ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
30.09.2021Справа № 826/8161/18
Господарський суд міста Києва у складі судді Ягічевої Н. І., за участі секретаря судового засідання Гарашко Т.В., розглянувши у судовому засіданні матеріали господарської справи
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ФІРМА "СОЛЕДАР-СЕРВІС" (вул. Володарського 1, м. Соледар, Бахмутський район, Донецька область, 84546, код ЄДРПОУ 24655326)
до 1) Національного банку України (вул. Інститутська, буд.9, м.Київ, 01601, код ЄДРПОУ 00032106)
2) Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (вул. Січових стрільців, буд. 17, м.Київ, 04053, код ЄДРПОУ 21708016)
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Публічне акціонерне товариство "ФІДОБАНК" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПУАТ "ФІДОБАНК" (вул. Велика Васильківська, буд. 10, м. Київ, 01601, код ЄДРПОУ 14351016)
про визнання бездіяльності протиправної та зобов'язання вчинити певні дії
Представники сторін згідно протоколу судового засідання
Товариство з обмеженою відповідальністю Фірма "СОЛЕДАР-СЕРВІС" (далі - позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Національного банку України (далі - відповідач-1), Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - відповідач-2), в якому просив суд:
- визнати протиправною бездіяльність Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ "Фідобанк" Коваленко Олександра Володимировича, яка полягає у незабезпеченні здійснення платежів ТОВ Фірма "Соледар-Сервіс" засобами Національного банку України або шляхом призначення уповноваженої Національним банком України належним чином функціонуючої установи/комерційного банку, який замість ПАТ "Фідобанк" продовжить обліковувати право власності ТОВ Фірма "Соледар-Сервіс" на 4 000 000 грн. та відображатиме результати транзакцій з належними ТОВ Фірма "Соледар-Сервіс" грошима; незабезпеченні належного ведення рахунку ТОВ Фірма "Соледар-Сервіс" у гривні, включаючи своєчасне виконання платіжних доручень про перерахування належних ТОВ Фірма "Соледар-Сервіс" коштів;
- зобов'язати Національний банк України, Фонд гарантування вкладів фізичних осіб та Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ "Фідобанк" Коваленко Олександра Володимировича (відповідно до законодавчого розподілу їх повноважень) вчинити зазначені у цьому пункті дії, зокрема здійснити заходи, необхідні для подальшого належного обліку інформації про право власності ТОВ Фірма "Соледар-Сервіс" на 4 000 000 грн. (запис про які відображений на розрахунковому рахунку № НОМЕР_1 ) на будь-якому поточному банківському рахунку ТОВ Фірма "Соледар-Сервіс", шляхом передання повноважень з обліку належних ТОВ Фірма "Соледар-Сервіс" безготівкових коштів в розмірі 4 000 000 грн. від ПАТ "Фідобанк" до Філії "КІБ" ПАТ "КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК" або шляхом здійснення обліку належних ТОВ Фірма "Соледар-Сервіс" безготівкових коштів в розмірі 4 000 000 грн. Національним банком України самотужки.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 18.05.2016 позивач направив ПАТ "Фідобанк" платіжне доручення № 85 про перерахування зі свого рахунку коштів у розмірі 4 000 000,00 грн, яке банк не виконав та не провів операцію за розрахунковим документом. На звернення до відповідачів з вимогою припинити блокувати належні позивачу кошти було отримано відповідь-відмову. Отже позивач вважає таку бездіяльність відповідачів протиправним.
Рішенням окружного адміністративного суду міста Києва від 20.09.2018, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 11.12.2018, відмовлено у задоволенні позовних вимог.
Постановою Верховного Суду від 28.04.2021 частково задоволено касаційну скаргу позивача, скасовано рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.09.2018 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 11.12.2018, провадження у справі № 826/8161/18 - закрито.
Ухвалою Верховного Суду від 01.06.2021 справу №826/8161/18 передано до Господарського суду міста Києва.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.06.2021 року було проведено автоматизований розподіл судової справи та визначено суддю-доповідача Ягічеву Н.І.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.06.2021 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання на 14.07.2021року.
13.07.2021 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) представником відповідача 1 подано клопотання про залишення позовної заяви без руху.
Ухвалою від 14.07.2021 відкладено підготовче засідання на 11.08.2021.
15.07.2021 через відділ діловодства суду позивачем подано клопотання про розгляд справи в максимально допустимий строк.
06.08.2021 через відділ діловодства суду відповідачем 1 подано відзив на позовну заяву в якому вказує, що відповідно до Закону України «Про Національний банк України» та Закону України «Про банки і банківську діяльність» банки є економічно незалежними, органам державної влади забороняється впливати на їх керівництво або втручатись в їх діяльність. Крім того, Національний банк України не відповідає за зобов'язаннями інших банків.
10.08.2021 через відділ діловодства суду Фонд гарантування вкладів фізичних осіб подав відзив на позовну заяву в якому, проти позову заперечив, зазначивши, що на підставі рішення Національного банку України від 20.05.2016р. № 8 "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Фідобанк" до категорії неплатоспроможних" виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 20.05.2016р. № 783 "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "Фідобанк" та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку". А відповідно до п.1 ч.5 ст. 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" під час дії тимчасової адміністрації не здійснюється задоволення вимог кредиторів. Банк перебуває у стані припинення, але запису про його ліквідацію до ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців не внесено, спір у справі пов'язаний з діями уповноваженою особи фонду.
11.08.2021 через відділ діловодства суду позивачем подано відповідь на відзив, клопотання про долучення Науково-правового висновку до матеріалів справи.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.08.2021 року розгляд справи у підготовчому судовому засіданні призначено до 08.09.2021.
03.09.2021 через відділ діловодства суду позивачем подано відповідь на відзив, 06.09.2021 позивачем подано аналогічну відповідь на відзив та клопотання про долучення Науково-правового висновку до матеріалів справи. Також подано відповідь на відзив відповідача 1.
08.09.2021 через відділ діловодства суду відповідачем 1 подано письмові пояснення.
Ухвалою від 08.09.2021 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 30.09.2021.
24.09.2021 через відділ діловодства суду позивачем подано відповідь на пояснення відповідача 1.
В судовому засіданні 30.09.2021 оголошено перерву до 20.10.2021.
У судовому засіданні 20.10.2021 оголошено вступну та резолютивну частини рішення відповідно до ст. 240 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані докази та оцінивши їх в сукупності, суд
15.08.2013 між ПАТ "Фідобанк" (далі - третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача) та ТОВ Фірма "Соледар-Сервіс" (далі - позивач) укладено договір банківського рахунку № 265167, відповідно до п. 1.1 якого банк відкриває для ТОВ Фірма "Соледар-Сервіс" поточний рахунок в національній валюті України та іноземних валютах.
Згідно з п. 2.31 зазначеного Договору, ПАТ "Фідобанк" зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок ТОВ Фірма "Соледар-Сервіс" (клієнт за договором) грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунку та проведення інших операцій за рахунком, передбачених законодавством України та Банківськими правилами.
18.05.2016 позивач, направив ПАТ "Фідобанк" платіжне доручення № 85 про перерахування зі свого рахунку коштів у розмірі 4 000 000 грн. Наявність коштів на рахунку позивача підтверджується банківською випискою з рахунку від 20.05.2016. Платіжне доручення було направлене банку за допомогою програми РС-банкінг для корпоративних клієнтів. Можливість Позивача здійснювати дистанційне обслуговування рахунку за допомогою програмно-технічного комплексу електронних платежів "Банк-Клієнт" передбачена в п. 1.1. Договору № 26000000265167 від 15.08.2013р.
Проте, ПАТ "Фідобанк" не провів операцію за розрахунковим документом та не повідомив про причини такого порушення.
26.05.2016 позивач направив ПАТ «Фідобанк» лист № 31 від 26.05.2016р., в якому просив виконати платіжне доручення № 85.
Листом-відповіддю від 22.06.2016р. № 2-3-11-1/932ВА-01У за підписом уповноваженої особи ПАТ "Фідобанк", позивача було повідомлено, що рішенням Національного банку України від 20.05.2016р. № 8 "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Фідобанк" до категорії неплатоспроможних" виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 20.05.2016р. № 783 "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "Фідобанк" та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку.
04.12.2017 позивач звернувся до Національного банку України із зверненням-вимогою, в якому просив: припинити блокування належних Позивачу 4 000 000 грн., які обліковуються на рахунку, що веде ПАТ "Фідобанк"; забезпечити здійснення платежів ТОВ Фірма "Соледар-Сервіс" засобами Національного банку України або шляхом призначення уповноваженої Національним банком належним чином функціонуючої установи/комерційного банку; забезпечити належне ведення рахунку ТОВ Фірма "Соледар-Сервіс" у гривні, включаючи своєчасне виконання платіжних доручень про перерахування належних ТОВ Фірма "Соледар-Сервіс" коштів.
Листом-відповіддю від 29.12.2017 № 20-0004/8736729.12.2017р. Національний банк України повідомив позивача, що для врегулювання зазначених позивачем відносин необхідно звернутись безпосередньо до уповноваженої особи ПАТ "Фідобанк".
31.01.2018 позивач звернувся до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб із Зверненням-вимогою, схожим за змістом до того, яке направлялося Національному банку України.
Листом-відповіддю від 01.03.2018р. № 41-4680/805.03.2018 Фонд гарантування вкладів фізичних осіб повідомив позивача, що виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення № 2413 від 10.11.2016 про затвердження реєстру акцептованих вимог кредиторів ПАТ "Фідобанк" і ТОВ Фірма "Соледар-Сервіс" визнано кредитором, вимоги включено до 7-ї черги Реєстру акцептованих вимог кредиторів.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 18.05.2016 позивач направив ПАТ "Фідобанк" платіжне доручення № 85 про перерахування зі свого рахунку коштів у розмірі 4 000 000,00 грн, яке банк не виконав та не провів операцію за розрахунковим документом. На звернення до відповідачів з вимогою припинити блокувати належні позивачу кошти було отримано відповідь-відмову. Отже позивач вважає таку бездіяльність відповідачів протиправним.
Зі свого боку, відповідач 1 вказує, що Національний банк України відповідно до Закону України «Про Національний банк України» та Закону України «Про банки і банківську діяльність» банки є економічно незалежними, органам державної влади забороняється впливати на їх керівництво або втручатись в їх діяльність. Крім того, Національний банк України не відповідає за зобов'язаннями інших банків.
Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, зазначає, що на підставі рішення Національного банку України від 20.05.2016р. № 8 "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Фідобанк" до категорії неплатоспроможних" виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 20.05.2016р. № 783 "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "Фідобанк" та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку". А відповідно до п.1 ч.5 ст. 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" під час дії тимчасової адміністрації не здійснюється задоволення вимог кредиторів. Банк перебуває у стані припинення, але запису про його ліквідацію до ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців не внесено, спір у справі пов'язаний з діями уповноваженою особи фонду.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до частин 1 та 3 ст. 1066 Цивільного кодексу України за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком. Банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд.
Статтею 1068 Цивільного кодексу України визначено, що банк зобов'язаний вчиняти для клієнта операції, які передбачені для рахунків даного виду законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту, якщо інше не встановлено договором банківського рахунка. Банк зобов'язаний зарахувати грошові кошти, що надійшли на рахунок клієнта, в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не встановлений договором банківського рахунка або законом. Банк зобов'язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунка або законом.
За приписами ст. 1089 Цивільного кодексу України за платіжним дорученням банк зобов'язується за дорученням платника за рахунок грошових коштів, що розміщені на його рахунку у цьому банку, переказати певну грошову суму на рахунок визначеної платником особи (одержувача) у цьому чи в іншому банку у строк, встановлений законом або банківськими правилами, якщо інший строк не передбачений договором або звичаями ділового обороту.
Статтею 1074 Цивільного кодексу України встановлено, що обмеження прав клієнта щодо розпорядження грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпорядження рахунком за рішенням суду або в інших випадках, встановлених законом, а також у разі зупинення фінансових операцій, які можуть бути пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму, передбачених законом.
Положеннями статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).
Відповідно до п. 7.1.2. ст. 7 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», поточний рахунок - рахунок, що відкривається банком клієнту на договірній основі для зберігання коштів і здійснення розрахунково-касових операцій за допомогою платіжних інструментів відповідно до умов договору та вимог законодавства України.
Пунктом 8.1. ст. 8 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» встановлено, що банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження.
Разом з тим, як встановлено судом, 20 травня 2016 року відповідно до рішення Правління Національного банку України № 8 "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Фідобанк" до категорії неплатоспроможних" виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб було прийнято рішення № 783 "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПУАТ "Фідобанк" та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку".
Згідно вказаного рішення розпочато процедуру виведення Публічного акціонерного товариства "Фідобанк" з ринку шляхом запровадження в ньому тимчасової адміністрації строком на один місяць з 20.05.2016 по 19.06.2016 включно.
Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 959 від 9 червня 2016 року було продовжено строк тимчасової адміністрації відповідача з 20 червня 2016 року по 19 липня 2016 року включно.
19 липня 2016 року рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 1265 на підставі постанови Правління Нацбанку України від 18 липня 2016 року № 142-рш у банку розпочато процедуру ліквідації, призначено уповноважену особу Фонду на ліквідацію банку на період з 20 липня 2016 року по 19 липня 2018 року включно.
Згідно з зазначеним рішенням розпочато процедуру ліквідації ПУАТ «ФІДОБАНК» з 20 липня 2016 року до 19 липня 2018 року включно, призначено уповноважену особу Фонду та делеговано всі повноваження ліквідатора ПУАТ (ФІДОБАНК», визначені, зокрема, статтями 37, 38, 47-52, 52-1, 53 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», в тому числі з підписання всіх договорів, пов'язаних з реалізацією активів банку у порядку, визначеному Законом, окрім повноважень в частині організації реалізації активів банку, провідному професіоналу з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу організації процедур ліквідації неплатоспроможних банків департаменту управління активами Коваленку Олександру Володимировичу з 20 липня 2016 року до 19 липня 2018 року включно.
За таких обставин, станом на момент звернення позивача до банку з заявою № 265167/24655326 від 04.08.2016 про включення вимог позивача до реєстру акцептованих вимог кредиторів банку, у відповідача була запроваджена тимчасова адміністрація, а на момент звернення з позовом до суду відкликано ліцензію та запроваджено процедуру ліквідації.
Суд зазначає, що спеціальним законом, яким регулюється діяльність банківських установ в Україні є Закон України "Про банки і банківську діяльність".
Також спеціальним Законом України, що визначає процедуру виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків є Закон України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", яким врегульована процедура щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків.
Пунктом 16 частини 1 статті 2 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" передбачено, що тимчасова адміністрація - процедура виведення банку з ринку, що запроваджується Фондом стосовно неплатоспроможного банку в порядку, встановленому цим Законом, а згідно з пунктом 6 частини 1 цієї статті, ліквідація банку - процедура припинення банку як юридичної особи відповідно до законодавства.
Статтею 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" врегульовані наслідки запровадження тимчасової адміністрації.
Так, відповідно до частин 5, 6 статті 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" під час тимчасової адміністрації не здійснюється: 1) задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку; 2) примусове стягнення коштів та майна банку, звернення стягнення на майно банку, накладення арешту на кошти та майно банку; 3) нарахування неустойки (штрафів, пені), інших фінансових (економічних) санкцій за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), а також зобов'язань перед кредиторами, у тому числі не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошових зобов'язань банку; 4) зарахування зустрічних однорідних вимог, якщо це може призвести до порушення порядку погашення вимог кредиторів, встановленого цим Законом; 5) нарахування відсотків за зобов'язаннями банку перед кредиторами. Обмеження, встановлене пунктом 1 частини п'ятої цієї статті, не поширюється, зокрема, на зобов'язання банку щодо виплати коштів за вкладами вкладників за договорами, строк яких закінчився, та за договорами банківського рахунку вкладників.
Відповідно до пункту 1 частини п'ятої статті 36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) під час тимчасової адміністрації не здійснюється задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку.
Згідно статті 50 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» з дня початку процедури ліквідації банку Фонд приступає до інвентаризації та оцінки майна банку з метою формування ліквідаційної маси банку.
До ліквідаційної маси банку включаються будь-яке нерухоме та рухоме майно, кошти, майнові права та інші активи банку. До ліквідаційної маси банку не включається майно у випадках, прямо передбачених законом, а також ліцензія, гудвіл.
Статтею 52 наведеного Закону встановлено черговість та порядок задоволення вимог до банку, оплата витрат та здійснення платежів.
Кошти, одержані в результаті ліквідації та продажу майна (активів) банку, спрямовуються Фондом на задоволення вимог кредиторів у такій черговості:
1) зобов'язання, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров'ю громадян;
2) грошові вимоги щодо заробітної плати, що виникли із зобов'язань банку перед працівниками до прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку;
3) вимоги Фонду, що виникли у випадках, визначених цим Законом, у тому числі покриття витрат Фонду, передбачених пунктом 7 частини другої статті 20 цього Закону, витрат, пов'язаних із консолідованим продажем активів Фондом;
4) вимоги вкладників - фізичних осіб (у тому числі фізичних осіб - підприємців), які не є пов'язаними особами банку, у частині, що перевищує суму, виплачену Фондом;
5) вимоги Національного банку України, що виникли в результаті зниження вартості застави, наданої для забезпечення кредитів рефінансування;
6) вимоги фізичних осіб (у тому числі фізичних осіб - підприємців), які не є пов'язаними особами банку, платежі яких або платежі на ім'я яких заблоковано;
7) вимоги інших вкладників, які не є пов'язаними особами банку, юридичних осіб - клієнтів банку, які не є пов'язаними особами банку;
8) інші вимоги, крім вимог за субординованим боргом;
9) вимоги кредиторів банку (фізичних осіб, у тому числі фізичних осіб - підприємців, а також юридичних осіб), які є пов'язаними особами банку;
10) вимоги за субординованим боргом.
Вимоги до банку, незадоволені за недостатністю його майна, вважаються погашеними, що не позбавляє Фонд або уповноважену особу Фонду права звертатися з вимогами до пов'язаної з банком особи у порядку, визначеному частиною п'ятою цієї статті.
Частиною 3 ст. 46 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" встановлено, що, під час здійснення ліквідації у банку не виникає жодних додаткових зобов'язань (у тому числі зі сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), крім витрат, безпосередньо пов'язаних із здійсненням ліквідаційної процедури.
Відповідно до ст. 49 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", Фонд припиняє приймання вимог кредиторів після закінчення 30 днів з дня опублікування відомостей відповідно до частини другої статті 45 цього Закону. Будь-які вимоги, що надійшли після закінчення цього строку, вважаються погашеними, крім вимог вкладників у межах гарантованої Фондом суми відшкодування за вкладами.
Протягом 90 днів з дня опублікування відомостей відповідно до частини другої статті 45 цього Закону Фонд здійснює такі заходи:
1) визначає суму заборгованості кожному кредитору та відносить вимоги до певної черги погашення;
2) відхиляє вимоги в разі їх не підтвердження фактичними даними, що містяться у розпорядженні Фонду, та, у разі потреби, заявляє в установленому законодавством порядку заперечення за заявленими до банку вимогами кредиторів;
3) складає реєстр акцептованих вимог кредиторів відповідно до вимог, встановлених нормативно-правовими актами Фонду.
Отже, з огляду на зазначене вище, та враховуючи прийняте виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб рішення про ліквідацію банку, задоволення вимог кредиторів банку, здійснюється виключно у межах процедури ліквідації відповідача та у порядку, передбаченому Законом.
Відкликання Національним банком України на момент вирішення спору банківської ліцензії відповідача та ініціювання процедури його ліквідації як юридичної особи, зумовило для позивача настання відповідних правових наслідків, зокрема, виникнення спеціальної процедури пред'явлення майнових вимог до банку та їх задоволення в порядку та черговості, передбачених Законом, при цьому задоволення вимог окремого кредитора, заявлених поза межами ліквідаційної процедури банку, не допускається.
Як вбачається з листа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 01.03.2018р. № 41-4680/805.03.2018р., ТОВ Фірма "Соледар-Сервіс" визнано кредитором, вимоги якого включено до 7-ї черги Реєстру акцептованих вимог кредиторів.
Таким чином, з моменту введення у ПАТ «Фідобанк» процедури тимчасової адміністрації, а в подальшому і ліквідації, у розумінні Закону України «Про банки і банківську діяльність» ТОВ Фірма "Соледар-Сервіс" відноситься до кредиторів банку, задоволення вимог якого можливе виключно у межах процедури ліквідації банку, визначеної статтями 49-52 наведеного закону.
Частино 8 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» встановлено, що законодавчі та інші нормативно-правові акти, прийняті до набрання чинності цим Законом, застосовуються у частині, що не суперечить цьому Закону.
Можливість Національного банку України втручання у роботу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб регламентована нормами Закону.
Так, згідно ч. 7 ст. 3 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» органи державної влади та Національний банк України не мають права втручатися в діяльність Фонду щодо реалізації законодавчо закріплених за ним функцій і повноважень. Взаємодія Фонду з Національним банком України та органами державної влади здійснюється в межах, визначених цим Законом, іншими актами законодавства.
В свою чергу, можливість здійснення заходів щодо подальшого належного обліку інформації про грошові кошти ТОВ Фірма "Соледар-Сервіс" на суму 4 000 000 грн. (запис про які відображений на розрахунковому рахунку № НОМЕР_1 у ПАТ «Фідобанк») на будь-якому іншому поточному банківському рахунку позивача, шляхом передання повноважень з обліку належних ТОВ Фірма "Соледар-Сервіс" безготівкових від ПАТ "Фідобанк" до Філії "КІБ" ПАТ "КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК" або шляхом здійснення обліку цих безготівкових коштів Національним банком України не передбачена Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» та чинним законодавством України, яке регулює банківську діяльність та обіг грошових коштів в цілому.
Крім того, суд зазначає, підстави ототожнювати грошові кошти з цінними паперами, а відтак і поширювати на них за аналогією права чи закону правовий режим цінних паперів, відсутні.
Виконання Національним Банком України в силу ст. 6, 7 Закону України «Про Національний банк України» функцій із забезпечення стабільності грошової одиниці України та монопольного здійснення емісії національної валюти України не передбачає виникнення між НБУ та власниками грошових коштів відносин емітента та власника.
Долучений до матеріалів справи Науково-правовий висновок щодо правової природи коштів на банківському рахунку від 09.08.2021, суд не приймає як належний доказ, оскільки, у відповідності до ч.1 ст. 109 ГПК України, висновок експерта у галузі права не є доказом, має допоміжний (консультативний) характер і не є обов'язковим для суду.
Крім того, суд звертає увагу, що підстави позову та питання поставлені позивачем перед автором Висновку, чітко врегульовані чинним законодавством, а саме, Цивільним кодексом, ЗУ «Про національний банк України», ЗУ «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» та ін., а відтак відсутні підстави для застосування аналогії права чи закону.
Дослідивши наявні матеріали справи, оцінюючи надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.
Враховуючи, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, згідно п. 1 ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на позивача.
Керуючись ст. ст. 86, 232, 233, 237, 238, 240 ГПК України, суд
1. В задоволенні позову відмовити повністю.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене у строки та порядку, встановленому розділом ІV ГПК України.
Повне рішення складено 01.11.2021
Суддя Наталія ЯГІЧЕВА