79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
02.06.10 Справа № 16/35
Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії
головуючого-судді Михалюк О.В.
суддів Новосад Д.Ф.
Мельник Г.І.
розглянув апеляційну скаргу УПФУ в Великоберезнянському районі
на ухвалу господарського суду Закарпатської області від 19.04.2010р.
у справі № 16/35
за заявою УПФУ в Великоберезнянському районі
до ВАТ «Акціонерна фірма «Яворник», смт.В.Березний
про визнання банкрутом,
з участю представників :
від скаржника -не з»явився.
від боржника - Дідич М.А.
В ході судового засідання сторонам права і обов”язки, передбачені ст.22 ГПК України роз”яснені, заперечень щодо складу суду не поступало.
Скаржник належним чином був повідомлений про день та час слухання справи, однак повноважних представників в засідання не скерував, в зв”язку з чим колегія вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за наявними у справі доказами.
Ухвалою господарського суду Закарпатської області від 19.04.2010р. припинено провадження у справі № 16/35 (суддя Васьковський О.В.) про банкрутство ВАТ «Акціонерна фірма «Яворник», смт.В.Березний.
Не погоджуючись з даною ухвалою ініціюючий кредитор -УПФУ в Великоберезнянському районі подав до Львівського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій просить скасувати згадану ухвалу, посилаючись, зокрема, на те, що суд першої інстанції безпідставно припинив провадження у справі про банкрутство, оскільки до заяви про порушення справи додано усі необхідні документи, що підтверджують неплатоспроможності боржника та можливість застосування судових процедур визначених Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»(надалі - Закон).
Наводить скаржник і інші доводи, що є на його думку підставою для скасування оскаржуваної ухвали.
Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали, проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з огляду на наступне.
В провадженні господарського суду Закарпатської області знаходилась справа № 16/35 про банкрутство ВАТ «Акціонерна фірма «Яворник», порушена ухвалою суду від 30.03.2010р. за заявою УПФУ в Великоберезнянському районі в порядку статті 11 Закону.
Відповідно до ч. 2 ст. 4-1 ГПК України, господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом.
Згідно з статтею 1 Закону грошове зобов'язання -зобов'язання боржника заплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового договору та на інших підставах, передбачених цивільним законодавством України.
До складу грошових зобов'язань боржника не зараховуються недоїмка (пеня та штраф), визначена на дату подання заяви до господарського суду, а також зобов'язання, які виникли внаслідок заподіяння шкоди життю і здоров'ю громадян, зобов'язання з виплати авторської винагороди, зобов'язання перед засновниками (учасниками) боржника -юридичної особи, що виникли з такої участі. Склад і розмір грошових зобов'язань, в тому числі, розмір заборгованості за передані товари, виконані роботи і надані послуги, сума кредитів з урахуванням процентів, які зобов'язаний сплатити боржник, визначаються на день подачі в господарський суд заяви про порушення провадження у справі про банкрутство, якщо інше не встановлено цим Законом.
Відповідно до статті 5 Закону провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.
За приписами пункту 3 статті 6 Закону справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника сукупно складають не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим Законом.
Згідно з пунктами 4 та 11 статті 11 Закону у підготовчому засіданні суддя оцінює подані документи, заслуховує пояснення сторін, розглядає обґрунтованість заперечень боржника. За результатами розгляду заяви кредитора та відзиву боржника у підготовчому засіданні виноситься ухвала, в якій визначаються: розмір вимог кредиторів, які подали заяву про порушення справи про банкрутство; дата складення розпорядником майна реєстру вимог кредиторів, який має бути складений та поданий до господарського суду на затвердження не пізніше двох місяців та десяти днів після дати проведення підготовчого засідання суду; дата попереднього засідання суду, яке має відбутися не пізніше трьох місяців після дати проведення підготовчого засідання суду; дата скликання перших загальних зборів кредиторів, які мають відбутися не пізніше трьох місяців і десяти днів після дати проведення підготовчого засідання суду; дата засідання суду, на якому буде винесено ухвалу про санацію боржника, чи про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, чи припинення провадження у справі про банкрутство, яке має відбутися не пізніше шести місяців після дати проведення підготовчого засідання суду. Суд виносить ухвалу про припинення провадження у справі про банкрутство за наявності підстав, передбачених статтею 40 цього Закону.
Оскільки боржник не може брати участь і подавати свої заперечення при прийнятті судом заяви про порушення провадження у справі про банкрутство, то такі заперечення боржника оцінюються безпосередньо в підготовчому засіданні суду. Отже, основне завдання підготовчого засідання суду полягає в з'ясуванні ознак неплатоспроможності боржника, наявності чи відсутності перешкод подальшому руху справи про банкрутство.
Зазначеним Законом встановлені загальні положення з визначенням, що безспірними є вимоги кредиторів, визнані боржником, інші вимоги кредиторів, підтверджені виконавчими документами чи розрахунковими документами, за якими відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника.
Отже, у статті 6 цього Закону наведені ознаки неплатоспроможності боржника, які є підставою для порушення справи про банкрутство. Такою підставою є безспірність грошових вимог кредиторів, що сукупно складають не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати і не сплачені протягом трьох місяців з початку виконавчого провадження.
Як з»ясовано судом, заборгованість боржника в сумі 349635,28 грн. по страхових внесках підтверджується вимогами про сплату боргу, які направлені до ДВС Великоберезнянського району. Як вбачається із ч.3 ст.106 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування»територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, яка мають недоїмку, вимогу про її сплату. Проте, відповідно до положень цієї норми страхувальник має право на оскарження вимоги в судовому порядку. Отже, такі вимоги не можна вважати безспірними в розумінні Закону.
За результатами розгляду заяви кредитора та відзиву боржника у підготовчому засіданні судом першої інстанції встановлено, що вимоги ініціюючого кредитора до боржника не є безспірними, оскільки сума оспорюється боржником в судовому порядку і щодо неї триває розгляд у публічно-правовому спорі.
За таких обставин, доводи скаржника зазначені в апеляційній скарзі, апеляційним судом не визнаються такими, що можуть бути підставою згідно ст.104 ГПК України для скасування чи зміни оскаржуваної ухвали.
На підставі наведеного та відповідно до вимог ст.ст.91,101-106 ГПК України,-
Львівський апеляційний господарський суд
Ухвалу господарського суду Закарпатської області від 19.04.2010р. у справі № 16/35 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Головуючий суддя Михалюк О.В.
суддя Новосад Д.Ф.
суддя Мельник Г.І.