28 жовтня 2021 р. Справа № 520/5670/21
Другий апеляційний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді: Присяжнюк О.В.,
Суддів: Жигилія С.П. , Перцової Т.С. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 13.05.2021 р. (постановлену суддею Рубан В.В.) по справі № 520/5670/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити певні дії,
05.04.2021 р. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, в якому, з урахуванням уточнень, просив: визнати протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 15.10.2020 р. щодо відмови у перерахунку та виплаті ОСОБА_1 пенсії з 30.10.2004 р. в розмірі 90 відсотків відповідних сум грошового забезпечення та у виплаті різниці між сумою перерахованої пенсії і раніше виплаченими сумами, з урахуванням компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати, згідно із Законом України від 19.10.2000 р. № 2050-III «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати»; зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області перерахувати та виплачувати ОСОБА_1 пенсію за вислугу років в розмірі 90 відсотків відповідних сум грошового забезпечення, згідно із п. «а» ст. 13 та ст. 23 Закону України від 09.04.1992 р. № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», на підставі звільнення з військової служби за станом здоров'я; зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області виплатити ОСОБА_1 різницю між сумою перерахованої пенсії і раніше виплаченими сумами, з урахуванням компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати, згідно із Законом України від 19.10.2000 р. № 2050-III «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати», за період з 30.10.2004 р.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 12.04.2021 р. позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення викладених в ухвалі недоліків протягом п'яти днів з моменту отримання ухвали.
На виконання вказаної ухвали суду, позивачем 16.04.2021 р. вказані недоліки усунуто.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 21.04.2021 р. позовну заяву залишено без руху та надано позивачу термін для усунення недоліків позовної заяви десять днів з моменту отримання ухвали. Повідомлено позивача про можливість виправлення недоліків позовної заяви шляхом подачі до суду заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду та доказів на підтвердження поважності пропуску строку звернення з позовом.
На виконання ухвали Харківського окружного адміністративного суду від 21.04.2021 р. позивачем надано заяву від 05.05.2021 р. про поновлення строку на звернення до суду з позовом.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 13.05.2021 р. позов повернуто позивачу.
Позивач, не погодившись з ухвалою суду першої інстанції про повернення позову, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказану ухвалу та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду справи.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного, на його думку, вирішення спору.
Відповідно до ч. 2 ст. 312 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Суд, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, вважає, що вимоги апеляційної скарги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст.ст. 160, 161 цього Кодексу; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Згідно із ч. ч. 1, 2 ст. 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч. 3 ст. 122 КАС України, для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.
Рішенням Конституційного Суду України № 17-рп/2011 від 13.12.2011 р. визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків, обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.
Встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбаченихКАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
КАС України є загальним законом, яким врегульовані строки звернення до адміністративного суду за захистом прав. Натомість спеціальним законом, яким врегульовано правовідносини щодо пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та строки перерахунку пенсій є Закон України від 09.04.1992 р. № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (в подальшому Закон № 2262-ХІІ).
Статтею 51 Закону № 2262-ХІІ встановлено, що при настанні обставин, які тягнуть за собою зміну розміру пенсій, призначених військовослужбовцям строкової служби та їх сім'ям, перерахунок цих пенсій провадиться відповідно до строків, встановлених частиною четвертою статті 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців.
Перерахунок пенсій у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.
Як вбачається зі змісту позовної заяви, позивач оскаржує протиправність рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 15.10.2020 р. щодо відмови у перерахунку та виплаті ОСОБА_1 пенсії який отримує пенсію за Законом № 2262-ХІІ, з 30.10.2004 р. в розмірі 90 відсотків відповідних сум грошового забезпечення та у виплаті різниці між сумою перерахованої пенсії і раніше виплаченими сумами з урахуванням компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати, згідно із Законом України від 19.10.2000 р. № 2050-III «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати».
Оскільки судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної ухвали не встановлено наявності або відсутності в спірних правовідносинах обставин щодо можливості реалізувати позивачем, передбаченого ст. 51 Закону № 2262-ХІІ, права на перерахунок пенсії, то суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції передчасно повернув позов позивачу.
Відносини щодо реалізації конституційного права на соціальний захист у старості між позивачем та пенсійним органом виникли з моменту отримання останнім заяви позивача про призначення пенсії за віком, виходячи із змісту конституційного права на соціальних захист зазначені відносини є триваючими, оскільки право на пенсію гарантується державою, є довічним і не може бути обмеженим неправомірними діями або бездіяльністю суб'єкта владних повноважень.
Суд першої інстанції, застосовуючи до позовної заяви ОСОБА_1 строки визначені статтею 122 КАС України при зверненні з адміністративним позовом щодо визнання протиправності рішення пенсійного органу, не врахував того, що дії або бездіяльність відповідача, які позивач оскаржує, тривають, отже, суд не перевірив правомірності дій пенсійного органу при розгляді заяви позивача про перерахунок раніше призначеної пенсії, чим позбавив останнього, права на судовий захист гарантований Конституцією України та міжнародними актами.
Разом з цим, лише розгляд справи по суті, дозволить суду оцінити правомірність дій відповідача щодо розгляду заяви позивача, а також визначити момент, з якого позивач дійсно має право на захист своїх прав у судовому порядку, з урахуванням строку звернення до адміністративного суду, встановленого статтею 122 КАС України.
Відповідно до ст. 6 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.
Так, у справі "Bellet v. France", Європейський Суд з прав людини зазначив, що стаття 6 параграфу 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданих національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.
У рішенні по справі "Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії" від 13 січня 2000 року та в рішенні по справі "Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії" від 28 жовтня 1998 року Європейський Суд з прав людини вказав, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступу до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнане порушенням п. 1ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Таким чином, вказані обставини справи свідчать про необхідність надати позивачу можливість захистити своє право в суді. Інакший підхід був би виявом надмірного формалізму та міг би розцінюватись як обмеження особи в доступі до суду, яке захищається статтею 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Із врахуванням вищевикладеного, суд апеляційної інстанції вважає необхідним скасувати ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 13.05.2021 р. про повернення позовної заяви та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Керуючись ст. ст. 243, 250, 312, 315, 317, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Скасувати ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 13.05.2021 р. по справі № 520/5670/21 та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду .
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя О.В. Присяжнюк
Судді С.П. Жигилій Т.С. Перцова