04 листопада 2021 року
м. Київ
справа № 640/27117/20
адміністративне провадження № К/9901/38917/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Мельник-Томенко Ж.М.,
суддів Жука А.В., Соколова В.М.
перевіривши касаційну скаргу Територіального управління Державної судової адміністрації України в Київський області на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 червня 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 27 вересня 2021 року
у справі №640/27117/20 за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації в Київській області за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Головного управління Державної казначейської служби України у Київській області про визнання протиправними дій, зобов'язати вчинити дії,-
ОСОБА_1 звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом, в якому просила:
- визнати протиправними дії Територіального управління Державної судової адміністрації України в Київській області щодо нарахування та виплати судді Ірпінського міського суду Київської області Саранюк Л.П. суддівської винагороди за період з 18 квітня 2020 року по 27 серпня 2020 року включно із застосуванням обмежень, встановлених Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" від 13 квітня 2020 року №553-IX;
- визнання протиправними дій відповідача щодо нарахування та виплати суддівської винагороди за період з 18 квітня 2020 року по 28 серпня 2020 (за винятком днів відпустки) із застосуванням ст. 29 Закону України "Про державний бюджет України на 2020 рік";
- зобов'язання відповідача провести перерахунок суддівської винагороди за період з 18 квітня 2020 року по 28 серпня 2020 року (за винятком днів відпустки), обчисливши її відповідно до статті 130 Конституції України та статті 135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", та виплатити недоотриману частину коштів.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 червня 2021 року адміністративний позов задоволено повністю.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 27 вересня 2021 року апеляційну скаргу відповідача задоволено частково, рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 червня 2021 року в частині визнання протиправними дій відповідача щодо нарахування та виплати суддівської винагороди за період з 18.04.2020 року по 28.08.2020 (за винятком днів відпустки) із застосуванням ст. 29 Закону України "Про державний бюджет України на 2020 рік" - скасовано.
У решті рішення суду першої інстанції залишено без змін.
27 жовтня 2021 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Територіального управління Державної судової адміністрації України в Київський області на Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 червня 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 27 вересня 2021 року у справі №640/27117/20.
За правилами частини 1 статті 334 КАС України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Перевіривши матеріали касаційної скарги, Суд зазначає таке.
Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Наведеним конституційним положенням кореспондує стаття 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Згідно з частиною першою статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Відповідно до пункту четвертого частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
Дослідивши касаційну скаргу на предмет відповідності вищенаведеним вимогам процесуального закону, Суд установив, що скаржником судові рішення судів попередніх інстанцій оскаржується на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України.
Так, скаржник зазначає про відсутність висновку Верховного Суду щодо визнання протиправними дій відповідного Територіального управління Державної судової адміністрації України або суду щодо нарахування та виплати суддівської винагороди суддям за період з 18 квітня 2020 року по 28 серпня 2020 року із застосуванням щомісячного обмеження її нарахування згідно з частиною третьою статті 29 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" із змінами та доповненнями, внесеними Законом України від 13 квітня 2020 року №553-ІХ, в редакції, яка діяла з 18 квітня 2020 року по 28 серпня 2020 року.
03 березня 2021 року Верховний Суд прийняв постанову у справі №340/1916/20, у якій предметом розгляду було питання нарахування та виплати суддівської винагороди за період з 18 квітня 2020 року по 27 серпня 2020 року включно із застосуванням обмежень, встановлених Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" від 13 квітня 2020 року №553-IX.
Отже, правовідносини у цій справі та у справі №340/1916/20 є подібними.
У постанові Верховного Суду від 03 березня 2021 року у справі №340/1916/20 викладено наступний правовий висновок, що обмеження виплати позивачеві, починаючи з 18 квітня 2020 року, суддівської винагороди (розміром, що не перевищує десять прожиткових мінімумів) на підставі статті 29 Закону № 294-ІХ (зі змінами, внесеними Законом № 553-ІХ; тут ці закони - у редакції, яка діяла на дату виникнення спірних відносин) було неправомірним.
Верховний Суд не приймає посилання відповідача, що у постанові Верховного Суду від 03 березня 2021 року у справі №340/1916/20 Суд не висловлював правових позицій, а направив справу на новий розгляд, оскільки на новий розгляд справу направлено лише в частині визначення належного відповідача, позаяк цей аспект вказаної справи вимагав з'ясування додаткових обставин.
Будь-яких інших підстав для перегляду оскаржуваних судових рішень скаржником не наведено.
За приписами пункту 6 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо Верховний Суд уже викладав у своїй постанові висновок щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, порушеного в касаційній скарзі на судове рішення, зазначене у частині першій статті 328 цього Кодексу, і суд апеляційної інстанції переглянув судове рішення відповідно до такого висновку (крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку або коли Верховний Суд вважатиме за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах).
Враховуючи наявність правового висновку Верховного Суду, викладеного у вищевказаній постанові та усталеної правової позиції щодо застосування частин другої та третьої статті 135 Закону України "Про судоустрій та статус суддів", статті 29 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" та статті 130 Конституції України стосовно виплати суддівської винагороди із застосуванням обмеження нарахування з травня 2020 року та на період до завершення місяця, в якому відміняється карантин, установленим Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити.
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Територіального управління Державної судової адміністрації України в Київський області на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 червня 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 27 вересня 2021 року у справі №640/27117/20.
Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена.
...........................
...........................
...........................
Ж.М. Мельник-Томенко
А.В. Жук
В.М.Соколов
Судді Верховного Суду