОБА_1 як позичальником, а іншою особою, що підтверджується даними висновку експерта від 09.09.2021 року, наявного в матеріалах справи. Відсутність підпису відповідача в анкеті-заяві виключає будь-які договірні відносини ОСОБА_1 з банком щодо отримання кредиту, а відповідно і його повернення зі сплатою відсотків.
В постанові від 03.07.2019 року у справі № 342/180/17-ц Велика Палата Верховного Суду вказує, що обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року принципу справедливості розгляду справи судом.
Окрім того, надані позивачем Правила надання банківських послуг ПриватБанку, з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов'язків кожної із сторін, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Таким чином, позивачем не доведено належними та допустимими доказами факт укладення відповідачкою кредитного договору б/н від 24.06.2015 року, факт отримання нею та користування кредитними коштами у розмірі 8000 грн., у зв'язку з чим, суд приходить до висновку, що у задоволенні позову Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості слід відмовити.
Судові витрати у справі складаються з судового збору, сплаченого позивачем за подання позовної заяви до суду, в сумі 1600 грн., які не підлягають до стягнення так, як в позові відмовлено.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 263 - 265, 268, ЦПК України, ст. ст. 207, 525, 526, 530, 549, 610, 628-629, 634, 638, 1048, 1049, 1050, 1054, 1055 ЦК України, суд -
В задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - відмовити.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом тридцяти днів з часу складання повного судового рішення до Хмельницького апеляційного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя С.Л. Стефанишин