ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
20.10.2021Справа № 910/6310/21
Господарський суд міста Києва у складі судді Ягічевої Н. І., за участі секретаря судового засідання Гарашко Т.В., розглянувши у судовому засіданні матеріали господарської справи
За позовом Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "СЕРДОЛІК" (вул. О. Мишуги, 2, м. Київ, 02140, код ЄДРПОУ 36558143)
до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "КИЇВСЬКІ ЕНЕРГЕТИЧНІ ПОСЛУГИ" (вул. Юрія Іллєнка, буд. 31, м. Київ, 04050, код ЄДРПОУ 41916045)
2) Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські електричні мережі" (вул. Новокостянтинівська 20, Київ, 04080, код ЄДРПОУ 41946011)
про визнання договору недійсним
Представники сторін згідно протоколу судового засідання
Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "СЕРДОЛІК" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "КИЇВСЬКІ ЕНЕРГЕТИЧНІ ПОСЛУГИ" (далі - відповідач-1) та до Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські електричні мережі" (далі - відповідач-2) про визнання недійсним договору про постачання електричної енергії споживачу №62346019 від 26.12.2018.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що спірний договір, укладений між позивачем та відповідачем-1 суперечить актам цивільного законодавства, укладений без вільного волевиявлення позивача, та внаслідок недійсності даного правочину відповідач-2 не має права надавати відповідачу-1 обсяги технологічних втрат електричної енергії на підставі договору №62346 від 27.03.2013.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.04.2021 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального провадження та призначено підготовче засідання на 19.05.2021 року. 07.05.2021 через канцелярію суду позивачем подано заяву про розгляд справи в режимі відеоконференції.
17.05.2021 через відділ діловодства суду відповідачем 2 подано відзив на позовну заяву в якому проти позову заперечує та вказує, що власників/користувачів квартир житлового будинку за адресою: м. Київ, вул.О.Мишуги, буд.2, приєднано до умов публічного договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії та відкрито 366 особових рахунків. Відповідач 2 діє в межах чинного законодавства та проводить комерційний облік обсягів електричної енергії позивача відповідно до нормативно-правових актів та погодженої технічної документації. Крім того, відповідач 2 є неналежним відповідачем.
Ухвалою від 18.05.2021 заяву про проведення судового засідання в режимі відеоконференції задоволено.
19.05.2021 через відділ діловодства суду позивачем подано заяву про розгляд справи в режимі відеоконференції. А відповідачем 1 подано відзив на позовну заяву в якому проти позову заперечує та вказує, що відповідач 1 проводить нарахування за спожиту електроенергію ОСББ «Сердолік» відповідно до вимог ПРРЕЕ, з урахуванням усіх даних про обсяги спожитої електроенергії, переданих ОСР як адміністратором комерційного обліку. Договір укладено відповідно до норм чинного законодавства України, з існуючих між сторонами правовідносин, не вбачається будь-яких порушень.
В судовому засіданні 19.05.2021 оголошено перерву до 09.06.2021.
09.06.2021 через відділ діловодства суду позивачем подано клопотання про вступ у страву третіх осіб, які не заявляють самостійні вимоги на предмет спору (власників нежитлових приміщень, орендарів нежитлових приміщень). Також подано відповідь на відзив. Заява про уточнення позовних вимог. Клопотання про залучення до матеріалів справи письмових доказів.
В судовому засіданні 09.06.2021 продовжено розгляд страви та оголошено перерву до 30.06.2021. Протокольною ухвалою суд залишив без розгляду клопотання про залучення до матеріалів справи письмових доказів.
22.06.2021 через відділ діловодства суду відповідачем 2 подано заперечення на відповідь на відзив.
29.06.2021 через відділ діловодства суду позивачем подано заяву про залучення у страву третіх осіб, які не заявляють самостійні вимоги на предмет спору.
30.06.2021 через відділ діловодства суду позивачем подано заяву про з міну предмету позову. Клопотання про залучення до матеріалів справи письмових доказів.
В судовому засіданні 30.06.2021 оголошено перерву до 17.07.2021.
13.07.2021 через відділ діловодства суду позивачем подано клопотання про залучення додаткових доказів. Заперечення на доводи відповідача 2. Заяву про виправлення помилки.
14.07.2021 через відділ діловодства суду позивачем подано заперечення на заяву про заміну предмету позову.
Відповідно до повідомлення про оголошення перерви від 14.07.2021 року у підготовчому судовому засіданні оголошено перерву до 05.08.2021. Протокольною ухвалою відмовлено у задоволенні заяви про залучення третьої особи, та відмовлено у прийнятті заяви про уточнення позовних вимог.
22.07.2021 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) представником позивача подано заяву про зміну предмета позову.
02.08.2021 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) представником відповідача 2 подано письмові заперечення на заяву про зміну предмета позову від 19.07.2021 та заперечення проти доводів та аргументів позивача, викладених в запереченнях від 12.07.2021 року.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.08.2021 року закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті призначено на 02.09.2021 та відмовлено у задоволенні заяви про зміну предмета позову.
01.09.2021 через відділ діловодства суду позивачем подано пояснення по справі. Клопотання про зменшення витрат на правничу допомогу. Клопотання про виправлення помилки в клопотанні.
02.09.2021 року розгляд справи не відбувся, у зв'язку із перебуванням судді Ягічевої Н. І. на лікарняному.
Ухвалою від 07.09.2021 розгляд справи по суті призначено на 23.09.2021.
В судовому засіданні 23.09.2021 оголошено перерву до 20.10.2021.
08.10.2021 через відділ діловодства суду відповідачем 2 подано клопотання про відшкодування витрат на правничу допомогу.
У судовому засіданні 20.10.2021 оголошено вступну та резолютивну частини рішення відповідно до ст. 240 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані докази та оцінивши їх в сукупності, суд
Як вбачається з матеріалів справи, розподіл електричної енергії на житловий будинок за адресою: вул.О.Мишуги, буд.2, в м.Києві, здійснюється на підставі публічного договору про приєднання споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії, до умов якого приєднано ОСББ «Сердолік» (далі - позивач) на умовах договору про постачання електричної енергії №62346019 від 27.12.2018, укладеного з постачальником за регульованим тарифом за особовим рахунком 62346019. При цьому, схему електропостачання погоджено проектно-технічною документацією ТР № 25401 від 21.03.2008р.
Відповідно до умов укладеного Договору джерелом живлення об'єкту є ТП 7054. Згідно розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін (додаток 6А до договору) межа розмежування балансової належності та експлуатаційної відповідальності для споживача (ОСББ «СЕРДОЛІК») встановлена на наконечниках кабелю в ВРП 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15,16, 17, 18, 19, 20, 21, 22 ЩР - 1,2 ж/б № 2; на балансі споживача знаходяться ВРП 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20, 21, 22 ЩР -1,2 ж/б № 2 та внутрішні електричні мережі.
Згідно п. 3.2. публічного Договору, приєднання споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії за підсумками розрахункового місяця Постачальник послуг того обліку (Оператор системи розподілу) забезпечує визначення обсягу електричної енергії за точками комерційного обліку Споживачу не залежно від того, хто є власником дійного засобу (засобів) обліку, та в установленому порядку передає ці дані адміністратору комерційного обліку для можливості їх використання суб'єктами ринку електричної енергії, у тому числі постачальником Споживача. Дані комерційного обліку щодо електричної енергії за розрахунковий місяць зазначаються Оператором системи розподілу в особистому кабінеті Споживача (за умови його запровадження).
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що спірний договір № 62346919 від 27.12.2018, укладений між позивачем та відповідачем-1 суперечить актам цивільного законодавства, укладений без вільного волевиявлення позивача, та внаслідок недійсності даного правочину відповідач-2 не має права надавати відповідачу-1 обсяги технологічних втрат електричної енергії на підставі договору №62346 від 27.03.2013. З урахуванням наведеного, на думку позивача, договір не відповідає ч.1.3 ст.203 ЦК України.
При цьому, відповідач 2 вказує, що власників/користувачів квартир житлового будинку за адресою: м.Київ, вул.О.Мишуги, буд.2, приєднано до умов публічного договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії та відкрито 366 особових рахунків. Відповідач 2 діє в межах чинного законодавства та проводить комерційний облік обсягів електричної енергії позивача відповідно до нормативно-правових актів та погодженої технічної документації. Крім того, відповідач 2 є неналежним відповідачем.
Відповідач 1 заперечує проти позовних вимог та вказує, що відповідач 1 проводить нарахування за спожиту електроенергію ОСББ «Сердолік» відповідно до вимог ПРРЕЕ, з урахуванням усіх даних про обсяги спожитої електроенергії, переданих ОСР як адміністратором комерційного обліку. Договір укладено відповідно до норм чинного законодавства України, з існуючих між сторонами правовідносин, не вбачається будь-яких порушень.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на повному і об'єктивному розгляді справи в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до ч. 2 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно із п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків.
Господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів (ч. 7 ст. 179 ЦК України).
Згідно із ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ч. 1 ст. 275 Господарського кодексу України, за договором енергопостачання підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.
Відповідно до статті 204 Цивільного кодексу України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Згідно частини третьої статті 215 Цивільного кодексу України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Стаття 203 Цивільного кодексу України встановлює загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину.
Частинами 1-3, 5 та 6 статті 203 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначити в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.
Як вбачається з матеріалів справи, схема електропостачання об'єкта за адресою: вул. О. Мішуги, буд. 2 в м. Києві погоджена проектно-кошторисною документацією (технічне рішення від 21.03.2008р. № 25401). Відповідно до умов Договору, укладеному між Позивачем та Відповідачем-2, у ввідно-розподільчому пристрої житлового будинку встановлено 52 розрахункових засоби обліку на загальнобудинкове (побутове) навантаження, технічні цілі, вбудовані приміщення, ІТП житлового будинку, паркінг. На навантаження вбудованих приміщень встановлено 8 розрахункових засобів обліку за №№ 0291709, 0291717, 0291718, 0291644, 0291410, 0291411, 0291413, 0291414.
В свою чергу, Позивач має субспоживачів, які послідовно підключені від засобів обліку основного споживача та мають з ПРАТ «ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» договірні відносини про надання послуг з розподілу електричної енергії, а саме: ТОВ "ЮАМЕД ХЕЛСКЕА ВЕНЧЕРЗ", ФО ОСОБА_1 , ТОВ "Кінко", ФО ОСОБА_2 , ФО ОСОБА_3 , ФО ОСОБА_4 , ФО ОСОБА_11, ФО ОСОБА_5 , ФО ОСОБА_6 , ФО ОСОБА_7 , ФО ОСОБА_8 , ФОП ОСОБА_9 , ТОВ "МАУЛД-ІНВЕСТ", ФО ОСОБА_10 , ТОВ "КАЗАН-ДИВАН", ТОВ "КАЗАН-ДИВАН", ТОВ "ЛДЦ "МЕДИЧНИЙ ЦЕНТР АГАПІТ", ТОВ "ЛДЦ "МЕДИЧНИЙ АГАПІТ". Власників/користувачів квартир житлового будинку за адресою: вул.Мішуги, 2, м.Київ, приєднано до умов публічного договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії, та відкрито 366 особових рахунків.
Як вказує відповідач 2, враховуючи, що засоби обліку навантаження субспоживачів послідовно підключені під засобу обліку ОСББ «СЕРДОЛІК», навантаження всіх субспоживачів (побутове навантаження вантаження вбудованих приміщень), в яких наявні договірні відносини з ПРАТ «ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ», в повному обсязі відраховується від навантаження позивача.
Листом-відповіддю від 01.03.2021р. № 1/3/012/6087 Відповідач 2 на скаргу Позивача повідомив, що схема обліку електричної енергії житлового будинку за адресою: вул. О. Мишуги, 2 у м. Києві відповідає умовам Договору, укладеному між сторонами, та погодженій проектно-технічній документації.
Відповідно до п. 1.2.15 ПРРЕЕ на роздрібному ринку не допускається споживання електричної енергії споживачем без укладення відповідно до цих Правил договору з електропостачальником та інших договорів, передбачених цими Правилами. Споживання електричної енергії без укладення відповідних договорів на роздрібному ринку не допускається (3.1.9. ПРРЕЕ).
Пунктом 3.1.6. ПРРЕЕ, передбачено, що постачання електричної енергії споживачу здійснюється, зокрема за умови якщо, споживач є стороною діючих договорів про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії; про постачання електричної енергії споживачу або про постачання електричної постачальником універсальних послуг, або про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії».
Крім того, 25.03.2019 була здійснена оплата за січень, лютий, березень, 2019; 19.05.2019 - за травень 2019, 18.07.2019 - за червень 2019 у розмірі, що відповідає виставленим рахункам за договорам про постачання електричної енергії споживачу №62346019 ПВ від 27.12.2018.
Таким чином, позивач здійснюючи оплати по рахункам, виданим постачальником, визнав наявність договірних відносин.
З огляду на викладене вбачається, що відповідачі діють відповідно до укладених договорів та проводять комерційний облік електричної енергії Позивача відповідно до діючих нормативно-правових актів та погодженої технічної документації.
Статтею 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього кодексу сторони є вільними в укладені договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Частиною першою статті 626 Цивільний кодекс України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно зі ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Дослідивши та проаналізувавши умови оспорюваного договору, судом встановлено, що при укладенні договору сторонами дотримано всі вимоги щодо свободи волевиявлення, форми, наявності істотних умов, що передбачені вимогами цивільного та господарського законодавства.
Таким чином, приймаючи до уваги викладене, при зверненні до суду з позовом повинно бути доведено, насамперед, порушення прав та законних інтересів позивача в результаті укладення оспорюваного правочину.
Проте, доказів порушення прав та законних інтересів позивача, в результаті укладення спірного договору, матеріали справи не містять.
Відтак, враховуючи, що позивачем не доведено суду порушення його прав відповідачами, внаслідок укладення спірного правочину, позовні вимоги не відповідають ефективному способу захисту, тому суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог.
Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до статей 76-79 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
За приписами ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами та учасниками справи доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, виходячи з наведених висновків в цілому, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Приватне акціонерне товариство "ДТЕК Київські електромережі" просить стягнути з Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Сердолік" судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 20 000,00 грн.
Відповідно до ч.1 статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи, зокрема до них належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з ч. 2, 3 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Частиною 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Так, 15.04.2020 між Приватним акціонерним товариством "ДТЕК Київські електромережі" та адвокатським об'єднанням «Перший Радник» укладено договір № 308-20 про надання правової допомоги.
Відповідно до п. 1.1., 1.2., 4.1., 4.2. договору № 308-20 від 15.04.2021 в рамках даного Договору Виконавець зобов'язується надавати Клієнтові правову допомогу (надалі - Послуги) за окремими письмовими або усними дорученнями останнього.
Зміст, обсяг і вартість Послуг, що надаються, встановлюються Сторонами у Додаткових угодах, які є невід'ємною частиною цього Договору.
Сторони домовилися про встановлення погодинного порядку обчислення розміру гонорару адвокатів Виконавця.
28.04.2021 між Приватним акціонерним товариством "ДТЕК Київські електромережі" та адвокатським об'єднанням «Перший Радник» укладено додаткову угоду №3 до договору № 308-20 від 15.04.2020 про надання правової допомоги, якою сторони дійшли взаємної згоди змінити умови Договору та викласти його в наступній редакції.
Відповідно до п. 3.1.-3.3., 4.2., 4.3., 4.6. додаткової угоди №3 від 28.04.2021 приймання - передача Послуг за цим Договором здійснюється Сторонами за Актами наданих послуг, що є підтвердженням надання правової допомоги за цим Договором.
Акт наданих послуг складається та підписується Виконавцем за результатом надання Послуг. Такий акт наданих послуг невідкладно (в день його складання) направляється Виконавцем Клієнту.
Враховуючи складність справи, значення справи для Клієнта, часу витраченого адвокатом на надання послуг Сторони відображають в Акті наданих послуг опис наданих Послуг, та їх загальну вартість (розмір гонорару).
Розмір гонорару, який має сплатити Клієнт, визначається згідно з Актом наданих послуг, в якому зазначається номер справи та судова інстанція, в межах якої надавалась правова допомога. Розмір гонорару може бути змінено за взаємною домовленістю сторін.
Вартість наданих послуг (розмір гонорару) у кожній судовій справі може визначатись погодинно або у фіксованому розмірі.
Оплата наданих Послуг та компенсація витрат здійснюється Клієнтом за фактом їх надання (понесення) на підставі погоджених та підписаних сторонами Актів наданих послуг впродовж 15 (п'ятнадцяти) календарних днів, з моменту вступу рішення суду по справі, в межах якої надавалась правова допомога, в законну силу.
Цей Договір набирає чинності з дати його підписання та діє до « 31» грудня 2021 року, але у будь - якому разі до повного виконання Сторонами своїх зобов'язань.
Разом із заявою про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відповідачем надано акт наданих послуг№172 від 04.10.2021.
Відповідно до п. 1-9 акту наданих послуг№172 від 04.10.2021 відповідно до договору та на замовлення Клієнта Виконавець надав професійну правничу допомогу в рамках судової справи №910/6310/21, яка розглядається Господарським судом міста Києва.
Даний акт наданих послуг№172 від 04.10.2021 підписано та скріплено печатками Сторін.
За приписами ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокат - фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом; адвокатська діяльність - незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.
Згідно зі ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
Відповідно до матеріалів справи, разом з відзивом долучено копію довіреності №139/2021 від 22.04.2021, якою уповноважено Клименко Я.М., копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю КС 8051/10, відповідно до якого Клименко Я.М. має право на зайняття адвокатською діяльністю.
Згідно зі ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Суд зазначає, що для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок позивача має бути встановлено, що позов позивача не підлягає задоволенню, а у разі наявності заперечень позивача щодо співрозмірності заявленої суми компенсації також має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати відповідача були необхідними, а їх розмір є розумний та виправданий. Тобто, суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.
За наявності заперечень іншої сторони суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12.10.2006 у справі "Двойних проти України" (пункт 80), від 10.12.2009 у справі "Гімайдуліна і інших проти України" (пункти 34-36), від 23.01.2014 у справі "East/West Alliance Limited" проти України", від 26.02.2015 у справі "Баришевський проти України" (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.
У рішенні ЄСПЛ від 28.11.2002 у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Відповідно до ч.ч. 4, 5, 6 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
З урахуванням наведеного, беручи до уваги висновки суду про відмову у задоволенні позовних вимог, складність справи та виконані роботи (надані послуги), принципи співмірності та розумності судових витрат, суд вважає за можливе задовольнити заяву Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські електромережі" про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу частково в розмірі 10 000, 00 грн.
Враховуючи, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, згідно п. 1 ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на позивача.
Керуючись ст. ст. 86, 231, 232, 233, 237, 238, 240 ГПК України, суд
1. В задоволенні позову Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "СЕРДОЛІК" про визнання недійсним з моменту укладення договору про постачання електричної енергії споживачу №62346019 від 26.12.2018, відмовити повністю.
2. Стягнути з Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "СЕРДОЛІК" (вул. О. Мишуги, 2, м.Київ, 02140, код ЄДРПОУ 36558143) на користь Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські електромережі" (04080, місто Київ, вул.Новокостянтинівська, будинок 20, код ЄДРПОУ 41946011) судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000 (десять тисяч) грн. 00 коп.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене у строки та порядку, встановленому розділом ІV ГПК України.
Повне рішення складено 01.11.2021
Суддя Наталія ЯГІЧЕВА