27.04.2021 Справа№ 914/1093/21
Господарський суд Львівської області у складі судді Гоменюк З.П., розглянувши матеріали
заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Еко-Малт», Львівська область, Миколаївський район, смт.Розділ
про забезпечення позову,
поданої до подання позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Еко-Малт», Львівська область, Миколаївський район, смт.Розділ
до Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз», м.Львів
На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Еко-Малт» про забезпечення позову, подана до подання позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Еко-Малт» до Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз».
Пунктом першим частини першої статті 138 Господарського процесуального кодексу України передбачено можливість подання заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви - за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом для відповідного позову, або до суду за місцезнаходженням предмета спору - якщо суд, до підсудності якого відноситься справа, визначити неможливо.
Відповідно до ч.ч.1, 3, 4 ст.140 Господарського процесуального кодексу України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи. Суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, що подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову, або для з'ясування питань, пов'язаних із зустрічним забезпеченням. У виняткових випадках, коли наданих заявником пояснень та доказів недостатньо для розгляду заяви про забезпечення позову, суд може призначити її розгляд у судовому засіданні з викликом сторін.
Суд, ознайомившись з матеріалами заяви про забезпечення позову, не вбачає необхідності у наданні додаткових доказів та пояснень, а відтак, і існування виняткового випадку для призначення заяви до розгляду в судовому засіданні.
В заяві про забезпечення позову ТзОВ «Еко-Малт» зазначило, що між ним та АТ «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» було укладено договір розподілу природного газу.
29.07.2020 р. представником AT «Львівгаз» за заявою директора заявника проведено демонтаж лічильника, внаслідок чого складено акт технічної перевірки комерційного ВОГ (зняття на чергову повірку), а також акт введення в експлуатацію комерційного ВОГ (встановлення ВОГ підмінного ЗВТ).
Як ствердив заявник, 15.10.2020 р. за результатами періодичної повірки ДП «Львівстандартметрологія» оформлено довідку про непридатність законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки №35/06931, відповідно до якої ЗВТ не відповідає вимогам МП-Ф62.784.009Д1 Промислові лічильники газу. Методика повірки. Підстави для визнання ЗВТ непридатним: похибка перевищує допустимі значення.
Заявник повідомив, що 25.11.2020 р. начальником лабораторії повірки та інженером з метрології в присутності представника ТзОВ «Еко-Малт» було складено акт про порушення №36, бланк 008760, в якому у графі «встановлено порушення Кодексу газорозподільних систем» вказано: «згідно довідки про непридатність №35/06931 від 15.10.2020 р. виданої ДП «Львівстандартметрологія» похибка перевищує допустимі значення …».
20.04.2021 р. заявник отримав лист, у якому АТ «Львівгаз» повідомило, що за результатами засідання Центральної комісії з розгляду актів про порушення споживачами природного газу вимог Кодексу ГРС, яке відбулося 10.12.2020 р., прийнято рішення щодо задоволення акту про порушення №008760 від 25.11.2020 р. До цього повідомлення додано: рахунок на оплату №61055536 від 09.04.2020 р., повідомлення про припинення газопостачання №61055536 від 09.04.2021 р., акт-розрахунок від 10.12.2020 р.
Відповідно до акту-розрахунку, за період з 07:00 год. 01.07.2020 р. по 14:00 год. 29.07.2020 р. донарахований об'єм газу становить 0,441 тис.м.куб., вартість донарахованого об'єму природного газу - 1764 грн.
Заявник вважає, що такі нарахування АТ «Львівгаз» є незаконними та підлягають скасуванню.
Згідно з повідомлення про припинення газопостачання №61055536 від 09.04.2021 р., у зв'язку з заборгованістю у сумі 1764 грн АТ «Львівгаз» запропонувало ТзОВ «Еко-Малт» у термін до 10:00 год. 29.04.2021 р. самостійно відключити від газових мереж газоспоживання і підготувати до пломбування газоспоживне обладнання, та зазначило, що у разі невиконання цієї вимоги транспортування газу буде припинено (обмежено) в примусовому порядку.
Заявник звернув увагу суду на те, що, отримавши 20.04.2021 р. повідомлення про відключення від газових мереж газопостачання у терміни до 29.04.2021 р., товариство фактично було позбавлене можливості оскаржити неправомірні рішення АТ «Львівгаз» до дня відключення газопостачання.
ТзОВ «Еко-Малт» повідомило, що воно є одним з підприємств, які виготовляють житній солод для хліба на території Західної України. Виробництво ж солоду триває 14 календарних днів і TзОB «Еко-Малт» використовує газ для сушіння солоду, відтак, відключення товариства від газових мереж газоспоживання призведе до повної зупинки виробництва, що матиме ряд незворотних наслідків, зокрема, майнові втрати, неможливість виконання договорів з замовниками товариства тощо.
Як вказав заявник, у такому разі задоволення позовної заяви ТзОВ «Еко-Малт» до АТ «Львівгаз» про скасування рішення Комісії з розгляду актів про порушення споживачами природного газу вимог Кодексу ГРС щодо задоволення Акту про порушення №008760 від 25.11.2020 р. не забезпечить ефективний захист порушених прав та інтересів позивача.
Заявник посилався на положення абз.2 п.12 гл.5 Розділу XI Кодексу газорозподільних систем, згідно з якими якщо об'єм та/або вартість не облікованого (донарахованого) природного газу буде оскаржуватись споживачем (несанкціонованим споживачем) у судовому порядку, тоді до винесення остаточного рішення у судовій справі заборгованість за необлікований (донарахований) об'єм природного газу не вважається простроченою.
Враховуючи наведене вище, заявник вважає, що ефективним і співмірним способом забезпечення майбутнього позову буде заборона вчиняти дії щодо припинення та обмеження газопостачання ТзОВ «Еко-Малт», а вжиття такого заходу забезпечення позову не обмежить права та законні інтереси АТ «Львівгаз», матиме тимчасовий характер та не позбавить АТ «Львівгаз» конституційних прав і лише забезпечить збереження балансу інтересів сторін.
Відтак, заявник просив суд заборонити Акціонерному товариству «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» вчиняти будь-які дії, спрямовані на припинення (обмеження) газопостачання Товариству з обмеженою відповідальністю «Еко-Малт» на підставі повідомлення про припинення (обмеження) газопостачання №61055536 від 09.04.2021 р.
Розглянувши подану заяву, суд не вбачає підстав для вжиття заходів забезпечення позову з огляду на наступне.
Відповідно до ст.136 ГПК України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Згідно з п.2 ч.1 ст.137 ГПК України, позов забезпечується забороною відповідачу вчиняти певні дії.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, господарський суд має оцінити обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, які не є учасниками цього судового процесу.
Отже, умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, що має бути підтверджено доказами щодо наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду заяви про забезпечення позову.
Обранням належного заходу забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу забезпечення позову із вимогами позивача, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи.
Аналогічні правові висновки щодо застосування статей 136, 137 ГПК України викладені у постановах Верховного Суду від 10.04.2018 у справі №910/19256/16, від 14.05.2018 у справі №910/20479/17, від 14.06.2018 у справі №916/10/18, від 23.06.2018 у справі №916/2026/17, від 16.08.2018 у справі №910/5916/18, від 11.09.2018 у справі №922/1605/18, від 14.01.2019 у справі №909/526/18, від 21.01.2019 у справі №916/1278/18, від 25.01.2019 у справі №925/288/17, від 26.09.2019 у справі №904/1417/19.
Аналіз приписів норм, які регулюють порядок та підстави вжиття заходів забезпечення позову свідчить, що вжиття заходів забезпечення позову є правом суду, який розглядає спір. Заходи забезпечення застосовуються судом, виходячи з обставин справи та змісту заявлених позовних вимог.
Отже, вирішуючи питання щодо забезпечення, суд насамперед повинен з'ясувати зміст позовних вимог, на забезпечення яких слід вжити обраний заявником захід, а також правові підстави позову.
Зі змісту заяви випливає, що заявник вважає проведені АТ «Львівгаз» нарахування незаконними і такими, що підлягають скасуванню. У заяві товариство посилалося на норми Кодексу ГРС, які передбачають, що заборгованість за необлікований (донарахований) об'єм природного газу не вважається простроченою до винесення остаточного рішення у судовій справі, в якій споживач оскаржує об'єм та/або вартість не облікованого (донарахованого) природного газу.
Станом на дату постановлення цієї ухвали до Господарського суду Львівської області не надходила відповідна позовна заява ТзОВ «Еко-Малт», а у поданій заяві про забезпечення заявник чітко не вказав, яким буде предмет майбутнього позову у даній справі, тільки зазначивши, що задоволення позовної заяви ТзОВ «Еко-Малт» до АТ «Львівгаз» про скасування рішення комісії не забезпечить ефективний захист порушених прав та інтересів позивача у випадку невжиття заходів забезпечення позову.
Відтак, суд позбавлений можливості достовірно з'ясувати відповідність обраного позивачем заходу забезпечення вимогам, на забезпечення яких його необхідно вжити, і, більш того, навіть не має змоги дійти однозначного висновку про те, що предмет позову не буде тотожним за змістом вимогам заяви про забезпечення позову, що є недопустимим.
Заявник не зазначив, яким саме способом він збирається оскаржувати об'єм та/або вартість не облікованого (донарахованого) природного газу, не навів достатнього обґрунтування того, у чому саме у разі задоволення позовних вимог полягатиме утруднення чи неможливість виконання рішення (якщо ці вимоги передбачатимуть необхідність примусового виконання рішення) або ж неможливість ефективного захисту чи поновлення порушених, оспорюваних прав або інтересів позивача (якщо вимоги не передбачатимуть такої необхідності), а також не довів існування зв'язку між заходом забезпечення позову у вигляді заборони відповідачу вчиняти дії по припиненню газопостачання і можливим предметом позову.
Суду залишається незрозумілим те, яким чином заборона відповідачеві вчиняти дії по припиненню газопостачання на підставі повідомлення про припинення (обмеження) газопостачання №61055536 від 09.04.2021 р. вплине, зокрема, на можливість ефективного захисту прав позивача, якщо предметом його позову буде скасування рішення комісії з розгляду актів про порушення споживачами природного газу вимог Кодексу ГРС щодо задоволення акту про порушення №008760 від 25.11.2020 р.
Право оператора ГРМ припинити/обмежити газопостачання на об'єкт споживача у випадку несвоєчасної та/або неповної оплати послуг надане йому законодавством, в тому числі Кодексом газорозподільних систем. Заборгованість за необлікований (донарахований) об'єм природного газу, яка стала підставою для повідомлення оператором про припинення (обмеження) газопостачання, не може бути розцінена як непрострочена, оскільки заявник на момент повідомлення, як і на даний час, не оскаржив її в судовому порядку, а отже, заборона Акціонерному товариству «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» вчиняти дозволені йому законом і договором дії, спрямовані на припинення (обмеження) газопостачання на підставі цього повідомлення, є необгрунтованою.
Окрім того, заявником до заяви про забезпечення позову не додано належних і достатніх доказів існування фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певних заходів до забезпечення позову. Так, заявник зазначає про надсилання АТ «Львівгаз» повідомлення про припинення газопостачання, проте не наводить підтвердження вчинення останнім реальних дій, націлених на таке припинення.
Отже, заявник не обґрунтував необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог щодо забезпечення позову та наявності зв'язку між обраним заходом забезпечення позову, який він просить вжити, і предметом позову.
За таких обставин, суд дійшов висновку відмовити у задоволенні заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви.
Керуючись ст.ст. 136, 137, 140, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
Відмовити у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Еко-Малт» про забезпечення позову.
Ухвала набирає законної сили в порядку ст.235 ГПК України та може бути оскаржена до Західного апеляційного господарського суду в порядку та в строки, передбачені ст.ст. 254-257 ГПК України.
Суддя З.П. Гоменюк