Справа № 206/4007/21
Провадження № 3/206/1683/21
05 листопада 2021 року суддя Самарського районного суду м. Дніпропетровська Поштаренко О.В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, пенсіонерки, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , за ч. 1 ст. 164 КУпАП,
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАБ 806275 від 27.08.2021, вбачається, що 27.08.2021 о 10 год. 35 хв. за адресою АДРЕСА_2 , у приміщенні торгівельному павільйоні гр. ОСОБА_1 , здійснювала реалізацію спиртних напоїв без наявної ліцензії. Дії ОСОБА_1 співробітниками поліції кваліфіковані за ч. 1 ст. 164 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явилася. Клопотань про відкладення розгляду справи на адресу суду вона не направляла. Тому, на підставі ст. 268 КУпАП, суддя вирішив розглядати справу без участі ОСОБА_1 , оскільки вона належно повідомлена про розгляд справи.
Суддя, дослідивши матеріали справи, вважає, що провадження по справі підлягає закриттю з наступних підстав.
Відповідно до ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження у справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото-і кінозйомки, відеозапису чи засобів фотоі кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до вимог ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.
Аналізуючи відомості, викладені в протоколі, та додані до протоколу матеріали, суддя приходить до висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП виходячи з наступного.
Частиною 1 статті 164 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб'єкта господарювання або без подання повідомлення про початок здійснення господарської діяльності, якщо обов'язковість подання такого повідомлення передбачена законом, або без отримання ліцензії на провадження виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, або у період зупинення дії ліцензії, у разі якщо законодавством не передбачені умови провадження ліцензійної діяльності у період зупинення дії ліцензії, або без одержання документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом (крім випадків застосування принципу мовчазної згоди).
Склад адміністративного правопорушення, передбачений ч. 1 ст. 164 КУпАП, з урахуванням бланкетної норми, визначає спеціального суб'єкта суб'єкта господарювання.
Об'єктом цього правопорушення є суспільні відносини у сфері регулювання господарської діяльності. Господарська діяльність будь-яка діяльність особи, спрямована на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Безпосередня участь це зазначена діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.
За ст. 3 Господарського кодексу України, під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями.
Відповідно до ст. 42 Господарського кодексу України, підприємництво як вид господарської діяльності - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку. Підприємницькою може вважатись лише діяльність з виробництва продукції, виконання робіт, надання послуг і зайняття торгівлею з метою одержання прибутку. У разі відсутності такої мети немає правових підстав вважати діяльність господарюючого суб'єкта підприємницькою.
Однією з обов'язкових ознак підприємницької діяльності, як виду господарської діяльності, є систематичність її здійснення. Систематичною вважається діяльність у разі, коли вона здійснюється неодноразово протягом певного періоду часу.
Однак, матеріали справи не містять доказів про системність, регулярність та тривалість діяльності особи, на яку складено протокол.
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 55 Господарського кодексу України, суб'єктами господарювання є: 1) господарські організації юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до Господарського кодексу України, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку; 2) громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці.
Так, згідно протоколу про адміністративне правопорушення особа, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 є пенсіонеркою, не працює. Самостійно господарську діяльність вона не здійснює.
Працівниками поліції не надано будь яких достатніх, належних та допустимих доказів на підтвердження того, що ОСОБА_1 є фізичною особою-підприємцем, або особою, яка проводила будь-яку господарську діяльність, чи особою, яка подала повідомлення про початок здійснення господарської діяльності.
Таким чином, об'єктивна сторона складу правопорушення не розкрита та не доведена.
Відтак, ОСОБА_1 не є безпосереднім суб'єктом господарської діяльності, який би здійснював згадану в протоколі діяльність, тому в розумінні ч. 1 ст. 164 КУпАП не є суб'єктом вказаного правопорушення.
Також в матеріалах справи відсутні докази, що ОСОБА_1 здійснювала продаж алкоголю, а саме доказів, якими зафіксовано факт продажу алкогольних напоїв (акту контрольної закупівлі, фіскального чеку або матеріалів відео фіксації, тощо).
Сама по собі наявність алкогольних напоїв у певному приміщенні, без підтвердження факту їх продажу (реалізації), не є достатнім доказом на підтвердження здійснення господарської діяльності.
Крім того, працівниками поліції не встановлено кому належить вказаний торгівельний павільйон. Не доведено і той факт, що ОСОБА_1 перебувала в трудових відносинах з власником торгівельний кіоску та взагалі здійснювала торгівлю алкоголем. А наявність в торгівельному кіоску алкогольних виробів не доводить зазначеного факту. Також відсутні докази на підтвердження особи власника кафе, яким видом господарської діяльності він займається, в якому статусі платника податків перебуває, та чи має він ліцензію на торгівлю алкогольними виробами.
Разом з тим з пояснень старшого лейтенанта поліції ВП №4 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області Колесника В.А., які надані останнім через канцелярію суду та долучені до матеріалів справи встановлено, що 27.08.2021 він прибув за адресою АДРЕСА_2 , у приміщення торгівельного павільйону за викликом, який надійшов до 102. У вказаному приміщенні перебували співробітники благоустрою, які повідомили, що у вказаному павільйоні здійснюється продаж алкогольних виробів. Гр. ОСОБА_1 яка перебувала також у вказаному приміщенні, повідомила, що вона перебуває на місці продавчині, оскільки остання є її подругою та попрохала її підмінити на деякий час. Продаж алкогольних напоїв гр. ОСОБА_1 не здійснювала, фото та відео доказів здійснення останньою продажу алкогольної продукції відсутні.
В контексті рішення ЄСПЛ «Надточій проти України» (Заява № 7460/03) правопорушення, яке розглядаються, має ознаки, притаманні «кримінальному обвинуваченню» у значенні статті 6 Конвенції, що вимагає дотримання стороною обвинувачення, яку в цій справі представляє автор протоколу про адміністративне порушення, відповідного доказового забезпечення, що передбачає такий рівень доказування, який не залишає жодних розумних сумнівів щодо доведеності вини обвинуваченого.
У справі «Малофєєва проти Росії», серед іншого зазначено, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принцип рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
Наведені правові позиції закріплюють, що особа не вважається винною, доки її провина не буде доведена у встановленому законом порядку. Тобто, особа не повинна доказувати свою невинуватість і її поведінка вважається правомірною, доки не буде доведено зворотне.
Отже, під час розгляду адміністративної справи, яка була складена відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 164 КУпАП не знайшли своє підтвердження обставини, які були викладені в протоколі, оскільки в матеріалах справи відсутні докази того, що остання вчинила таке адміністративне правопорушення.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи, що провадження по справі підлягає закриттю та адміністративне стягнення не накладається, судовий збір не стягується, оскільки за вимогами ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні про справі про адміністративне правопорушення сплачується особою, на яку накладено адміністративне стягнення.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 2, 9, 164, 247, 277, 278, 283, 284 КУпАП, суддя,
Провадження по адміністративній справі відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 164 КУпАП - закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Самарський районний суд м. Дніпропетровська протягом десяти днів з дня її винесення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови без змін, чи зміні постанови.
Суддя О.В. Поштаренко