21 жовтня 2021 року
м. Київ
Провадження № 13-204зво21
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідачаОСОБА_1 ,
суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16
перевірила заяву засудженого ОСОБА_17 про перегляд за виключними обставинами вироку Верховного суду Автономної Республіки Крим від 21 серпня 2001 року та ухвали Верховного Суду України від 22 листопада 2001 року і
встановила:
Вироком Верховного суду Автономної Республіки Крим від 21 серпня 2001 року ОСОБА_17 засуджений за пунктами "а", "і" ст. 93, ч. 2 ст. 86, ч. 1 ст. 89 Кримінального кодексу України 1960 року (далі - КК 1960 року) з урахуванням положень ст. 42 цього Кодексу до покарання у виді довічного позбавлення волі з конфіскацією майна, яке є його власністю.
Ухвалою Верховного Суду України від 22 листопада 2001 року вказаний вирок приведено у відповідність до Кримінального кодексу України 2001 року (далі - КК) і в порядку ст. 395 Кримінально-процесуального кодексу України 1960 року (далі КПК 1960 року) змінено: в частині засудження ОСОБА_17 за ч. 1 ст. 89 КК 1960 року вирок скасовано, а провадження в цій частині закрито на підставі п. 2 ст. 6 КПК 1960 року. В іншій частині вирок залишено без змін.
До Великої Палати Верховного Суду (далі - Велика Палата) надійшла заява засудженого ОСОБА_17 про перегляд за виключними обставинами вищевказаних судових рішень. Посилаючись на визнання Конституційним Судом України у Рішенні від 16 вересня 2021 року № 6-р (ІІ)2021 неконституційними деяких положень ч. 1 ст. 81, ч. 1 ст. 82 КК, засуджений просить скасувати рішення судів щодо нього і замінити довічне позбавлення волі на позбавлення волі, визначене ч. 2 ст. 63 КК.
Перевіривши наведені у заяві доводи, Велика Палата дійшла таких висновків.
За змістом п. 1 ч. 3 ст. 459 Кримінального процесуального кодексу (далі - КПК) установлення неконституційності окремих положень закону, іншого правового акта чи їх окремого положення є виключною обставиною за умови застосування судом відповідних приписів при вирішенні конкретної справи.
Рішенням Конституційного Суду України від 16 вересня 2021 року № 6-р(ІІ)/2021 визнано неконституційними положення ч. 1 ст. 81, ч. 1 ст. 82 КК, в тім, що вони унеможливлюють їх застосування до осіб, яких засуджено до відбування покарання у виді довічного позбавлення волі. Цим же Рішенням зобов'язано Верховну Раду України невідкладно привести нормативне регулювання, установлене статтями 81, 82 КК, у відповідність до Конституції України та цього Рішення.
Таке Рішення Конституційний Суд України постановив з метою реалізації статей 3, 23, 28 Конституції України та приведення Кодексу у відповідність до Конституції України та зазначив, що обов'язком Верховної Ради України є законодавчо забезпечити реалістичну перспективу звільнення осіб, засуджених до довічного позбавлення волі, від подальшого відбування такого покарання шляхом унормування порядку заміни довічного позбавлення волі більш м'яким покаранням або умовно-дострокового звільнення.
Тому виконання вищевказаних приписів Конституційного Суду України має бути здійснено шляхом внесення Верховною Радою України змін до норм права, котрі регулюють питання умовно-дострокового звільнення від відбування покарання та заміну його невідбутої частини більш м'яким, з метою поширення їх дії на такий вид покарання, як довічне позбавлення волі.
Крім того, згідно з положеннями розділу VIII КПК зазначені питання вирішуються під час виконання вироку в порядку ст. 539 КПК місцевим судом, у межах територіальної юрисдикції якого засуджений відбуває покарання.
З огляду на викладене Велика Палата не має правових підстав для перегляду за виключними обставинами оспорюваних судових рішень.
Таким чином, Велика Палата дійшла висновку, що у відкритті провадження за заявою засудженого ОСОБА_17 необхідно відмовити, а заяву - повернути особі, яка її подала.
Керуючись статтями 459, 463, 464 КПК, Велика Палата Верховного Суду
постановила:
Відмовити у відкритті провадження за заявою ОСОБА_17 про перегляд за виключними обставинами вироку Верховного суду Автономної Республіки Крим від 21 серпня 2001 року та ухвали Верховного Суду України від 22 листопада 2001 року.
Заяву ОСОБА_17 повернути особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач ОСОБА_1
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_9
ОСОБА_3 'єва ОСОБА_10
ОСОБА_4 ОСОБА_11
ОСОБА_5 ОСОБА_12
ОСОБА_6 ОСОБА_13
ОСОБА_8 ОСОБА_14
ОСОБА_7 ОСОБА_15
ОСОБА_16
| № рішення: | 100644257 |
| № справи: | |
| Дата рішення: | 21.10.2021 |
| Дата публікації: | 02.02.2023 |
| Форма документу: | Ухвала |
| Форма судочинства: | Кримінальне |
| Суд: | Велика Палата Верховного Суду |
| Категорія справи: |