Справа № 638/16224/19
Провадження № 2-а/638/87/21
29 жовтня 2021 року м. Харків
Дзержинський районний суд міста Харкова у складі:
головуючого судді Рибальченко Л.М.,
за участю секретаря Шевченко І.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Харкові адміністративний позов ОСОБА_1 до Департаменту архітектурно-будівельної інспекції у Харківській області в особі головного інспектора будівельного нагляду інспекційного відділу №2 Мастилко Олени Сергіївни про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
встановив:
ОСОБА_1 (далі за текстом - позивач) звернулась до Дзержинського районного суду м. Харкова з адміністративним позовом до Департаменту архітектурно-будівельної інспекції у Харківській області в особі головного інспектора будівельного нагляду інспекційного відділу №2 Мастилко О.С. (далі за текстом - відповідач), в якому просив скасувати протиправну, незаконну постанову № 418 - П від 11.07.2019 р. головного інспектора будівельного нагляду інспекційного відділу № 2 Департаменту архітектурно-будівельної інспекції у Харківській області Мастилко О.С. по справі про адміністративне правопорушення, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.188-42 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді 6800 грн. штрафу.
В обґрунтуванні заявлених позовних вимог позивач посилався на те, що 12 червня 2019 року за №418-А на ОСОБА_1 було складено акт про недопущення посадових осіб органів державного контролю на об'єкти будівництва, підприємства будівельної галузі для виконання покладених на них функцій та припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил про недопущення посадових осіб архітектурно-будівельного контролю на об'єкт будівництва для проведення позапланової перевірки №418-Пр. 25.09.2019 позивачу стало відомо, що Ізюмським міськрайонним відділом державної виконавчої служби ГТУЮ в Харківській області відкрито виконавче провадження на підставі постанови 418-П від 11.07.2019, виданої Департаментом державної-архітектурно-будівельної інспекції у Харківській області. Позивач вважає постанову незаконною та необ'єктивною, оскільки рішення про адміністративне правопорушення було винесено без виклику позивача, без надання пояснень та надання відповідних документів. За вказаних обставин позивач просить скасувати постанову головного інспектора будівельного нагляду інспекційного відділу №2 Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Харківській області Мастилко О.С. №418-П про накладення на нього адміністративного штрафу у розмірі 6800 грн.
Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 28.10.2019 провадження у справі відкрито.
23.01.2020 до суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, у якому вона зазначає, що відповідно до п.11 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого Постановою КМУ від 23.05.2011 №553 передбачено, що посадові особи державного архітектурно-будівельного контролю уповноважені на здійснення перевірок дотримання вимог містобудівного законодавства, складання протоколів про адміністративне правопорушення та постанов про притягнення до адміністративної відповідальності, приписів. 10.05.2019 на електрону адресу відповідача надійшов лист-звернення відповідно до якого мешканці будинків АДРЕСА_1 просили провести перевірку щодо дотримання позивачем вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності. 30.05.2019 директором департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Харківській області було підписано направлення №418-Н для проведення позапланової перевірки реконструкції нежитлової будівлі що належить позивачу. Позивач отримавши копію направлення №418-Н був попереджений щодо відповідальності, яка передбачена ч.2 ст. 188-42 КУпАП та п.2 ч.6 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності». Відповідач зазначив, що у ході проведення позапланової перевірки позивачем не було допущено посадових осіб Департаменту для проведення перевірки. 12 червня 2019 року інспекторами було повторно здійснено виїзд на об'єкт перевірки, проте позивач був відсутній на об'єкті як і доступ до об'єкту. Після здійснення виїзду уповноважених осіб відповідача на об'єкт перевірки, інспекторами в останній день перевірки 12.06.2019 було складено акт №418-А про недопущення посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю. До підписання акту також було залучено інспектора СРПП Ізюмського відділу поліції ГУНП України в Харківській області Житника О.І., відповідно до вимог п.10 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю затвердженого Постановою КМУ від 23.05.2011 №553. 12.06.2019 на виконання вимог п. 17 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого Постановою КМУ від 23.05.2011 №553 інспектором Марченко С.І. та Мастилко О.С. видано припис № 418-Пр та складено протокол про адміністративне правопорушення, у якому призначено розгляд справи про адміністративне правопорушення на 26.06.2019. У зв'язку з неотриманням позивачем матеріалів перевірки, розгляд справи відкладено та призначено на 11.07.2019. Представник відповідач зазначає, що ними була дотримана процедура призначення перевірки та як наслідок було прийнято постанову від 11.07.2019 №418-П відповідно до вимог чинного законодавства. На підставі викладеного, представник відповідача просив відмовити у позовних вимогах в повному обсязі.
19.02.2020 від позивача до суду надійшла відповідь на відзив, в якому позивач зазначає, що твердження представника відповідача не відповідають дійсності, оскільки позивач не чинив опору інспекторам при здійсненні їм службових обов'язків. Також позивач стверджує, що його не попереджали про проведення перевірки 12.06.2019. Крім того, позивач зазначає, що відповідач не витребував письмові пояснення, не надав можливості ознайомитися з приписом, актом, протоколом та постановою, ці документи він не отримував під розписку та на адресу позивача вказані документи не надсилалися.
Позивач в судове засідання не з'явився, надав до суду клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду повідомлявся.
Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку про таке.
Судом встановлено, що 30.05.2019 директором департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Харківській області було підписано направлення №418-Н для здійснення позапланової перевірки «Реконструкція нежитлової будівлі за адресою: АДРЕСА_2 щодо дотримання суб'єктом містобудування ОСОБА_1 вимог законодавства в сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил на підставі наказу Держархбудінспекції України від 08.09.2015 року №976 та звернення мешканців житлових будинків АДРЕСА_3 та АДРЕСА_4 про порушення суб'єктом містобудування ОСОБА_1 вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, відповідно до п.7 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого Постановою КМУ від 23.05.2011 №553. Строк дії направлення з 30.05.2019 року по 12.06.2019 року.
07.06.2019 року співробітниками Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Харківській області було здійснено виїзд на об'єкт перевірки. Позивач викликав працівників Ізюмського відділу поліції ГУНПП України в Харківській області.
12.06.2019 співробітниками відповідача було складено акт №418-А про недопущення посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю. До підписання акту також було залучено інспектора СРПП Ізюмського відділу поліції ГУНП України в Харківській області Житника О.І. (а.с.55).
12.06.2019 інспектором Марченко С.І. та Мастилко О.С. видано припис № 418-Пр про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил та складено протокол про адміністративне правопорушення, у якому призначено розгляд справи про адміністративне правопорушення на 26.06.2019. У зв'язку з неотриманням позивачем матеріалів перевірки, розгляд справи відкладено та призначено на 11.07.2019.
11.07.2019 відповідачем було прийнято постанову від №418-П по справі про адміністративне правопорушення, якою на ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності у виді штрафу у розмірі 6800 грн. за ч.2 ст.188-42 КпАП України за те, що він не допустив посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю на об'єкт будівництва для проведення позапланової перевірки, не надав документи необхідні для здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки на об'єкті будівництва «Реконструкція нежитлової будівлі за адресою: АДРЕСА_2 , чим порушив п.1 частини 3 ст.41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та п.п.1 п.11 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого Постановою КМУ від 23.05.2011 №553.
Процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями (далі - суб'єкти містобудування) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт визначає Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю затвердженого постановою Кабінету міністрів України № 553 від 23 травня 2011 року (дала Порядок № 553).
Згідно з пунктом 1 Порядку № 553 під час здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю щодо суб'єктів містобудування (юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців) на об'єктах будівництва органи державного архітектурно-будівельного контролю зобов'язані забезпечити дотримання вимог статті 1, статті 3, частин першої, четвертої, шостої - восьмої, абзацу другого частини десятої, частин тринадцятої та чотирнадцятої статті 4, частин першої - четвертої статті 5, частини третьої статті 6, частин першої - четвертої та шостої статті 7, статей 9, 10, 19, 20, 21, пункту 3 статті 22 «Прикінцеві положення» Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».
Відповідно до частини 1 та 2 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб'єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.
На підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім'я та по батькові і засвідчується печаткою.
Відповідно до пункту 9 Порядку № 553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб'єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об'єкт будівництва.
Пунктом 12 Порядку № 553 передбачено, що у разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, у допуску посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки, відмови суб'єкта містобудування в наданні документів, необхідних для здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю, відсутності суб'єкта містобудування, якому у визначений цим Порядком строк було надіслано повідомлення про проведення перевірки, або його уповноваженої особи (за довіреністю) на об'єкті під час перевірки складається відповідний акт.
Сторони не заперечують, що 07.06.2019 року співробітниками Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Харківській області було здійснено виїзд на об'єкт перевірки, відповідно до направлення про проведення позапланового заходу №418-Н від 30.05.2019. Позивач був присутній на місці проведення перевірки та викликав працівників Ізюмського відділу поліції ГУНПП України в Харківській області, перевірку розпочато в цей день не було. Однак, цей факт жодним чином співробітниками Державної архітектурно-будівельної інспекції у Харківській області не зафіксовано.
З матеріалів справи убачається, що відповідач склав акт про недопущення посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю на об'єкти будівництва, підприємства будівельної галузі для виконання покладених на них функцій 12.06.2019 року та цього ж дня протокол про адміністративне правопорушення, оскільки позивач не допустив посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю на об'єкт будівництва для проведення позапланової перевірки, на об'єкті будівництва «Реконструкція нежитлової будівлі за адресою: Харківська область, Ізюмський район, пр-т. Незалежності (колишній Леніна), 35-В.
Суд зазначає, що представником відповідача у відзиві на позовну заяву вказано, що уповноваженими особами було повторно здійснено виїзд на об'єкт перевірки 12.06.2019 року. Суб'єкт містобудування -позивач по справі відповідач був відсутній як і доступ до об'єкту. (а.с.48).
Порядок та підстави притягнення до адміністративної відповідальності регулюються КУпАП.
Частинами першою та другою статті 7 КУпАП визначено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Адміністративне правопорушення - це вчинок, який має форму або дії, або бездіяльності. Проте, щоб вчинок можна було кваліфікувати як адміністративне правопорушення, він повинен мати сукупність юридичних ознак, що визначають склад правопорушення, а саме: об'єктивну сторону, об'єкт, суб'єктивну сторону (внутрішня сторона діяння, елементами якої є вина, мотив і мета) і суб'єкт. Наявність усіх ознак правопорушення є єдиною підставою для притягнення правопорушника до відповідальності. Якщо відсутня хоча б одна з ознак правопорушення, особа не може бути притягнута до відповідальності.
Відповідно до ч. 2 ст. 188-42 КУпАП недопущення посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю, на об'єкти будівництва - тягне за собою накладення штрафу від трьохсот до чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Склад даного адміністративного правопорушення є формальним, тобто склад, в якому відсутні ознака настання шкідливих матеріальних наслідків.
Суб'єктами правопорушення є громадяни та посадові особи.
Об'єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 188-42 КУпАП полягає у недопущенні посадових осіб центрального органу виконавчої влади до перевірки.
Таким чином, недопущення посадових осіб органу ДАБІ до об'єкта містобудування з метою проведення його перевірки полягає у активних діях, таких як перешкоджання у доступі до місць, де здійснюється будівництво об'єктів (місць будівництва об'єктів), до об'єктів, що підлягають обов'язковому обстеженню, будівельного майданчика з метою його огляду та ненадання на запит органу державного архітектурно-будівельного контролю документів, які є підставою для проведення будівельних робіт, тощо.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що відповідач не надав доказів на підтвердження того факту, що позивач 12.06.2019 року перешкоджав посадовим особам відповідача у проведенні перевірки, оскільки він взагалі був відсутній на місці її проведення.
При цьому суд відхиляє доводи відповідача про те що позивач був обізнаний про термін перевірки з 30.05.2019 року по 12.06.2019 року, тому повинен бути присунім на об'єкті 12.06.2019 року, оскільки термін перевірки налічує 12 днів і діюче законодавство не зобов'язує перебування суб'єкту містобудування на місті перевірки протягом всього її терміну. Доказів, що позивача було повідомлено про прибуття співробітників відповідача для перевірки 12.06.2019 суду не надано.
Отже, суд дійшов висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбачений ч. 2 ст. 188-42 КУпАП, оскільки відсутня об'єктивна сторона правопорушення.
Факт відсутності позивача на об'єкті перевірки під час проведення перевірки не свідчить про недопущення посадових осіб до перевірки і, на думку суду, не є об'єктивною ознакою складу правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 188-42 КУпАП.
Пунктом 21 Порядку №553 встановлено, що якщо суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, не погоджується з атом перевірки, він підписує його із зауваженнями, які є невід'ємною частиною такого акту. У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль підписати акт перевірки та припису, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю робить у акті відповідний запис. У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, від отримання акту та припису, вони надсилаються йому рекомендованим листом з повідомленням.
Як убачається з акту від 12.06.2019 №418-А та протоколу про адміністративне правопорушення від 12.06.2019 позивач від його підписання та отримання відмовився, про що відповідно зроблено запис та направлено даний акт засобами поштового зв'язку на адресу позивача.
Між тим, матеріалами справи підтверджено, що 12.06.2019 року позивач був відсутній на місці перевірки та не міг відмовитись від отримання вказаних документів. Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про порушення вимог діючого законодавства при складанні співробітниками відповідача вказаних вище документів.
За таких обставин суд дійшов висновку про задоволення позову ОСОБА_1 та скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення.
Також суд зазначає, що позивачем було подано заяву про поновлення пропущеного строку для звернення до суду з позовом, яка підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Відповідно до ч.1 ст. 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Про прийняття оскаржуваної постанови про адміністративне правопорушення позивач дізнався 25.09.2019 року від Ізюмської виконавчої служби. Після чого ОСОБА_1 було подано позов до Харківського окружного адміністративного суду, у відкритті провадження за яким ухвалою від 07.10.2019 року було відмовлено та роз'яснено позивачу, що справа підлягає розгляду місцевим загальним адміністративним судом. Після чого, 18.10.2019 року позов було направлено поштою до Дзержинського районного суду м.Харкова.
Враховуючи наведене, суд вважає, що ОСОБА_1 строки звернення до суду було пропущено з поважних причин, тому клопотання позивача про поновлення строку на звернення до суду підлягає задоволенню.
Керуючись ст.77, 139,246, 286, 290 КАС України, суд
ухвалив:
Позовні вимоги ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_5 ) до Департаменту архітектурно-будівельної інспекції у Харківській області в особі головного інспектора будівельного нагляду інспекційного відділу №2 Мастилко Олени Сергіївни (адрес: м. Харків, вул. Космічна 21-А) про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - задовольнити.
Постанову серії № 418-П від 11 липня 2019 року головного інспектора будівельного нагляду інспекційного відділу № 2 Департаменту архітектурно-будівельної інспекції у Харківській області Мастилко О.С. про накладання адміністративного стягнення відносно ОСОБА_1 у виді штрафу в розмірі 6800 (шість тисяч вісімсот) грн., за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого за ч. 2 ст. 188-42 КУпАП - скасувати.
Відповідно до ч. 4ст. 286 КАС України рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня його проголошення.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених ч. 2 ст. 299 КАС України.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Л.М. Рибальченко