01033, м.Київ, вул.Жилянська 58-б тел. 284-37-31
Іменем України
27.04.10 Справа № 13/3038
Київський міжобласний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Рудченка С.Г. (доповідач по справі),
суддів:
Корсакової Г.В.
Гаврилюк О.М
при секретарі судового засідання Лебедєвій С.В.,
за участю представників учасників судового провадження згідно протоколу судового засідання від 27.04.2010 р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 на рішення господарського суду Черкаської області від 03.02.2010 р.,
у справі № 13/3038 (судді Скиба Г.М.),
за позовомфізичної особи-підприємця ОСОБА_3, м. Канів,
доКанівської міської ради, м. Канів,
провизнання договору укладеним,
Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 звернулась до господарського суду Черкаської області з позовом до Канівської міської ради про визнання договору оренди земельної ділянки укладеним.
Під час розгляду справи по суті позивачем у відповідності до вимог ст. 22 ГПК України була подана заява б/н від 03.02.2010 р. про зміну предмету позову та зміну позовних вимог, в якій позивач просив суд зобов'язати Канівську міську раду укласти договір про внесення змін до договору № 261 від 06.04.2006 р., а саме п. 15 викласти в наступній редакції: «Земельна ділянка передається в оренду під розміщення капітальної споруди -магазину»та п. 20 доповнити, виклавши у наступній редакції: «У випадку реконструкції площі Комсомолу, на якій знаходиться земельна ділянка орендар зобов'язаний в двомісячний термін власними силами демонтувати будівлю»(а.с.62-63).
Дана заява була залишена без розгляду на підставі ст. 22 ГПК України, оскільки одночасна зміна позивачем предмета і підстав позову не допускається.
Рішенням господарського суду Черкаської області від 03.02.2010 р. у справі № 13/3038 у задоволенні позову відмовлено повністю.
Не погоджуючись із вищевказаним рішенням, ФОП ОСОБА_3 звернулась до Київського міжобласного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою б/н від 24.02.2010 р. (вх. № 2-04/3/151/639 від 11.03.2010 р.), в якій просить апеляційний господарський суд відновити строк подання апеляційної скарги та визнати укладеним договір між ФОП ОСОБА_3 та Канівською міськрадою про оренду земельної ділянки під тимчасове розміщення капітальної споруди.
В обґрунтування вимог, викладених в апеляційній скарзі, скаржник посилається на те, що при винесенні оскаржуваного рішення місцевий господарський суд зробив висновки, які не відповідають фактичним обставинам справи, неправильно застосувавши норми матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим останнє підлягає скасуванню з підстав, викладених у тексті скарги.
Ухвалою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 16.03.2010 р. відновлено ФОП ОСОБА_3 строк апеляційного оскарження, вказану апеляційну скаргу прийнято до провадження та розгляд призначено на 13.04.2010 р. за участю уповноважених представників сторін.
Розпорядженням заступника Голови Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 13.04.2010 р. змінено склад колегії суду у справі та призначено її розгляд у складі колегії: головуючого судді Рудченка С.Г., суддів Гаврилюка О.М. та Корсакової Г.В.
Ухвалою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 13.04.2010 р. розгляд апеляційної скарги було відкладено у зв'язку з задоволенням клопотання позивача про відкладення розгляду справи.
Представник позивача в судовому засіданні вимоги, викладені в апеляційній скарзі, підтримав і вважає їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Представник відповідача заперечив проти доводів апеляційної скарги та просив рішення місцевого господарського суду залишити без змін, а апеляційну скаргу -без задоволення.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наявні в справі матеріали, розглянувши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів апеляційного господарського суду встановила наступне.
Згідно зі ст. 99 ГПК України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі XII ГПК України.
У відповідності до ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі. В апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, між Канівською міською радою та СПД-ФО ОСОБА_3 на підставі рішення міської ради від 02.03.06 р. №30-44 поновлено договір оренди № 261 від 06.04.06 р. площею 50,27 кв. м. для установки торгівельного павільйону з легких металевих конструкцій зблокованого з існуючим павільйоном.
Окрім цього, на підставі рішення міської ради від 29.06.06 р. № 2-48 поновлено договір № 261/1 від 06.04.06 р. на оренду земельної ділянки загальною площею 52,0 кв. м., у тому числі 24,0 кв. м. тимчасовою спорудою та 28,0 кв. м. під проїздами, проходами та площадками.
В подальшому рішенням виконавчого комітету Канівської міської ради від 19.09.2007 р. № 427 СПД - ФО ОСОБА_3 було надано дозвіл на установку торгівельного павільйону з легких металевих конструкцій, зблокованого з існуючим павільйоном по вул. Шевченка в м. Каневі в районі вечірнього ринку та відповідно до цього Канівської міською радою з СПД -ФО ОСОБА_3 укладено договір оренди земельної ділянки площею 50,27 кв.м. терміном дії до 01.03.2011 р. для встановлення торгівельної точки.
Незважаючи на відсутність відповідної проектно-кошторисної документації на будівництво капітальної будівлі, закінчення строку дії договору на виконання будівельних робіт, та маючи роблений ескізний проект на установку торгівельного павільйону з легких металевих конструкцій ОСОБА_3 в порушення ст. 25 Закону України «Про основи містобудування», ст. 96 Кодексу України про адміністративні правопорушення в 2009 році самочинно розпочала будівництво капітальної споруди магазину розміром 7 х 10 м на бетонному фундаменті з підвалом, стіновий матеріал - черепашник.
27 травня 2009 року інспекцією Держархбудконтролю у Черкаській області було складено акт проведення перевірки дотримання законодавства, державних стандартів, норм і правил у сфері містобудування, згідно якого СПД-ФО ОСОБА_3 за технічним паспортом КП «Канівархбюро», ескізним проектом, дозволом № 26 від 06.11.2007 р. виданими на установку павільйону з легких металевих конструкцій на території вечірнього ринку по вул. Шевченка в м. Каневі ведуться будівельні роботи капітальної будівлі магазину.
Згідно протоколу засідання інвестиційно-конкурсної комісії по підготовці та проведенню конкурсів з продажу земельних ділянок та передачі їх в оренду на конкурсних засадах від 11.06.2009 р. стосовно питання самовільного будівництва капітальної забудови магазину в районі вечірнього ринку ПП ОСОБА_3 було вирішено в місячний термін ПП ОСОБА_3 розробити кошторис будівлі та надати його в управління економічного розвитку для визначення суми інвестиційного внеску (а.с. 37).
Зазначене рішення позивач вважає прийняттям Канівською міською радою пропозиції позивача на підписання договору оренди під тимчасове розміщення капітальної споруди, а тому просить визнати його укладеним.
Порядок та умови набуття права користування земельною ділянкою на умовах оренди встановлено Земельним кодексом України та Законом України «Про оренду землі».
Право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі термінове платне володіння та користування земельною ділянкою, необхідною орендарю для ведення підприємницької та іншої діяльності (стаття 93 Земельного кодексу України, ст. 1 Закону України «Про оренду землі»).
Відповідно до ст. 16 Закону України «Про оренду землі»укладення договору оренди земельної ділянки із земель приватної власності здійснюється за згодою орендодавця та особи, яка згідно із законом вправі набувати право оренди на таку земельну ділянку. Укладення договору оренди земельної ділянки із земель державної або комунальної власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування - орендодавця, прийнятого у порядку, передбаченому Земельним кодексом України, або за результатами аукціону.
Приписи ст. 13 Конституції України визначають, що від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією.
Відповідно до ст. ст. 142 - 145 Конституції України до матеріальної основи органів місцевого самоврядування, крім інших об'єктів, належить земля, управління якою здійснюють територіальні громади через органи самоврядування в межах їх повноважень шляхом прийняття рішень. Права органів самоврядування захищаються у судовому порядку.
Статтею 116 Земельного кодексу України визначено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.
В силу ст. 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.
Стаття 12 Земельного кодексу України визначає повноваження сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин, до яких, зокрема, належить розпорядження землями територіальних громад; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу.
Відповідно до п. 34 ст. 26, п. 2 ст. 77 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»питання надання земельної ділянки в оренду вирішується на пленарному засіданні ради - сесії, а спори про поновлення порушених прав юридичних і фізичних осіб, що виникають в результаті рішень, дій чи бездіяльності органів або посадових осіб місцевого самоврядування, вирішуються в судовому порядку.
З аналізу вказаних норм, які регулюють земельні правовідносини, вбачається, що надання земельної ділянки із земель державної або комунальної власності в оренду шляхом укладення відповідного договору здійснюється на підставі рішення ради, прийнятого за результатами розгляду заяви (клопотання) особи, яка бажає отримати земельну ділянку в оренду, поданої відповідно до ст. 16 Закону України «Про оренду землі».
Колегією апеляційного господарського суду встановлено, що Канівською міською радою з приводу укладення договору оренди під тимчасове розміщення капітальної споруди з ПП ОСОБА_3 не було прийнято жодного рішення.
Згідно з вимогами діючого законодавства, необхідною передумовою укладення договору оренди земельної ділянки, яка перебуває у державній або комунальній власності, є наявність рішення відповідного органу про надання земельної ділянки, зобов'язання цього органу укласти такий договір, визнання ж такого договору укладеним в примусовому порядку за відсутності вказаного рішення, є порушенням його виключної, передбаченої Конституцією України, компетенції на здійснення права власності від імені українського народу на управління землями, яке підлягає захисту, а порушені права позивача можуть захищатися лише способами, передбаченими статтею 152 Земельного кодексу України, з обов'язковим дотриманням норм чинного законодавства.
Крім того, згідно ч. 2 ст. 125 Земельного кодексу України право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації, при цьому, примус до укладення договору за рішенням суду за відсутності волевиявлення ради на укладення договору оренди землі не відповідає вимогам ч. 1 ст. 187 Господарського кодексу України щодо обов'язковості укладення такого договору через пряму вказівку закону та способам захисту порушених прав та охоронюваних законом інтересів, встановленим ст. 16 ЦК України, ст. 20 ГК України, ст. 152 Земельного кодексу України.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Вищого господарського суду від 12.02.2009 р. № 35/332 та від 18.02.2009 № 32/372.
В той же час, в обґрунтування позовних вимог позивач посилається на протокол засідання інвестиційно-конкурсної комісії по підготовці та проведенню конкурсів з продажу земельних ділянок та передачі їх в оренду на конкурсних засадах від 11.06.2009 р., в якому, на її думку, було вирішено питання про необхідність укласти та нотаріально оформити договір між позивачем та відповідачем, в якому передбачити, що у випадку реконструкції площі Комсомолу, на якій знаходиться магазин позивача, останній зобов'язується у двомісячний термін власними силами демонтувати будівлю.
Проте, як вбачається з вищезазначеного протоколу, дане питання обговорювалось на засіданні інвестиційно -конкурсної комісії і за нього проголосувала більшість присутніх членів комісії, проте вирішено було лише розробити кошторис будівлі та надати його в управління економічного розвитку для визначення суми інвестиційного внеску.
Крім того, згідно Положення про інвестиційно -конкурсну комісію, основними її завданнями є :
- визначення порядку проведення конкурсів щодо набуття права оренди земельних ділянок для будівництва та обслуговування об'єктів підприємницької діяльності в м. Каневі, погодження умов передачі земельних ділянок на правах оренди на підставі наданих їй матеріалів управлінням архітектури та містобудування, міським відділом земельних ресурсів по окремих земельних ділянках визначення розмірів інвестиційних внесків до фонду соціально-економічного розвитку міста, розгляд пропозицій і визначення переможців учасників конкурсу, складання протоколів та подання на затвердження Канівській міській раді;
- визначення та забезпечення відшкодування збитків, заподіяних самовільним зайняттям земельних ділянок, що належать територіальній громаді міста; збитків, заподіяних використанням земель не за цільовим призначенням та самовільним відхиленням від проектів землеустрою; збитків, заподіяних за порушення користувачами земельних ділянок термінів оформлення права користування; збитків, заподіяних за порушення строків розгляду заяв щодо відведення земельних ділянок;
- визначення порядку проведення конкурсу на право оренди нежилих приміщень; розгляд пропозицій учасників конкурсу; визначення переможця конкурсу; складання протоколів подання їх на затвердження Канівському міському голові.
За таких обставин, колегія апеляційного господарського суду не може прийняти до уваги посилання позивача на те, що фактично пропозиція про внесення змін до договору була прийнята відповідачем, так як дане питання було вирішено на засіданні інвестиційно -конкурсної комісії, оскільки, рішення даної комісії носять рекомендаційний, консультативно - дорадчий для Канівської міської ради характер, виключне ж право розпоряджатися землями територіальної громади, відповідно до ст. 13 Земельного кодексу України та ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», належить до повноважень міських рад.
Крім того, посилання позивача на подані нею до Канівської міської ради заяви, як доказ направлення пропозиції з приводу укладення договору оренди під тимчасове розміщення капітальної споруди, судовою колегією також не приймаються до уваги, оскільки в них позивач просить лише легалізувати самочинно збудований торгівельний павільйон.
Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Відповідно до ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Обов'язок доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Дослідивши вищевикладене в сукупності з іншими доказами та на підставі встановлених обставин справи, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду щодо відмови в задоволенні позовних вимог, оскільки вважає, що, по-перше, позивачем не доведені обставини, на які він посилається в обґрунтування своїх позовних вимог, по-друге, позивачем не доведено жодного порушення його прав з боку відповідача.
Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 р. № 14 «Про судове рішення у цивільній справі»рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства відповідно, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а також правильно витлумачив ці норми. Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.
Судове рішення, що оскаржується, за своїм змістом відповідає цим вимогам. За таких обставин, оскаржуване судове рішення можна визнати законним й обґрунтованим.
Зважаючи на викладене та обставини справи, колегія апеляційного суду вважає, що апеляційна скарга фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 на рішення господарського суду Черкаської області від 03.02.2010 р., не підлягає задоволенню, рішення господарського суду Черкаської області від 03.02.2010 р. у справі № 13/3038 підлягає залишенню без змін.
Керуючись ст. ст. 22, 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський міжобласний апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 на рішення господарського суду Черкаської області від 03.02.2010 р. у справі № 13/3038 залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду Черкаської області від 03.02.2010 р. у справі № 13/3038 залишити без змін.
3. Матеріали справи повернути до господарського суду Черкаської області.
Головуючий суддя: Рудченко С.Г.
Судді:
Корсакова Г.В.
Гаврилюк О.М
Дата відправки 30.04.10