Справа № 206/4570/21
Провадження № 3/206/1903/21
05 листопада 2021 року суддя Самарського районного суду міста Дніпропетровська Поштаренко О.В., в залі суду в м. Дніпро, розглянувши справу про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, -
Як встановлено з протоколу про адміністративне правопорушення серії ГП № 550908 від 04.10.2021, гр. ОСОБА_1 , 03.10.2021 близько 23 год. 40 хв. в АДРЕСА_1 , вчинив відносно своєї дружини ОСОБА_2 домашнє насильство, умисні дії фізичного та психологічного характеру, а саме ображав останню нецензурною лайкою, погрожував фізичною розправою, наносив удари по обличчю та в область грудей, чим завдав фізичного болю. Своїми діями ОСОБА_1 вчинив правопорушення, за яке передбачена відповідальність за ч. 1 ст.173-2 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, будучи належним чином сповіщеним про час, дату і місце розгляду справи про адміністративне правопорушення, на підтвердження чого в матеріалах справи міститься довідка про доставку смс повідомлення. Клопотань про відкладення розгляду справи на адресу суду він не направляв. Тому, на підставі ст. 268 КУпАП, суддя вирішив розглядати справу без участі ОСОБА_1 , оскільки він належно повідомлений про розгляд справи.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження у справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи.
Суд, дослідивши матеріали справи в їх сукупності, у відповідності до положень ст. 252 КУпАП, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, приходить до наступного.
Згідно з вимогами ст. 280 КУпАП, суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення, в числі інших визначених законом обставин, зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адмінправопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адмінправопорушення, поясненнями особи, яка притягується до відповідальності, свідків, а також іншими документами.
Частиною першою статті 173-2 КУпАП, передбачено відповідальність за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі винесення такого припису.
Відповідно до вимог ст. 19 Закону України "Про міжнародні договори України", ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов'язкова до застосування судами як джерело права.
Згідно із ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Крім того, Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначав, що допустимість доказів є прерогативою національного права і, за загальним правилом, саме національні суди повноважені оцінювати надані їм докази (п.34 рішення у справі "Тейксейра де Кастор проти Португалії" від 09.06.1998 року, п.54 рішення у справі "Шабельника проти України" від 19.02.2009 року), а порядок збирання доказів, передбачений національним правом, має відповідати основним правам, визнаним Конвенцією про захист прав і основоположних свобод.
Разом з тим, об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КпАП України, є вчинення будь-який дій фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування фізичного насильства, що не завдало фізичного болю і не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а також у невиконанні захисного припису особою, стосовно якої він винесений.
Так, в діях ОСОБА_1 вбачається склад правопорушення, передбачений ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, вина останнього підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ГП № 5500908 від 04.10.2021, заявою потерпілої ОСОБА_2 , поясненнями потерпілої ОСОБА_2 , а також іншими матеріалами справи в їх сукупності.
Оцінивши досліджені докази в їх сукупності та взаємозв'язку, суд приходить до висновку, що діях ОСОБА_1 , які виразилися у висловлюванні нецензурною лайкою, погрозою фізичною розправою та невиконанні термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, правильно кваліфіковані за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, вину ОСОБА_1 , суд вважає доведеною.
Отже, враховуючи доведеність матеріалами справи вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення, суд вважає за необхідне ОСОБА_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави.
При накладенні стягнення суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставин, що пом'якшують та обтяжують відповідальність ОСОБА_1 , суд не вбачає.
Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", ст.ст. 40-1, 283 КУпАП з правопорушника слід стягнути 454, 00 грн. судового збору.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 7, 9, 23, 24, 30, 33, 40-1, 251, 283, 284 КУпАП, суд -
Визнати винним ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого за ч.1 ст.173-2 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави у розмірі 20 (двадцяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 (триста сорок) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судовий збір на користь держави у розмірі 454,00 гривень.
Постанова може бути оскаржена в 10-денний строк з дня її винесення до Дніпровського апеляційного суду.
Суддя О.В. Поштаренко