28 жовтня 2021 року м. Дніпросправа № 160/15140/20
головуючий суддя І інстанції - Озерянська С.І.
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді (доповідача) Іванова С.М.,
суддів: Панченко О.М., Чередниченка В.Є.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу Дніпровської міської ради на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.01.2021 року в адміністративній справі №160/15140/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ІВА РЕНТ" до Дніпровської міської ради про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,-
Товариство з обмеженою відповідальністю "ІВА РЕНТ" звернулось до суду з позовом до Дніпровської міської ради, в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність Дніпровської міської ради з приводу розгляду клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "ІВА РЕНТ" від 04.02.2020 року про надання дозволу на розробку проекту землеустрою;
- зобов'язати Дніпровську міську раду у встановлений чинним законодавством термін прийняти рішення про надання Товариству з обмеженою відповідальністю "ІВА РЕНТ" дозволу на розробку проекту землеустрою про відведення земельної ділянки в оренду, орієнтованою площею 0, 18 га, яка знаходиться за адресою: м. Дніпро, вул. Святослава Хороброго, 54.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.01.2021 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ІВА РЕНТ" було задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність Дніпровської міської ради з приводу розгляду клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "ІВА РЕНТ" від 04.02.2020 року про надання дозволу на розробку проекту землеустрою.
Зобов'язано Дніпровську міську раду у встановлений чинним законодавством термін розглянути клопотання від 04.02.2020 року про надання Товариству з обмеженою відповідальністю "ІВА РЕНТ" дозволу на розробку проекту землеустрою про відведення земельної ділянки в оренду, орієнтованою площею 0.18 га., яка знаходиться за адресою: м. Дніпро, вул. Святослава Хороброго, 54.
В іншій частині позовних вимог було відмовлено.
Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Дніпровська міська рада звернулась з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову відмовити в повному обсязі.
В обґрунтування апеляційної скарги відповідач зазначив, що для того щоб проект рішення був винесений на розгляд ради, він в обов'язковому порядку повинен бути опрацьований та засвідчений погоджувальними підписами.
Товариством з обмеженою відповідальністю "ІВА РЕНТ" було подано відзив на апеляційну скаргу, в якому посилаючись на обґрунтованість висновків суду першої інстанції, останнє просило апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження на підставі приписів ст. 311 КАС України.
Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного судового рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як було встановлено судом першої інстанції, ТОВ «ІВА РЕНТ» належить на праві власності нежитлова будівля, що знаходиться за адресою: м. Дніпро, вул. Святослава Хороброго, буд. 54.
04.02.2020 року директор ТОВ «ІВА РЕНТ» звернувся до Дніпровської міської ради з клопотанням про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтованою площею 0.18 га., яка знаходиться в Шевченківському районі по вулиці Святослава Хороброго, 54. Цільове використання ділянки: для проектування, реконструкції існуючих будівель та нового будівництва.
До клопотання були додані наступні документи:
- Акт приймання передачі майна до Статутного капіталу ТОВ «ІВА РЕНТ» від 26.12.2016 року;
- Акт приймання передачі майна до Статутного капіталу ТОВ «ІВА РЕНТ» від 27.10.2018 року;
- Протокол загальних зборів № 1 від 24.11.2016 року;
- Протокол загальних зборів № 3 від 24.10.2018 року;
- Копія Статуту ТОВ «ІВА РЕНТ»;
- Копія виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб від 14.11.2019 року;
- Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб від 20.01.2020 року;
- Інформація з державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 04.01.2020 року;
- Копія Технічного паспорту на виробничий будинок корпусу виробничо-технічної бази;
- Графічні матеріали, на яких зображене бажане місце розташування земельної ділянки.
Зазначене клопотання зареєстровано відповідачем 04.02.2020 вх. № 36/586.
На вказане клопотання позивача, листом департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради № 7/13-1881 від 23.09.2020 року «Про розгляд звернення» повідомлено заявника, що під час розгляду проекту рішення було встановлено зауваження від в.о. директора департаменту правового забезпечення Дніпровської міської ради.
У листі зазначено, що задовольнити вимоги зазначені у клопотанні не вбачається можливим. Повідомлено, що документи списано до архіву, роботи згідно з клопотанням від 04.02.2020 року за вх. № 36/586 не проводяться.
В зауваженні в.о. директора департаменту правового забезпечення Дніпровської міської ради від 16.09.2020 року зазначено, що право власності на об'єкт нерухомого майна розташований за адресою: вул. Святослава Хороброго, 54, м. Дніпро у ТОВ «ІВА РЕНТ» виникло на підставі актів прийому-передачі майна від 26.12.2016 та від 27.10.2018 та протоколів учасників загальних зборів від 24.11.2016 № 1 та від 24.10.2018 № 3. В свою чергу право власності на об'єкт нерухомості у попередніх власників виникло на підставі рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 02.11.2011 у справі № 2-7351/11. Цим рішенням визнано право власності на об'єкт нерухомого майна за гр. ОСОБА_1 та гр. ОСОБА_2 без прийняття в експлуатацію. Статтею 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» визнано, експлуатація закінчених будівництвом об'єктів, не прийнятих (якщо таке прийняття передбачено законодавством) в експлуатацію, забороняється. Датою прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта є дата реєстрації декларації про готовність об'єкта до експлуатації або видачі сертифіката.
Не погодившись з бездіяльністю відповідача відносно неприйняття відповідного рішення, позивач звернувся до суду з метою захисту своїх порушених прав та інтересів.
Вирішуючи спір між сторонами та частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що не прийнявши рішення з приводу клопотання позивача про надання дозволу на розробку проекту землеустрою, відповідач допустив протиправну бездіяльність.
Суд апеляційної інстанції погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Відповідно до ч.1 ст.3 Земельного кодексу України, земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.
Згідно ст. 116 Земельного кодексу України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
Відповідно до ч. 6, 7 ст. 118 Земельного кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.
Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб'єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін.
У разі якщо у місячний строк з дня реєстрації клопотання Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, не надав дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або мотивовану відмову у його наданні, то особа, зацікавлена в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, у місячний строк з дня закінчення зазначеного строку має право замовити розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без надання такого дозволу, про що письмово повідомляє Верховну Раду Автономної Республіки Крим, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування. До письмового повідомлення додається договір на виконання робіт із землеустрою щодо відведення земельної ділянки.
Відповідно до статті 121 Земельного кодексу України, громадяни мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), в містах - не більше 0,10 га.
Відтак, Земельним кодексом України визначено вичерпний перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, зокрема: невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку. При цьому, чинним законодавством не передбачено право суб'єкта владних повноважень відступати від положень статті 118 ЗК України.
Частиною 1 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено, що рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.
Як вбачається з матеріалів справи, рішення за результатом розгляду заяви позивача про надання дозволу на розробку проекту землеустрою, відповідачем прийнято не було.
Колегія суддів апеляційного суду зазначає, що обов'язковим є прийняття відповідним органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування за наслідками розгляду поданого клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою вмотивованого рішення про надання дозволу або відмову у його наданні із наведенням усіх підстав такої відмови.
Так, відмова у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою має бути пояснена вказівкою на конкретні невідповідності законам або прийнятим відповідно до них нормативно-правовим актам, генеральним планам населених пунктів та іншої містобудівної документації, схемам землеустрою і техніко-економічним обґрунтуванням використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Вказані правові висновки також відповідають правовим позиціям Верховного Суду, викладеним в постановах від 29.04.2020 року по справі № 820/4932/18, від 24.01.2019 року по справі № 806/2978/17, що враховується судом апеляційної інстанції, відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України.
Таким чином, оскільки відповідачем не було прийнято відповідне рішення за результатом розгляду заяви позивача про надання дозволу на розробку проекту землеустрою, колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновками суду першої інстанції щодо допущення останнім протиправної бездіяльності та необхідності зобов'язання останнього розглянути клопотання позивача.
Відтак, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції і не дають підстав для висновку про помилкове застосування судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, яке призвело б до неправильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 243, ст. 308, ст. 311, ст. 315, ст. 316 КАС України суд, -
Апеляційну скаргу Дніпровської міської ради - залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.01.2021 року в адміністративній справі №160/15140/20 - залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає за виключенням наявності підстав, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий - суддя С.М. Іванов
суддя О.М. Панченко
суддя В.Є. Чередниченко