ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
28.10.2021Справа № 910/14068/21
Господарський суд міста Києва у складі судді Бондарчук В. В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження
позовну заяву Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго», м. Київ
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інбудконсалт», м. Київ
про стягнення 344 247,36 грн,
Без повідомлення (виклику) сторін.
Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» (далі - КП «Київтеплоенерго»/позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інбудконсалт» (далі - ТзОВ «Інбудконсалт»/відповідач) про стягнення 344 247,36 грн, у тому числі: 304 592,14 грн - основного боргу, 17 203,89 грн - інфляційних втрат, 4 504,72 грн - 3% річних та 17 946,61 грн - пені, у зв'язку із неналежним виконанням зобов'язань за договором на постачання теплової енергії у гарячій воді №7532124 від 19.11.2019.
Господарський суд міста Києва ухвалою від 31.08.2021 позовну заяву прийняв до розгляду та відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Відповідач відзиву на позовну заяву не надав, при цьому, був належним чином повідомлений про відкриття провадження у справі.
Положеннями статті 248 ГПК України передбачено, що суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Отже, за висновком суду, справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 ГПК України.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
19.11.2019 між Комунальним підприємством виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» (далі - енергопостачальна організація) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Інбудконсалт» (далі - абонент) укладено договір на постачання теплової енергії у гарячій воді №7532124, предметом якого є постачання, користування та своєчасна сплата в повному обсязі спожитої теплової енергії у гарячій воді, для проведення пусконалагоджувальних робіт, на умовах, передбачених цим договором.
Відповідно до п. 2.2.1. договору енергопостачальна організація зобов'язується постачати теплову енергію у гарячій воді на потреби: опалення та вентиляції - в період опалювального сезону; гарячого водопостачання - протягом року; в кількості та в обсягах згідно з додатком №1 до цього договору.
Пунктом 2.3.1. договору встановлено, що абонент зобов'язується додержуватися кількості споживання теплової енергії по кожному параметру в обсягах, які визначені у додатку №1 до договору, не допускаючи їх перевищення, та своєчасно сплачувати вартість спожитої теплової енергії.
За змістом п. 2.3.2. договору абонент зобов'язується виконувати умови та порядок оплати, в обсягах і в терміни, які передбачені в додатку №4 до договору.
Згідно п.п. 5.1., 5.3., 5.5. договору облік споживання абонентом теплової енергії проводиться розрахунковим способом. Абонент, що має прилади обліку, щомісячно надає енергопостачальній організації звіт по фактичному споживанню теплової енергії, в терміни передбачені у додатку №1 до договору. При відсутності приладу обліку або виходу його з ладу - кількість теплової енергії, що відпущена абоненту, визначається енергопостачальною організацією, як виняток, розрахунковим способом.
Цей договір набуває чинності з дня його підписання та діє до 15.04.2021. (пункт 8.1. договору з урахуванням листа КП «Київтеплоенерго» від 21.10.2020 про продовження терміну дії договору на постачання теплової енергії).
За умовами п. 8.3. договору припинення дії договору не звільняє абонента від обов'язку повної сплати спожитої теплової енергії.
Разом із договором №7532124 від 19.11.2019 на постачання теплової енергії у гарячій воді сторонами також підписано ряд додатків до вказаного правочину.
Зокрема, відповідно до положень додатку №4 сторонами погоджено порядок розрахунків за теплову енергію.
Згідно п. 1 додатку №4 розрахунки за теплову енергію, що споживається, проводяться виключно у грошовій формі.
Пунктом 2 додатку №4 передбачено, що абонент до початку розрахункового періоду (місяця) сплачує енергопостачальній організації вартість заявленої у договорі кількості теплової енергії на розрахунковий період, з урахуванням сальдо розрахунків на початок місяця, або оформлює договір про заставу майна, згідно Закону України «Про заставу», як засіб гарантії сплати спожитої теплової енергії.
При цьому, за умовами п. 3 додатку №4, в разі, якщо абонент розраховується за показаннями приладів обліку:
- при перевищенні фактичного використання теплової енергії понад заявленого та сплаченого до початку розрахункового періоду, ця кількість перевищення самостійно сплачується абонентом не пізніше 28 числа поточного місяця;
- у випадку, якщо фактичне використання теплової енергії нижче від заявленого та сплаченого до початку розрахункового періоду, сальдо розрахунків визначається за фактичними показниками приладів обліку.
Проте, згідно ст. 20 Закону України «Про теплопостачання» тарифи на теплову енергію, реалізація якої здійснюється суб'єктами господарювання, що займають монопольне становище на ринку, є регульованими. Тарифи на виробництво теплової енергії, у тому числі на теплоелектроцентралях, теплоелектростанціях, атомних електростанціях і когенераційних установках та установках з використанням нетрадиційних або поновлюваних джерел енергії, на транспортування та постачання теплової енергії встановлюються національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, та органами місцевого самоврядування у межах повноважень, визначених законодавством.
Отже, за період постачання позивачем теплової енергії у гарячій воді при оформленні щомісячно рахунків-фактури застосовувався затверджений тариф на теплову енергію.
Розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 27.12.2017 № 1693 «Про деякі питання припинення Угоди щодо реалізації проекту управління та реформування енергетичного комплексу м. Києва від 27.09.2001, укладеної між Київською міською державною адміністрацією та Акціонерною енергопостачальною компанією «Київенерго», КП «Київтеплоенерго» визначено підприємством, за яким закріплено на праві господарського відання майно комунальної власності територіальної громади міста Києва, що повернуто з володіння та користування ПАТ «Київенерго».
Згідно з Розпорядженням Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 10.04.2018 № 591 КП «Київтеплоенерго» видано ліцензію на право провадження господарської діяльності з виробництва та постачання теплової енергії споживачам.
Отже, на виконання умов вказаного договору, позивачем з грудня 2020 року по квітень 2021 року включно було здійснено постачання відповідачу теплової енергії у гарячій воді на загальну суму 404 592,14 грн, про що складені акти приймання-передавання продукції №12/2020-7532124 від 31.12.2020, №1/2021-7532124 від 31.01.2021, №2/2021-7532124 від 28.02.2021, №3/2021-7532124 від 31.03.2021, №4/2021-7532124 від 30.04.2021.
При цьому, відповідач за поставлену теплову енергію розрахувався частково в сумі 100 000,00 грн, внаслідок чого у ТзОВ «Інбудконсалт» утворилась заборгованість у розмірі 304 592,14 грн
13.04.2021 позивач направив на адресу відповідача вимогу за вих. № 30/вих-7532124 від 09.04.2021 про сплату заборгованості за договором на постачання теплової енергії у гарячій воді № 7532124.
Враховуючи несвоєчасне виконання відповідачем грошових зобов'язань за вказаний вище період, позивач просить суд стягнути з відповідача 304 592,14 грн - заборгованості за спожиту теплову енергію у гарячій воді, 17 946,61 грн - пені, 4 504,72 грн - 3% річних та 17 203,89 грн - інфляційних втрат.
Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з огляду на наступне.
Згідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Частинами 1, 3, 5 ст. 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.
У відповідності до положень ст.ст. 6, 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Частина 1 статті 193 ГК України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Частиною 2 статті 193 ГК України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Положеннями статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).
Судом вище встановлено, що 19.11.2019 між позивачем та відповідачем укладено договір на постачання теплової енергії у гарячій воді №7532124, відповідно до якого позивачем з грудня 2020 року по квітень 2021 року включно здійснено постачання теплової енергії у гарячій воді відповідачу на загальну суму 404 592,14 грн, проте відповідач за надані послуги розрахувався частково у розмірі 100 000,00 грн, внаслідок чого у ТзОВ «Інбудконсалт» утворилась заборгованість в сумі 304 592,14 грн, що підтверджується матеріалами справи.
Частиною 1 ст. 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
Відповідно до ст. 24 Закону України «Про теплопостачання» основним обов'язком споживача теплової енергії є в тому числі додержання вимог договору та нормативно-правових актів.
Ураховуючи викладене, оскільки відповідач не надав суду жодних доказів належного виконання свого зобов'язання щодо оплати спожитої теплової енергії у гарячій воді, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Комунального підприємства «Київтеплоенерго» до ТзОВ «Інбудконсалт» в частині стягнення суми основного боргу у розмірі 304 592,14 грн підлягають задоволенню.
Крім того, у зв'язку із неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань щодо сплати за спожиту теплову енергію в гарячій воді, позивач нараховує пеню в сумі 17 946,61 грн, 3% річних у розмірі 4 504,72 грн та інфляційні збитки в сумі 17 203,89 грн за період з 01.12.2020 по 01.07.2021.
У відповідності до ч. 1 ст. 216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Згідно зі ст. 218 ГК України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинення ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведено, що ним вжито усіх належних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.
Штрафними санкціями згідно ч. 1 ст. 230 ГК України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 ЦК України).
В силу положень ч. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Діючим господарським законодавством не передбачена можливість нарахування пені більше ніж за півроку і цей строк є присікальним.
Оскільки положення договору не містять вказівки на встановлення іншого строку припинення нарахування пені, ніж встановленого в ст. 232 ГК України, то нарахування штрафних санкцій припиняється зі сплином 6 місяців.
Крім того, відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Суд перевірив надані позивачем розрахунки пені, 3% річних та інфляційних втрат і встановив, що заявлені до стягнення суми у визначений позивачем період є обґрунтованими, відповідно підлягають задоволенню.
Відповідно до статті 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору у розмірі 5 163,71 грн покладаються на відповідача.
Щодо заяви позивача про повернення з державного бюджету України на рахунок Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» надмірно сплаченого судового збору за подання позовної заяви в сумі 1 500,00 грн, суд зазначає таке.
Відповідно до ч. 2 ст. 123 ГПК України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України «Про судовий збір».
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
За змістом ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до п.п. 1 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору встановлюється у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Станом на 01.01.2021 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 2 270,00 грн.
Ураховуючи вказані вище положення законодавства та виходячи з ціни позову, що становить 344 247,36 грн, позивачу необхідно було сплатити судовий збір у сумі 5 163,71 грн (344 247,36 грн *1,5%), водночас, як вбачається з платіжних доручень №31517 від 28.09.2020 та №753048 від 11.08.2021, позивачем сплачено судовий збір у загальному розмірі 6 359,11 грн.
Ураховуючи наведене та приймаючи до уваги, що позивачем зайво сплачений судовий збір складає 1 500,00 грн, відповідно ця сума підлягає поверненню КП «Київтеплоенерго».
Керуючись статтями 129, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 254 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позовні вимоги Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Інбудконсалт» (02218, місто Київ, вулиця Райдужна, будинок 13А, офіс 201; ідентифікаційний код 35181750) на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» (01001, місто Київ, площа Івана Франка, будинок 5; ідентифікаційний код 40538421) 304 592 (триста чотири тисячі п'ятсот дев'яносто дві) грн 14 коп. - основного боргу, 17 946 (сімнадцять тисяч дев'ятсот сорок шість) грн 61 коп. - пені, 4 504 (чотири тисячі п'ятсот чотири) грн 72 коп. - 3 % річних, 17 203 (сімнадцять тисяч двісті три) грн 89 коп. - інфляційних втрат та 5 163 (п'ять тисяч сто шістдесят три) грн 71 коп. - судового збору.
Повернути Комунальному підприємству виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» (01001, місто Київ, площа Івана Франка, будинок 5; ідентифікаційний код 40538421) з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 1 500 (одна тисяча п'ятсот) грн 00 коп., сплачений за платіжними дорученнями №31517 від 28.09.2020 та №753048 від 11.08.2021.
Повернути Комунальному підприємству виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» оригінали платіжних доручень №31517 від 28.09.2020 та №753048 від 11.08.2021, замінивши відповідними копіями у матеріалах заяви.
Після набрання рішенням законної сили видати накази.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів в порядку, передбаченому ст.ст. 253-259, з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 розділу XI «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України.
Суддя В.В. Бондарчук